• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Різне
  • Методична розробка уроку - лекції з навчальної дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку» на тему: «Облік власного капіталу»

Методична розробка уроку - лекції з навчальної дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку» на тему: «Облік власного капіталу»

Опис документу:
Мета уроку: Навчальна: • наукових (методологічних знань про облік власного капіталу) • розуміння понять (теорій тощо); • осмислення закономірностей (теорій, підходів тощо); • умінь дискусії (діалогу) з проблем трактування понять сутності і класифікації власного капіталу в бухгалтерському обліку; Розвиваюча: • Сприяти логічному мисленню, увазі та пам’яті. Виховна: • Виховувати почуття відповідальності за спільну працю. Форма проведення: Комбінований урок.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Глибоцький професійний ліцей

Методична розробка уроку - лекції

з навчальної дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку»

на тему: «Облік власного капіталу»

Підготував викладач з економічних дисциплін

Гулько А.Г.

Мета уроку:

Навчальна:

  • наукових (методологічних знань про облік власного капіталу)

  • розуміння понять (теорій тощо);

  • осмислення закономірностей (теорій, підходів тощо);

  • умінь дискусії (діалогу) з проблем трактування понять сутності і класифікації власного капіталу в бухгалтерському обліку;

  • ціннісних уявлень про поняття обліку власного капіталу;

  • особистісного ставлення до поняття обліку власного капіталу;

  • особистісних поглядів стосовно поняття обліку власного капіталу;

  • критичного ставлення до проблем трактування обліку власного капіталу.

Розвиваюча:

  • Сприяти логічному мисленню, увазі та пам’яті.

  • Вміння порівнювати набуті знання.

  • Розвивати вміння аналізувати.

  • Розвивати пізнавальну активність та самостійність, логічне мислення при вирішенні конкретних виробничих ситуацій.

Виховна:

  • Виховувати почуття відповідальності за спільну працю.

  • Виховувати пізнавальну зацікавленість до предмета.

  • Прищепити почуття відповідальності та зацікавленості до обраної професії.

Тип уроку: урок формування умінь та знань.

Форма проведення: Комбінований урок.

Матеріально - технічне оснащення уроку : мультимедійна презентація, інтерактивна дошка, опорні конспекти, таблиця з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, робочий зошит.

Міжпредметні зв’язки: “Бухгалтерський облік», « Галузева економіка», «Основи економічного аналізу».

Структура уроку

1. Організаційний момент (перевірка присутніх учнів на уроці )

2. Вступний інструктаж з ТБ

2.1. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2.2. Повідомлення теми, мети, плану уроку та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів

2.3. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка знань учнів з теоретичного матеріалу.

2.4 Вивчення нового матеріалу.

3.Домашннє завдання.

Основні питання, що розглядаються під час лекції:

1. Власний капітал: поняття, економічна сутність та складові.

2. Документальне оформлення з обліку власного капіталу.

3. Облік складових власного капіталу.

Хід лекції:

І. Вступна частина (5 хв.)

  • привітання викладача з учнями;

  • установлення взаємозв'язку із пройденим навчальним матеріалом і повою інформацією, визначення її місця і ролі у системі навчального курсу, прогноз подальшого її розгляду;

  • повідомлення теми лекції, створення в учнів позитивної установки на її вивчення;

  • визначення основних питань лекції, повідомлення рекомендованої літератури;

  • стимулювати уваги учнів, психологічна підготовка до розгляду основних питань лекції, виокремлення їхнього зв'язку з майбутньою професійною діяльністю (зазначити інформацію, методи, питання для обговорення).

II. Основна частина (30-35 хв.)

  • висвітлення кожного питання окремо;

  • показ логічного переходу від одного питання до іншого, здійснення підсумку після кожного етапу;

  • опис шляху обгрунтування понять, термінів, теорій, концепцій тощо, виокремлення критеріальних ознак, складових, основних елементів;

  • показ логіки пояснення, інтерпретації явищ;

  • опис дій викладача з метою забезпечення розуміння, осмислення студентами змісту;

  • розкриття кожного методу, прийому формування мислительних дій, що застосовуються під час лекції;

  • зазначення міжпредметних зв'язків. практичних прикладів, спрямованості навчальної інформації на професійну діяльність учнів;

  • виокремлення питань для бесіди, дискусії чи діалогу, отриманням зворотного зв'язку;

  • опис дій викладача для розвитку інтересу до змісту лекції.

