Тема. ВОЄННЕ ЛИХОЛІТТЯ. Участь українських письменників у Другій світовій війні. Олександр Довженко. Трагічна творча біографія митця. Джерело вивчення історії його життя і трагічної доби – «Щоденник». Правда про український народ, його історію крізь призму авторського бачення. Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність.
Матеріали уроків присвячені осмисленню трагічного досвіду Другої світової війни в українській літературі та ролі письменника як свідка, учасника й інтерпретатора історичних подій. У центрі уваги — постать Олександра Довженка, митця світового масштабу, чия творча доля нерозривно пов’язана з воєнним лихоліттям, драматичними колізіями доби та репресивною політикою радянської влади.
Навчальні матеріали висвітлюють участь українських письменників у Другій світовій війні, особливості їхнього фронтового досвіду, моральні й психологічні випробування, що знайшли відображення у щоденниках, публіцистиці, художніх творах. Окремий акцент зроблено на формуванні воєнної тематики як простору правди, внутрішнього спротиву та збереження національної пам’яті.
Значне місце в курсі посідає «Щоденник» Олександра Довженка як унікальне документально-літературне джерело вивчення історії життя митця й трагічної доби. Аналізуються його щоденникові записи як форма особистісного свідчення, інтелектуального спротиву й моральної рефлексії, у яких розкривається правда про український народ, його страждання, втрати, духовну силу та історичну драму крізь призму авторського бачення.
Окремий блок матеріалів присвячено історії написання кіноповісті «Зачарована Десна», її автобіографічній основі та сповідальному характеру. Розглядається твір як художню спробу духовного порятунку в умовах війни, звернення до витоків дитинства, народної моралі, гармонії людини й природи. Аналізується поєднання особистої пам’яті з національним міфом, ліризм оповіді та гуманістичний пафос твору.
Матеріали спрямовані на формування в учнів цілісного уявлення про літературу воєнного часу, розвиток умінь історико-літературного аналізу, критичного осмислення джерел та усвідомлення цінності художнього слова як носія історичної правди й національної самосвідомості.
