Матеріали до інтегрованих уроків української мови та літератури в 9 класі

Опис документу:
Розробка містить завдання, які можна використовувати на уроках української мови в 9 класі під час вивчення складного речення в контексті творчості Т. Шевченка. Тексти завдань насичені інформацією, що стане для учнів фоновими знаннями при вивченні таких тем, як: "Сон", "Щоденник", "Світова велич поета".

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Матеріали до інтегрованих уроків української

мови та літератури у 9 класі

1.Складне безсполучникове речення;

Тарас Шевченко, «Сон»

1.Пояснювальний диктант:

1844 року Генріх Гейне написав гостру сатиру на свій уряд – поему «Німеччина»; того ж року Тарас Шевченко затаврував російський царизм поемою «Сон». Німецькому поету писалося безпечно: він жив у Парижі. Шевченко важив власним життям: він кинув виклик тиранії в самій імперії зла. Ув’язненого в Петропавлівській фортеці, його питали: що примусило писати зухвалі вірші про царя та уряд? За словами поета, скрізь у Петербурзі він чув нарікання на владу – в Україні наслухався ще більше. Він бачив жахливе гноблення свого народу – здійснювалося воно іменем царя.

2.Записати, поставити розділові знаки:

Тарас Шевченко жив у часи Миколи Першого ; про ту епоху багато свідчень залишили очевидці. Цар запровадив жорстокий деспотизм, узаконив смертну кару – його прозвали Миколою Палкіним. За натурою імператор був посереднім ротним командиром: коло його інтересів зводилося до парадів, муштри, мундирів.Микола Перший мав найбільшу в Європі армію: імперію треба було утримувати силою. Цій меті він підпорядкував і церкву – вона теж була військом, тільки одягненим у трохи відмінну форму. Миколу Першого називали жандармом Європи.

3.Диктант із коментуванням:

Приїхавши з Петербурга в Україну, Шевченко побачив: від сходу до заходу сонця відробляли його брати і сестри панщину.Крім того, вони знемагали від численних повинностей: платили натуральну данину, надавали квартири й підводи військам, відбували нічну варту, лагодили дороги й мости. Особливо дошкуляло подушне: у період між переписами населення потрібно було сплачувати податок за кожну «ревізьку душу» - особу чоловічої статі. Вдова, втративши чоловіка, мусила платити за нього майже все життя: переписи провадилися рідко.

4.Перебудувати складнопідрядні речення на безсполучникові:

1.Тарас Шевченко нещадно викриває Петра Першого та Катерину Другу, бо вони були найбільшими катами України.

2. Поет не міг пробачити Катерині Другій того, що вона юридично запровадила кріпосне право .

3.У цариці було багато фаворитів, для яких вона поділила Україну, віддавши їм у кріпацтво вільних людей.

5.Диктант:

Петро і Павло

Петро Перший з підозрою ставився до Павла Полуботка: з нього міг би «вийти другий Мазепа»

Цар наказав гетьману привести 20 тисяч козаків будувати серед фінського болота столицю – на їхніх кістках постав Петербург.

Пізніше сюди викличуть самого Полуботка – він стане в’язнем Петропавлівської фортеці.

Зберігся переказ: Петро Перший не раз переконував гетьмана перейти на його бік. Обіцяв золоті гори – той відмовлявся .Зрештою, під час останньої їхньої зустрічі цар сказав: «Більше я до тебе не прийду – тут і зогниєш за свою впертість». Полуботок а те відповів: «Ні, царю, ми ще побачимося на Божому Суді – тоді Господь і розсудить Павла з Петром».

Павло Полуботок помер під час проведення над арештантами слідства – Петра Першого не стало через місяць.

2.Складнопідрядне речення з кількома підрядними;

Тарас Шевченко, «Великий льох»

1.Накреслити схеми, визначити типи підрядності:

1.Богдан Хмельницький уклав 1654 року Переяславську угоду з російським царем, щоб мати союзника у війні, яку гетьман вів проти Польщі. Україна залишалась незалежною, хоча гетьманський уряд визнавав царя своїм сюзереном, якому зобов’язувався щорічно сплачувати данину. «Союзник», проте, швидко порозумівся з Польщею, щоб вигідно поділити Україну, що знемагала у кровопролитній боротьбі. Після Полтавської катастрофи Петро Перший наказав Меншикову, щоб той зруйнував гетьманську столицю дощенту, щоб і сліду не залишилось.

2.Вибірковий диктант:

Боплан про Богдана Хмельницького

Помираючи, Богдан Хмельницький заповідав: «Не хочу, щоб ховали мене в Чигирині, бо те місто надто довго було під гнітом наших ворогів. Поховайте в Суботові, на тій маленькій землі,яку здобув власною кров’ю, яку в мене відібрано і де розгорілося полум’я, що звільнило Україну».

15 серпня 1657 року гармати і жалобні дзвони Чигирина сповістили козаків про смерть їхнього гетьмана.

Богдан Хмельницький був справжнім козаком із вродженим хистом воїна. Не в змозі самостійно завоювати незалежність, мусив годитись на принагідних спільників, шукаючи, однак, таких. Що не могли б ним правити. Лише в надзвичайній скруті він змирився з покровительством царя. Досить скромними засобами,із союзниками, які кидали його так само, як він їх залишав, Хмельницький зумів протягом десяти років утримати Україну вільною від будь-якого чужоземного гніту. Помер у розпачі за майбутнє своєї держави, бачачи, що нікому продовжити його справу.