III. Заключна частина (5-10 хв.)

  • здійснення логічних висновків про основні поняття, положення, що розглядаються;

  • повідомлення про досягнення запланованої теми, завдань лекції, оцінка спільної взаємодії з учнями;

  • визначення характеру підготовки до семінарського заняття й обговорення аналізу зазначених питань, положень на занятті;

  • коротке повідомлення питань, проблем, що будуть розглядатися у наступній лекції у взаємозв'язку з висвітленими, створення позитивних очікувань;

  • подяка учням за увагу.

Після вивчення навчального матеріалу учень повинен знати:

  • Економічну сутність і класифікацію власного капіталу в бухгалтерському обліку;

  • Перелік субрахунків для власного капіталу та забезпечень зобов'язань;

  • Зміст господарських операцій обліку власного капіталу;

  • Документальне забезпечення змін у власному капіталі.

Після вивчення навчального матеріалу учень повинен уміти:

  • Класифікувати власний капітал ;

  • Складати первинні документи при здійсненні внесків до статутного капіталу, при операціях з іншими складовими власного капіталу та засновницький опис майна;

  • Формулювати кореспонденцію рахунків за рахунками 40-46 класу 4 «Власний капітал».

  1. Власний капітал: поняття, економічна сутність та складові

Термін « капітал » походить від лат. capitalis - головний. У повсякденному житті під капіталом розуміють: у вузькому розумінні - суму заощаджень, достатню для ведення підприємницької діяльності, а в широкому розумінні - все те, що має певну цінність. З точки зору політекономії капітал є вартістю, яка має властивість самозростати, приносячи так звану додаткову вартість. Капітал - це вартість, яка в своєму русі зростає, приносячи дохід, тобто це - самозростаюча вартість.

Капітал, який приносить процент, - це капітал-власність, тобто гроші, які продаються на особливому ринку, - ринку капіталів. Позичені гроші, тобто гроші, надані в кредит функціонуючим підприємцям, - це капітал-функція. Якщо капітал-власність приносить дохід в формі відсотка, то капітал-функція - у формі підприємницького доходу, тобто частини прибутку на позичений капітал, яка залишається після сплати відсотків. Отже, підприємство для забезпечення господарської діяльності повинно володіти капіталом в певному розмірі.

Враховуючи принцип єдиного грошового вимірника, капітал у бухгалтерському обліку є сукупністю майнових засобів, призначених для господарських цілей, виражених в грошовій одиниці, тобто сума активу або рівна їй сума пасиву.

Капіталу притаманні наступні характеристики:

  1. він є основним фактором виробництва;

  2. характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять прибуток;

  3. є головним джерелом формування добробуту власників;

  4. є головним показником ринкової вартості підприємства;

  5. його динаміка є важливим "барометром" рівня ефективності господарської діяльності підприємства.

Питання, пов'язані з обліком власного капіталу, постійно знаходяться в центрі уваги провідних вчених-економістів. Серед видатних вчених, які здійснили вагомий внесок в удосконалення обліку власного капіталу на різних історичних етапах, слід назвати: італійських представників - Л. Пачолі, Н. де Анастасіо, Ф. Беста, французьких - Ж. Рішар, Л. Батардон, Ж. Андре, Ж.Б. Дюмарше; німецьких - Ф.Ляйтнер, П.Герстнер, В.Рігер, російських- М.С.Лунський, М.О. Блатов, Р Я. Вейцман, О.М. Галаган, М.А. Кіпарісов, Є.Є. Сіверс тощо.

Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів.

Кожне підприємство для здійснення господарської діяльності повинно мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. Якщо активи підприємства формуються тільки за рахунок власних коштів (власного капіталу) то має місце наступне балансове рівняння:

Активи = Власний капітал (1)

Активи підприємства можуть поповнюватись за рахунок коштів інших підприємств і фізичних осіб. В цьому випадку підприємство матиме заборгованість (зобов'язання). З урахуванням заборгованості наведене вище рівняння набуває вигляду:

Активи = Власний капітал + Зобов'язання (2)

У західній економічній літературі зобов'язання називають пасивами. В Україні пасиви складаються з власного капіталу і зобов'язань. В усіх випадках власний капітал є складовою частиною загальних джерел підприємства або частиною його активів.

