Методична розробка "Рухливі ігри, розваги , забави"

Опис документу:
У запропонованій роботі ви знайдете різні ігри: рухливі, сюжетні, наслідувальні, пізнавальні та інші. Всі вони потрібні й по – своєму корисні дітям і можуть використовуватися вчителем у роботі. Завдання цих ігор – сприяти створенню дружного творчого колективу, привчати дітей контролювати свої дії і сили, розвивати фізичні якості кожної дитини.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Зміст

І.Вступ ……………………………………………………......4

ІІ. Народні ігри ……………………………………………...7

2.1.Весняні народні ігри………………………………….......8

2.2. Українські народні ігри…………………………….......14

ІІІ. Стародавні дитячі забави …………………………… 23

IV. Народні розваги для наймолодших школярів

4.1. Лічилки…………………………………………………..34

4.2. Дражнилки……………………………………………….40

V. Дефектологічні рухливі ігри та вправи із незначним психофізичним навантаженням ………………………….42

VІ. Рухливі ігри – невід’ємна частина на уроках фізичної культури

6.1. Ігри з бігом………………………………………………50

6.2. Ігри зі стрибками ……………………………………….57

6.3. Ігри з повзання і лазіння ……………………………….61

6.4. Ігри з м’ячем ……………………………………………65

6.5. Ігри – естафети ………………………………………….69

VІІ. Висновки ........................................................................80

VІІІ. Використана література……………………………..82

3

І. Вступ

Гра – це іскорка, що запалює вогник

любові, товариськості і

допитливості до знань.

В. Сухомлинський

Про гру сказано багато добрих слів. ЇЇ називають і джерелом радості, і королевою дитинства, і великим лікарем від фізичних недуг. Гра для дитини – безпосереднє життя з усіма його радощами, хвилюваннями, тривогами, перемогами, прикрощами. Вона – природний для дитини вид діяльності, мотив її полягає у самій її сутності. Ігри сприяють розвитку пізнавального інтересу, змушують до творчості, яка дозволяє дитині глибше зрозуміти навколишній світ, дає їй певний життєвий досвід. Гра охоплює всі сторони особистості, потребує активної роботи думки і фізичних умінь.

Характерною особливістю дітей молодшого шкільного віку є емоційність і допитливість, прагнення перевірити, випробувати свою силу і спритність, відкрити таємниці і прагнути до чогось незвичайного. Гра – провідна форма діяльності дитини, особливо в цьому віці. Гру недарма називають королевою дитинства. Без неї дітям жити невесело і нецікаво. При вмілому використанні гра може стати незамінним помічником вихователя і вчителя.

4

У запропонованій роботі ви знайдете різні ігри: рухливі, сюжетні, наслідувальні, пізнавальні та інші. Всі вони потрібні й по – своєму корисні дітям і можуть використовуватися вчителем у роботі.

Завдання цих ігор – сприяти створенню дружного творчого колективу, привчати дітей контролювати свої дії і сили, розвивати фізичні якості кожної дитини.

У розділі народні ігри ви знайдете ігри , які прийшли до нас із давнини. Багато з них існують споконвіку й передаються з покоління в покоління. Це народні ігри. Час вносить свої корективи, наповнює їх новим змістом, ігри збагачуються , вдосконалюються. Але їх рухова основа залишається незмінною. Народні ігри , відомі нам як забава, як форма фізичного загартування. Вона була вигадана первісними людьми як частина ритуалу. Пізніше вони втратили свій магічний зміст і перейшли у розряд дитячих забав. Дитячі ігри і забави – вищий прояв системного підходу до виховання дитини, у якому передбачене фізичне, розумове і моральне формування особистості.

Але особливе місце серед них займають рухливі ігри. Такі ігри – найліпші ліки для дітей від «рухового полону». Найважливіша цінність таких ігор полягає в тому, що в своїй сукупності вони, по суті, вбирають в себе всі види властивих

5

людині природних рухів: ходьбу, біг, стрибки, боротьбу, лазіння, вправи з предметами, а тому є найуніверсальнішим засобом фізичного виховання дітей.

Рухливі ігри, забави , естафети, лічилки , запропоновані в цій добірці, можуть бути використані вчителями, вихователями, як на уроках фізичного виховання так і у позакласній фізкультурно – оздоровчій роботі з дітьми молодшого шкільного віку.

6

ІІ. Народні ігри

Український народ своїм багатовіковим досвідом інтуїтивної педагогіки відібрав найефективніші засоби гармонійного виховання підростаючого покоління, чільне місце серед яких посідають народні рухливі ігри. Традиційно у навчально-виховному процесі початкової школи вони використовуються як засіб фізичного виховання. Проте розвивально-виховний потенціал українських рухливих народних ігор значно ширший. У культурологічних дослідженнях рухливі ігри визнані суттєвим елементом української національної культури. Аналіз народних рухливих ігор, поширених і сьогодні серед дітей молодшого шкільного віку, засвідчує, що свої корені вони мають у стародавніх фольклорних обрядах, церемоніях і ритуалах. Найчастіше вони спираються на фольклорні образи вовка, ведмедика, зайчика, котика, кози тощо, які є знаковими для української культури, традиційно відтворювались у різноманітних обрядах та ритуалах і нарешті перейшли до дитячих рухливих ігор.

Народні ігри – джерело народу, в якому відображається життя багатьох поколінь, які донесли до нас свою систему цінностей. Вони джерело розвитку національної самосвідомості. Власне , культура народної гри не що інше, як хрестоматія народної педагогіки, пронизана духовністю.

7

Культура народної гри може розвиватися, якщо є люди, які вміють її відстоювати і розвивати. Кожен народ ризикує стати диким, якщо не забезпечить наступність соціального та духовного досвіду. Тільки передача і засвоєння підростаючим поколінням досвіду ігрової діяльності, забезпечить функціонування історично вироблених людством зв’язків між поколіннями.

Весняні народні ігри

Гра «Веребей» (горобець)

Діти утворюють коло , всередині – веребей. Коло швидко рухається, всі співають, плескаючи в долоні.

Киш, киш, веребей,

Не клюй конопель.

Мої конопельки,

Дрібні , зелененькі,

У вірчики в’ються

Самі не беруться,

Братись не даються.

Веребей кидається на дітей, які утворили коло, вони розбігаються. Той, кого веребей зловить, займає його місце, і гра починається знову.

8

Гра «Ящур»

Збираються дівчата. Одну з гурту обирають за ящура, інші беруться за руки , водять хоровод і співають:

Ой не сиди, ящуре, Завтра поранку

В горіховім місті. Сховаєм у ямку.

Май собі дівку, Пирогів напечем,

Як перепілку, Ящура пом’янем

Котру маєш, А ти таки , ящуре,

Собі забираєш. Не соромся,

Як не ймеш, Котрійсь пані поклоняйся,

Зараз вмреш. Чи старій, чи малій, чи мені молодій.

Переспівавши, зупиняються, і ящур вибирає котрусь із дівчат і кланяється їй. Дівчина дає якийсь подарунок. Діти продовжують гру, поки ящур не обере кожну з учасниць гри й отримає подарунки. Потім дівчата починають по черзі просити подарунки у ящура:

Ящурочку, голубочку,

Оддай мою худібочку.

Що я пряла, заробляла

Із ящуром прогуляла.

Ящур намагається розсмішити дівчину, а вона повинна дивитися в очі й не сміятися, бо інакше ящур не віддасть подарунок.

9

Гра «Подоляночка»

Діти беруться за руки і стають у коло. Вибирають «подоляночку». Всі інші співають, «подоляночка» зображує все те, про що співається:

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона стала,

до землі припала,

личка не вмивала,

бо води не мала.

Ой встань, встань, подоляночко,

Обмий личко, як ту скляночку,

Візьмися в боки, -

За свої скоки,

Підскочи до раю,

Бери сестру скраю

«Подоляночка» вибирає когось із кола, і той стає на її місце.

Гра «Довга лоза»

Грають хлопці, які стають один за одним обличчям у потилицю на відстані 2 метрів. Голову і спину нахиляють, а гравець, який стоїть позаду, розганяється, перестрибує через кожного і стає попереду, так роблять всі по черзі.

10

Гра «А ми просо сіяли, сіяли»

Дівчатка та хлопчики розділяються на дві однакові групи. Гравці з першої групи співають і наступають на супротивників, роблячи вперед кілька кроків і знову відходячи, гравці другої команди відповідають, виконуючи ті ж рухи.

- А ми просо сіяли, сіяли,

Ой див, Ладо, сіяли, сіяли.

- А ми просо витопчем, витопчем,

Ой див, Ладо, витопчем, витопчем.

- Та як же вам витоптать, витоптать?

- А ми коні випустим, випустим.

- А ми коні злапаєм, злапаєм.

- Та чим же вам лапати, лапати?

- Ой шовковим неводом, неводом.

- А ми коні викупим, викупим.

- А за що вам викупить, викупить?

- А ми дамо сто срібних, сто срібних.

- Не візьмемо й тисячі, тисячі.

- А ми дамо дівчину, дівчину.

- А ми дівчину візьмемо, візьмемо.

Гра «Дідусь Макар»

Гравці обирають з-поміж себе дідуся Макара, який повинен

11

дізнатись, що вони робитимуть. Діти відходять від нього, загадують яку-небудь роботу: шити, рвати ягоди, танцювати тощо. Загадавши, підходять до дідуся і кажуть:

Здрастуй, дідусю Макаре!

Здрастуйте, діти. Де були, що робили?

Діти відповідають так, щоб трошки підказати: на городі, в садку, в хаті тощо, і показують, що вони робили. Коли дідусь вгадає, всі тікають, а він їх ловить; кого впіймає, той стає дідусем. А коли не вгадає, діти зізнаються, що робили, і теж тікають.

