Методична розробка уроку спеціальних дисциплін "Агротехнологія"

Опис документу:
Мета уроку: Сформувати знання учнів до вивчення способів та строків сівби; формувати в учнів цілісний світогляд про навколишній світ, активізувати їх пізнавальну діяльність; підвищити якість засвоєння сприйнятого матеріалу; зумовлювати розвиток творчого мислення шляхом аналізу; формувати навички самостійної роботи учнів із додатковою літературою, опорними схемами, інформаційними ресурсами; підвищити інтерес учнів до матеріалу, що вивчається.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Карлійчук Т. Г.

викладач

спеціальних дисциплін

Глибоцький професійний ліцей

Тема уроку: Сівба сільськогосподарських культур.

Мета уроку: Сформувати знання учнів до вивчення способів та строків сівби; формувати в учнів цілісний світогляд про навколишній світ, активізувати їх пізнавальну діяльність; підвищити якість засвоєння сприйнятого матеріалу; зумовлювати розвиток творчого мислення шляхом

аналізу; формувати навички самостійної роботи учнів із додатковою літературою, опорними схемами, інформаційними ресурсами; підвищити інтерес учнів до матеріалу, що вивчається.

Виховна мета: Виховувати шанобливе ставлення до техніки. виховувати в учнів прагнення до нових знань та любов до обраної професії.

Розвиваюча мета: Розвивати в учнів зорову наочну та слухову інформацію, розвивати технічний кругозір учнів та вміння вживати професійну термінологію.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання уроку: Плакат, опорні конспекти, картки, кросворд, підручники, електронні засоби навчання,презентація.

Міжпредметні зв’язки: сільськогосподарські машини, трактори, креслення

Очікувані результати: повинен знати:

  • способи та строки сівби;

  • норму висіву на 1 га площі посіву;

  • глибина загортання насіння;

  • агротехнічні вимоги до сівби;

  • вести конспект.

Компетентності, що формуються:

  • Спілкування державною мовою (уміння ставити запитання, робити висновки на основі інформації, поданої на схемах; вживати в мовленні технічну термінологію);

  • Математична (оперувати числовою інформацією, будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів);

  • Інформаційно цифрова компетентність (уміння діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі);

  • Соціальна і громадянська компетентність (уміння висловлювати власну думку, слухати і чути інших; аргументувати та відстоювати свою позицію).

Основні поняття: сівба, норма висіву, агротехнічні вимоги.

Хід уроку:

  1. Організаційна частина.

  2. Перевірка наявності і готовності учнів до уроку.

  3. Актуалізація опорних знань.

    • Що таке передпосівний обробіток ґрунту?

    • Які операції відносять до передпосівного обробітку ґрунту.

    • Які агротехнічні вимоги повинні дотримуватись при передпосівному обробітку ґрунту?

4.Вивчення нової теми, мети уроку.

5. Викладання нового матеріалу.

План

1.Способи сівби.

2.Строк сівби.

3. Норма висіву насіння.

4. Глибина загортання насіння.

5. Агротехнічні вимоги до сівби.

Проблемні запитання:

    1. Від чого залежить глибина загортання насіння?

    2. Чому для різних культур різна норма висіву?

6. Вияснення з учнями незрозумілих питань.

7. Самостійне вивчення теми.

8. Первинне закріплення знань.

- Що таке сівба с/г культур?

- Способи сівби.

- Строки сівби озимих культур.

- Що таке норма висіву насіння?

9. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.

10. Домашнє завдання. підручник І.В.Веселовський «Основи агрономії»

ст. 156-163, розробити кросворди з даної теми.

Сівба сільськогосподарських культур – це єдиний виробничий процес, в якому поєднуються всі його елементи: спосіб сівби, глибина загортання насіння, строки сівби, норми висіву насіння.

Способи сівби .Способи сівби (рис.21) залежать від біологічних особливостей культур (різні культури неоднаково вимогливі до родючості ґрунту). Однією з основних вимог до способів сівби є створення оптимальної густоти рослин у посівах, що забезпечує найбільш інтенсивне наростання асиміляційної листової поверхні – основного фактора врожайності.

Є два способи сівби – розкидний і рядковий. При розкидному способі сівби насіння у ґрунті розміщується без міжрядь. Виконують його вручну або розкидними сівалками. Цей спосіб застосовують дуже рідко, здебільшого під час освоєння крутих схилів, засівання заболочених місць.

Рядковий є основним способом сівби, що забезпечує рівномірне висівання насіння по всій площі посіву і загортання його на однакову глибину у зволожений шар ґрунту.

Розрізняють такі рядкові способи сівби:

    • звичайний рядковий (вузькорядний, перехресний, широкорядний, стрічковий),

    • пунктирний,

    • борозенний,

    • гребеневий,

    • гніздовий,

    • квадратний,

    • квадратно-гніздовий.

При звичайному рядковому способі сівби насіння розміщується з міжряддями від 10 до 25 см, в рядку висівається через 1,5-2см одне від одного. Цей спосіб використовують для сівби сільськогосподарських культур, які дають урожай при невеликій площі живлення (зернові, колосові, горох, гречка, однорічні та багаторічні трави).

Вузькорядний спосіб сівби (ширина міжрядь становить 6,5-7,5 см) забезпечує більш рівномірне розміщення насіння по площі посіву. Вузькорядна сівба льону сприяє збільшенню виходу волокна і поліпшенню його якості.