Перетворюючи рівняння (2), можна визначити власний капітал наступним чином:

Власний капітал = Активи - Зобов'язання (3)

У формулі (3) величина власного капіталу визначається як різниця між вартістю активів і зобов'язаннями до сплати.

Власний капітал відображає величину вартості засобів, які належать власникам підприємства. Капітал власника відображає розмір участі власників (засновників, учасників, акціонерів) підприємства у фінансуванні його активів. Відповідно до МСБО це вартість активів, на які не розповсюджуються фінансові зобов'язання кредиторів.

На величину власного капіталу впливають:

  • інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових коштів власника підприємства;

  • вилучення коштів власниками підприємства, що зменшує активи підприємства;

  • доходи, які призводять до зростання власного капіталу;

  • витрати, які зменшують величину власного капіталу.

Вплив наведених показників на величину власного капіталу наведено на рис. 1.2.

Витрати

Інвестиції

Вилучення

Доходи

Власний

капітал

Рис. 1.2. Фактори впливу на власний капітал підприємства.

Якщо за звітний період доходи перевищують витрати, то підприємство отримує прибуток, і навпаки, у випадку перевищення витрат над доходами -збиток. Отже, доходи та інвестиції збільшують власний капітал, витрати і вилучення - зменшують.

Облік власного капіталу на міжнародному рівні регулюється:

- Концептуальною основою складання та подання

фінансової звітності;

  • МСФЗ 1 "Подання фінансових звітів";

  • МСФЗ 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання".

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" власний капітал є частішою в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. Це визначення повністю відповідає визначенню, наведеному в Концептуальній основі складання та подання фінансової звітності (КО).

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни (П(С)БО 2 "Баланс".

Елементами (складовими) власного капіталу є:

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал - один із основних показників, що характеризує розміри та фінансовий стан підприємства.

Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, величина якого визначається установчими документами господарюючого суб'єкта згідно з чинним законодавством. Це сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю) засновників (учасників) в майно, виражених у грошовому вимірнику, при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності.

Пайовий капітал - це сукупність добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності коштів фізичних і юридичних осіб. Він формується за рахунок сум пайових внесків членів споживчих товариств, житлово-будівельних кооперативів, кредитних спілок та інших підприємств, а також паїв членів сільськогосподарських виробничих кооперативів у сільському господарстві, одержаних у результаті розподілу на паї колективної власності.

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.

Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу. Він показує, що капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений капітал повинен бути перепроданий або анульований.

Кошти резервного капіталу використовуються відповідно до напрямів, передбачених установчими документами: як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо. Статтею 14 Закону України "Про господарські товариства" передбачено створення в господарському товаристві резервного капіталу в розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 % суми чистого прибутку.

Нерозподілені прибутки - це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів (учасників, засновників) і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансовим результатом діяльності є збиток, то сума збитку зменшує суму власного капіталу.

2. Документальне оформлення з обліку власного капіталу

Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, що здійснюються, є важливим засобом контролю за правильним формуванням та використанням власного капіталу підприємства. Це відбувається завдяки принципу превалювання сутності над формою, який передбачає, що всі господарські операції, пов'язані з формуванням, змінами та використанням власного капіталу, обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Майно підприємства становлять необоротні й оборотні засоби. При формуванні статутного капіталу в обліку слід дотримуватися принципу автономності згідно з яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників. Тому особисте майно власників, засновників, акціонерів не повинно відображатися в обліку та звітності.

При формуванні статутного капіталу складається засновницький опис майна. Грошові кошти засновники вносять на тимчасовий рахунок у банку. Для надання документів до органів реєстрації, засновницький опис майна нотаріально засвідчується.

Враховуючи те, що внески до статутного капіталу можуть здійснюватися не лише грошовими коштами в національній (іноземній) валютах, але й основними засобами, нематеріальними активами, виробничими запасами, використовують натуральні та грошові вимірники. Однак загальна вартість майна на початку діяльності підприємства визначається в грошовому вимірнику відповідно до принципу єдиного грошового вимірника.

Зміни розміру статутного капіталу господарського товариства відображаються в бухгалтерському обліку після внесення змін до ЄДРПОУ . При реєстрації змін статутного капіталу акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю потрібно керуватися чинним законодавством. При зменшенні статутного капіталу потрібно дотримуватися мінімальних вимог до розміру статутного капіталу на момент реєстрації змін та документально правильно їх оформлювати. Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) і припиняється в день виключення підприємства із ЄДРПОУ в результаті припинення діяльності у випадку реорганізації» ліквідації тощо.

