Матеріали для роботи над проектами «Славетні українці»

Опис документу:
Мета: залучити учнів до пошуку інформації про славетних українців; вчити працювати самостійно та в групах; розвивати вміння аналізувати, робити висновки; збагачувати активний словник учнів; виховувати патріотичні почуття.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 34. Додаток

Матеріали для роботи над проектами «Славетні українці»

Княгиня Ольга

Найвидатнішою жінкою Київської держави вважається Ольга, жінка Ігоря, яка взяла владу після його смерті.

Згідно з літописною традицією, Ольга доводилася родичкою правлячому тоді на Русі князю Олегу. У 903 р. її ще маленькою дівчинкою віддали заміж за Ігоря, сина Рюрика, майбутнього великого князя, якому на той час виповнилося 25 років. Восени 945 р. Ігор вирушив за даниною до древлян, які і вбили князя. Залишившись із малолітнім сином Святославом, Ольга взялася за угамування древлян. Помстилася за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над древлянами, які його вбили. Хитромудра княгиня наказала підвісити до лапок голубів тліючі лучини і відпустити їх. Птахи полетіли назад і місто запалало. Опір древлян було зламано.

Виняткове явище в ту сувору епоху — жінка впродовж багатьох років (з 944 по 969) мала владу у великій державі, що є свідченням її великого таланту. Князювала вона від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу у своїх руках. Вона об’їздила свої землі і встановлювала в них нові закони, засновувала нові оселі. Вважають, що вона була першою жінкою-русинкою, яка стала відомою у світі.

Князь Володимир Великий

Володимир Великий правив з 980 по 1014 рік. Після смерті князя Святослава трапилася уособна війна між його синами за право керувати київським престолом. У результаті цієї війни переміг князь Володимир.

Князь Володимир був видатним державним діячем і полководцем, одним із засновників Давньоруської держави. Він увійшов в історію і як Володимир Хреститель, що запровадив на Русі християнство, зробив його офіційною релігією у Київській державі.

Князь Ярослав Мудрий

Ярослав Мудрий — державний діяч, великий князь київський. Ярослав, син Володимира Святославовича, народився в 978 р.

Часи Ярослава Мудрого ввійшли в історію України як період розквіту Руської Землі, піднесення її економічної і політичної могутності, поширення християнської віри, її світогляду, становлення у країні цивілізованого суспільства.

За Ярослава Мудрого було побудовано Софійський собор — головний храм Давньоруської держави, присвячений Мудрості Господній. Усього в Києві за часів Ярослава було споруджено 400 церков. Ярослав Мудрий заснував бібліотеку й архів при Софійському соборі. Там же було засновано школу для «книжкового навчання». Школи були не тільки при монастирях, але також при великих церквах. При Ярославі були засновані перші монастирі, зокрема Києво-Печерський, які стали осередками культури.

Нестор Літописець

Батьком української історії вважають Нестора. Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятирічним юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком нашої історії. Усі історики сходяться на тому, що був він надзвичайно освіченою людиною, добре знав давньоруські й іноземні літописи. Нестора часто називають літописцем. Це так, він насправді вів літопис. Але правильніше його називати письменником та істориком. Монах Нестор цікавився давніми часами, збирав перекази про князів і їхні війни, про стародавнє життя та звичаї. Все це він описав в оповіданні, що називається «Повість минулих літ». Літопис Нестора — це найдавніша історія України.

Богдан Хмельницький

Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (1595–1657) — визначний український політичний і державний діяч, полководець, гетьман України (1648–1657). Засновник Української Козацької держави.

Народився майбутній гетьман України у родині українського шляхтича Михайла Хмельницького. Початкову освіту здобув у школах Чигирина та Києва. Згодом продовжив навчання в єзуїтському колегіумі у Львові. Опанував польську та латинську мови, а з часом ще й турецьку і французьку.

За час свого гетьманування Б. Хмельницький запровадив ефективну податкову систему, збирався налагодити карбування власних грошей, встановив і підтримував дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи.

Михайло Грушевський

Михайло Грушевський виріс на Кавказі — спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. Проте Сестринівка стала його духовною батьківщиною: тут народилася та виросла його мати Глафіра Захарівна і 17-річною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського; у Сестринівці провів своє життя батько Глафіри — місцевий священик Захарій Опоков. Дід Михайла Грушевського, який благословив онука на навчання у Києві в університеті Святого Володимира, був за життя нагороджений двома орденами Святої Анни, бронзовим хрестом, орденом святого рівноапостольського Володимира,— і йому було подаровано дворянство. Саме дід навчався у Тифліській гімназії і в Київському університеті на історико-філологічному факультеті. 4 березня 1917 р. в Києві утворюється Українська Центральна Рада, головою якої заочно обрано Михайла Грушевського.