Гра «Квочка»

У цю народну гру діти завжди любили гратися на провесні, тільки-но квочку з курчатами випускають на двір. Забивають у землю кілочок, прив'язують до нього мотузок; по вибору хтось із дітей стає за «квочку» і, взявшись за кінець мотузки, рухається по колу під приспів:

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток, дрібних квіток,

Діти-квіти "Квок!".

Після цих слів всі учасники гри розбігаються хто куди, а квочка, квочкаючи, ловить їх, та збирає до купи.

12

Гра «Нещасний ополоник»

Дівчата стають поряд і беруться за руки. Одна з дівчат, господарка, починає гру, звертаючись до когось із дівчаток праворуч:

—Здоров, кума! Чи ти ложки мила?

—Мила.

—А ополоник?

—Забула.

—Так не забувай, кумочко.

При цьому господарка намагається вдарити дівчину лозиною, а та повинна втекти попід руками інших дівчат і стати ліворуч. Гра триває, доки всі дівчата не стануть у тому порядку, що й на початку гри. Тоді господаркою обирають іншу.

Гра «Цурка»

Грають хлопчики. Креслять на землі «город» (чотирикутний, метр на метр), потім міряються на палиці, хто з гурту буде в городі (верхні), а хто піде у поле (нижні). Той, хто починає, на середині городу кладе цурку (дерев'яну, з обох боків загострену паличку 30 см) і б'є її палкою так, щоб, коли цурка підстрибне, встигнути ще хоч би раз її вдарити (кожен удар у повітрі оцінюється у 10 гил). Цурку треба бити доти, доки вона не вилетить за город. Якщо при цьому гравець не

13

зможе вдарити її у повітрі (підмурити), він заробляє 10 гил, якщо ж підмурить, додається ще десяток гил і так далі. Вибиту з городу цурку бере один з хлопчиків з поля і кидає в город, попередньо зробивши від того місця, де лежала цурка, два кроки до городу. Якщо цурка впаде в городі, б'є наступний гравець із тих, що знаходяться у городі; впаде поза городом — продовжує грати перший і б'є цурку з того місця, де вона впала. Він грає доти, поки протилежна команда не вкине її в город.

«Городяни» б'ють по черзі та ведуть рахунок гил, поки кожному з них не буде вкинута цурка в город. Потім так само б'ють «поляни», намагаючись набрати більшу кількість гил.

Переможці вбивають цурку в землю, а переможені по черзі витягують її із землі зубами.

Українські народні ігри

Гра «Вовк і коза»

Обирають з – поміж себе «вовка»; решта гравців – це «кози».

14

Упоперек майданчика креслять дві лінії за два – три кроки одна від одної. Це «рів», де причаївся «вовк». «Кози» стрибають через «рів», а «вовк» намагається їх спіймати. Коли він упіймав кількох «кіз», вибирають іншого «вовка».

Гра «Сірий вовк»

Спершу вибирають «вовка». Він сідає навпочіпки, підперши щоку рукою, і мовчить. Діти рвуть біля нього травичку і промовляють:

Рву, рву горішечки,

не боюся вовка нітрішечки.

Після цих слів усі схоплюються, кидають на «вовка» траву і тікають. «Вовк» доганяє, намагаючись вхопити когось із дітей. Той, кого він ухопить, стає «вовком», і гра триває.

15

Гра «Мишоловка»

Вибирають декілька «мишей», решта дітей будуть «мишоловкою».Діти ходять по колу взявшись за руки і промовляють слова, а «миші» тим часом бігають в колі і за його межами:

Як ці миші надоїли,

Все погризли, все поїли

Що ж будем з ними робить,

Треба їх переловить.

Коли сказали останні слова - присідать, «миші», які не встигли вибігти із кола, рахуються зловленими в «мишоловку». Гра продовжується до тих пір. Поки не переловлять усіх «мишей».

Гра «Кіт і миша»

Всі гравці стають у коло. Двоє із них стають у середині: вони будуть «мишею» і «котом». Всі беруться за руки і піднімають їх угору. «Миша» вибігає із кола. У тому місці, де вона проскочила , гравці опускають руки. В інших місцях кола руки залишаються піднятими. Коли «миша», тікаючи від «кота», забігає всередину кола, усі опускають руки, приспівуючи:

А до нори, мишо, до нори,

16

А до золотої комори.

Мишка у нірку, а котик за ніжку:Ходи сюди.

А що ж то за мишка – не втече;

А що ж то за котик – не дожене.

Мишка у нірку, а котик за ніжку:

Ходи сюди, ходи сюди.

Якщо «кіт» упіймає «мишку», вибирають нових «кота» і «мишу», і гра розпочинається знову.

Гра «Вудочка»

Учасники стають в коло за 1-2 кроки один від одного обличчям до ведучого. Ведучий стоїть у центрі й крутить мотузочку з мішечком на кінці («вудочку») так, щоб вона ковзала по підлозі чи по землі під ногами гравців. Діти стрибають через мішечок, а той, кого «вудочка» зачепить, вибуває з гри.

17

Гра «Горобчики - стрибунчики»

Вибирають з – поміж гравців «кішку»; всі інші будуть «горобчиками». На майданчику накресліть коло, посередині якого хай стане «кішка». А всі інші «горобчики» стають за межами кола.

«Горобчики» стрибають у коло і вистрибують із нього. «Кішка» намагається спіймати того, хто затримується в колі. Кого вона спіймає, той стає «кішкою».

18

Гра «Лисиця і курчата

Вибирають «лисицю»; всі інші діти будуть «курчатами». На одному боці майданчика за лінією ставлять перешкоду. Це – «курник». На протилежному боці позначте «нору» для «лисиці». Середина майданчика – це « подвіря». «Курчата» ходять по майданчику, шукають собі «їжу». Коли ведучий крикне: «Лисиця!», всі тікають до «курника» і ховаються в нього. Гра закінчується, коли «лисиця» спіймає кілька «курчат».

Гра «Невід»

Вибирають двох «рибалок». Решта – це «риби». «Рибалки», взявши один одного за руку, бігають за «рибою», щоб узяти її в коло вільними руками. Спіймана «риба» приєднується до «рибалок» і утворюється «невід». Тепер ловити «рибу» потрібно «неводом».

Гра закінчується , коли залишається тільки одна «рибина». Ловити «риб» розірваним «неводом» не можна.

19

Гра «У сірого вовка»

Її грають на лузі, серед зелені. Порахують, хто вовк:

На камені,На ломені,

Вирвав травку,

Положив на лавку,

Хто видіон,

Той пішов вон.

Решта - "вівці". Вони розбігаються, рвуть травичку, приказуючи: Щиплю, щиплю травку

Сірому вовку на лопатку!

Кидають пучечки трави на "вовка" й тікають. А він їх ловить. Кого спіймає, той стає вовком.

Гра «Голуби»

Учасники гри стають у коло, один «голуб» – посередині. Всі діти ідуть в один бік, а «голуб» – у протилежний. Гравці співають, «голуб» імітує слова пісеньки:

Летів голуб попід хмари,

Шукаючи собі пари.

Ой голубе, голубоньку,

Візьми собі ластівоньку.

Ти , голубе, чого тужиш?

Вибирай сам, кого любиш.

20

Ой голубе, голубоньку,

Візьми собі ластівоньку.

Летів голуб по вулиці,

Збираючи в дзьоб пшениці.

Що назбирав у дзьобик, - своє,

А ми собі обидва є.

(«Голуб імітує слова пісеньки»). За цими словами всі стають по двоє, «голуб» теж старається знайти собі пару. Той, хто залишиться один, стає «голубом» і гра продовжується. При кожному повторені гри учасник повинен підібрати собі іншу пару і рухатися у коло в протилежному напрямку. Кількість гравців повинна бути непарною.

Гра «Рибалки»

На майданчику креслять велике коло, за ним стають усі гравці. Один з них – «рибалка» - йде у центр кола, присідає навпочіпки. Решта учасників – «рибки»- обступають коло і промовляють: Рибалка, рибалка, піймай нас на гачок!

«Рибалка» вибігає з кола й починає ловити «рибок», які розбігаються по майданчику. Піймає «рибку» і веде її в центр кола. Гра триває доти, поки не наловиться заздалегідь визначена кількість рибок. Піймані мають викупити себе – просвіти пісню, продекламувати вірш тощо.

Потім рибалкою стає той, кого піймали останнім.

21

Гра «Лисиця і курчата»

Посередині зали ставляють чотири гімнастичні лавочки квадратом, перевернувши їх – це сідало. Вибирається один «лис», а другий «мисливець». Всі інші «курчата». В одному кутку зали обкреслюється нора, в якій знаходиться «лис». В другий куток стає «мисливець». За сигналом «курчата» вилітають на сідало, то злітають з нього, то просто ходять біля курятника.

За другим умовним сигналом «лис», підкравшись до курчатника, ловить будь – яке «курча» що торкається хоч би однією ногою землі чи підлоги. Кого «лис» зловить, того веде в свою нору. Якщо на шляху до нори лис зустріне мисливця, то він відпускає «курча», а сам ховається в нору. «Курча» повертається в курятник, після чого всі курчата злітають з курника. Коли «мисливець» зловить «лиса», вибирається новий «лис».

22

ІІІ. Стародавні дитячі забави

Забави є своєрідною школою, де засвоюються перші абетки науки. Забави супроводжують дітей повсюдно: на обійстях, вулицях, левадах, у полі, працею під час перепочинку.

Щодо педагогічної доцільності забав, можна з певністю сказати, що це вищий прояв системного підходу до виховання дитини, в якому передбачене фізичне, розумове і моральне формування особистості та виховання любові до праці як одне з найголовніших завдань.

Забава «Дрібушечки»

Діти стають по парах і беруться за руки. Ноги ставлять носок до носка, а всім тілом відхиляються назад. Починають швидко кружляти , приспівуючи:

Дрібу, дрібу, дрібушечки,

Наївшися петрушечки.

Наївшися лободи,

Гуля – ля із біди.

23

Забава «Горюдуб»

Усі стоять пара за парою. Один – Горюдуб – спереду на відстані співає: Горю, горю, палаю,

Кого хочу спіймаю.

Раз , два, три! Біжіть!

Перша пара біжить до Горюдуба, розірвавши руки, намагаються оббігти його з обох боків і знову зєднатися. Якщо Горюдуб кого спіймав, той стає з ним позад всіх , а хто залишився без пари - став Горюдубом.

Забава «Залізний ключ або вовк»

Діти стають у коло, міцно взявшись за руки. Вибраний за допомогою лічилки "Вовк" стає посередині кола і намагається з розгону прорвати його. Якщо він прорве коло, то його запитують:

- Який ключ?

Він відповідає:

- Залізний!

Гра продовжується доти, поки "Вовк" не розірве коло. А як розірве, виривається з нього і тікає. За ним усі женуться і співають. Хто зловить "Вовка", той стає на його місце і гра продовжується.

24

Забава «Приурочена Купалові»

Напередодні свята на широкій галявині хлопці ставили дерево ("гільце", Купалу - вербову гілку). Навколо нього дівчата водили хороводи, співали пісень, організовували ігри. У цей вечір дівчата пускали на воду вінки і дивилися, куди вони попливуть. Де вінок пристане, там живе суджений.

Хлопці розкладали вогнище і стрибали через нього, щоб вогонь очистив їх від усього лихого. Вогонь не гасили, він сам мав дотліти.

Забава «Журавель у коноплях»

На середині майданчику визначається колесо розміром 4 -6 кроків. Це гніздо , в якому стає «Журавель». Він стоїть на одній нозі, другу підкуливши під себе, одна рука вбік, а друга тримається за ніс, лікоть опущений униз.

1. Занадився журавель,журавель,

До бабиних конопель, конопель.

Сякий, такий журавель,

Сякий , такий, довгоносий,

Сякий , такий, довгоногий,

Сякий, такий, виступає,

Конопельки все щипає.

2. Оце тобі журавель, журавель,

25

Не літай до конопель, конопель.

Сякий, такий журавель,

Сякий…

3. Щоб ти більше не літав, не літав,

Конопельки не щипав, не щипав

Сякий, такий журавель,

Сякий…

1. Діти стають довкола гнізда в колесі і співають. При словах «Сякий, такий журавель і т. д.» всі накивують вказівним пальцем на «журавля» і тупають ногою. Опісля підкулюють одну ногу, хапаються одною рукою за носи, а другою за бік. На слова «довгоногий» витягують раз ліву , а раз праву ногу вперед.

2. Коли співають другий куплет всі скачуть на одній нозі до гнізда й смикають «журавля» за одежу та легко хлопають його по плечах. При словах «Сякий, такий журавель і т.д. вертаються назад на свої місця й виконують відповідні рухи як при першому разі.

3. Всі нагло забігають в гніздо, смикають і хлопають «журавля», який тепер уже борониться й жгутом відганяє від себе напасників. Кого «журавель» поцілить і притримає , той стає на його місце. «Журавель» може стати на обидві ноги для відпочинку, але тоді не дозволяється йому ловити.

26

Забава «Коти та мишки»

Сидить котик на припічку,
держить мишку за лапочку.

Котик зубки розтулив

Та мишечку увільнив.

А дзусь, а дзусь, мишеня,

Бережися ти кота!

Через середину майданчика протягуємо довгу лінію – границю. На певній відстані від тієї границі позначаємо «гнізда».

Діти діляться на дві рівні групи й стають по обох сторонах границі у два ряди: один ряд це «мишки», а другий за ними то «котики».

По відспівуванню пісеньки всі припадають до землі. Мишки втікають рачки до гнізда, а котики біжать рачки за ними та ловлять їх.

Зловлені «мишки» треба почистити й затямити. Потім обидві команди займають свої давні місця вздовж границі, але роль дітей змінюється так, що «мишки» стають «котиками», а «котики» - «мишками» й знову ловить рачки одна команда іншу. Та команда виграє, яка зловить більше число противників. Ловити можна лише перед гніздом. Хто з тих , що ловлять, попаде в гніздо, той йде до нової протилежної команди.

27

Забава «Баба- сліпунка»

Діти вибирають собі різні місця, де стають, присідають або приклякають. Кожне місце повинне бути зазначене. Не можна змінювати вибраного місця.

Забаву починає «баба- сліпунка». Їй закривають очі, обводять довкола й лишають на середині майданчика. Після цього всі діти просять «бабку» в гості: «Бабо, бабо, ходіть до нас у гості, ми вас скупаємо, причешемо, білу сорочку нарядимо, медком, пряниками нагодуємо». Тоді «сліпунка» шукає навпомацки дітей, які в тому часі можуть змінити постави, прихиляються, встають, як хто клячив чи сидів, приклякають, сідають і т.д. Це все можуть робити, щоби обманути «сліпунку», та мусять при тому бодай ногою або рукою дотикатися свого місця.

Коли «сліпунка» доторкнеться когось, зловить його або стане на його місці, то сама визволяється, а її місце займає пійманий.

На перешкоди, які можливо стануть перед «бабою - сліпункою», звертають увагу діти окликом «вогонь» або «обережно».

Покривало для заслонювання очей треба робити з твердого паперу: склеїти або зшити папір у формі пальця так, щоби можна вигідно нарядити на голову й закрити очі.

28

Завязування очей хусткою або закривання шапками чи капелюхами, як це часто роблять, треба із – за гігієнічних причин заборонити.

Забава «Пташка в клітці»

- Пташко, пташко, коли ти з клітки в небо злетиш? – тричі повторюють діти, ходячи навколо «пташки» , що стоїть непорушно з зав’язаними очима. Потім усі зупиняються і один з гравців запитує:

«Пташко, пташко, вгадай, хто відчинить твою клітку? Кого пташка вгадає по голосу, той стає «пташкою»».

Забава «Мур»

На середині майданчика креслиться дві рівнобіжні лінії, тобто пасмо на ширину одного метра, де «муляр»задумує ставити стіну. В цьому пасмі стає «муляр». Інші діти «цеглини», гуртуються на одній стороні визначеного пасма.

Забаву починає «муляр». Він звертається до «цеглин», кланяється їм і говорить: «Я муляр, дім мурую,

Багато цегли потребую,

Піску, вапна ще й глини

Будуть з того сильні стіни.»

Після цих слів «цеглини» перебігають через пасмо. Тут

29

«муляр» їх ловить й кого зловить, того ставить по черзі то на одному, то на другому кінці визначеного пасма, та так мурує стіну з обох кінців до середини. В такий же спосіб отвір у середині муру щоразу зменшується, а «цеглинам» з приводу цього трудніше перебігати.

Забава триває доти, доки муляр не виловить усіх і не вимурує цілої стіни. Останній зловлений є дальшим «мулярем».

«Муляреві» не дозволяється ловити поза границями визначеного пасма, а ні вибігати з нього. Раз поставлені в мурі діти – «цеглини», повинні вхопити одне одного під руки, стояти рівно, не вибігати й не змінювати місця.

Зловленим треба вважати того, кого «муляр» доторкнеться рукою. Коли дітей більше, то можна мурувати подвійний або потрійний мур і визначати тоді двох або трьох «мулярів».

Забава «Гречка»

Усі гравці шикуються в колону по одному. Кожен згинає ліву ногу в коліні і тримає її за гомілко ступневий суглоб лівою рукою, праву кладе на плече попередньому гравцю. За сигналом усі діти починають пересуватися на одній нозі стрибаючи в певному порядку, приспівуючи:

Ой чук, гречки,

Чорні овечки,

30

А я гречки намелю,

Гречаників напечу.

Через деякий час змінюють направляючого і ногу, на якій виконувалися стрибки.

Забава «Грибок»

Гравці, стрибаючи на одній нозі, уявляють себе грибами на лісовій галявині і співають:

Йшло дівчатко (або хлопчик) в темний ліс,

Назбирати грибів кіш.

На двох наступних рядках:

Іде, іде, вже я тут, заховаємось в траву!

Розбігаються врізнобіч і ховаються. У цей час зявляється ведучий з кошиком в руках , який співає:

Десь я бачила грибок він сховався за пеньок.

Сірий капелюх забрав, на одній нозі стояв.

Так і не знайшовши, повертається додому. Радісні «грибки» вибігають зі схованок, стрибають і співають:

Вже дівча (хлопча) пішло від нас,

Не бачило воно нас,

А тепер радіймо всі,

Скачем на одній нозі!

Якщо ведучий знайшов когось із гравців, третього куплета

31

діти не співають, а ведучий зі спійманим міняються ролями, і забава починається спочатку.

Забава «Пеньок»

Гравці діляться на команди по п’ять осіб . Вибирають ведучого, який стає посередині квадрата. Чотири інших гравців стоять на кутах. Ведучий, стрибаючи на обох ногах, приспівує:

Пень, пень, дай конопель,

Трошки горошку,

Олії з ложку!

За останніми словами всі четверо намагаються помінятися місцями. Ведучий прагне зайняти вільне місце. Якщо це йому вдалося, його роль виконує той, хто не встиг зайняти місце на куті квадрата.

Забава «Жучок»

Граються переважно хлопці. Гравець стає спиною до інших і ставить одну руку до вуха, другу – за спину. Решта гравців шикуються за ним. Хтось бє його по руці. Коли той повертається за ним, всі піднімають вгору великий палець і гудуть, як жуки. Якщо гравець вгадає, того хто його «вкусив» , той стає на його місце, якщо ні – гра починається спочатку.

32

Забава «Дід»

Запрошується хлопець, що гратиме роль «діда». На відстані 10 метрів від хатинки «діда» - стоять гравці, які починають його дражнити:

Іде, іде дід, дід,

Несе, несе міх, міх.

Ось такий дідище,

Ось такий страшище,

Ось такий вусатий,

Такий бородатий,

Ось такий плечастий.

Після цих слів діти розбігаються, а «дід» повинен догнати кого – небуть.

33

IV. Народні розваги для наймолодших школярів

Лічилки

Лічилки — це здавна придуманий для дітей спосіб здійснення об’єктивної справедливості. Ніби сама доля розпоряджається розподілом ролей. А коли це так, то виграш у грі залежить тільки від граючого. Дитина під час гри повинна бути меткою, кмітливою, пам’яткою, догадливою, спритною тощо. Всі ці якості в дитячій свідомості розвиває лічилка. Лічилка виникла у глибокій старовині. У ті часи багато видів роботи були не тільки важкі, а й небезпечні для життя. Одним із способів розподілу на таку роботу ставала лічилка.

Так і зараз для деяких ігор треба вибрати ведучого. Щоб це зробити, проказують лічилку.

*******

Бджілки в поле полетіли ,

на пахучі квіти сіл

Стали в вулик мед нести,

ми гуляєм – ти лови.

*******

Щоб летіти на планети,

збудували ми ракети.

Раз, два, три –

полетиш сьогодні ти!

******* 34

Котилася торба

з великого горба.

А в тій торбі –

хліб, паляниця,

кому доведеться,

тому і жмуриться.

*******

Ходила квочка коло кілочка,

Водила діти коло квіток.

Квок, квок, золотий клубок!

*******

Сів метелик на травичку

І думає про дурничку.

Раз, два, три

Ти , метелику , лови!

*******

Ене, бене, реч

Вінтер, вінтер, теч.

Ене, бене, раба,

Вінтер, вінтер, жаба!

*******

Ниточка, голочка,

Синя соколочка.

35

Щука, карась,

А ти убирайсь!

*******

Ене, бене, три контори,

Цукор,цукор, помідори,

Аз , баз, кислий квас,

Вийшов старенький Тарас!

*******

Тут баба ворожила,

Кусок сала положила.

Тут воно є,

Щастя моє!

*******

Їхала машина

Темним лісом,

За якимось інтересом.

Інтер, інтер, інтерес

Вийди палка, вийди хрест.

*******

Летів рій бджілок

зі ста лічилок.

Зійшлися діти,

давай лічити,

36

бо кожна бджілка,

немов лічилка:

кого укусить -

жмурити мусить.

*******

Раз, два, три, чотири, п'ять!

Вийшов зайчик погулять.

Як нам бути, що робити?

Треба зайчика зловити.

Будем знову рахувати:

Раз, два, три, чотири, п'ять.

Зараз я іду шукать!

*******

Бігли коні під мостами

З золотими копитами.

Дзень, брязь - вийшов князь!

*******

Качка з річки йшла,

гурт качок вела:

це - качатко сиве,

це - як жовта слива,

це - брудненький квачик,

це - м'якенький м'ячик,

37

це - як вовни жменька,

це - кривеньке,

це - сніжок побіг...

Скільки ж їх усіх?

*******

Бiля двору - дві Федори,

біля ґанку - дві Тетянки,

а на лузі - дві Ганнусі,

біля річки - дві Марічки.

Ой, дівчаток тих багато,порахуйте їх, малята.

*******

Гулі, гулі - такі очі, як моргулі.

чинки, чинки - такі очі,як мисчинки,

чата, чата - такі очі,як горщата.

*******

Нашa совонька-сова

позабула всі слова.

На пеньку сидить,

очима лупає,

ногами тупає.

Туп-туп!

*******

Тікав заєць через міст.

38

Довгі вуха, куций хвіст,

А ти далі не тікай,

рахувати починай,

раз, два,три - вийди ти.

*******

Лізла баба по драбині

та й упало межи свині.

Не кусайте мене, свині,

буду ваша господиня.

*******

Стоїть півень на току

у червонім чобітку

Будем півника просити:

ходи жито молотити.

*******

Діти, діти, дітвора,

Утікайте із двора.

Хто не заховався,Хай кричить: "Ура!"

******

П'ять зайчаток вийшли з дому.

Спершу стали по одному,

Потiм - в пари, топчуть снiг,

Хто без пари - геть побiг.

39

Дражнилки

Дитячі дражнилки, які часом пов’язують з ігровим дитячим фольклором — утішками, лічилками, небилицями — водночас є окремим жанром. Вони висловлюють негативний аспект у сприйнятті дітьми навколишньої дійсності. Відвіку народна мудрість давала вихід негативним емоціям дитини у слові, яке супроводжували рухи, стрибки, гримаси — у дражнилках. Звичайно, звичка всіх передражнювати завжди зустрічала опір. Але наявність дражнилок, їх різноманітність і цензурний характер — показник здорових відносин у дитячому колективі, здатності до адаптації без втручання дорослих і без фізичної розправи.

Народна дражнилка всім своїм ладом призначена для того, щоб поставити на місце кривдника, виказати своє ставлення до неприємних відхилень у поведінці, звичках, зовнішньому вигляді. Без дражнилки гра і життя дитини втрачають часом гармонійність, а часом і справедливість.

Ефект дражнилки розрахований на багатократне докучливе повторення одних і тих самих римованих рядків.

******

А Маруська зїла буська,

А мені не дала.

Бодай на ту Марусечку

40

Бідонька напала.

*******

Міхал на коцюбі їхав,

Лопатою попирався

У вода скупався.

*******

Христя – мистя,

Вуха з листя!

Ніс цибулька,

Зверху булька!

*******

Грицько пикатий,

Соломою напхатий,

Гвіздком прибитий,

Щоб не був сердитий.

*******

Василю, Василю,

На нитку тя засилю,

На бодок тя повішу,

Та й сі тобою потішу!

41

V. Дефектологічні рухливі ігри та вправи із незначним психофізичним навантаженням

В цьому розділі ви познайомитеся із рухливими іграми та вправами, які супроводжуються віршованим текстом. Вірші при цьому несуть змістове навантаження. Віршовані склади задають ритм рухам, акцентують увагу дітей на характері та якості виконання вправ та ігор.

Гра «Зайчик»

Мета. Розвивати координацію та швидкість рухів у дрібних і великих м’язових групах, формування правильної постави, тренування уваги, поліпшення функції зорових аналізаторів їхня координація з рухами тулуба і кінцівок.

Один з гравців обирається «зайчиком». Він стає в коло. Діти йдуть по колу, говорять разом з учителем.

Зайчик дуже забруднився.

Чом ти, Зайчик, не помився?

Ми з ним митись разом будем.

Мити ротик, мити вуха,

Білу шерсточку м’якеньку .

Він хороший, він чистенький.

Він помиє також лапки,

Витре чистим рушничком.

Скік та скік, скок та скок.

42

Прибіжить він до діток.

Зайчик виконує рухи відповідно до тексту гри. Діти повторюють за ним рухи. Той, до кого «Зайчик прийде в гості» стає «Зайчиком». Гра повторюється 5 – 6 разів.

Гра «Погладь ведмедика»

Мета. Розвивати швидкість реакції та рухів, почуття рівноваги, координації зорового і слухового аналізаторів, рухомості нервових процесів, стійкої уваги, виховання дисципліни формування правильної осанки.

Діти вишикувані в одну колону. Вчитель садить «ведмедика» на високий кубик і кладе дошку на широку на високий кубик.

Вчитель. Ми підемо до Мишка

На високу гірку,

Щоб побавитися з ним

І спуститись з гірки.

Діти по черзі виходять на гірку, потім збігають з неї, погладивши «ведмедика», і стають у сторону.

Діти шикуються біля «ведмедика» в одну шеренгу. Звертаючись до дітей вчитель говорить:

А тепер з «ведмедиком» будемо ми грати,

А коли він зареве , будемо тікати.

Діти біжать за вчителем до «ведмедика» і за сигналом

43

«р-р-р» всі швидко тікають.

Гра «Метелик, журавель, жаба»

Мета. Розвивати злагодженість рухів, увагу, швидкість реакції на зміну рухів, слуховий і зоровий аналізатори, координацію та ритмічність рухів.

Вчитель. Зараз ми будемо грати у гру «Метелик, журавель, жаба». Ходіть рівним кроком по майданчику, а коли я скажу «метелики», розведете руки в сторони і погойдуйте «крилами», як «метелики».

Діти виконують вправу під супровід слів:

Над полями, над садами,

Я швиденько пролітаю,

А легенький вітерець

Мої крилечки гойдає.

І летіти моїм крилам

Він допомагає.

Вчитель. А якщо я скажу «журавель», ви високо підіймаєте ноги (руки на поясі). На слова «журавель» діти ходять високо піднімаючи ноги, промовляючи слова:

Ой Жур- Журавель,

Довгоногий Журавель,

По болоті походжає,

44

І жабок шукає.

Вчитель. Коли я скажу «жаба», присядьте навпочіпки, доторкніться руками підлоги і скажіть : «ква – ква - ква».