Для обліку статутного капіталу використовують три основні рахунки:

40 "Статутний капітал", 46 "Неоплачений капітал" та 45 "Вилучений капітал".

На рахунку 45 "Вилучений капітал" ведеться облік вилученого капіталу у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) . Оплата одержаних акцій може здійснюватися грошовими коштами та з позикових рахунків. Якщо акції анульовано, то на цю суму зменшується статутний капітал; при перепродажу акцій - зазначається зменшення вилученого капіталу та збільшення відповідних активів. При реалізації акцій своїм акціонерам заборгованість може відображатись на рахунку 46 "Неоплачений капітал".

Підприємство може здійснювати викуп акцій власної емісії з метою: запобігання захопленню контрольного пакету акцій іншими інвесторами; розповсюдження серед працівників підприємства; збільшення доходу на кожну акцію.

Підприємства різних організаційно-правових форм мають певні особливості формування власного капіталу, які, відповідно, впливають на відображення пов'язаних з ним операцій в бухгалтерському обліку. Відповідно до чинного законодавства мінімальний розмір статутного капіталу в товаристві з обмеженою відповідальністю становить 100 мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до п. 3. ст. 144 Цивільного кодексу України до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше, ніж 50 % суми своїх внесків. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суми своїх внесків, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку про ліквідацію товариства.

Подальше формування статутного капіталу товариства в бухгалтерському обліку повинно відображатися записами.

Акціонерне товариство (AТ) відрізняється від інши товариств тим, що відповідальність кожного з учасників товариства обмежується одним лише його внеском - акцією. Мінімальний розмір статутного капіталу в акціонерному товаристві відповідно до чинного законодавства становить 1250 мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до п. 2 ст. 155 при заснуванні акціонерного товариства усі його акції мають бути розподілені між засновниками. Відкрита підписка на акції акціонерного товариства не проводиться до повної сплати статутного капіталу. Облік та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу AT відображається на рахунку 40 "Статутний капітал". На цьому рахунку ведеться облік внесків та акцій за первісною (номінальною) їх вартістю, визначеною в установчих документах.

Акціонерне товариство за рішенням загальних зборів може підвищувати або знижувати номінальну вартість акцій. Збільшення або зменшення розміру статутного капіталу відображається в бухгалтерському обліку після внесення про це змін до зареєстрованих установчих документів.

Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, які добровільно розміщені з метою здійснення фінансово-господарської діяльності споживчого товариства, сільськогосподарського виробничого кооперативу, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки. У сільськогосподарському виробничому кооперативі (СВК) створюється неподільний та пайовий капітал, тому до рахунку 41 "Пайовий капітал" відкриваються два субрахунки:

- 411 "Неподільний капітал" та - 412 "Пайовий капітал".

Порядок формування і розміри неподільного капіталу встановлюються статутом кооперативу. Неподільний капітал утворюється за рахунок вступних внесків коштами та майном СВК (за винятком землі).

Розміри обов'язкових пайових внесків встановлюються в рівних частинах або пропорційно до очікуваної участі у його господарській діяльності. Передача активів у рахунок паю оформлюється актами приймання-передачі.

На рахунку 41 "Пайовий капітал" в сільськогосподарських виробничих кооперативах обліковують ті частини вартості майна, які були (не були) розпайовані між його членами, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства. Додатковий капітал включає суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Додатковий капітал може направлятися на збільшення статутного, пайового, резервного капіталу та на покриття збитків від діяльності підприємства.

Метою всієї господарської діяльності господарюючих суб'єктів є одержання прибутків, суми яких, після погашення всіх зобов'язань, є власністю підприємства. Тобто, саме це і є власним капіталом, хоча він не зареєстрований в установчих документах.

В бухгалтерському обліку прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів діяльності шляхом визначення фінансового результату від: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто діяльності, яка є метою створення даного підприємства; інших операційних доходів (витрат); інших фінансових доходів (витрат); інших доходів (витрат); надзвичайних доходів (витрат).

  1. Облік складових власного капіталу

Статутний капітал підприємства – це вартісний вираз основних і оборотних засобів, якими воно володіє. Статутний капітал фіксують і реєструють в установчих документах, зокрема у договорі учасників і статуті підприємства.

