Методична розробка "Топографічна карта"

Опис документу:
Топографічна карта— це зменшене узагальнене відображення зем¬ної поверхні, побудоване за обумовленими математичними закономірнос¬тями. Топографічні карти складають в рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гауса, що обчислюється за елементами еліпсоїда Красовського, і в Балтійській системі висот.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Топографічні карти

Топографічна карта— це зменшене узагальнене відображення земної поверхні, побудоване за обумовленими математичними закономірностями. Топографічні карти складають в рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гауса, що обчислюється за елементами еліпсоїда Красовського, і в Балтійській системі висот. Положення будь-якої точки фізичної поверхні Землі визначається проекцією цієї точки на поверхні земного еліпсоїда (геодезичні або прямокутні координати). Ділянки місцевості на карті відображають в зменшеному вигляді.

На топографічних картах відображається територія земної поверхні, яка обмежена на заході і сході меридіанами, на півночі і півдні - паралелями з відомими довготою і широтою (рис. 6.1). На північній і південній опорних рамках трапеції нанесені мінутні поділки по довготі, а на західній і східній сторонах - по широті у вигляді чорних і білих шашок, які чергуються. Кожна мінута довготи і широти поділена точками на шість частин, відстань між якими відповідає 10". З’єднавши прямими відповідні точки на протилежних широтах і довготах трапеції, можна одержати геодезичну сітку координат у вигляді ліній паралелей і меридіанів. В кутках рамки наведені їх географічні координати.

Прямокутна система координат на топографічній карті зображена лініями кілометрової сітки (рис. 6.1). Горизонтальні лінії сітки, що паралельні проекції екватора на горизонтальну площину, - осі ординат, а вертикальні лінії, паралельні осьовому меридіану, - осі абсцис. Виходи ліній координатної сітки написані між внутрішньою і мінутними рамками, що дозволяє визначити плоскі прямокутні координати точок.

Висотне положення точок земної поверхні відображається горизонталями, які проведені через відповідну висоту перерізу в залежності від масштабу карти і характеру рельєфу місцевості, та додатковими абсолютними позначками точок. Висота перерізу рельєфу наведена під південною зовнішньою рамкою.

. Номенклатура аркуша карти вказана над північною зовнішньою рамкою. Числовий, словесний і лінійний масштаби, а також графік закладання розташовані під південною зовнішньою рамкою. Під південно-західним кутом рамки знаходиться пояснювальний підпис про схилення магнітної стрілки і середні кути зближення меридіанів.

У внутрішній рамці карти за допомогою контурних і позамасштабних умовних топографічних знаків відображено рельєф і ситуацію.

Топографiчна карта — це загальногеографiчна багатоаркушева (27000 листiв) карта великого масштабу (1 : 200000 i бiльше).

Спотворення тут практично відсутні, а об’єкти місцевості передані досить детально. В основі топографічних карт лежить так звана міжнародна мільйонна карта світу — оглядово-топографічна карта всього земного суходолу, складена в масштабі 1:10000001:1000000. Під час створення такої карти застосували рівнокутну циліндричну проекцію, яка дає надзвичайно малі спотворення форм і розмірів зображуваних об’єктів.

Аркуш однієї мільйонної карти отримують шляхом розграфлення земної кулі меридіанами на 66-градусні колони (зони) і паралелями на 44-градусні ряди. Отже, кожен аркуш карти масштабу 1:10000001:1000000 має вигляд трапеції розміром 4∘4∘ за широтою і 6∘6∘ за довготою.

Рисунок 3.4.1: Фрагмент топографiчної карти

Ряди і колони позначають відповідно латинськими буквами та арабськими числами.

Наприклад

Аркуш мільйонної карти, на якому зображено Київ, матиме номенклатуру М-36. Україна та цій карті займає 34, 35, 36 колони та 4, 5, 6, 7 зони.

Взагалі у карті міститься 60 колон. Всі аркуші топографічних карт мають рамку у вигляді трапеції. Верхньою (північною) і нижньою (південною) сторонами рамки є паралелі, а бічними (західною і східною) – меридіани. На вершинах кутів рамки підписані значення цих паралелей і меридіанів. Умовні позначення на топографічній карті збігаються з умовними позначеннями на плані. Рельєф на топографічній карті передають горизонталі, які позначають абсолютну висоту. На топографічній карті також потрібно вміти визначати дійсний азимут.

Дійсний азимут == Магнітний азимут ++ Mагнітне схилення

Визначення

Дiйсний азимут — кут мiж пiвнiчним напрямком географiчного (дiйсного) меридiана i напрямком на певну точку. Його вiдлiчують за ходом годинникової стрiлки.

Визначення

Магнiтний азимут — горизонтальний кут, який вiдлiчується за годинниковою стрiлкою вiд пiвнiчного напряму магнiтного меридiану точки спостереження до заданого напряму вiд 0∘0∘ до 360∘360∘.
Магнiтне схилення — кут мiж дiйсним меридiаном i магнiтним меридiаном.

