Взаємодія всіх учасників освітнього процесу — один з найважливіших факторів успішного функціонування будь-якої шкільної спільноти. В умовах дистанційного навчання, коли вчителі й учні не можуть бути поруч, взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу: адміністрацією школи, вчителями, учнями і батьками — набуває особливої важливості.
Саме адміністрація школи має забезпечити організацію діяльності закладу освіти в умовах режиму дистанційного навчання, узгодити правила та розклад взаємодій; після колективного обговорення обрати спільні основні онлайн-платформи, зважаючи при цьому на технічні можливості школи, кожного вчителя та учнів, на вікову специфіку. Так учням простіше зорієнтуватися і навчитися працювати, всі завдання (незалежно від предмету) можна знайти в одному місці. Наш колектив, наприклад, обрав такі платформи: основною для учнів середніх-старших класів є Гугл клас. За допомогою Гугл класу можна організувати повноцінну взаємодію з учнем: спілкуватися, коментувати, консультувати, організовувати, ділитися необхідним навчальним матеріалом, створювати завдання, перевіряти надіслані учнями роботи, бачити статистику виконання, індивідуальний прогрес, виставляти оцінки. А для координації та синхронізації процесу навчання ми створили для кожного класу по 2 групи у Вайбер (першу – координаційну – «місце зустрічі» вчителів, батьків, дітей для планування подальших дій, обговорення проблем; другу – навчальну, з інформуванням про наступні уроки, їх час, формат та інше). Якщо дозволяють технічні можливості, домовились при потребі організовувати зустрічі у Зум чи Гугл Міт.
Щоб уникнути хаосу, адміністрація призначає відповідальну особу, координатора дистанційного навчання, який у разі потреби організує експрес-навчання. Не варто тиснути на вчителя, якщо в нього щось не виходить, висувати занадто високі вимоги до «віртуального ідеального» вчителя або учня. Важливі підтримка й допомога. Дистанційне навчання дасть результати, лише якщо буде посильним для всіх учасників освітнього процесу.
Вчитель забов’язаний виконувати освітню програму для досягнення учнями передбачених результатів навчання, тобто підбирати зміст навчального матеріалу, завдання на його закріплення, перевіряти й оцінювати їх та надавати відгуки на виконані завдання. Саме вчитель співпрацює з усіма учасниками освітнього процесу. Він планує свою роботу, підбирає базові інструменти для реалізації задуманого; з основними платформами визначається колектив. Краще обрати просте й доступне, а згодом виробити чіткий алгоритм дій. Потренуватися з колегами-рідними, вивчити нюанси при роботі з сервісами, особливо це важливо перед проведенням відеочату.
Розробіть правила дистанційного навчання для себе і для учнів. Для себе: як ви організуєте взаємодію, зворотний зв’язок, тобто, як і за допомогою чого будете надавати консультації, навчати, перевіряти рівень засвоєння, корегувати, проводити лабораторні дослідження, самостійні та перевірочні роботи. Для учнів: куди можна звернутися за порадою, інструкціями (в особистому повідомленні вчителю, а не в загальній стрічці), в який час доби, куди та як надсилати виконані роботи, в якій формі. Випрацюйте «Кодекс поведінки» для дистанційних уроків: домовтеся, що кожен учень за кілька хвилин до уроку перевіряє справність та рівень зарядки гаджета, проговоріть, коли учні можуть вмикати та вимикати свої мікрофони, що можна писати в загальному чаті, а що — ні. Зазначте, що під час уроку мають бути закриті будь-які ресурси, що не мають стосунку до навчання.
Учні мають опрацьовувати навчальні матеріали для оволодіння відповідними компетентностями та досягнення передбачених програмою результатів, при цьому дотримуючись принципу академічної доброчесності.
Зі свого боку, батьки зобов’язані забезпечити належні умови для навчання, сприяти виконанню дитиною завдань та досягненню передбачених результатів. Вони можуть допомогти дитині спланувати свою роботу, а вчителю – налагодити конструктивний зв’язок.
Перед початком роботи бажано зробити онлайн-конференцію чи чат з учнями та їхніми батьками, обговорити форми співпраці та інші організаційні питання, скоординувати роботу всіх у зручному форматі. Ми маємо розуміти, що на батьків не слід покладати всю відповідальність за навчання дітей у цей період, але без їхньої допомоги не обійтися. Завдання батьків – створити умови, щоб дитина могла навчатися вдома, завдання вчителів – навчати і давати зворотний зв’язок.