Перехресний спосіб сівби так само, як і вузькорядний, має деякі переваги перед звичайним рядковим. Проводять його рядковими сівалками, які переміщуються по полю перехресно – вздовж і впоперек. Сівалки встановлюють на висівання половини норми висіву насіння. Середній приріст урожаю зерна в результаті більш рівномірного розміщення насіння становить 3-4 ц/га порівняно з врожаєм культур, висіяних звичайним рядковим способом. Проте перехресна сівба має певні недоліки, які обмежують її широке застосування. На перехрестях створюється загущеність посівів, що спричинює строкатість їх і неодночасність достигання.

Широкорядний спосіб сівби (ширина міжрядь понад 30см)застосовують при вирощуванні культур, які потребують відносно великих площ живлення (кукурудза, соняшник, цукрові буряки, картопля, бавовник, овочеві культури та ін.)

При стрічковому способі сівби насіння в ґрунті розміщується стрічками в 2-3 рядки. Відстань між окремими рядками становить від 7,5 до 15см, а між стрічками 45-60см і більше.

Пунктирний спосіб сівби є одним з видів рядкового широкорядного, при якому насінини рівномірно розміщуються в рядку через певну відстань одна від одної.

При гніздовому способі сівби насіння розміщується по кілька штук в окремі гнізда.

Квадратний та квадратно-гніздовий способи сівби характеризуються тим, що насіння розміщують поодиноко або групами (гніздами) по кутах квадрата з відстанню 60х60 або 70x70см.

Борозенний спосіб сівби дає можливість загорнути насіння на дно утвореної борозенки.

Борозенну сівбу проводять спеціальними сівалками, обладнаними борозниками.

Гребеневий спосіб сівби застосовують у районах надмірного зволоження.

Строк сівби. Своєчасно проведена сівба має велике значення для вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур – рослини краще забезпечуються вологою і поживними речовинами, добре вкорінюються, розвиваються, мають кращу стійкість проти несприятливих умов.

Строки сівби залежать від біологічних особливостей вирощуваних культур і умов навколишнього середовища. Сівбу слід проводити в стислі й оптимальні для даної культури агротехнічні строки.

В озимих і ярих культурах вимоги до строків сівби неоднакові.

Строки сівби ярих культур. Для ярих культур, які висівають навесні , велике значення має температура проростання насіння і здатність сходів протистояти можливим весняним заморозкам. За строками сівби ярі культури поділяються на ранні, середні та пізні.

Строки сівби озимих. Для сівби озимих культур потрібно вибрати такі строки, щоб рослини встигли до зими добре зміцніти, укорінитися, розкущитися і нагромадити в тканинах захисні поживні речовини (вуглеводи), які посилюють їх зимостійкість. Озима пшениця і жито для цього потребують 450-550 градусів С тепла, тобто 40-50 днів для осінньої вегетації. Саме тому для боротьби з вимерзанням озимих таке велике значення мають оптимальні строки сівби.

Норма висіву насіння. Нормою висіву називають ту кількість насіння, яку висівають на гектар площі посіву. Вона залежить від біологічних особливостей культури, способу сівби, природних умов окремих районів, господарського призначення врожаю. При встановленні норми висіву треба враховувати вологість ґрунту, забезпеченням рослин поживними речовинами, забур’яненість ґрунту та площу живлення, яка потрібна для нормального росту і розвитку рослин, а також якість насіння.

При визначенні норми висіву для зернових враховують і здатність їх кущитися: озимі хліба, які кущаться більше, можна висівати з меншою нормою висіву, а ярі, які кущаться менше, - з більшою. Для кожної культури, а в межах її і для сортів залежно від ґрунтових та погодних умов треба встановлювати таку густоту посівів, щоб урожай був найвищий.

Норма висіву зернових культур коливається в межах від 100 до 250 кг/га, кукурудзи - 30-35, а дрібнонасінних культур – 3-8 кг/га. Норми висіву зернових культур збільшують у більш зволожених районах. Як правило, норми висіву зменшують на більш родючих ґрунтах, при внесенні підвищених доз добрив і кращому обробітку ґрунту.

Норму висіву слід визначати не за масою, а за кількістю зерен на гектар. Норму висіву за кількістю схожих зерен на 1 га і посівною придатністю насіння визначають за такою формулою:

Н=МхАх100/Х,

Де Н – норма висіву насіння, кг/га, М – кількість насіння на 1га, млн..штук,

А- маса 1000 зерен, г; Х- посівна придатність, %.

Глибина загортання насіння. Важливе значення має глибина загортання насіння. При відповідній глибині загортання створюються кращі умови для проростання насіння і з’явлення сходів. Глибина загортання насіння залежить від багатьох умов. Основною з них є розмір насіння: чим воно крупніше, тим глибше його можна загортати. Так, насіння кукурудзи можна загортати на глибину 8-10 см, пшениці – на 6-7 см, дрібнонасінні на 2-3 см.

З’явлення дружних сходів залежить від рівномірної глибини загортання насіння по всьому полі. Це забезпечується передпосівним обробітком ґрунту: розпушуванням і вирівнюванням поверхні.

Агротехнічні вимоги. Сівбу проводять у середині оптимальних строків протягом 3-4 днів насінням високої якості районованих сортів.

Відхилення від заданої норми висіву насіння не повинно перевищувати плюс, мінус 3%, а гранульованих мінеральних добрив плюс, мінус 10%. Рядки повинні бути прямолінійними, особливо це стосується просапних культур. Засіяне поле необхідно вирівняти для забезпечення дружних сходів, а у разі нестачі вологи в ґрунті обов’язкове прикочування після сівби або одночасно з сівбою.

Перелік використаної літератури

  1. І.В.Веселовський «Основи агрономії» ст. 156-163;

  2. Інтернетресурси.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
1
міс.
1
6
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!