Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Стратегії подолання наслідків психологічної травми у педагогів засобами арттерапії
»
Взяти участь Всі події

Матеріали для дистанційного навчання

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Українська мова

Для кого: 9 Клас

17.01.2022

419

3

0

Опис документу:

У папці вміщено матеріали, що допоможуть у підготовці уроків під час дистанційного навчання. Пропоную вашій увазі короткий виклад теоретичного матеріалу, посилання на інтерактивні вправи, підсумнову контрольну роботу.

Оберіть документ з архіву для перегляду:
21,272 Кб
81,665 Кб
17,963 Кб
93,035 Кб
571,065 Кб
385,571 Кб
88,899 Кб
170,453 Кб
17,096 Кб
19,214 Кб
15,668 Кб
94,166 Кб
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми перевіримо ваші знання з мети: «Повторення вивченого у 8-му класі».


І рівень. Тестові завдання з однією правильною відповіддю. (1 бал)

1. Простим ускладненим є речення:

А Найбільше в людях я ціную щирість.

Б Не можна бути справжнім математиком, не будучи трохи поетом.

В Кругом хати ростуть старі велетенські груші, які ще посадив мій прадідусь.

Г Пісня – душа народу!

2. Звертання є в реченні, в якому вжито фразеологізм:

А Щоб вам, мої рідні, щасливо вік звікувати та своїх діток до розуму довести.

Б Сьогодні, щоправда, Петрик встав ні світ ні зоря.

В Доленько моя, доле, чом за мене ти забула?

Г Палажка часто робила шкоду своїй сусідці, була їй як сіль в оці.

3. Односкладним називним є речення:

А Ось-ось прокинуться жоржини зі сну.

Б Голова з великим оком і загнутим донизу орлиним дзьобом ледь нахилена.

В Як тонко чути сіно у повітрі!

Г Листки із клена, з дуба і берези.

4. Відокремлений додаток у реченні

А Народе мій, до тебе я ще верну.

Б Як рибалка, я повинен бути людиною поважною і розсудливою.

тваринництвом.

В І даль, і гай, і темні кручі відбились в лагідній воді.

Г Здавна мешканці села, крім лісових промислів, займалися землеробством і

Д І срібна ніч, серпанками прикрита, дріма і слуха солов’я.

5. Односкладним безособовим є речення:

А Надворі хурделить, замітає дорогу.

В Тиха, безвітряна ніч.

В У маленькому дворі росте багато яскравих квітів.

Г Птахи пролетіли через море і принесли нам на крилах весну.

6. Вставне слово є в реченні, в якому вжито фразеологізм:

А Любі друзі, в труді творіть красу життя.

Б Словом, як постелиш – так і виспишся.

В Дідусь посміхнувся і сказав, що за одного вченого дають десять невчених.

Г На щастя, пожежу погасили швидко.

7. Іменний складений присудок є у реченні:

А Люблю я слово чисте і вагоме, Пряме, як промінь, чисте, наче дощ.

Б Розумно жити — хвилиною дорожити.

В Ранкові години — золотий час розумової праці.

Г Входять у неї сліпими, а виходять зрячими.







ІІ рівень. Завдання на встановлення відповідності. (2 бали)

9. Установіть відповідність між реченнями та способами їх ускладнення:

1) ускладнене вставним словом;


2) ускладнене звертанням;



3) ускладнене однорідними членами;


4) ускладнене відокремленим означенням.


А Старі дуби, спасибі вам за осінь…


Б Найбільше ми, мабуть, любимо лелек тому, що вони символізують любов до рідної землі.

В Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.

Г Там, де рідні кожна стежка і стеблина, Бродять мої думи і пісні мої.

1

2

3

4







ІІІ рівень. Творче завдання. (3 бали)

10. Напишіть твір-мініатюру на тему “Поведінка — це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя”, використавши звертання, вставні слова та однорідні члени речення.





Ключ:

1

2

3

4

5

6

7

Б

А

Г

Г

А

Г

В


1

2

3

4

Б

А

В

Г

9.


Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми повторимо і узагальнимо вивчене про мовлення та перевіримо ваше вміння слухати-розуміти та читати мовчки текст.

Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності, яка спрямовується на сприймання й розуміння мовлення, а також на породження його в усній і писемній формі. Оволодіння мовою відбувається в процесі мовлення.