Ефективність навчання в першу чергу буде залежати від того, як ми налагодимо контакти і зворотний зв‘язок. Якісний зворотний зв'язок – це і взаємне бажання для спілкування, й рівень комунікації, і засоби, інструменти, які ми при цьому використовуємо. Головна мета комунікації полягає в залученні та мотивації учасників до навчання. Найстійкішою мотивацією є внутрішня, тобто мотивація усвідомленої дії. У дистанційному навчанні вона відіграє головну роль. Це найскладніша мотивація для дитини, яка ще не завжди усвідомлює себе самостійною особистістю з власним місцем у соціумі, не розуміє, які знання можуть допомогти їй стати успішною і щасливою.
Від чого залежить мотивація та бажання вчитися? Від того, наскільки цікаво ми подаємо матеріал, від якості нашого зворотного зв’язку, від ситуації успіху, яку ми створюємо для учня. Дитина повинна бачити свої успіхи і вчитися працювати над помилками. Мета оцінки — не поставити позначку в журналі, вказуючи рівень знань учня. Оцінювання — це про те, щоб показати учневі, де він є на шляху до мети та що йому треба зробити ще, щоб досягти результату.
В Гугл класі, наприклад, домашню роботу учня можна повернути на доопрацювання й без оцінки, з коментарями, зауваженнями, роз’ясненням. В сервісах з тестуваннями (На урок, Всеосвіта) є робота над помилками. Можна дозволити дітям проходити тести декілька разів, або потренуватися перед виконанням за допомогою ігрових вправ, створених, наприклад, в Ленін епс. Якщо використовувати складну інформацію без урахування вікових і психологічних особливостей дитини, давати великий обсяг завдань одразу на тривалий період, це не сприяє внутрішній мотивації дитини.
Не всі учні достатньо мотивовані, щоб виконувати завдання в онлайн-форматі. Ще Леонардо да Вінчі влучно підмітив: «Навчання без бажання псує розум, і він нічого не затримує в собі». Але цю ситуацію можна змінити, якщо на допомогу прийдуть захопливі цифрові інструменти.
Завдання вчителя – зробити матеріал максимально доступним, цікавим, наочним і таким, що стимулюватиме до розширення знань. Завжди більш виграшними є ілюстровані онлайн-уроки, що спонукають дитину до співтворчості, пошуку, перетворюють її на дослідника.
Мотивація досягнення реалізується в успішності освітньої діяльності учнів, у прагненні до поставлених цілей і виявленні наполегливості. Учні, орієнтовані на успіх, частіше досягають своїх цілей.
ГНУЧКІСТЬ МІСЦЯ, ЧАСУ, ТЕМПУ ТА ТРАЄКТОРІЇ НАВЧАННЯ
Можливість впливати на деякі аспекти свого навчання підвищує внутрішню мотивацію учнів, тож варто дати їм вибір у тому, які завдання виконувати (наприклад, 3 з 5 запропонованих), у якому порядку, за яким розкладом (у межах навчального тижня). Самостійна відповідальність за власну навчальну траєкторію формується поступово, тому варто нарощувати автономність у процесі навчання.
Як варіант, можна запропонувати учням трохи «поритися» в Інтернеті та скласти своєрідний плейлист з різними поясненнями конкретної теми різними людьми та за допомогою різних сервісів. Другий варіант: знайдіть в Інтернеті та запропонуйте учням погане пояснення теми. Попросіть розповісти, що саме в цьому поясненні незрозуміло, чого бракує.
Третій цікавий варіант: дайте завдання завантажити з Інтернету три реферати на одну тему та порівняти їх між собою. Ще краще — матеріал конкретного тексту учень має передати у форматі презентації, інфографіки чи будь-якому іншому.
Кожен учитель, стикаючись із викликом організації дистанційного навчання, має скоригувати власні календарно-тематичні плани, оптимізувати матеріал та очікувані результати, заплановані на період дистанційного навчання. Важливо забезпечити досягнення очікуваних результатів навчання, водночас пам’ятаючи, що деякі з них можуть бути недосяжними в нових умовах, деякі – потребуватимуть незначної корекції, а частина — залишаться незмінними.