Статутний капітал може бути сформований за рахунок майна (основних засобів, оборотних засобів), за рахунок цінних паперів(акцій,облігацій,депозитів), за рахунок деривативів – права власності на користування природними ресурсами, майном чи обладнанням, на інтелектуальну власність, коштів в т.ч. готівки та безготівкових, включаючи валюту. Зменшення статутного фонду підприємства може бути внаслідок знищення майна,особливо основних засобів, внаслідок стихійного лиха чи з інших причин. У будь-якому випадку повинні бути внесенні зміни до статуту підприємства.

За кредитом рахунку 40 «Статутний капітал» відображають збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення).

Аналітичний облік статутного капіталу ведуть за видами капіталу за кожним засновником, акціонером тощо.

Пайовий капітал - це сукупність добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності коштів фізичних і юридичних осіб. Рахунок 41 «Пайовий капітал» призначений для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчих товариств, житлово-будівельних кооперативів, кредитних спілок та інших підприємств, а також паїв членів сільськогосподарських виробничих кооперативів у сільському господарстві, одержаних у результаті розподілу на паї колективної власності, що передбаченні установчими документами. Джерелами формування пайового капіталу є обов’язкові та додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів акціонерного товариства. Загальними зборами пайовиків визначаються розміри обов’язкових пайових внесків, виходячи із потреби у власних оборотних коштах. Поверненню пайовикам підлягають обов’язкові пайові внески вибутті з числа членів даного підприємства або при ліквідації підприємства. Сума, що підлягає поверненню, визначається з урахуванням боргових зобов’язань підприємства та його фінансового стану. Отже пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Аналітичний облік за рахунком 41 «Пайовий капітал» ведуть за видами капіталу.

Додатковий капітал – сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Рахунок 42 «Додатковий капітал» складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу. За кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал» відображають збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення.

На субрахунку 421 «Емісійний дохід» відображають різницю між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

На субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» обліковують інший вкладений засновниками підприємства капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

На субрахунку 423 «Дооцінка активів» відображають сумму дооцінки активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та П(С)БО.

На субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» відображають вартість активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб.

На субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» обліковують інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків.

Резервний капітал – це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Кошти резервного капіталу використовуються відповідно до напрямів, передбачених установчими документами: як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо. Передбачено створення в господарському товаристві резервного капіталу в розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 % суми чистого прибутку. За кредитом рахунку 43 «Резервний капітал» відображають створення резервів, за дебетом – їх використання. Аналітичний облік резервного капіталу ведуть за його видами та напрямками використання.

Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу. Він показує, що капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений капітал повинен бути перепроданий або анульований. На рахунку 45 «Вилучений капітал» ведуть облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання(зменшення статутного капіталу) тощо. За дебетом рахунку 45 « Вилучений капітал» відображають фактичну собівартість акцій емісії, або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом – вартість анульованих , або перепроданих акцій. Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій іншого вилученого капіталу.

Нерозподілені прибутки - це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році.

Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів (учасників, засновників) і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансовим результатом діяльності є збиток, то сума збитку зменшує суму власного капіталу. За кредитом рахунку 44 «Нерозподілені прибутки» відображають списання збитку в наступні роки, за дебетом відражають суму збитку, перенесену з рахунку 79 «Фінансові результати». Тому схема обліку ґрунтується на бухгалтерських довідках, які є основою для записів операцій за вказаним рахунком. На субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений » відображають наявність та рух нерозподіленого прибутку. На субрахунку 442 «Непокриті збитки» відображають непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного,додаткового чи пайового капіталу. На субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» відображають розподіл прибутку між власниками, виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточний період.

При складанні фінансової звітності порівнюються залишки за рахунками 441 "Прибуток нерозподілений" та 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді", і, якщо за рахунком 441 "Прибуток нерозподілений" наявне кредитове сальдо, то підприємство на цю суму різниці матиме нерозподілений прибуток поточного року, який відображається в рядку 350 пасиву Балансу (ф. № 1), а якщо сума прибутку, використаного у звітному році, перевищуватиме суму нерозподіленого прибутку, то цю різницю будуть відображати на рахунку 442 "Непокриті збитки" та в рядку 350 пасиву Балансу (ф. № 1).