Мовленнєва діяльність охоплює чотири види - аудіювання (слухання-розуміння), читання, говоріння й письмо. Час, що витрачається людиною на різні види мовленнєвої діяльності, розподіляється приблизно так: аудіювання – 45 %, говоріння – 30%, читання – 6%, письмо – 9%. Говоріння й письмо є продуктивними видами мовленнєвої діяльності (мовець творить мовленнєвий продукт), аудіювання й читання – рецептивними (готовий мовленнєвий продукт сприймається мовцем).

Основою спілкування є аудіювання. Для представників багатьох професій уміння швидко й правильно сприймати-розуміти усне мовлення для виконання службових обов’язків є найнеобхіднішим.

Дія обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності – аудіювання і читання – складається з трьох етапів: мотиваційного (усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію або читаю), аналітико-синтетичного (сприймання, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на основі сприйнятої інформації з наступним говорінням або письмом).

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Якщо слухання - це передусім акустичне сприймання звукового потоку, то аудіювання передбачає до того ж процес одночасного сприймання й розуміння змісту мовлення.

Важливою особливістю аудіювання є одноразовість, неповторюваність цього виду мовленнєвої діяльності в природних умовах спілкування. Тому вчені розрізняють репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання. Умовою аудіювання репродуктивного є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються в процесі підготовки до переказів і творів.

Сприймати усно передавану інформацію можна глобально, докладно, критично.

Глобальне, або ознайомлювальне аудіювання вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, уміння визначити тему й основну думку повідомлюваного, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Докладне аудіювання передбачає найповніше сприйняття змісту повідомлюваного, усвідомлення деталей.

Критичне аудіювання, ґрунтуючись на глобальному і критичному, вимагає висловлення власної думки з приводу прослуханого, оцінки сприйнятих тверджень, критичного оцінювання сприйнятого.












Види читання



Види читання

Що потрібно усвідомити

Характер читання





Ознайомлювальне

Чи варто це читати? Кому текст адресо вано? Який зміст кожного з розділів (абзаців) і тексту в цілому?

Швидке перегортання сторінок, читання заго­ловків; перегляд окремих фрагментів тексту, ознайомлення з ілюстраціями; читання анотоції, змісту видання.






Вивчальне

Яка тема та основна думка тексту? Що в тексті головне, друго рядне? Яку нову для читача інформацію містить текст?

Повільне, вдумливе читання тексту чи його частин; глибоке проникнення в його зміст; максимально повне осягнення нової інформації.



Вибіркове

Про що говориться в тексті? Яка інформація є корисною? У яких частинах (розділах) тексту її вміщено?

Перегортання сторінок, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою вилучення потрібної інформації.








Текст для читання мовчки

Підприємці-патріоти

Завдяки діяльності відомих українських підприємців Яхненків і Симиренків в Україні у середині XIX ст. почало активно розвиватися бурякосіяння та цукрове виробництво. Цукрові заводи стали годувальниками сотень тисяч робітників, там учорашні безземельні селяни з різних куточків Російської імперії знаходили заробіток.

Х арактерно, що умови праці робітників і службовців на заводах фірми «Брати Яхненки-Симиренко» порівняно з іншими підприємствами суттєво відрізнялися. Робота там оплачувалася вище, не була такою виснажливою, а кожний працівник мав певний соціальний захист. Усі користувалися безплатною лікарнею, мали право навчати дітей у школі й технічному училищі, відвідувати бібліотеку, харчуватися в заводській їдальні й купувати товари в місцевих магазинах за зниженими цінами. Робітники, які працювали тривалий час, отримували від фірми пенсію, цим правом користувалися й ті, хто захворів під час роботи на підприємстві. Між керівництвом заводів і робітниками панувала атмосфера доброзичливості, довіри і взаєморозуміння. Начальники, які самі вийшли з кріпаків, завжди шанобливо ставилися до своїх підлеглих; і в побуті, і на виробництві спілкувалися з усіма рідною українською мовою. Українською мовою навіть писали документи.

Улітку 1859 р. городищенські цукрові заводи та садибу Платона Симиренка і Кіндрата Яхненка відвідав Тарас Шевченко. Поет до глибини душі був зворушений такою діяльністю українських патріотів. Після побаченого й почутого Великий Кобзар написав на дверях симиренківської оранжереї:

О люди! Люди небораки!

Н ащо здалися вам царі?

Нащо здалися вам псарі?

Ви ж таки люди, не собаки!

Платон Симиренко, дізнавшись про матеріальну скруту поета й про труднощі з виданням «Кобзаря», запропонував свою фінансову допомогу. Так, останнє прижиттєве видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1860 p.) було здійснене на кошти цього благодійника, який виділив поету кредит у розмірі 1000 карбованців на дуже вигідних умовах. Крім того, Симиренко на цю суму викупив левову частку видання і безкоштовно поширив книжку серед працівників своїх заводів і селян.