У ході планування навантаження кожного заняття слід мати на увазі, що самостійне опрацювання матеріалу учнями триває довше, аніж виклад цього матеріалу вчителем. Варто скоротити, наскільки це можливо, обсяг матеріалу. Це означає оптимізувати тематичне планування, вилучити несуттєві фрагменти, комбінувати матеріал кількох тем в одну. Також доцільно переглянути очікувані результати навчання і встановити дещо нижчий їх рівень, якщо в умовах дистанційного навчання їх досягнення є надто складним. Спочатку варто розраховувати на охоплення приблизно половини планованого матеріалу. Якщо клас успішно і швидко засвоює скорочений матеріал, можна поступово додати вилучені теми.
Продумайте, як подати інформацію. Дистанційне навчання може бути як синхронним так і асинхронним. Подання інформації не обов’язково має відбуватися в режимі реального часу, вона може бути самостійно опрацьована учнями, а ваша присутність важливіша на інших етапах. Лабораторні теж можна провести асинхронно, за допомогою Гугл-форм чи інтерактивних робочих аркушів.
Синхронне навчання (онлайн-відеочати) реалізувати дуже складно, не у всіх є відповідні можливості, діти хитрують… Особисто я на синхронне залишаю:
рефлексію (що ще треба зробити для досягнення мети, як це зробити); можна навіть просто поспілкуватися, дати відчути дітям, що вони все ще є частинкою колективу;
пояснення складного матеріалу, наприклад, розвязування задач. В принципі, можна записувати відеофрагменти, давати посилання дітям, що іноді і роблю. Але під час онлайн-уроку ти бачиш віддачу, чи тебе розуміють, відповідаєш на запитання;
підсумкові онлайн-тести чи вікторини в режимі реального часу після достатньої до них підготовки. Це допомагає об’єктивно оцінити рівень знань кожної дитини, щоб все було чесно, без хитрощів, списувань, багаторазового проходження з різних гаджетів.
Що до того, яку платформу тут можна використати, мені, наприклад, більше подаобається Зум, ніж Міт. В Зум вже вбудований такий інструмент, як біла дошка, яку можна використати як звичайну дошку для пояснень чи рефлексії. А ще можна відкривати будь-які документи і презентації, робити поверх них разом із дітьми позначки, які потім легко стерти, не нашкодивши при цьому документу. Відпадає необхідність в використанні інших дошок.
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ І ПРОБЛЕМА СПИСУВАННЯ
Розраховувати на високий рівень академічної доброчесності можуть ті шкільні спільноти, які культивували її постійно під час очного навчання, де була вибудувана довіра між учасниками освітнього процесу. Водночас певні прийоми можуть спонукати дітей чесно й самостійно виконувати завдання, якщо вчитель:
заохочуватиме і хвалитиме дітей, коли бачитиме, що робота виконана самостійно, хоч і не ідеально;
даватиме робочі завдання, де рівень складності наростає від елементарного до дуже складного;
даватиме індивідуальні завдання кожному хоча б раз на кілька тижнів, можна вибірково;
даватиме завдання з готовими відповідями з проханням спробувати спочатку виконати завдання самостійно, не підглядаючи, а якщо щось незрозуміло – звернутися за роз’ясненнями до вчителя;
даватиме завдання, які передбачають власні міркування та висловлення власної думки дитини, а не вибір з готових відповідей.
Але найголовніша профілактика списування — розумна помірність навантаження. Часто діти списують через надмірну кількість завдань, особливо якщо вправи затеоретизовані й одноманітні. Учителям, особливо під час дистанційного навчання, коли учні значну кількість матеріалу мають опанувати самостійно, варто чітко вимірювати і прогнозувати час, який знадобиться дітям на виконання завдань, а також узгоджувати в педколективі графік перевірочних робіт, щоб зберігати рівномірний розподіл навантаження протягом робочого тижня.
ПОВЕРНЕННЯ ДО ОЧНОГО НАВЧАННЯ
Існує кілька можливих сценаріїв повернення до очного навчання після завершення карантину. Проте в будь-якому з них необхідно провести діагностику та аналіз опанування учнями матеріалу, пропонованого під час дистанційного навчання.
Для забезпечення виконання програм в разі потреби необхідно:
розробити індивідуальні навчальні плани;
скоригувати календарні плани наступних періодів для збалансованого включення матеріалу, який змушено пропустили за час карантину;
якщо діагностовано, що учні перебувають на різних етапах опанування матеріалу, для подальшого забезпечення ефективного освітнього процесу доцільно застосовувати методику змішаного навчання.
Важливо проаналізувати ефективність технологій, використаних під час дистанційного навчання на карантині, зокрема й для того, щоб продовжити використовувати деякі з них для змішаного навчання, електронної підтримки очних занять тощо.
Джерела:
