Матеріали до інтегрованих уроків української мови та літератури в 9 класі

Матеріали до інтегрованих уроків української

мови та літератури у 9 класі

1.Складне безсполучникове речення;

Тарас Шевченко, «Сон»

1.Пояснювальний диктант:

1844 року Генріх Гейне написав гостру сатиру на свій уряд – поему «Німеччина»; того ж року Тарас Шевченко затаврував російський царизм поемою «Сон». Німецькому поету писалося безпечно: він жив у Парижі. Шевченко важив власним життям: він кинув виклик тиранії в самій імперії зла. Ув’язненого в Петропавлівській фортеці, його питали: що примусило писати зухвалі вірші про царя та уряд? За словами поета, скрізь у Петербурзі він чув нарікання на владу – в Україні наслухався ще більше. Він бачив жахливе гноблення свого народу – здійснювалося воно іменем царя.

2.Записати, поставити розділові знаки:

Тарас Шевченко жив у часи Миколи Першого ; про ту епоху багато свідчень залишили очевидці. Цар запровадив жорстокий деспотизм, узаконив смертну кару – його прозвали Миколою Палкіним. За натурою імператор був посереднім ротним командиром: коло його інтересів зводилося до парадів, муштри, мундирів.Микола Перший мав найбільшу в Європі армію: імперію треба було утримувати силою. Цій меті він підпорядкував і церкву – вона теж була військом, тільки одягненим у трохи відмінну форму. Миколу Першого називали жандармом Європи.

3.Диктант із коментуванням:

Приїхавши з Петербурга в Україну, Шевченко побачив: від сходу до заходу сонця відробляли його брати і сестри панщину.Крім того, вони знемагали від численних повинностей: платили натуральну данину, надавали квартири й підводи військам, відбували нічну варту, лагодили дороги й мости. Особливо дошкуляло подушне: у період між переписами населення потрібно було сплачувати податок за кожну «ревізьку душу» - особу чоловічої статі. Вдова, втративши чоловіка, мусила платити за нього майже все життя: переписи провадилися рідко.

4.Перебудувати складнопідрядні речення на безсполучникові:

1.Тарас Шевченко нещадно викриває Петра Першого та Катерину Другу, бо вони були найбільшими катами України.

2. Поет не міг пробачити Катерині Другій того, що вона юридично запровадила кріпосне право .

3.У цариці було багато фаворитів, для яких вона поділила Україну, віддавши їм у кріпацтво вільних людей.

5.Диктант:

Петро і Павло

Петро Перший з підозрою ставився до Павла Полуботка: з нього міг би «вийти другий Мазепа»

Цар наказав гетьману привести 20 тисяч козаків будувати серед фінського болота столицю – на їхніх кістках постав Петербург.

Пізніше сюди викличуть самого Полуботка – він стане в’язнем Петропавлівської фортеці.

Зберігся переказ: Петро Перший не раз переконував гетьмана перейти на його бік. Обіцяв золоті гори – той відмовлявся .Зрештою, під час останньої їхньої зустрічі цар сказав: «Більше я до тебе не прийду – тут і зогниєш за свою впертість». Полуботок а те відповів: «Ні, царю, ми ще побачимося на Божому Суді – тоді Господь і розсудить Павла з Петром».

Павло Полуботок помер під час проведення над арештантами слідства – Петра Першого не стало через місяць.

2.Складнопідрядне речення з кількома підрядними;

Тарас Шевченко, «Великий льох»

1.Накреслити схеми, визначити типи підрядності:

1.Богдан Хмельницький уклав 1654 року Переяславську угоду з російським царем, щоб мати союзника у війні, яку гетьман вів проти Польщі. Україна залишалась незалежною, хоча гетьманський уряд визнавав царя своїм сюзереном, якому зобов’язувався щорічно сплачувати данину. «Союзник», проте, швидко порозумівся з Польщею, щоб вигідно поділити Україну, що знемагала у кровопролитній боротьбі. Після Полтавської катастрофи Петро Перший наказав Меншикову, щоб той зруйнував гетьманську столицю дощенту, щоб і сліду не залишилось.

2.Вибірковий диктант:

Боплан про Богдана Хмельницького

Помираючи, Богдан Хмельницький заповідав: «Не хочу, щоб ховали мене в Чигирині, бо те місто надто довго було під гнітом наших ворогів. Поховайте в Суботові, на тій маленькій землі,яку здобув власною кров’ю, яку в мене відібрано і де розгорілося полум’я, що звільнило Україну».

15 серпня 1657 року гармати і жалобні дзвони Чигирина сповістили козаків про смерть їхнього гетьмана.

Богдан Хмельницький був справжнім козаком із вродженим хистом воїна. Не в змозі самостійно завоювати незалежність, мусив годитись на принагідних спільників, шукаючи, однак, таких. Що не могли б ним правити. Лише в надзвичайній скруті він змирився з покровительством царя. Досить скромними засобами,із союзниками, які кидали його так само, як він їх залишав, Хмельницький зумів протягом десяти років утримати Україну вільною від будь-якого чужоземного гніту. Помер у розпачі за майбутнє своєї держави, бачачи, що нікому продовжити його справу.

3.Побудувати складнопідрядні речення з кількома підрядними,використавши в ролі підрядних подані:

1.Чигирин був козацькою столицею часів Богдана Хмельницького.2.Батурин став гетьманською. 2.Катерина Друга знищила Запорізьку Січ.