Дмитро Вишневецький

Дмитро Вишневецький увійшов у народні думи під іменем Байди — безтурботним гультіпакою, що тільки й знає пити мед-горілку і, здається, зовсім не має ніякого іншого клопоту... Д. Вишневецький був першим, хто вирішив покласти край турецькому й татарському пануванню у південних степах України. Зібравши під своєю орудою чимале військо, він організував сміливі походи в Крим, громив турецькі фортеці на Чорному морі. Але гетьмана зрадили й відправили до турецького султана. За народними переказами, султан придумав для гетьмана мученицьку смерть: його зачепили гаком за ребро і чекали, що він благатиме, аби його зняли. Та ні благання, ні стогін не злетіли з його вуст.

Смерть Д. Вишневецького була великою втратою для козацтва.

Олег Антонов

Ще навчаючись у школі, Олег Антонов захопився авіабудуванням. У той час не було літератури з авіації, і маленький Олег знаходив цікаві статті в газетах і журналах, вирізав їх і таким чином створював собі довідники. Разом із друзями створив «Клуб любителів авіації», сам випускав рукописний авіаційний журнал. Особливо захоплювався конструюванням планерів (безмоторні літальні апарати). Після закінчення інституту Антонов працював головним конструктором на заводі, який випускав планери. Створив близько 50 конструкцій навчальних, транспортних і спортивних планерів. У роки Другої світової війни навіть розробив оригінальний планер для транспортування легкого танка, який називали «крилатий танк».

А вже після війни Антонов створив свій найвідоміший літак АН–2. Цей літак став єдиним у світі літальним апаратом, який знаходився в серійному виробництві понад 50 років. Він завоював славу виключно надійної машини. За роки експлуатації на ньому перевезено мільйони пасажирів, мільйони тонн вантажів, оброблено більше мільярда гектарів полів і лісових угідь. Він побував практично у всіх куточках земної кулі.

Саме ім’я видатного авіаконструктора дало назву всім українським літакам: і маленькому трудівникові АН-2, і найпотужнішому у світі літаку АН-225 «Мрія».

Євген та Борис Патони

Євген Патон — засновник вітчизняної школи мостобудування й електрозварювання. У 1934 р. заснував Інститут електрозварювання і 19 років очолював його. Навіть у роки Другої світової війни ця установа не припиняла роботу. «Шви Патона», які розробив академік, міцно з’єднували деталі танків. Ім’я Євгена Патона також пов’язане зі справою мостобудування. Він спроектував понад 30 мостів. Один із відомих і найбільших мостів світу відомий як міст Патона.

Розвиток української школи електрозварювання продовжує його син, теж академік, Борис Патон. Інститут електрозварювання, який нині очолює Борис Патон, працює над проблемами зварювання трубопроводів, морських суден, над застосуванням зварювальних процесів у космосі. Співробітники Інституту і вчені-медики розробили новий спосіб з’єднання (зварювання) м’яких тканин людини і тварин, що широко використовується нині в хірургічній практиці.

Борис Патон має понад 400 винаходів, ученому першому присвоєно високе звання Героя України.

Микола Амосов

Український учений у галузі медицини, академік Української Академії наук. У період Другої світової війни був на фронті, працював провідним хірургом польового госпіталю. І тільки у 1955 р. в Україні почав лікувати вади серця. З того часу серцева хірургія стала основним напрямом роботи видатного лікаря. В Інституті серцево-судинної хірургії, який створив Микола Амосов, сьогодні проводять найскладніші операції на серці.

Микола Михайлович Амосов також відомий як письменник. Його повісті неодноразово видавалися у нашій країні та за кордоном.

Григорій Сковорода

Народився Григорій Сковорода на Полтавщині 22 листопада 1722 р. у родині малоземельного козака Сави Сковороди. За звичаєм свого часу Григорій закінчив чотирирічну д’яківську школу й у шістнадцятирічному віці вступив до КиєвоМогилянської Академії. У 1738 р. перед брамою Київської академії зачудовано зупинився Григорій Сковорода. Йому випало щастя тут учитися. Він був солістом академічного хору і відзначався в науках, але згідно з царським указом від 10 серпня 1742 р. «Про набір співаків у двірську капелу» дев’ятнадцатирічний студент стає «придворним уставщиком», тобто солістом придворного хору цариці Єлизавети, що любила тішити себе слуханням співу, особливо українських пісень. Співаки і музиканти набиралися з України. 1744 р. цариця Єлизавета перебувала в Києві, а з нею — і двірський хор. Сковорода не захотів знову їхати до Петербурга і повернувся до Київської академії. Останні 25 років свого життя (1769–1794 рр.) Г. Сковорода мандрував Україною, проповідуючи серед народу свої філософські та соціальні погляди.

Тарас Шевченко

Класик української літератури, національна гордість українського народу. Народився у сім’ї селянина-кріпака в с. Моринці на Черкащині. Рано лишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років узятий «козачком» до двору поміщика П. Енгельгардта, з яким переїхав до Вільна, а потім — до Петербурга. У 1832 р. відданий у науку до художника В. Ширяєва. У 1838 р. клопотами К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вієльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва. Цього ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку він закінчив у 1844 р. У 1843 і 1845 рр. відвідав Україну, працював художником у київській Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів. У лютому 1847 р. затверджений на посаді вчителя малювання в Київському університеті. Тарас Шевченко був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорта, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (не збереглося більше 160). У 1859–1860 рр. виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.

Ім’я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлено пам’ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім’ям в Україні названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім’я видатного сина українського народу — Тараса Шевченка.

Іван Франко

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля.

Учився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім — у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рр. — у Дрогобицькій школі василіян, а далі — у гімназії, яку закінчив 1875 р.

Його батько, Яків Іванович, помер, коли І. Франкові було лише близько одинадцяти років. Саме про смерть батька у 1871 р. Франко написав свій перший вірш. Вітчим добре поставився до свого пасинка і дав йому змогу продовжувати навчання. Та невдовзі у молодого гімназиста померла і мати (1872 р.), яку він дуже любив і присвятив їй свої згадки у вірші «Пісня і праця» (1883 р.), у поемі «Гадки на межі» (1881 p.).

І після смерті матері Івана Франка вітчим, одружившись удруге, не змінив свого ставлення до пасинка і допомагав йому продовжувати навчання. 26 липня 1875 р. Іван Франко закінчує Дрогобицьку гімназію й одержує атестат зрілості.

І. Я. Франко написав майже п’ятдесят казок, двадцять із них увійшли до збірки «Коли ще звірі говорили» (1899 р.), та низку оповідань: «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Під оборогом», «Schonschreiben».

Леся Українка

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. у Новограді-Волинському. Мати її — письменниця Олена Пчілка — і батькоюрист — багато уваги приділяли гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов. Усе це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу: в дев’ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватися. У 1884 р. у Львові в журналі «Зоря» було опубліковано два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з’явилось ім’я — Леся Українка.

Дитячі роки поетеси минали на Поліссі. Узимку Косачі жили в Луцьку, а влітку — у с. Колодяжне. Одним із факторів, які впливали на формування таланту Лесі Українки, була музика.

Микола Лисенко

Народився Микола Віталійович у с. Гриньки Полтавської області. Уже в п’ятирічному віці Миколка виявив музичні здібності. Це помітила його мати, яка чудово грала на роялі, й почала займатися із ним музикою. І в 9 років хлопчик написав свій перший музичний твір — «Польку». Потім він довгі роки вчився музики за кордоном. Микола Лисенко залишив значний музичний спадок. Композитор написав 50 фортепіанних творів, 11 опер. А також у 1904 р. відкрив у Києві власну музично-драматичну школу, в якій був і клас, де навчали дітей грати на народних музичних інструментах, зокрема на бандурі. Саме з іменем Миколи Лисенка пов’язане становлення української класичної музики та театру.

У Миколи Лисенка було четверо діточок. Як і кожен батько, він любив розповідати своїм дітям казки. Якось одного разу батько зайшов до дітей, хитро посміхаючись. Діти оточили батька у надії отримати якісь подарунки. Та в руках у нього нічого не було, крім нотного паперу.

Діти, я казку для вас написав. Але ця казка не проста, а музична.

Це була казка про Козу-дерезу. Саме про ту Козу, яка вигнала Лисичку зі своєї хатки, і тільки Рак-неборак їй допоміг.

Катерина Білокур

Катерина Білокур — все життя прожила в селі Богданівка, що на Київщині. Народившись у бідній селянській родині і змалку працюючи на землі, вона навіть не змогла отримати початкової освіти і тому грамоту вивчила самотужки. Але в дівчини була мрія стати художницею. Вона виготовляла фарби, пензлі, сама опановувала таємниці живопису. І хоча вона майже не виїжджала з села, її талант помітили. Почали організовувати виставки в Києві, Полтаві, Москві. У 1956 р. Катерині Білокур було присвоєно високе звання народної художниці України.

Виступ 3-ї групи

Україна також пишається своїми спортсменами.

Які видатні спортсмени прославляють Україну?

А чи знаєте ви тренерів, які допомагають спортсменам досягати спортивних вершин?

Валері й Лобановський

Валерій Лобановський є одним із символів спортивної слави України. Він народився у Києві, із дитинства мріяв стати шофером, бо дуже любив іграшкові автомобілі. Але в 13 років Валерій захопився футболом. Спочатку виступав як футболіст, але спортивних вершин досягнув як тренер. Під керівництвом Лобановського команда «Динамо» (Київ) вісім разів ставала чемпіоном. Ця команда стала візитною карткою України. Саме цього тренера відомий футболіст Андрій Шевченко називає своїм батьком та вчителем.

Іван Піддубний

Легендарний український борець Іван Піддубний уславився своєю винятковою силою, 6 разів ставав чемпіоном світу.

Дитячі та юнацькі роки Піддубного пройшли на Черкащині. У селянській сім’ї, де він народився, всі відзначалися богатирською силою. Ніхто в селі не міг зрівнятися силою із Піддубними.

Розпочинав Іван працювати вантажником у Севастопольському порту. Потім виступав із силовими номерами на циркових аренах Севастополя, Одеси, Києва та у змаганнях борців, де йому не було рівних. Його називали «чемпіоном чемпіонів».

Останній виступ могутнього українського богатиря відбувся у 1944 р., коли йому виповнилося 70 років.

Сергій Бубка

Бубка Сергій Назарович (1963 р. н.) — легкоатлет, багаторазовий чемпіон та рекордсмен світу, Європи, Олімпійських ігор. Народився в селi Кам’яний Брід поблизу Луганська. З десяти років почав займатися легкою атлетикою. Рано обрав своєю спортивною спеціальністю стрибки із жердиною. Навчався у дитячих спортивних школах Луганська і Донецька. Його тренер на все спортивне життя — В. А. Петров — рано розпізнав у ньому талант стрибуна. Але перших значних результатів у стрибках із жердиною досяг його старший брат Василь — у 1978 р. він став майстром спорту. Сергій Бубка в 1980 р. також виконав норматив майстра спорту, ставши чемпіоном СРСР серед юнаків. У 1981 р. став срібним призером на чемпіонаті СРСР серед дорослих і був включений до збірної країни. У Гельсінкі на чемпіонаті світу з легкої атлетики у 1983 р. завоював золоту медаль з результатом 5,70 м, йому надано звання Заслуженого майстра спорту. Далі почався шквал його переможних виступів і рекордів,— рахунок лише рекордів світу йшов на десятки. Бубка — шестикратний чемпіон світу. Йому належать фантастичні світові рекорди: 6,14 м на стадіоні та 6,15 м у закритому приміщенні.

Руслан Пономарьов

До шахів Руслан Пономарьов прилучився вдома. Найзавзятішим шахістом був батько.

З 10 років Руслан виступає на турнірах серед дорослих. А коли йому виповнилося 14 років, він упритул наблизився до найвищого звання у шахах — гросмейстера.

Остання із сенсацій — перемога 17-річного Руслана Пономарьова над найстаршим гросмейстером Віктором Корчним, неодноразовим претендентом на світову шахову корону. Супертурнір відбувся у січні 2001 р. у Донецьку — рідному місті Руслана. Дехто іронізував, що, мовляв, легенда сучасних шахів Корчний зіграє з юним майстром у піддавки. Але таке твердження спростував сам Корчний: «Я готувався до цієї зустрічі майже рік і грав на повну силу»,— заявив він журналістам.

Руслан залюбки грає у футбол, любить плавати, а коли активний відпочинок утомлює, із насолодою грає в комп’ютерні ігри.

Андрій Шевченко

Андрій Миколайович Шевченко — український футболіст, виступав за київське «Динамо» і Національну збірну України. Заслужений майстер спорту України з 2003 р. Нагороджений найвищою державною відзнакою — «Герой України». У 2003 р. став першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів. Володар «Золотого м’яча» 2004 р. — призу, який вручають найкращому футболісту Європи. Один з найрезультативніших бомбардирів єврокубкових турнірів за всі сезони. Найкращий бомбардир Національної збірної України в історії. Екскапітан збірної України. Тричі ставав найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів, двічі — чемпіонату Італії. Другий бомбардир за всю історію «Мілана».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.