Молодший брат Платона, Василь Симиренко, упродовж п'ятдесяти років підтримував українську культуру, літературу та наукові дослідження, виділяючи щорічно 10 відсотків прибутків зі свого цукрового заводу. Василь Симиренко не шкодував особистих коштів на підтримку практично всіх українських друкованих видань, проведення великомасштабних національних актів і щедру благодійність для української студентської молоді. Підприємець першим у Російській імперії заснував фонд підтримки української літератури, культури і науки. Ця організація надавала матеріальну допомогу багатьом письменникам. Перед смертю заповів увесь свій капітал і нерухоме майно на суму понад 10 мільйонів карбованців українському національному руху.

Унікальна в історії України співпраця діячів культури, науки, літератури з підприємцями, започаткована фірмою «Брати Яхненки—Симиренко», дала б значно більші результати і тривала б довше, якби не була розтоптана й знищена царським самодержавством. Національно-патріотична діяльність власників фірми завжди перебувала під пильною увагою влади і кваліфікувалася як вельми небезпечна для Російської імперії та самодержавства. Для знищення промисловців-патріотів і їхніх дітищ - величезних городищенських цукрових заводів — влада застосувала всі посильні методи: шантаж, крадіжки, позбавлення кредитів, поліцейські репресивні заходи. Після арешту й подальшого відправлення до Сибіру сина Платона Симиренка Левка та страти Андрія Желябова (зятя Семена Яхненка) доля заводів була вирішена. їх продали на злам, підірвавши економічні інтереси України й залишивши без роботи тисячі працівників. Отак царська влада розправилася з першими українськими промисловцями-патріотами й знищила центр національного відродження України.

Одначе вітчизняна культура й національні ідеї продовжували жити, отримуючи матеріальну підтримку від Василя Симиренка й створеного ним фонду. В Україні й далі розвивалося і бурякосіяння та цукрове виробництво — галузі, які започаткували й розвинули великі підприємці-патріоти Симиренки і Яхненки (За П. Вольвачем).


Виконання тестових завдань.

Тестові завдання для оцінювання читацьких умінь і навичок

1. Про що йдеться у вступній частині тексту?

А Про підтримку української культури, літератури, науки братами Яхненками і Симиренками.

Б Про відвідування влітку 1859 р. городищенських цукрових заводів Т. Шевченком.

В Про активний розвиток в Україні бурякосіяння та цукровиробництва завдяки діяльності Яхненків і Симиренків.

Г Про умови праці робітників на заводах фірми «Брати Яхненки-Симиренко».

2. У розвиток якої галузі промисловості внесли вагомий внесок українські підприємці Яхненки і Симиренки?

А Будівельної.

Б М'ясо-молочної.

В Книговидавничої.

Г Цукрової.

3. Чому російське самодержавство пильно наглядало за діяльністю Яхненків і Симиренків?

А Вони виступали за повалення самодержавства.

Б Вони підтримували український національний рух.

В Вони отримували надзвичайно великі прибутки від своєї діяльності.

Г Вони створювали кращі умови праці для робітників, ніж інші підприємці.

4. Хто допоміг-Т. Шевченку видрукувати останнє прижиттєве видання «Кобзаря»?

А Василь Симиренко.

В Брати Яхненки.

Б Платон Симиренко.

Г Карл Брюллов.

5. На які цілі Василь Симиренко заповів весь свій капітал і нерухоме майно?

А На видання «Кобзаря» Т. Шевченка.

Б На підтримку українського національного руху.

В На будівництво нових цукрових заводів.

Г На розвиток науки.

6. Якими були умови праці на заводах фірми «Брати Яхненки-Симиренко»?

А Працівники отримували більшу зарплату, ніж на інших підприємствах; мали безплатне лікування, отримували пенсію.

Б Працівники мали безплатне лікування і харчування, але оплата праці була нижчою, ніж на інших підприємствах.

В Праця була виснажливою і малооплачуваною.

Г Умови праці були такими ж, як і на інших підприємствах країни.

7. Чим займався фонд, заснований Василем Симиренком?

А Створенням нових робочих місць для безземельних селян.

Б Розвитком цукрового виробництва в Україні.

В Розвитком нових галузей промисловості в Україні.

Г Підтримкою української літератури, культури, науки.

8. Яким чином влада знищила городищенські цукрові заводи?