На болоті, де трава,

Чути голос: ква – ква - ква.

Жабка голос подає,

Що вона в болоті є.

Гра повторюється 2 – 3 рази.

Гра «Жук»

Мета. Розвивати координацію та швидкість рухів, формувати правильну осанку, виховувати навички правильної артикуляції звука [ж].

Одну дитину обирають «жуком», вона стоїть осторонь кола. Вчитель промовляє з дітьми разом слова:

Жук, жук, продзижчи.

Де сховався ти, скажи?

Жук: Жу-жу-жу-жу,

Я на дереві сиджу.

Діти з учителем: Жук, жук покажись

Швидше, швидше покрутись.

Жук забігає в коло і промовляє слова:

Гей, виходьте всі дзижчати,

45

Будем весело ми грати.

Діти біжать по колу, промовляючи ж-ж-ж. Потім кажуть слова:

Ми дзижчали і крутились

І вже трішечки стомились.

Політали і присіли,

Відпочити захотіли.

Гра повторюється 3-4 рази, за кожним разом «жуком» вибирається нова дитина.

Гра- вправа «Трава»

Мета. Розвивати координацію рухів, увагу, розвивати почуття ритму.

Діти стоять, руки на поясі. За командою вчителя діти ходять, як «чаплі», високо піднімаючи ноги, виконуючи рухи під слова вправи.

До чого ж трава висока!

То кропива, то осока.

Підіймай високо ноги,

Якщо не йдеш ти на дорогу.

Гра- вправа «Літак»

Мета. Розвивати координацію рухів,уявлення про оточуючий світ, покращення функції дихання.

46

Вчитель. Крила розпрямив літак,

Приготувався до польоту.

Я погляну направо.

Жу-жу-жу.

Я наліво погляну.

Жу-жу-жу.

Полетів літак високо, полетів,

Покружляв він у повітрі

І на землю тихо сів.

Підняти голову вгору – вдих. Зробити повороти, промовляючи ж-ж-ж, стати прямо, біг з розпрямленими руками, легке присідання.

Гра- вправа «Перевіримо поставу»

Мета. Розвивати координацію рухів,уважність, швидкість реакції на зміну рухів відповідно до слів гри, формувати правильну поставу.

Вчитель говорить слова, спонукаючи дітей робити потрібні рухи.

Вчитель. Перевіримо поставу,

Всі разом рівненько станем.

Ми походим на носках,

А потім на п’ятках.

47

А тепер в роботі ноги,

Мов Мишко йде клишоногий.

Пострибаєм , як зайці,

Всі ми діти – молодці.

48

VІ. Рухливі ігри – невідємна частина на уроках фізичної культури

Головне місце на уроці фізичної культури посідають рухливі ігри. Рухливі ігри позитивно впливають на зміцнення здоров’я і фізичний розвиток учнів, розвивають активну увагу, кмітливість, силу волі, дисципліну дітей. Ігри повинні бути зрозумілими дітям за своїм змістом.

Добираючи ігри, треба пам’ятати про поступовий перехід від легких до більш складних як за тими якостями та навичками, що розвивають учнів, так і за своїм фізіологічним впливом на їх організм, а також точно визначити, в якій частині уроку їх проводити. Так, ігри на шикування, перешикування, ігри з ходьбою, на розвиток уваги можна планувати в першій частині уроку.

В процесі проведення рухливих ігор велике значення має правильна організація їх, тобто: розміщення гравців, призначення ведучого, роздача інвентарю тощо. Подаючи гру, треба спочатку передати її зміст, правила, а потім вже перейти до розміщення гравців.

49

Ігри з бігом

Гра «Квач , бери стрічку!»

Діти стоять у колі. Кожна дитина отримує стрічку, прив’язує її на пояс. У центр кола стає квач. У нього стрічки немає. На слова вчителя : «Лови!»- діти розбігаються по всьому майданчику, а квач наздоганяє їх і намагається зняти стрічки в дітей. Дитина, яка залишається без стрічки, ненадовго виходить із гри. На слова вчителя : «Раз, два, три, в коло ставайте!» - діти стають в коло, в квач підраховує кількість знятих стрічок і повертає їх дітям. Гра повторюється з новим квачем 3 – 4 рази.

Наприкінці гри вчитель відзначає найвправнішого квача.

ПРАВИЛА ГРИ. Тільки після слів: «Лови!»- діти можуть

розбігатися з кола, в квач ловити та знімати

стрічки.

Гра «Голуб»

Один з гравців, за бажанням, або вибором за лічилкою, стає «шулікою», другий – «хазяїном», третій «вороною», решта – «голубами».

«Шуліка»й «ворона» відходять у бік. «Голуби» роблять «гнізда» із сухих гілок чи соломи і сідають у них. «Хазяїн» кидає в голубів палицею , кричить «Киш!», і вони розбігаються. Потім «голуби» сідають трохи далі і «клюють» (стукають

50

пальцями по землі, що нагадує клювання). У цей час несподівано прилітає «шуліка», хапає когось із «голубів». Потім прилітає «ворона» з криком «карр!». «Шуліка» женеться за нею, а «голуб»відлітає. Кого «шуліка» упіймає, той стає «шулікою».

Гра «Птахи і зозуля»

На одній стороні майданчика діти креслять невеликі кола – «гнізда пташок». Ведучий- «зозуля»- стоїть осторонь, у нього немає гнізда. На слова: «Пташки полетіли!» - діти вибігають з гнізд і розбігаються в різні напрямки майданчику. Зозуля літає разом із ними. На слова: «Пташки додому»» - всі біжать швидко до своїх гнізд, а зозуля намагається швидко зайняти будь – яке з гнізд. Дитина, гніздо якої зайняли, стає зозулею. Повторюється гра 4 – 5 разів.

ПРАВИЛА ГРИ. Не можна виштовхувати дитину (пташку чи

зозулю) з гнізда після того, як вона вже

зайняла гніздо.

51

Гра «Хитра лисиця»

Діти стоять у колі плече до плеча, заклавши руки за спину. Ведучий проходить позаду них і непомітно торкається до будь – якої дитини. Дитина, якої торкнувся ведучий, стає «хитрою лисице». Ведучий пропонує кому – небуть із дітей уважно подивитися на своїх товаришів, пошукати очима «хитру лисицю». Якщо дитина відразу не знайде, то всі діти питають: «Хитра лисиця, де ти?» - й уважно стежать за обличчям кожного, проявиться лисиця чи ні. Після трьох питань лисиця відповідає: «Я тут!»- і починає ловити. Діти розбігаються в різні сторони. Коли лисиця зловить 2 – 3 дітей, гра закінчується. При потребі вибирають іншу лисицю.

ПРАВИЛА ГРИ. Не можна спеціально показувати рухами чи

жестами, що ти «хитра лисиця».

Гра «На прогулянку»

Намалюйте на майданчику стільки кругів, скільки учасників. Виберіть ведучого. Всі, крім ведучого, стають у накреслені круги. Він говорить: «На прогулянку!»- і всі вибігають із кругів, бігають по майданчику, ведучий разом із ними. Тільки – но ведучий вигукне: «Дощ іде!», гравці мають якнайскоріше зайняти місце у накреслених кругах. Той, кому не вистачило місця, стає ведучим.

52

ПРАВИЛА ГРИ. Ведучий теж повинен займати собі місце у

кругах.

Гра «Зустрічні перебіжки»

На одному боці за лінією стають діти. На протилежному боці також проведена лінія. На середині між лініями знаходиться «ловець». Після слів: «Раз, два, три, лови!» - діти перебігають на інший бік майданчика, «ловець» їх ловить. Той, кого «ловець» доторкнеться, вважається спійманим, він також стає «ловцем».

ПРАВИЛА ГРИ. Гра триває до тих пір, поки всі діти не стануть

«ловцями».

Гра «Птахи і птахолов»

Обирається «птахолов»; всі інші будуть «птахами». «Птахи» вибирають собі назви (голуб, горобець, сокіл , синиця, орел тощо) і сідають на відкритому місці. «Птахолов» підходить до

53

них і каже:

  • Дайте мені голуба (або іншу пташку).

«Голуб» встає і біжить , а «птахолов» його доганяє. Якщо «голуб» не встигає сісти на своє місце і впіймається, то він стає «птахоловом», а «птахолов» - «пташкою». Так повторюється декілька разів.

ПРАВИЛА ГРИ. Назва кожної пташки має бути одна.

Гра «Ворона»

З – поміж гравців обирають «матір»і «ворону». «Ворона» відходить убік, а всі діти один за одним чіпляються за «матір». «Ворона» летить до «матері», щоб відняти дітей. Вона намагається забігти назад і схопити останню дитину. «Мати» розставляє руки. Махає ними перед «вороною» і кричить: «Ага – га-га!».

54

Діти відбігають від «ворони», тримаючись один за одного. Якщо «ворона» встигає добігти до останньої дитини, вона забирає її і відводить до свого «гнізда». Коли «ворона» перекраде половину дітей, «мати» і «ворона» беруться за палицю, а діти чіпляються до них ззаду. Украдені «вороною» діти тягнуть за неї , а решта – за «матір». Хто швидше відпустить палицю, той буде «вороною». І гра починається спочатку.

Гра «Дзвінок на урок»

По обидва боки майданчика лініями позначають два «класи». У класах креслять квадрати – «парти». Їх менше, ніж гравців, на три – чотири. У центрі майданчика діти утворюють коло. За сигналом учителя вони починають рухатися по колу (звичайна ходьба, танцювальні кроки, повільний біг) і проказуючи : «Перерва, перерва, можна бігати і гратися, але

55

неможна забувати, що , коли дзвенить дзвінок, - він нас кличе на урок. Швидше, друзі, в клас!»