3.Побудувати складнопідрядні речення з кількома підрядними,використавши в ролі підрядних подані:

1.Чигирин був козацькою столицею часів Богдана Хмельницького.2.Батурин став гетьманською. 2.Катерина Друга знищила Запорізьку Січ.

4.Диктант:

Батурин

Царський наказ і завзяття князя Меншикова повисли над гетьманською столицею. Батурин має зустріти доля Ніневії, Трої, Карфагену і Єрусалиму. На вербах над Сеймом мають повиснути не арфи старозавітних співців, а тіла повішених батуринців, щоб степові вітри, як на струнах, грали на них свою журливу пісню, яка довго-довго лунатиме крізь простори віків.

Дивується Сейм, перепливаючи попри Батурин, чому там нині так тихо. Лиш не дивуються московські караули. Звикли до руїни. Слова «цар» і «кара» зливаються в одне поняття. Гетьманський двір, до якого ще вчора скакали на баских конях гінці, де радо спочивали чумаки, знаючи, що не матимуть ніякої кривди, куди чужі купці приїздили з усяким добром, зруйновано вщент. Ніби ураган пролетів. Непоховані мертві лежать там, де заскочила їх смерть, що не обминула ні чоловіків, ні жінок, ні дітей, ні старців. Замість людей гайвороння і круки злетілися на похорон, бо відмовлено батуринцям в останній християнській послузі за те, що посміли власну волю боронити.

Дивується Сейм, що сталося з гетьманською столицею (За Б. Лепким).

3.Складне речення з різними видами зв’язку;

Тарас Шевченко, «Щоденник»

1.Накреслити схеми речень:

1.Тарас Шевченко писав «Журнал» від червня 1857 року до травня 1858 року, коли особливо тривожився: з дня на день він очікував офіційного звільнення.

2.Кобзар почав вести свій щоденник, щоб занотувати повсякденні враження й роздуми, але робив це не стільки для себе, скільки для друзів: вони не забували поета в тяжкі часи , підтримували матеріально й морально та заслуговували на добре слово.

3.Коли згодом він повернеться із заслання, то подарує щоденник М. Лазаревському – той оправить рукопис у сап’ян жовтого кольору.

4.Дослідники визнали, що цей текст складний: він дуже нагадує літературний твір.

5.Щоденник можна умовно поділити на чотири частини: у перших двох, головною темою яких є наближення до спокуси, розповідається про Новопетровське та шлях до Нижнього Новгорода, у третій та четвертій, де йдеться про боротьбу зі спокусою, зображено перебування Кобзаря в Нижньому Новгороді, Москві та Петербурзі.

6.Твір має естетичну цінність,бо характеризує мистецькі погляди Шевченка: автор захоплюється творчістю свого вчителя К. Брюллова, полемізує з К. Лібельтом, який написав відому книгу «Естетика, або Наука про прекрасне».

7.Митець переконливо доводить, що заслання не змінило його: поет залишився таким же, яким був десять років тому.

8.Його документ наскрізь правдивий: Шевченко не відбирав матеріалів, не затушовував того, що, здавалося б, могло кинути на нього тінь в очах друзів.

9.Тим виразніші окремі визнання автора про незламність переконань: Шевченко стверджує, що всі приниження, які переніс він у солдатах, ніби й не торкнулися його.

4.Складне речення: розділові знаки;

Світова велич Тараса Шевченка

1.Записати, поставити розділові знаки:

Світова слава Тараса Шевченка пов’язана з тим , що спадщина великого поета становить загальнолюдську вартість і народи різних країн сприймають його за свого. Коли ЮНЕСКО вносить ім’я митця до календаря «Ювілеї великих людей і подій» і вшанування пам’яті поета здійснюється у всесвітньому масштабі, то що вже казати про нас, українців? А проте, перший пам’ятник Тарасу Шевченку поставлено навіть не в Україні, а на далекому півострові Мангишлак у Казахстані, бо нащадки великого Кобзаря не мали власної держави й імперська влада диктувала їм свою волю. Сьогодні, коли ми готуємося до 200-річного ювілею славетного українця, пам’ятники Шевченку височіють по всьому світу і твори його перекладено багатьма мовами, навіть міжнародною – есперанто.

2.Пояснювальний диктант:

Колись Тарас Шевченко мріяв поїхати до Італії – не судилося; нині на цій землі звучить поетове слово не тільки італійською мовою: наприклад, «Заповіт» перекладено й діалектами: сицилійським, сардинським, фріульським.

Поети Грузії вдячні Шевченку за «Кавказ»: вони здійснили аж п’ять відомих перекладів цієї поеми, а «Заповітів» у них нараховується сімнадцять.

1868 року вперше про Шевченка дізнався американський континент. Коли на далекому заході США політемігрант з України Андрій Гончаренко став видавати двотижневик «Вісник Аляски»: тут уперше було опубліковано переклад «Кавказу»

Шевченкіані Англії вже близько 140 років: уперше ім’я Шевченка з’явилося 1887 року в літературному тижневику «Цілий рік», який вів Чарлз Діккенс (молодший) і де було надруковано нарис «Південноросійський поет» без підпису.

Тарас Шевченко став героєм не одного художнього твору: молдавський поет Еміліан Буков присвятив йому поему «Шевченко на Дунаї», бенгальський письменник М. Рая написав п’єсу «Тарас Шевченко. З життя народного поета», а таджицький автор Мумін Каноат оспівав Кобзаря в поемі «Дніпровські хвилі».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стрес і стрес-менеджмент учасників освітнього процесу»
Левченко Вікторія Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.