Неоплачений капітал це сума заборгованості власників за внесками до капіталу. Рахунок 46 «Неоплачений капітал» призначений для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За дебетом рахунку відображають заборгованість засновників(учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом – погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведуть за видами розміщених неоплачених акцій(для акціонерних товариств) та за кожним засновником підприємства.

До цільового фінансування і цільових надходжень належать кошти , які виділяються за цільовим призначенням у розпорядження підприємства на здійснення відповідних заходів, не пов’язаних з формуванням власних оборотних засобів. Кошти цільового фінансування і цільових надходжень підприємства можуть одержувати як субсидії, асигнуватися з бюджету і позабюджетних фондів, цільових внесків юридичних і фізичних осіб.

На рахунку 49 «Страхові резерви» ведуть облік страхових резервів. Рахунком 49 користуються підприємства, які відповідно до законодавства є страховиками і у встановленому порядку формують страхові резерви.

За дебетом субрахунків 491 «Резерви незароблених премій» та 492 «Резерви збитків відображають суми » відображають суми резервів незароблених премій та резервів збитків на минулу звітну дату в кореспонденції з субрахунком 497 «Результат зміни резервів незароблених премій» та 498 «Результат зміни резервів збитків» відповідно.

Наочний матеріал для лекції

«Облік власного капіталу»

Тести до теми: « Облік власного капіталу »

  1. Власний капітал – це :

а) загальна вартість підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів;

б) частина в активах підприємства;

в) вартість, чка в свому русі зростає, приносячи дохід;

г) немає правильної відповіді;

д) багатство, яке існує в формі грошей.

  1. Балансове рівняння власного капіталу має такий вигляд: :

а) Власний капітал + Активи ;

б) Активи – Власний капітал;

в) Власний капітал + Зобов'язання ;

г) Активи = Власний капітал;

д) свій варіант відповіді

  1. Якщо за звітний період доходи перевищують витрати, то підприємство отримує :

а) збиток;

б) прибуток;

в) дохід;

г) інвестиції;

д) свій варіант

  1. В балансі власний капітал відображається на:

а) пасивних рахунках;

б) активних рахунках;

в) активно-пасивних рахунках;

г) доповнювальних рахунках;

д) немає вірної відповіді.

  1. До рахунків власного капіталу належать:

а) основні засоби; виробничі запаси;

б) статутний капітал; пайовий капітал; нерозподілений прибуток;

в) додатковий капітал; готова продукція;

г) вірна відповідь а) і в);

д) немає вірної відповіді.

  1. Основним елементом власного капіталу є:

а) резервний капітал;

б) додатковий капітал;

в) пайовий капітал;

г) статутний капітал;

д) свій варіант відповіді.

  1. Статутний капітал -

а) це найважливіша складова власного капіталу підприємства;

б) це сукупність внесків засновників в майно, виражених у грошовому вимірнику;

в) це організаційно-правова форма капіталу, величина якого визначається установчими документами господарюючого суб’єкта згідно з чинним законодавством;

г) це власний капітал що відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які прзводять до його зміни;

д) вірна відповідь а) і б).

  1. Залежно від способу формування статутний капітал поділяють на:

а) корпоративні; унітарні;

б) державні унітарні;

в) корпоративні комунальні;

г) унітарні; господарські;

д) немає вірної відповіді.

  1. Нерозподілений прибуток – це:

а) вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів;

б) прибутки які відображають сукупність добровільно розміщених у товаристві коштів фізичних і юридичних осіб;

в) дохід одержаний від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість, дооцінку активів;

г) прибутки одержані в результаті господарсько-фінансовій діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році;

д) немає вірної відповіді.

  1. Статутний капітал відображається на рахунку:

а) 45;

б) 41;

в) 46

г) 42;

д) 40.

  1. До якого класу відноситься власний капітал:

а) клас 3;

б) клас 4;

в) клас 2;

г) клас 6;

д) вірна відповідь а) і г).

  1. Пайовий капітал:

а) це пайові внески членів споживчих товариств;

б) це інший додатковий капітал, дооцінка активів, номінальна вартість;

в) кошти одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства;

г) сукупність добровільно-розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності коштів фізичних і юридичних осіб;

д) сукупність добровільно розміщених у товаристві коштів.