А Шантажем, позбавленням кредитів, репресивними заходами.

Б Позбавленням Симиренків і Яхненків права власності на майно і землю.

В Ліквідацією спеціального фонду, заснованого Василем Симиренком.

Г Забороною приймати на роботу працівників із сільської місцевості.

9. Які слова Т. Шевченко написав на дверях симиренківської оранжереї?

А «О люди! Люди небораки! Нащо здалися вам царі?..»

Б «Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь!»

В «Борітеся - поборете, вам Бог помагає!»

Г «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».

10. Завдяки якій діяльності уславилися брати Симиренки?

А Мистецькій, літературній. В Благодійницькій, підприємницькій.

Б Торговельній Г Національно-визвольній..

11. Яка тема прочитаного тексту?

А Благодійність - почесна діяльність.

Б Діяльність підприємців-патріотів Яхненків і Симиренків.

В Розвиток цукрового виробництва в Україні.

Г Підтримка Яхненками і Симиренками українських письменників.

12. Який тип мовлення прочитаного тексту?

А Роздум.

Б Опис.

В Розповідь.

Г Розповідь з елементами опису.



Ключ

  1. А

  2. Г

  3. Г

  4. Б

  5. Б

  6. А

  7. Г

  8. А

  9. А

  10. В

  11. Б

  12. Г

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми обговоримо вимоги до мовлення і навчимося складати діалог.


Діалог – (від  грецької  dialogos – розмова,  бесіда) – розмова  двох осіб.  Він  складається  з  реплік  (запитань  і  відповідей  або  повідомлення).

Монолог – висловлювання однiєї особи.

Дiалог здiйснюється за умови безпосереднього контакту осiб, якi спiлкуються, кожен iз спiврозмовникiв то говорить, то слухає. Тому дiалогiчне мовлення складається з чергування висловлювань обох (або кiлькох) спiврозмовникiв. Висловлювання учасників діалога називаються репліками. Дiалогiчне мовлення iснує в уснiй формi. У писемнiй формi дiалог використовується здебiльшого в художнiх творах .

Репліку, яка започатковує спілкування, називають реплікою-стимулом, вона спонукає співрозмовника до відповіді або дії. Репліку, що звучить у відповідь, називають реплікою-реакцією.

Вступаючи у спілкування, співрозмовник має конкретну мету – щось повідомити, одержати інформацію, спонукати, переконати.

Досягненню мети спілкування сприяє встановлення між співрозмовниками взаєморозуміння й приязного ставлення один до одного. Саме для встановлення контакту використовуються формули мовного етикету (слова ввічливості).

ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ

Змістовність

Потрібно підпорядковувати висловлення заздалегідь визначеним темі й основній думці

Точність

Слова потрібно використовувати відповідно до їхнього значення. Речення слід будувати так, щоб найточніше передати зміст висловлювання

Послідовність

Думки слід викладати чітко й послідовно

Логічність

Думки треба викладати логічно

Доречність

Слід враховувати ситуацію спілкування, гармонійно поєднувати слова, речення

Правильність

Потрібно правильно добирати, вимовляти й писати слова; правильно будувати речення і розставляти розділові знаки

Виразність

Треба добирати слова та будувати речення так, щоб якнайкраще передати думку

Багатство

Потрібно вживати різноманітні слова й речення, не повторювати тих самих слів


Завдання: Складіть і запишіть діалог (12-14 реплік) на одну із запропонованих тем:

  • «Безпечне спілкування в соцмережах»

  • «Канікули»

  • «Читацькі смаки»

  • «Сучасний дизайн».

При цьому: 1) виберіть самостійно аспект теми; 2) висловіть особисту позицію щодо обговорення її; 3) доберіть цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми розпочнемо вивчати складносурядне речення, дізнаємося про його будову і засоби зв’язку, також поговоримо про смислові зв’язки між його частинами, а також про синтаксичні синоніми.


Складносурядне речення (ССР) — це складне речення, яке має рівноправні частини, поєднані сполучником (сполучниками) сурядності.

Схема ССР: [ ], і [ ].

Приклад:

Світ великий, і в ньому живе багато людей. [ ], і [ ].

Не всі ідеальні, однак жити як у Бога за пазухою хоче кожний.

[ ], однак [ ].

Часом у небі пропливала біла хмара або пролітала пташина. [ ] або [ ].


У складносурядному реченні не можна визначити ні головної, ні підрядної частини, а отже, не можна поставити питання від однієї частини до іншої.