Після слів «Швидше ,друзі, в клас!» діти біжать у класи й займають місця у квадратах. Хто залишився без місця, той програв. Гру проводять кілька разів. Виграють учні, які жодного разу не «спізнилися на урок».

Гра «Лисиця і заєць»

Учні стають у різних кінцях майданчика попарно, лицем один до одного, узявшись за руки. Обирають одного «зайцем», другого – «лисицею». «Лисиця» доганяє «зайця», а «заєць», втікаючи поміж парами, ховається в «нору», стає у середину будь – якої пари, спиною до одного з гравців. Той стає «зайцем» і втікає й так само ховається через декілька секунд до іншої нори. Тим часом «лисиця» намагається його спіймати. Спійманий стає лисицею. А «лисиця» - «зайцем». Якщо «лисиця» не змогла спіймати «зайця» приблизно за одну хвилину, її змінюють. «Зайці» повинні якомога частіше ховатися і кожного разу в іншу нору, щоб усі гравці побували в ролі «зайця» чи «лисиці».

56

Гра «День і ніч»

У центрі креслять дві паралельні лінії на відстані одного- двох кроків. Гравці діляться на дві команди і стають на лініях. Повернувшись спиною одна до одної.

Одна команда «день» , друга «ніч». За сигналом ведучого: «день», команда «ніч» біжить до свого будинку, а команда «день» наздоганяє її. Спійманих гравців зараховують до команди «день». Відповідно грають при команді «ніч».

Ігри зі стрибками

Гра «Вовк у рову»

Посередині галявини, вздовж її двома паралельними лініями, викладеними з піску, шишок, дрібних паличок на відстані 1 м одна від іншої, позначається рів. У ньому знаходиться той, хто водить, він зображує «вовка». Решта гравців – «кози». Вони живуть на одному краю галявини. На протилежному краю галявини знаходиться поле, у якому «кози» пасуться. За словами ведучого:«Кози в полі, вовк у рову» - «кози» біжать у поле, перестрибуючи по дорозі через рів. «Вовк» бігає у рову, намагається спіймати стрибаючих «кіз». Спіймані відходять на деякий час у сторону. Ведучий каже: «Кози, додому!». Всі біжать додому, перестрибуючи по дорозі

57

через рів.

ПРАВИЛА ГРИ. Якщо дитина потрапила ногою в рів, то вона

теж вважається спійманою.

Гра «З купини на купину»

На майданчику креслять кілька кіл (діаметр 30-35 см). Відстань між ними 40-50 см. Це «купини на болоті», по яких діти повинні перебратися на протилежний бік. Якщо гра проводиться в приміщенні, купиною можуть бути вирізані з картону кружечки. По них можна ходити широкими кроками, бігати або стрибати поштовхом обох ніг з мяким приземленням на напівзігнуті ноги.

ПРАВИЛА ГРИ. Якщо дитина ступила повз «купину» , вона

починає гру спочатку.

Гра «Швидко по місцях»

Діти стоять у шерензі із прапорцями. За командою вчителя «Розійдись!» гравці розбігаються по майданчику, стрибають.

58

Несподівано подається команда: «Швидко по місцях!» - всі діти стають на свої місця в шеренгу. Вчитель відзначає тих , хто найшвидше зайняв своє місце.

Гра «Коники»

Діти стають по колу один за одним. Зігнувши руки в ліктях долонями донизу, вони, зображують коників, біжать по колу, високо піднімаючи коліна і торкаючись ними долонь. За умовним знаком ведучого, роблячи вигляд , що взяли поводи, переходять на широкий крок риссю. Потім «коники» йдуть по колу спокійно, відпочиваючи. Відпочивши, знову починають біг (можна в іншому напрямку).

ПРАВИЛА ГРИ. Чітко виконувати команди ведучого.

Гра «Хто краще стрибне»

Це колективна гра. Перед початком гри необхідно натягнути на ігровому майданчику шнур на відстані 3-5 м від землі. До шнура слід прив’язати повітряні кульки (або інші легкі предмети) так, щоб вони знаходилися вище витягнутих рук дітей.

Вчитель пропонує дитині підстрибнути і вдарити по кулі руками. Висота прив’язаних куль може регулюватися залежно

59

від росту дітей та їхніх фізичних можливостей.

Вчитель стежить за тим, щоб діти, підстрибуючи, торкалися кулі обома руками.

ПРАВИЛА ГРИ. Можна ускладнювати правила , прив’язавши

на шнур дзвіночки, метеликів , зроблених із

картону, або інші яскраві предмети. У цьому

випадку вчитель стежить за тим, щоб діти,

підстрибуючи, торкалися предметів по черзі

правою та лівою рукою.

Гра «У річку, гоп»

Дві шеренги гравців стоять одна проти одної на відстані у два – три кроки. Вчитель дає команду: «У річку, гоп!»- всі стрибають уперед. «На берег, гоп!»- усі стрибають назад.

Вчитель може повторювати одну й ту ж саму команду кілька разів підряд. Хто виконав команду неправильно вибуває з гри. Гра триває, аж поки в одній із шеренг не залишиться жодного гравця.

60

Гра «На одній нозі по прямій»

Учні стоять у колонах по одному. За сигналом направляючі пересуваються (5-7м) до позначки стрибками на правій нозі, назад – на лівій. Повернувшись , торкаються лівою рукою правої руки гравців своєї команди, які стоять першими. Перемагає команда , яка перша закінчила змагання.

Гра «Переправа через річку»

На майданчику позначають дві паралельні лінії, відстань між якими 10-20 кроків, - «річка». На «річці» - «каміння»(намальовані кола). На протилежних берегах шикуються команди, які намагаються, перестрибуючи з каменя на камінь, переправитися на протилежний берег. Хто впаде у воду, той «тоне». Виграє та команда, більшість гравців якої вдало дісталися протилежного берега.

ПРАВИЛА ГРИ. На каміння можна ставати тільки однією

ногою.

Ігри з повзання і лазіння

Гра «Переліт птахів»

Діти бігають по майданчику – це «птахи». За сигналом вчителя : «Вітер, буря!» - діти підбігають до гімнастичної стінки

61

та швидко залазять на неї – ховаються. Потім вчитель каже: «Сонце виглянуло!» Діти злазять і знову бігають по майданчику. Гра повторюється 4 – 5 разів.

ПРАВИЛА ГРИ. Чітко за командою виконувати всі дії.

Гра «Ведмідь і бджола»

Діти діляться на дві підгрупи: менша за кількістю (приблизно одна третина від загальної компанії)- це «ведмеді», більша – «бджоли». «Бджоли» розміщуються так: половина піднімається на кілька щаблів гімнастичної стінки, половина стає за натягнутим на висоті 50 см шнуром (це «вулики»). На відстані 3 – 5 м від гімнастичної стінки накреслене коло – це «ліс», де живуть «ведмеді». Залишок простору – «луг».

Вчитель каже: «Бджоли вулик залишають, у луг квітучий відлітають». (Бджоли летять на луку – перебігають, ніби перелітають із квітки на квіту).

Вчитель звертається до ведмедів: «А ведмеді – до садка, теж хочуть медка».

Коли виконали рухи, вчитель попереджає : «Бджоли!».

Діти -«бджоли» біжать до гімнастичної стінки, імітуючи дзижчання.«Ведмеді» вдають, що злякалися – злазять і біжать до наступного вулика, підлізають під шнур. Бджоли і звідти їх виганяють. Гра повторюється, обираються нові «ведмеді».

62

Ведучий відзначає швидких «ведмедів» і «бджіл».

ПРАВИЛА ГРИ. Не можна зістрибувати зі сходів гімнастичної

стінки, стягувати одне одного, штовхати.

«Бджоли» відганяють «ведмедів» від вуликів

і заганяють назад у ліс тільки грізним

дзижчанням.

Гра «Пожежні на вчені»

За сигналом ведучого: «Раз, два, три - біжи» - всі діти. Які стоять у колоні першими, біжать до гімнастичної стінки, вибігають на неї та дзвонять (кожен у свій дзвінок), потім вони спускаються і стають у кінець своєї колони. Відзначається , той хто перший зателефонував.

Колона просувається вперед так, щоб ті діти, які стоять другими, опинилися на межі. За новим сигналом ведучого («Раз, два, три - біжи»), вони роблять те саме, що попередні. Так гра продовжується до тих пір, поки діти, які стояли на початку першими, знову не опинилися на межі.

Виграє та колона, де виявилася більшість гравців, які встигли зателефонувати першими. Гру можна повторити 4 – 5 разів.

ПРАВИЛА ГРИ. Бігти можна тільки після сигналу вчителя:

«Біжи». Злазити треба з рейки на рейку до

63

останньої, не стрибаючи. Порушив це

правило, навіть якщо подзвонив першим, -

виграш не зараховується.

Гра «Ловля мавп»

Діти діляться на дві неоднакові групи. Група, яка трохи менша – «мисливці», більша – «мавпи». Мавпи грають біля «дерев»- гімнастичної стінки: почувши постріли мисливців, вони залазять на дерева. Мисливці виходять на середину майданчика і роблять разом різні рухи. Зробивши 3-4 дії , мисливці йдуть далі, а мавпи спускаються зі стінки, наближаючись до того місця, де були мисливці, і повторюють їхні рухи.

На сигнал вчителя: «Мисливці!» - мавпи знову залазять на дерева, а мисливці ловлять мавп, які не встигли втекти.

Коли мисливці зловлять кілька мавп, вибирають інших мисливців, і гра продовжується.

ПРАВИЛА ГРИ. Мисливці повинні спочатку домовитися, які

саме рухи вони будуть робити; а мавпи –

чітко повторювати побачені рухи.