Визначення

Дiйсний меридiан — це географiчний меридiан, який з’єднує полюси й показує напрямок пiвнiч-пiвдень.
Магнiтний меридiан — меридiан, що з’єднує магнiтнi полюси. Магнiтнi та географiчнi полюси не збігаються.

Рисунок 3.4.2: Дійсний меридіан

Яка карта лежить в основі топографічних карт?

фізична карта світу

мільярдна карта світу

міжнародна мільйонна карта світу

ПеревіритиПоясненняПоказати правильну відповідь

Що таке дійсний азимут?

кут мiж пiвнiчним напрямком географiчного (дiйсного) меридiана i напрямком на певну точку

кут мiж дiйсним меридiаном i магнiтним меридiаном

горизонтальний кут, який вiдлiчується за годинниковою стрiлкою вiд пiвнiчного напряму магнiтного меридiану точки спостереження до заданого напряму вiд 0° до 360°

Географічні карти дозволяють вивчити комплекс природно- економічних характеристик району будівництва для вибору найбільш оп¬тимального проектного рішення.

Топографічна карта — це зменшене узагальнене відображення зем¬ної поверхні, побудоване за обумовленими математичними закономірнос¬тями. Топографічні карти складають в рівнокутній поперечно-циліндрич¬ній проекції Гауса, що обчислюється за елементами еліпсоїда Красовського, і в Балтійській системі висот. Положення будь-якої точки фізичної по¬верхні Землі визначається проекцією цієї точки на поверхні земного еліп¬соїда (геодезичні або прямокутні координати). Ділянки місцевості на карті відображають в зменшеному вигляді.

На топографічних картах відображається територія земної поверхні, яка обмежена на заході і сході меридіанами, на півночі і півдні - паралеля¬ми з відомими довготою і широтою (рис. 6.1). На північній і південній опорних рамках трапеції нанесені мінутні поділки по довготі, а на західній і східній сторонах - по широті у вигляді чорних і білих шашок, які чергу¬ються. Кожна мінута довготи і широти поділена точками на шість частин, відстань між якими відповідає 10". З’єднавши прямими відповідні точки на протилежних широтах і довготах трапеції, можна одержати геодезичну сі¬тку координат у вигляді ліній паралелей і меридіанів. В кутках рамки на-ведені їх географічні координати.

Прямокутна система координат на топографічній карті зображена лі¬ніями кілометрової сітки (рис. 6.1). Горизонтальні лінії сітки, що парале¬льні проекції екватора на горизонтальну площину, - осі ординат, а верти¬кальні лінії, паралельні осьовому меридіану, - осі абсцис. Виходи ліній ко¬ординатної сітки написані між внутрішньою і мінутними рамками, що до¬зволяє визначити плоскі прямокутні координати точок.

Висотне положення точок земної поверхні відображається горизон¬талями, які проведені через відповідну висоту перерізу в залежності від масштабу карти і характеру рельєфу місцевості, та додатковими абсолют¬ними позначками точок. Висота перерізу рельєфу наведена під південною зовнішньою рамкою.

. Номенклатура аркуша карти вказана над північною зовнішньою рам¬кою. Числовий, словесний і лінійний масштаби, а також графік закладання розташовані під південною зовнішньою рамкою. Під південно-західним кутом рамки знаходиться пояснювальний підпис про схилення магнітної стрілки і середні кути зближення меридіанів.

У внутрішній рамці карти за допомогою контурних і позамасштабних умовних топографічних знаків відображено рельєф і ситуацію.

Рисунок 6.1 - Визначення географічних координат точки

Крупномасштабні топографічні карти (1:10 000....1:50 000) викорис¬товують для детального вивчення місцевості, орієнтування на ній, а також для різних за призначенням точних вимірювань та розрахунків.

Середньомасштабні топографічні карти (1:100 000000 1:200 .ب) є підґрунтям для вибору трас доріг, проведення геологічних вишукувань, для попередніх розрахунків при проектуванні відповідальних споруд.

Дрібномасштабні топографічні карти (1:500 000....1:1000 000) вико¬ристовуються для вирішення задач науково-дослідного й прикладного ха¬рактеру з використання ресурсів й економічного освоєння територій. Всі топографічні карти є основою для створення різних тематичних карт: гео¬логічних, гідрогеологічних, геоботанічних тощо.

Топографічні плани масштабу 1:5 000 призначені для: розробки ге¬неральних планів і проектів розміщення будівництва першої черги визнач¬них, великих і середніх міст, а також для складання схем розміщення в них жилих і промислових районів, що проектуються; складання планів проектів інженерних споруд і проектів найбільш складних вузлів при розробці пла-нування приміської зони; складання технічних проектів промислових і гір¬ничодобувних підприємств; складання технічних проектів зрошування та осушення земель; камерального трасування автомобільних доріг в умовах складного рельєфу місцевості, на під'їздах до значних пунктів та в інших мі¬сцях із складною ситуацією; проектування трас повітряних ліний електро-передач у місцях перетину та зближення їх із спорудами.