Засобами зв'язку між частинами ССР є сурядні сполучники.




 











Хоча частини ССР незалежні між собою, однак між ними існують різні смислові зв'язки, які виражають одночасність, послідовність, перелік, протиставлення, чергування, зіставлення, взаємовиключення дій, явищ, подій, станів, а також причиново-наслідкову залежність між ними.


СМИСЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

Смислові зв’язки

Сполучник між частинами

Приклади

Єднальні:

єднальний

Згорнула тиша крила на зорі,

• одночасність подій,


і ранок вже перебирає струни

• послідовність подій,


(Г. Дудка).

• причиново-наслідкова залежність між подіями


[ ], і [ ].

Протиставні:

• події протиставляються

протиставний

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко).

[ ], але [ ].

Зіставні:

• події зіставляються

зіставний

Людина створила культуру, а культура - людину (О. Довженко).

[ ], а [ ].

Розділові:

• чергування подій,

• взаємовиключення подій

розділовий

То сонце усміхнеться нам крізь хмари, то дощик рясно землю полива (Г. Чубач).

То [ ], то [ ].


ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У складносурядному реченні, яке має три й більше частин, можуть комбінуватися різні смислові зв'язки.

НАПРИКЛАД: Люди були вкрай потомлені, але марш продовжувався, і про відпочинок ніхто не заїкався (Гр. Тютюнник).

[ ], але [ ], і [ ].

У цьому реченні комбінуються протиставні та єднальні смислові зв'язки.


ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Треба розрізняти складносурядне речення та просте речення з однорідними членами, з'єднаними сполучниками сурядності.


ПОРІВНЯЙМО:

Складносурядне речення

Просте речення з однорідними членами

Красується в полі жито, і лунає дитячий сміх (Є. Летюк).

Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу (Л. Гудзь).


Завдання

https://learningapps.org/14628355

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми розглянемо які розділові знаки потрібно ставити у складносурядному реченні!


Між частинами складносурядного речення (ССР) можуть стояти такі розділові знаки: кома, крапка з комою, тире.


Приклад:

Може людина помилятися в людині, але не можуть народи помилятися в народах (О. Довженко).

Вечір був місячний, ясний, і зорі лагідно сіяли (Леся Українка).

Дерево стояло ще голе, однак на віттях його вже починалося пташине життя. 

Чи у птиць є Вітчизна далека, чи тебе візьме ключ у політ? (В. Василашко). 

Чи то війнув снігами небосхил, чи то так сумно розкричалась галич (Г. Світлична). 

Не тільки жайворонки нас вітали, але й гречки в той само час рожевим гомоном співали (М. Рильський).













Зверни увагу!

Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їхні присудки неоднорідні за значенням:

Приклад:

Розвиднілось, і в повітрі помітно потеплішало (А. Головко);



















Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=W9upciBD_9Y


Завдання https://learningapps.org/2981551

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми перевіримо ваші знання з теми: «Пряма і непряма мова. Складносурядне речення».


І рівень. Тести з однією правильною відповіддю. (1 бал)

1. Виберіть рядок, де є непряма мова (окремі розділові знаки пропущено).

A) Боже, яка краса! обізвалась, ні до кого не звертаючись, тіточка Олена.

Б) Ми за дітьми йдемо до жінки, запитуємо Хто посадив цю тополю? Чи давно вона росте тут?

B) Не кидайте хлібом, він святий! – в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій.

Г) Сахно запитав, як здоров’я Степаниди Петрівни, як живеться Семенові, чи не думають вони заводити садок…

2. Виберіть речення, яке відповідає схемі «П!» – а. (окремі розділові знаки пропущено).

A) Ні, не клич мене, весно, казала я їй, не чаруй і не ваб даремне.

Б) На шляху, прощаючись, Люба сказала Ти б колись, Михайлику, і до нас заскочив. Ідеш собі з ковзанки, то й заверни в наш двір.

B) Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші сказав Валерій Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів І радий, що зрозумів вчасно.

Г) Вмивайся, вмивайся, дитино! квапить мене мати.

3. Виберіть речення, у якому розділові знаки при прямій мові поставлено правильно.

A) «З щастя та горя скувалася доля» – каже людська поговірка.

Б) «Ну, добре, стримав образу Аркадій Петрович. – Не одрікаюсь од своїх слів».

B) Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Г) «Леоніде, – Адріана відірвала обличчя від долоні – а ви читали «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста?»

4. Складносурядним не є речення

А. Кожна людина збирає останки сили, щоб не впасти.