64

Ігри з м’ячем

Гра «Мисливці і звірі»

На «лісовій галявині» чи на «узліссі» діти, які грають, утворюють коло, взявшися за руки. Розрахувавшися на перший – другий, вони діляться на «мисливців» і «звірів». «Мисливці» залишаються на своїх місцях у колі, а звірі виходять на середину кола. «Мисливці» перекидають один одному м’яч і намагаються потрапляти звірям у ноги.

Останні починають тікати та вивертатися від м’яча. Той, кого зачепить м’яч , вважається підстреленим і виходить із кола. Через деякий час «мисливці» підраховують свої трофеї. Гравці міняються ролями.

ПРАВИЛА ГРИ. Мяч кидати тільки в ноги. «Зайцям»

забороняється виходити за межі кола.

Гра «Мяч ведучому»

Грати може будь – яка кількість дітей. Вибирають ведучого. У нього -м’яч. Всі розташовуються навколо дитини з м’ячем або просто на лавках. Ведучий загадує слово: «Це фрукт на «а» починається, на «з» закінчується». Можна загадувати фільми, імена і т.д. Хтось швидко називає відповідь. Ведучий кидає м’яч об землю, кричить:«Халі -хало»- і тікає. Дитина, яка вгадала

65

слово, повинна зловити м’яч і, піймавши, сказати: «Стоп»- ведучому. Потім, зробивши п’ять кроків, вона кидає м’яч у ведучого. Якщо влучила, починає водити сама, якщо ні – ведучий залишається.

ПРАВИЛА ГРИ. Чітко дотримуватися усіх команд.

Гра «Хто найвлучніший?»

Стоячи в колі, гравці по черзі намагаються вибити м’ячем розташовану в центрі кола мішень.

ПРАВИЛА ГРИ. Не можна виходити за межі окресленого кола.

Гра «Мисливець і зайці»

Накреслити або викласти шнуром коло діаметром 5 – 6 м на одній стороні майданчика. Це місце для «зайців». Гравці стають у коло – це «зайці», одна дитина – «мисливець» - стоїть за колом. У нього в руках м’яч. Він кидає м’яч, намагаючись потрапити в зайців. Той, у кого потрапили м’ячем, виходить із кола. «Мисливець» обходить майданчика, роблячи вигляд, що він розшукує сліди зайців, а потім повертається. За сигналом, «зайці» стрибають на двох ногах. Ведучий вимовляє: «Мисливець!», і той кидає в них м’яч. «Заєць», у якого потрапили м’ячем, вважається підстреленим. «Мисливець» веде його до себе. Гра повторюється кілька разів, після чого

66

вибирають іншого мисливця.

ПРАВИЛА ГРИ. У руках в «мисливця» може бути два м’ячі.

Гра «Мяч через шнур»

Посередині майданчика натягають шнур на висоті піднятих рук. Гравці діляться на дві команди. Перша команда перекидає м’яч через шнур на бік суперника. Гравці другої команди повинні впіймати м’яч, не дати йому впасти на землю. Спіймавши м’яч, вони перекидають його назад через шнур. Виграє та команда, у якої м’яч рідше падав на землю.

Гра «Захист фортеці»

Гравці стають у коло. В центрі його – «фортеця»- гімнастичні палиці у вигляді триніжки, зв’язані вгорі мотузкою. «Фортеця» окреслена радіусом 6-7 метрів. Біля неї стоїть «захисник». Гравці перекидаючи м’яч один одному, намагаються влучити у «фортецю». «Захисник» відбиває м’яч.

67

Гравець, який влучив у «фортецю», стає «захисником».

Гра «Сніжками по мячу»

Гравці поділяються на дві команди. Відстань між ними – 20 -30 кроків. Посередині лежить м’яч. За сигналом вчителя команди кидають у м’яч сніжками, намагаючись перекотити його на бік суперника. Виграє та команда, яка далі закотить м’яч.

Гра «Швидка передача»

Учні розподіляються на рівні за кількістю гравців команди і розташовуються на майданчику для гри в довільному порядку. Гравці кожної команди мають відмітні ознаки певного кольору. Одному із гравців кожної команди дається м’яч. За сигналом учні намагаються швидше виконати 10 передач між гравцями своєї команди. За кожну передачу команда здобуває один бал. Гра триває 5-8 хвилин. Виграє команда , яка набрала більше балів.

68

Гра «Гонка мячів»

Ті, що грають, стають у коло і розподіляються на перший, другий. Двом гравцям, що стоять один біля одного (різним номерам), дають по волейбольному мячу. За сигналом діти намагаються швидше передати м’ячі по колу своїм гравцям з тим, щоб один м’яч перегнав другий.

Передавати м’яч необхідно кожному гравцеві. Якщо який – небудь м’яч перегнав м’яч противника, гра припиняється, цій команді зараховується очко, і гра починається знову.

Гра «Вибий ведучого»

Гравці стають у два кола діаметром 12-15м. У кожному – по одному волейбольному мячу. У центрі кола розташовується ведучий, якого потрібно вибити м’ячем. Ведучому дозволяється ловити м’яч. Гравець, який виб’є ведучого, займає його місце. Влучання після підскакування від землі не зараховується.

Ігри - естафети

Гра – естафета «До своїх прапорців»

Клас ділиться на дві команди. На майданчику розставлено прапорці двох кольорів. За сигналом вчителя діти намагаються вишикуватися біля своїх прапорців (у шеренгу чи в колону)

69

якомога швидше.

Гра – естафета «Перетягування каната»

На майданчику проводиться лінія. Гравці діляться на дві команди і стають по обидва боки лінії, тримаючи в руках канат. За сигналом вчителя: «Раз, два, три – почни!» - кожна команда намагається перетягнути суперника на свій бік. Чия команда зуміє це зробити, та й вважається переможницею.

ПРАВИЛА ГРИ. Починати перетягування канату можна

Тільки за сигналом. Команда, яка

переступила межу, вважається програвшою.

Гра – естафета «Півнячий бій»

Для проведення цієї гри потрібно накреслити на землі або на підлозі коло діаметром 3-4 м. Гравці діляться на дві команди і шикуються у 2 шеренги одна напроти одної на відстані 3 м від кола. Кожна команда обирає капітана. Капітани посилають по одному гравцю – «півню»- в коло. «Півні» стають на одну ногу, іншу підгинають, руки зводять за спину. За сигналом ведучого «півні» , стрибаючи на одній нозі, починають плечем виштовхувати один одного з кола, прагнучи тим самим змусити суперника стати на обидві ноги. Переможець заробляє одне очко для своєї команди.

70

ПРАВИЛА ГРИ. Якщо під час бою обидва півня вийдуть із

кола, результат не зараховується. Після цього

всередину йде наступна пара «півнів»,

обрана на розсуд капітанів. Гра

продовжується таким чином до тих пір,

поки всі гравці не побувають у ролі «півнів».

Виграє та команда, на рахунку в якої більше

очок.

Гра – естафета «Біг зі зв’язаними ногами»

Діти стають парами за лінією, їм зв’язують ноги – праву ногу одного з лівою іншого. Так, зі зв’язаними ногами вони повинні пройти або пробігти встановлену відстань або добігти до стільця, поставленого на відстані 3 – 4 м, оббігти його і повернутися назад за лінію. Пара, що виконала завдання першою, виграє.

ПРАВИЛА ГРИ. Чітко виконувати всі команди.

Гра – естафета «Естафета парами»

Діти стають у 2 колони парами за лінію на одній стороні

майданчика, кількість пар у колонах повинна бути однаковою. На протилежному боці майданчика (на відстані 6-8 м) поставлені будь – які предмети (куби, деревяні колоди). За

71

сигналом ведучого перші пари, взявшись за руки, біжать до кубів, оббігають їх і повертаються в кінець своєї колони. Як тільки вони перебіжать лінію старту, біжать другі пари. І так до тих пір, поки не пробіжать всі пари. Виграє та команда, гравці якої швидше виконають завдання.

ПРАВИЛА ГРИ. Під час бігу не можна роз’єднувати руки.

Гра – естафета «Стонога»

Діти діляться на дві команди. Гравців у кожній команді має бути порівну.

Учасники стають один за одним, тримаючись за довгу мотузку. За сигналом вчителя обидві команди одночасно виходять з лінії старту і намагаються якнайшвидше досягти фінішу. Виграє та команда, яка перша дійшла фінішу.

ПРАВИЛА ГРИ. Діти повинні триматися постійно за мотузку.

72

Гра – естафета «Веселі змагання»

Гравці стають у дві колони біля спільної риски на відстані 2-3 кроки одна від одної. У кожній колоні однакова кількість гравців. Перед кожною колоною прокреслена «доріжка» з двох паралельних ліній довжиною 3 м (відстань між лініями 20 -25 см). Далі через доріжки проведено дві перпендикулярні лінії на відстані 70 – 80 см («канавки»). На невеликій відстані від них лежать обручі. За сигналом вчителя перші діти біжать по доріжках, перестрибують «канавки», підбігають до обручів, беруть їх, надягають на себе і спускають на землю. Після цього вони швидко повертаються в кінець своєї колони. Тому, хто прибіг першим, діють прапорець або інший значок. Колона, яка має більше прапорців, вважається переможцем.

Можна грати і по – іншому. Перші діти, виконавши завдання, повертаються, при цьому вони повинні торкнутися рукою других гравців і стати в кінець колони. Другі гравці біжать відразу ж як тільки до них доторкнулися. Мета змагання – яка колона швидше виконає завдання.

ПРАВИЛА ГРИ. Чітко виконувати всі команди ведучого.

