«Родина є тим середовищем, де дитина повинна вчитися робити добро. Саме родина щогодини, щодня доторкається до духовного життя шкільного колективу. Школа не може обійтися без родини, моральна культура колективізму в межах школи в багатьох відношеннях є плодами тих квіток, які квітнуть у родині».
Коли батьки віддають дитину до школи, то сподіваються, що вона потрапить до рук розумного, гуманного вчителя, який неодмінно забезпечить належне виховання. Але цього замало! Тільки за умови спільної, узгодженої роботи батьків та вчителів можна досягти великих успіхів у виховній роботі.
Будучи класним керівником та вчителем, я цікавлюсь проблемами родинного виховання, особливостями та умовами виховання дітей у різних родинах, вивчаю позитивний досвід, відмічаю найбільш типові проблеми та недоліки родинного виховання, відшукую причини цих недоліків. Постійно проводжу освітню та виховну роботу з батьками, стараюся дати поради щодо родинного, а також громадського виховання. Бо, на мою думку, саме у родині шліфуються найтонші грані людини-культурної особистості, людини-громадянина, людини-трудівника.