Б. Повітря ніби пом’якшало, почав падати рясний, пухнастий сніг.

В. Красна пташка своїм пір’ям, людина – знанням.

Г. Козацький вітер вишмагає вітер, і я у ніжність ледве добреду.

5. Виберіть складносурядне речення, у якому допущено пунктуаційну помилку.

А. Мора велика, та вода не годиться.

Б. Минула буря – і сонце засіяло.

В. Хай вітер знамена колише, й співають в садах солов’ї.

Г. Хутенько казка мовиться, та не так-то хутко діло робиться.

6. Виберіть складносурядне речення, частини якого поєднані за допомогою протиставного сполучника.

А. Фронт мовчав, чи його чутно не було.

Б. Лиш небо гуде неокрає, та сім᾿я журавлина на крилах весну підіймає.

В. Між нами ґрат нема, та ними і не можна троянду й солов᾿я навіки розлучить.

Г. І марили майстри в саду восени про трави шовкові, про сонячні дні, і в мріях ввижалась їм казка ясна.



ІІ рівень. Тести на встановлення відповідності (1 бал).


7. Установіть відповідність між поняттями та прикладами.

1. Пряма мова;


А) Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки.

2. діалог;


Б) «Мушу йти в полонину, Марічко», – сумував Іван заздалегідь.

3. непряма мова;


В) За словами О. С. Мельничука, «Основною одиницею мови в усіх мовах є речення».

4. цитата.


Г) – Вставай! Годі спати. Треба вирішити, як нам жити далі.

- Що? – невторопав з просоння Марусик.

- Ти як хочеш, а я думаю втекти з дому, – важко зітхнув Сашко Циган.



1

2

3

4






8. Установіть відповідність між схемами та реченнями (окремі розділові знаки в реченнях пропущено)

1. А: «П»


A) А це що таке притишила Соломія до себе Краще про концерт думай.

2. «П? -а. – П!»


Б) Так, бачу, ти усім тут добре надоїв Кіт Вовкові сказав Чого ж ти, братику, сюди і забігав.

3. «П, – а. – П?»


B) Вставай, будила Івана Марічка. Вставай і ходім.

4. «П, – а. – П!»


Г) Що ж я буду в світі Божому діяти сама з малою дитиною промовила Немидора.


Д) Як подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя.


А

Б

В

Г

Д







ІІІ рівень. Завдання відкритої форми (2 бали).


Прочитайте текст (окремі розділові знаки пропущено). Виконайте завдання 9-10 до нього.

Легенда про зозулю

(1) Про зозулю складено багато пісень та легенд.(2) Розповідають, що жила дівчина, що називалася Зозуля, розумна, вродлива, тільки лінива дуже.

(3) Якось послала мати свою Зозулю брати льон під лісом, а та льон не брала, вилізла на дуба, сіла на гілку крислату і до хлопців: Ку-ку Ку-ку. (4) А мати зварила обід та й теж пішла в поле дочці допомогати. (5) А кувала б ти, дочко, доки світу й сонця закляла мати, коли побачила, що її Зозуля на дубі сидить. (6) Як почула дівчина, що в неї від прокльону материного крила почали рости, заплакала й полетіла.

(7) Але і птахою Зозуля залишилася ледачою: гнізда не в’є, на яйцях не сидить, дітей не годує, лишень літає лісами, роки людям рахує, сміється, дівчатам каже, коли вони заміж підуть.

9. Випишіть речення, у якому допущено орфографічну помилку.





10. Підкресліть складносурядні речення.








Ключ

1

2

3

4

5

6

Г

Г

В

Г

В

В


7.

1

2

3

4

Б

Г

А

В


8.

А

Б

В

Г

Д

2

3

4


1


Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми повторимо вживання розділових знаків при порівняльних зворотах, звертаннях, вставних словах, однорідних членах речення.

Виділення порівняльних зворотів.

В усному мовленні порівняльний зворот виділяється інтонаційно, а на письмі — комами.


Виділяється комами

НЕ виділяється комами

Порівняльний зворот виділяється парними комами, якщо це підрядне речення, у якому пропущено якийсь член (найчастіше присудок) і його можна відтворити з контексту:
Час тече, немов пісок [тече] з долоні.(П. Воронько.)
Ми перекидалися словами, 
наче [перекидалися] целулоїдними тенісними кульками. (Є. Гуцало.)
В безодню падали, 
як [падає] олово, віки. (В. Сосюра.)