Гра – естафета «Городники»

Діти шикуються у 2-3 колони по 6 осіб за лінією на одному боці майданчика. Діти, що стоять першими в колонах, тримають

73

у руках по 5 невеликих кружечків, вирізаних із картону або зроблених із вербових лозин. У інших дітей у руках відерця з дрібними кубиками або камінчиками, у наступних – відерця з піском, далі – лійки, порожні відерця, решта – без інвентарю.

На відстані 5 – 6 м від лінії, за якою стоять діти, проведена ще одна риска. За сигналом вчителя діти, які стоять у колоні першими, біжать до другої лінії, розкладають за нею кружечки – нібито роблять лунки – на відстані кроку один від одного. Швидко повертаються в кінець своєї колони, вони на ходу доторкуються рукою до других гравців. Ті біжать за лінію і кладуть у кожен кружечок по кубику або камінчику (садять картоплю). Гравці, які стоять третіми, біжать і сиплють у кожен кружечок жменьку піску (удобрюють посаджене). Четверті гравці підбігають із лійками і роблять імітаційні рухи, нібито поливають кожну посадку. Пяті біжать із відерцями, збирають урожай (складають у відра кубики) і повертаються в кінець колони. І, нарешті, останні швидко збирають кружечки.

Виграє та команда, яка швидше посадить овочі та збере врожай.

ПРАВИЛА ГРИ. Під час цієї гри діти повинні починати

гру за сигналом вчителя. Не бігти,

якщо ще не доторкнувся попередній

гравець. Розкладати предмети акуратно.

74

Гра – естафета «Хто швидше побудує піраміду?»

Діти шикуються в 2 колони за лінією на одному боці

майданчика. Біля кожної команди стоїть кошик або ящик із кубиками (кількість кубиків визначається за кількістю гравців у команді). Ні відстані 5-6 м від лінії, за якою стоять діти, проведена ще одна лінія. За сигналом вчителя, діти, які стоять у колоні першими, беруть із кошика кубик та біжать до другої лінії – ставлять кубик на підлогу (землю), потім повертаються назад та передають естафету наступному гравцю. Той бере кубик, біжить до першого поставленого кубика, ставить свій на нього та повертається назад. Гра триває до останнього гравця в команді й до останнього кубика в кошику. Перемагає та команда, яка першою побудує піраміду з кубиків.

ПРАВИЛА ГРИ. Якщо кубик упав, його треба

обов’язково поставити на місце.

Гра – естафета «Перевезення врожаю»

Діти шикуються у 2-3 колони по кілька осіб за лінією на одному боці майданчика. На протилежному боці майданчика накреслена друга лінія. Перші гравці кожної команди тримають у руках тачку, збоку від них лежать мішки (наповнені сіном, соломою, тирсою). Кількість мішків дорівнює кількості гравців. За сигналом вчителя перший гравець повинен швидко покласти

75

на тачку один мішок і відвезти його за лінію на іншій стороні майданчика, потім швидко повернутися назад, передати тачку другому і стати в кінець колони. Те саме повторюють інші. Грають до тих пір, поки всі мішки не будуть перевезені за лінію.

Виграє та команда, останній гравець якої першим прибіжить із порожньою тачкою до лінії старту. Гру можна ускладнити, поставивши на шляху кеглі, тумби, які діти повинні оббігати, перевозячи мішки.

ПРАВИЛА ГРИ. Чітко виконувати всі завдання.

Гра – естафета «Поїзд»

Діти шикуються у 2-3 колони по однаковій кількості учасників за лінією на одному боці майданчика. На протилежному боці майданчика проведена друга лінія. Навпроти кожної команди стоїть будь – який предмет , який їм потрібно буде оббігати. Перший учасник біжить оббігає предмет повертається до своєї команди чіпляє іншого учасника і вже двох біжать до предмету , який потрібно оббігти. Так має пробігти уся команда . Виграє та команда , яка перша не розірвавшись добіжить до фінішу.

ПРАВИЛА ГРИ. Учасники повинні міцно триматися

один за одного, щоб «поїзд» не розірвався.

76

Гра – естафета «Ворони»

На майданчику креслять дві паралельні лінії на відстані 1 м. Гравці діляться на дві команди і стають відповідно на обидві лінії, спинами один напроти одного. Потім присідають, руки кладуть на коліна і поміж командами починається така розмова: «- Вороно, вороно! – Що? – Де ти була ? – В Києві. – Що ти там робила? – Черевики шила. – Якими нитками? – Шовковими, кожен день по парі». Сказавши це, гравці спинами вперед наближаються один до одного і намагаються виштовхнути суперника за лінію. Перемагає та команда, яка виштовхує більше гравців.

Гра – естафета «Виклик номерів»

Учасники діляться на дві команди, які шикуються в колони і визначають свої порядкові номери. Відстань між колонами 6-8 кроків. Ведучий голосно називає один з номерів. Гравці обох команд, що мають цей номер, вибігають з колони, оббігають поворотний пункт і стають на свої місця. Той, хто прибігає раніше, одержує очко. Виграє команда, яка набирає більше очок.

ПРАВИЛА ГРИ. Учасники повинні уважно слухати

ведучого.

77

Гра – естафета «Біг з перешкодами»

Школярі стоять у колонах по одному. За сигналом вчителя по черзі біжать до позначки, долаючи на шляху довільним способом перешкоди (кінь, козел та інші), повертаються, торкаються лівою рукою правої руки чергових гравців.

Гра – естафета «Біг крізь обручі»

Команда шикується в колони по одному за 3-4 кроки одна від одної. Попереду команд проводять лінію, на яку гравці не повинні виходити. На відстані 5 м від команд укріплюють два обручі. Відстань між ними 3-4 кроки. За п’ять кроків від цих обручів проводять лінію, на яку кладуть два обручі. За сигналом перші гравці в командах біжать до обручів. Кожен пролізає в обруч і біжить до другого, піднімає його над головою, надіває на себе і опускає на землю. Залишивши обруч на лінії, гравець біжить у свою колону і стає в кінець, а перші в колонах повторюють усі дії товариша. Виграє команда, яка закінчить біг перша.

Гра–естафета «Передавання м’ячів у колонах над головою»

Гравців розділяють на дві команди. Кожна із них шикується в колону по одному, одна паралельно другій. Гравці займають місця на відстані витягнутої руки. Тим, які стоять першими ,

78

дають по мячу. Вони за сигналом вчителя передають м’яч над головою тим, хто стоїть за ними, а ті – наступним, і так до кінця колони. Останній гравець у колоні, отримавши м’яч, біжить з правого боку до голови своєї колони, стає першим і передає м’яч назад. Так триває доти, поки гравець, який розпочав гру, не повернеться на своє місце в колоні. Після цього він повинен піднести м’яч угору й подати своїй колоні команду «Струнко». Перемагає та команда, яка закінчила гру першою.

ПРАВИЛА ГРИ. Не дозволяється перекидати м’яч через

кількох гравців. Якщо команда

порушила правила, їй зараховується

штрафне очко. Гравець, який упустив

м’яч, повинен сам підняти його,

повернутися на своє місце й передати

м’яч сусідові.

79

VІІ. Висновки

Виховне значення гри, її всебічний вплив на розвиток дитини важко переоцінити. Гра органічно присутня дитячому віку і при вмілому керівництві з боку дорослих здатна творити чудеса. Лінивого вона може зробити трудолюбивим, незнайку – знаючим, невмілого – умільцем. Ніби чарівна паличка, гра може поміняти відношення дітей до того, що здається їм інколи надто незвичайним.

Слід пам’ятати гра – це засіб багатогранний. Вона допомагає згуртувати колектив, включити в активну діяльність дітей сором’язливих. В іграх виховується свідома дисципліна, діти привчаються до дотримання правил справедливості, уміння контролювати свої вчинки, вірно й об’єктивно оцінювати вчинки інших.

Більшість дітей грають у рухливі ігри, забави , щоб отримати задоволення, розвинути свої здібності, а також позмагатися. І в цьому є сенс. Протягом дня дитина перебуває в тому самому приміщені, у тому самому оточенні, у цих умовах фізичні і психічні можливості прояву її активності є обмеженими. Цим зумовлена необхідність організації нестандартних рухових навантажень ігрового характеру, що вимагають від дитини мобілізації її активності, як правило, заснованих на змагальних настановах. Рухлива гра є своєрідною

80

розрядкою для дітей, яка дозволяє звільнитися від накопиченої енергії.

Отже, ігри є універсальним найефективнішим засобом виховання, навчання та оздоровлення дітей. Тому запропонована робота допоможе вчителю організувати навчальну і виховну діяльність із фізичного виховання на належному творчому рівні.

81

VІІІ. Використана література

1.Будемо здоровими і сильними/ Розкажіть онуку, 2011 р.,

13-14

2.Навчаємо граючись: методичний посібник для вчителів

фізичної культури 1 – 4 класів/ Єрмолова В.М., Іванова Л.І. –

К.: Літера ЛТД, 2012р.

3. Народні рухові ігри та забави: Рівненський державний

педагогічний інститут – Рівне , 1994 р.

4.Організація ігрової діяльності школярів: Інститут підвищення

кваліфікації педагогічних кадрів Рівненського обласного

управління освіти - Рівне , 1995р.

5. Основи здоровя і фізична культура/Гнатюк О.В. –К.: Форум,

2003р.

6.Уроки фізичної культури в 1класі/Усикова Н.О.,

Симоновський П.І. – К.: Радянська школа, 1956р.

7. Фізичне виховання в початковій школі: посібник для вчителя/

Качашкін В.М. – М.: Просвіта, 1978 р.

82

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00