Крім того, топографічні плани масштабу 1:5 000 використовують для інших цілей і вони є основою для складання топографічних і спеціалізова¬них планів і карт більш дрібного масштабу.

Топографічні плани масштабу 1:2 000 призначаються для:

розробки генеральних планів малих міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів;

складання проектів детального планування та ескізів забудови, проек¬тів планування міських промислових районів, проектів найбільш складних транспортних розв'язок у містах на стадії розробки генеральних планів; складання виконавчих планів гірничопромислових підприємств; складання технічного проекту і робочої документації зрошення та осушення земель;

проектування автомобільних доріг і залізниць на стадії проекту у гірських районах і робочої документації в рівнинних і горбистих районах;

складання технічної документації трубопровідних, насосних і комп¬ресорних станцій, переходів через великі ріки.

Топографічні плани масштабу 1:1000 призначаються для: складання проекту та робочої документації забудови на незабудова- ній території або території з одноповерховою забудовою; проектування вертикального розпланування;

складання проектів озеленення території та планів існуючих підзем¬них мереж і споруд і прив'язка їх до ділянок будівництва;

складання робочої документації бетонних гребель, будівель ГЕС та камер-шлюзів;

проектування напірних трубопроводів, гідротехнічних споруд, кана¬лізації та теплогазопостачання у населених пунктах з щільною забудовою;

розробка робочої документації при проектуванні і будівництві гірни¬чодобувних і збагачувальних підприємств.

Топографічні плани масштабу 1:500 призначаються для: складання виконавчого генерального плану ділянки будівництва і робочої документації багатоповерхової капітальної забудови з густою ме¬режею підземних комунікацій та промислових підприємств;

проектування вертикального розпланування та прив'язки будівель і споруд до ділянок будівництва на забудованих територіях міста;

складання планів підземних мереж і споруд, робочої документації гребель, напірних трубопроводів, будівель ГЕС, порталів тунелів.

Топографічні плани містять відомості про об'єкти та контури місце¬вості і рельєф. На них у залежності від масштабу умовними знаками до¬стовірно та з необхідною мірою точності та детальності зображають:

пункти державної геодезичної мережі та планово-висотного обґрун¬тування;

будівлі, жилі та нежилі будинки з вказанням призначення, матеріалу та поверховості;

промислові об'єкти, бурові та експлуатаційні свердловини, наземні трубопроводи, лінії електропередач, колодязі та мережі підземних комуні¬кацій, об'єкти комунального господарства;

залізниці, шосейні та ґрунтові дороги всіх видів і споруди на них: мости, тунелі, переїзди, переправи та шляхопроводи;

гідрографію (ріки, озера, водосховища, площі розливів); об'єкти гідротехнічного та водного транспорту; канали, водоводи та водорозподільчі пристрої, греблі; пристані, шлюзи, маяки, навігаційні знаки;

об'єкти водопостачання (колодязі, колонки, резервуари, відстійники, природні джерела);

рельєф місцевості з використанням горизонталей, позначок висот, бергштрихів, умовних знаків обривів, скель, осипів, балок, льодовиків;

рослинність деревна, кущова, трав'яна, культурна: ліси, сади та луки, окремі дерева та кущі з вказанням породи;

грунти та мікроформи земної поверхні; піски, гальки, такири, глини¬сті, щебеневі, монолітні та інші поверхні, болота, солончаки;

границі (політико-адміністративні, землекористувачів, різні огоро¬джування).

На топографічних планах пишуть власні назви населених пунктів, вулиць, залізничних станцій, пристаней, лісів, солончаків, вершин, перева¬лів, долин, боліт та інших об'єктів.

Елементи математичної основи

    Оскільки однією з основних вимог до топографічної карти є можливість здійснювати по ній орієнтування та різноманітні вимірювання, то елементи математичної основи відображаються на топографічних картах дуже детально. До елементів математичної основи, що відображаються на топографічній карті, відносяться рамка карти, картографічна та прямокутна (кілометрова) сітка, або іх виходи на рамку карти (рис. 7 та 8).

Рамка топографічної карти

    Рамка топографічної карти за звичай складається з внутрішньої рамки, градусної (для дрібномасштабних карт) або мінутної рамки, а також зовнішньої рамки. Оскільки в проекціях Гаусса-Крюгера, поперечної проекції Меркатора, Універсальної проекції Меркатора (UTM), що використовуються для складання топографічних карт, аркуш має форму трапеції, то для рамки карти використовується термін "рамка трапеції".


Рисунок 7. Елементи математичної основи топографічної карти масштабу 1:100 000.
Цифрами позначені: 1 - внутрішня рамка карти, 2 - мінутна рамка, 3 - зовнішня рамка,
4 - виходи паралелей та меридіанів, 5 - підписи значень довготи та широти кутів рамки,
6 - лінії кілометрової сітки, 7 - підписи кілометрової сітки.

 

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Географічні задачі»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.