Якщо порівняльний зворот виступає членом простого речення (найчастіше — присудком), то він комами не виділяється:
І сорок літ ішов Франко-сіяч — і спів його звучав не раз як плач [присудок: був плачем], і плач його звучав як гімн [присудок: був як гімн] народу. (Д. Павличко.)
Голова без розуму 
як ліхтар [складений іменний присудок] без свічки. (Народна творчість)
Свіжий перший сніг укрив гори й долини 
нібитонким дорогим полотном [непрямий додаток]. (І. Нечуй-Левицький.)

Ставиться кома перед сполучником як, що вводить вставні слова, словосполучення, речення, як-от: як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як виняток, як (мов) навмисне, як (наче) один, як вона розуміє тощо:
Дума — це віршований твір, виконуваний (як правило, соло) речитативом. (М. Рильський.)
Головні члени, 
як відомо, становлять структурну основу речення. (К. Плиско.)

Не виділяються комами порівняльні звороти, що входять до стійких лексичних словосполучень (фразеологізмів) типу холодний мов лід, білий як сніг, блідий наче стіна, почервонів як рак, упав як підкошений, зробив як слід, роби як хочеш, дивиться як теля на нові ворота і под: Посипався як з решета наглий краплистий дощ, а далі полив як з відра. (І. Нечуй-Левицький.)

Кома завжди ставиться перед структурами з як, мов…, якщо перед ними є слова так, такий (отакий), тоді, що потребують додаткового уточнення чи пояснення:
Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе сухий листок. (Леся Українка.)

Не виділяються комами вислови із словами як, ніж, які стоять після слів більш, менш, не раніше, не пізніше, не довше, не далі:
Продуктивність праці зросла більш ніж удвічі.
Не далі як учора
 ми мали розмову про це.

Кома ставиться, якщо структура з як уживається у функції прикладки й має додатковий обставинний відтінок причини:
Груша, як дерево із соковитими плодами та цінною деревиною [бо вона має цінність], набуває все більшого поширення на території України.
Усе своє свідоме життя Сірко провів на війні і, 
як справжній патріот [бо він був патріотом], присвятив його боротьбі з ворогами своєї вітчизни. (І. Шаповал.)

Коли прикладка з як не має значення причини, то комою не відокремлюється:
Як листопадне дерево або кущ родини розових груша поширена в гірських районах Євразії та Північної Африки.
Шевченко 
як поет відомий у всьому світі (можна сказати: Шевченко-поет…).


Зверни увагу!

Порівняльний зворот не слід плутати з прикладкою зі словом як, яка на письмі комою не виділяється. У реченні Катерина Білокур як художниця відома в усьому світі  сполучення «як художниця» не є порівняльним зворотом, бо Катерина Білокур не порівнюється з художницею — вона є художницею. Мова йде про Катерину Білокур у ролі художниці, отже, це прикладка.


Розділові знаки при звертаннях

Звертання можуть стояти на початку речення, у середині та в кінці. На письмі звертання виділяємо комами. На початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися і знаком оклику — тоді наступне слово пишемо з великої букви. Якщо звертання стоїть у середині речення, то коми ставимо з обох сторін. 

Звертання вимовляються з окличною інтонацією, особливо на початку речення. У вимові перед звертанням паузи звичайно немає, є пауза тільки після нього.

Приклад:

«Хлопці! Геть його з дороги! Хай так дуже не мудрує!».

«Бачте, — крикнув, — що за птиця! Чи не встав би ти, небоже?».

Та чого там, люди добрі, за новинками впадати? ( З творів Лесі Українки)

Займенники ти, ви у будь-якому відмінку до групи звертань не входять, їх відділяємо комами.

Приклад:

Ой ти, дівчино, з горіха зерня! (І. Франко)

Вигуки від звертання відділяються комами. Якщо слова ти, ви підсилюють вигук, то вони теж відділяються разом з вигуком. Не відділяються лише слова о, ой, якщо вони вжиті як підсилювальні частки.

Приклад:

Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках (І. Нехода). Гей ви, далі ясні, безкінечні й сині, як чудесно в світі молодому жить! (В. Сосюра). 

Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий, багато ти, батьку, у море носив козацької крові (Т. Шевченко).

Зверни увагу!

Інколи у творах художньої літератури для досягнення стилістичної мети чи характеристики персонажа можна зустріти звертання ти, ви без вказівки, до кого звертається мовець. У такому випадку речення набуває грубого, зневажливого звучання, висловлюється нехтування етичними нормами і загальноприйнятими правилами спілкування.

Слухай, ти! Що ти там отому дурневі плещеш ? 