  1. Звіт про власний капітал:

а) це звіт, який відображає прибуток підприємства;

б) це звіт, який відображає зміни при складанні фінансових звітів;

в) це звіт, який відображає сукупність показників і пояснень щодо забезпечення і обґрунтованості фінансових звітів;

г) це звіт, який відображає збереження фінансового та фізичного капіталу;

д) це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

  1. Яким П(С)БО регламентується зміст і форма звіту власного капіталу:

а) П(С)БО 2 «Звіт про фінансові результати»;

б) П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;

в) П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»;

г) П(С)БО 3 «Звіт про капітал»;

д) немає вірної відповіді.

  1. Вкажіть дві концепції власного капіталу:

а) фінансова і інвестиційна;

б) цільова і фінансова;

в) фізична і фінансова;

г) немає правильної відповіді;

д) фінансова і економічна.

Глосарій до теми: « Облік власного капіталу»

1. Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів.

2. Статутний капітал – це організаційно – правова форма капіталу,величина якого визначається установчими документами господарюючого суб’єкта згідно чинним законодавством.

3. Пайовий капітал - це сукупність добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності коштів фізичних і юридичних осіб.

4. Додатковий капітал - складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.

5. Вилучений капітал – відображає вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів.

6. Резервний капітал - використовується відповідно до напрямів, передбачених установчими документами: як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.

7. Нерозподілений прибуток - це прибуток, одержаний в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшений на суму прибутку, використаних у звітному році.

8. Принцип превалювання сутності над формою – орієнтує на те, що господарські операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

9. Принцип автономності – передбачає, що кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності.

10. Принцип єдиного грошового вимірника – визначає, що вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній гроовій одиниці.

11. Акціонерне товариство – відповідальність кожного з учасників товариства обмежується одним лиш його внеском – акцією.

12. Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, які добровільно розміщені з метою здійснення фінансово-господарської діяльності споживчого товариства, сільськогосподарського виробничого кооперативу, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки.

Домашнє завдання:

Запитання для самоконтролю до теми: «Облік власного капіталу »

1. Дати визначення економічної сутності власного капіталу.

2. Субрахунки власного капіталу.

3. Документування господарських операцій з власним капіталом.

4. Формування та облік нерозподілених прибутків.

5. Назвати облікові регістри з обліку власного капіталу.

6. На яких рахунках обліковуються складові власного капіталу.

7. Назвати функції статутного капіталу.

8. В чому полягає інвентаризація власного капіталу.

Рекомендована література:

Основна література:

  1. Ловінська Л.Г., Жилкіна Л.В., Голенко О.М. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — 370 с.

  2. Стельмащук А.М., Смоленюк П.С. Бухгалтерський облік. – К: Центр учбової літератури, 2007. – 528 с. (ст. 224-262)

  3. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 7-ме вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 832 с. (ст. 426-496)

  4. Волкова І.А. Фінансовий облік-2: навч. посіб. [для студентів вищих навчальних закладів] / І.А. Волкова – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 224 с. (ст. 44-87)

  5. Гарасим П.М., Журавель Г.П., Хомин П.Я. Курс фінансового обліку: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 566 с. (ст. 283-337)

  6. Гладких Т.В. Фінансовий облік: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 480 с. (ст. 223-294)

  7. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 471 с. – (Вища освіта ХХІ ст.) (ст. 223-245)

  8. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник. – Київ: Видавництво «Центр учбової літератури», 2003. – 524 с. (ст. 422-450)

  9. Лень В.С. Фінансовий облік: Навч. посіб. Київ: Вид. центр «Академія», 2011 (ст. 345-426)

  10. Сук Л.К. Фінансовий облік: навч. посіб. / Л.К. Сук, П.Л. Сук. – К.: Знання, 2010. – 631 с. – (Вища школа ХХІ ст.) (ст. 142-181)

  11. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский финансовый учет, налогооблажение и отчетность: Учебник. – К.: Алерта, 2008. – 1012с. (ст. 707-737).

  12. Чебанова Н.В., Єфіменко Т.І. Фінансовий облік: Підручник. Київ: Вид. центр «Академія», 2007. (ст. 398-431)

Додаткова література:

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 зі змінами та доповненнями.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20.

3. Харитонова Н., Чельтер С. // Все про бухгалтерський облік. – 2010. – 29 березня. – с. 5-10.

4. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 7-ме вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 832 с. (ст. 426-496)

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
1
міс.
2
4
дн.
2
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!