4.Диктант:

Батурин

Царський наказ і завзяття князя Меншикова повисли над гетьманською столицею. Батурин має зустріти доля Ніневії, Трої, Карфагену і Єрусалиму. На вербах над Сеймом мають повиснути не арфи старозавітних співців, а тіла повішених батуринців, щоб степові вітри, як на струнах, грали на них свою журливу пісню, яка довго-довго лунатиме крізь простори віків.

Дивується Сейм, перепливаючи попри Батурин, чому там нині так тихо. Лиш не дивуються московські караули. Звикли до руїни. Слова «цар» і «кара» зливаються в одне поняття. Гетьманський двір, до якого ще вчора скакали на баских конях гінці, де радо спочивали чумаки, знаючи, що не матимуть ніякої кривди, куди чужі купці приїздили з усяким добром, зруйновано вщент. Ніби ураган пролетів. Непоховані мертві лежать там, де заскочила їх смерть, що не обминула ні чоловіків, ні жінок, ні дітей, ні старців. Замість людей гайвороння і круки злетілися на похорон, бо відмовлено батуринцям в останній християнській послузі за те, що посміли власну волю боронити.

Дивується Сейм, що сталося з гетьманською столицею (За Б. Лепким).

3.Складне речення з різними видами зв’язку;

Тарас Шевченко, «Щоденник»

1.Накреслити схеми речень:

1.Тарас Шевченко писав «Журнал» від червня 1857 року до травня 1858 року, коли особливо тривожився: з дня на день він очікував офіційного звільнення.

2.Кобзар почав вести свій щоденник, щоб занотувати повсякденні враження й роздуми, але робив це не стільки для себе, скільки для друзів: вони не забували поета в тяжкі часи , підтримували матеріально й морально та заслуговували на добре слово.

3.Коли згодом він повернеться із заслання, то подарує щоденник М. Лазаревському – той оправить рукопис у сап’ян жовтого кольору.

4.Дослідники визнали, що цей текст складний: він дуже нагадує літературний твір.

5.Щоденник можна умовно поділити на чотири частини: у перших двох, головною темою яких є наближення до спокуси, розповідається про Новопетровське та шлях до Нижнього Новгорода, у третій та четвертій, де йдеться про боротьбу зі спокусою, зображено перебування Кобзаря в Нижньому Новгороді, Москві та Петербурзі.

6.Твір має естетичну цінність,бо характеризує мистецькі погляди Шевченка: автор захоплюється творчістю свого вчителя К. Брюллова, полемізує з К. Лібельтом, який написав відому книгу «Естетика, або Наука про прекрасне».

7.Митець переконливо доводить, що заслання не змінило його: поет залишився таким же, яким був десять років тому.

8.Його документ наскрізь правдивий: Шевченко не відбирав матеріалів, не затушовував того, що, здавалося б, могло кинути на нього тінь в очах друзів.

9.Тим виразніші окремі визнання автора про незламність переконань: Шевченко стверджує, що всі приниження, які переніс він у солдатах, ніби й не торкнулися його.

4.Складне речення: розділові знаки;

Світова велич Тараса Шевченка

1.Записати, поставити розділові знаки:

Світова слава Тараса Шевченка пов’язана з тим , що спадщина великого поета становить загальнолюдську вартість і народи різних країн сприймають його за свого. Коли ЮНЕСКО вносить ім’я митця до календаря «Ювілеї великих людей і подій» і вшанування пам’яті поета здійснюється у всесвітньому масштабі, то що вже казати про нас, українців? А проте, перший пам’ятник Тарасу Шевченку поставлено навіть не в Україні, а на далекому півострові Мангишлак у Казахстані, бо нащадки великого Кобзаря не мали власної держави й імперська влада диктувала їм свою волю. Сьогодні, коли ми готуємося до 200-річного ювілею славетного українця, пам’ятники Шевченку височіють по всьому світу і твори його перекладено багатьма мовами, навіть міжнародною – есперанто.

2.Пояснювальний диктант:

Колись Тарас Шевченко мріяв поїхати до Італії – не судилося; нині на цій землі звучить поетове слово не тільки італійською мовою: наприклад, «Заповіт» перекладено й діалектами: сицилійським, сардинським, фріульським.

Поети Грузії вдячні Шевченку за «Кавказ»: вони здійснили аж п’ять відомих перекладів цієї поеми, а «Заповітів» у них нараховується сімнадцять.

1868 року вперше про Шевченка дізнався американський континент. Коли на далекому заході США політемігрант з України Андрій Гончаренко став видавати двотижневик «Вісник Аляски»: тут уперше було опубліковано переклад «Кавказу»

Шевченкіані Англії вже близько 140 років: уперше ім’я Шевченка з’явилося 1887 року в літературному тижневику «Цілий рік», який вів Чарлз Діккенс (молодший) і де було надруковано нарис «Південноросійський поет» без підпису.

Тарас Шевченко став героєм не одного художнього твору: молдавський поет Еміліан Буков присвятив йому поему «Шевченко на Дунаї», бенгальський письменник М. Рая написав п’єсу «Тарас Шевченко. З життя народного поета», а таджицький автор Мумін Каноат оспівав Кобзаря в поемі «Дніпровські хвилі».