Гей! ти! — гукнув голова. — Відчини! Чув? Чіпко! (З тв. Панаса Мирного)



Розділові знаки при однорідних членах речення


Між однорідними членами речення ставиться кома, зрідка — тире чи крапка з комою.

Зверни увагу!

Між однорідними членами речення, з'єднаними парними сполучниками, кома ставиться перед другим сполучником  як..., так і; хоч..., але;  не тільки..., але й: не тільки О, а й О.

Не тільки її, а й матір стару стали цуратися люди (Панас Мирний).


Завдання:

https://learningapps.org/4241089

https://learningapps.org/3775570

https://learningapps.org/2501842

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми повторимо розділові знаки в реченнях з відокремленими членами.


Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за допомогою інтонації, а на письмі з обох боків за допомогою ком (найчастіше), рідше — тире.

Відокремлються тільки другорядні члени речення.

Відокремлені члени речення відповідають на питання: а який саме? а як саме? де саме? а коли саме? а що саме?

Вони уточнюють, конкретизують попередні члени речення або виділяються для посилення їхнього змісту і значення. Відокремленими бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового повідомлення, що доповнює основний зміст речення, виражений головними членами:

Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.











Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=v6er7DfgHjY

Завдання:

https://learningapps.org/1663527

https://learningapps.org/5323669

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми дізнаємося про те, як передати дослівно чуже мовлення, про виражальні можливості речень із прямою мовою, а також про розділові знаки при прямій мові.

Існує кілька способів передачі чужої мови:













Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін, з повним збереженням змісту.

Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують на те, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, всередині і після неї.

Приклад:

«Швидше повертайся додому!» — гукнула мати сину навздогін.

Мати гукнула сину навздогін: «Швидше повертайся додому!"

«Повертайся, — гукнула мати навздогін сину, — швидше повертайся додому!»

Пряма мова передається розповідними, питальними, спонукальними чи окличними реченнями залежно від мети висловлювання. Вона може містити кілька речень.

Приклад:

«А молодість не вернеться...» — співає дівча (О. Хоменко).

«Чого б йому сердитись?» — знизала плечима дівчина (М. Стельмах).

«Ні, не клич мене, весно, — казала я їй, — не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темне» (Леся Українка).

Сергій Нігоян гине в центрі Києва за ідеали гідності саме із Шевченковими словами на вустах: «Борітеся — поборете!» (І. Малкович).


Зверни увагу!

Якщо слова автора вжито перед прямою мовою, то в них звичайно спочатку стоїть підмет, потім — присудок; якщо ж після чи всередині — то спочатку присудок, потім підмет.

Приклад:

Цар подумав: «Щось тут є...» (Д. Павличко).

«Щось тут є...» — подумав цар.


Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=nRB3VVi67yQ


Для схематичного зображення речень з прямою мовою використовують такі символи:

П, п — пряма мова; А, а — слова автора.

 

Пряму мову завжди беремо з обох боків у лапки.


1. Пряма мова перед словами автора

  • «П», — а.

«Марійко, усе, що ти робиш, наповнюй любов'ю», — навчала в дитинстві мама.

  • «П!» — а.

«Діснейленд - це  справжня казка!» — радісно вигукнув братик.

  • «П?» — а.

«Звідки ти знаєш?» — дивуюсь я.

  • «П...» — а.

«Така моя доля...» — безжурно засміявся дід у бороду (М. Дочинець).


2. Пряма мова після слів автора

  • А: «П». 

Максим усміхнувся: «Дивний ти чоловік, боярине» (І. Франко).

  • А: «П!(?)»

Тоня образилася: «Хіба ж я просила мені писати?» (О. Гончар).

  • А: «П...»

Захар глядів на молоду пару ясними, радісними очима: «...Не сумуй, доню, замість батька доля дає тобі брата...» (І. Франко).


3. Пряма мова всередині слів автора

  • А: «П», — а.

Бочонок... реготав басом з-під білих розпушених вусів: «Гу-гу-гу! Кха-кха-кха! О, моє вам шануваннячко!» — причому живіт йому здіймався, мов велика пругка подушка, і двигтів (Гр. Тютюнник).

  • А: «П!(?)» — а.

Галя поцікавилась: «А ви й до нас зайдете?» — і зніяковіла.

  • А: «П...» — а.

Степан трохи зніяковів, пробурчав невиразно: «Діло є..." — і так само неуважно пішов назад (В. Підмогильний).


4. Слова автора розривають пряму мову

(слова автора з обох боків завжди відокремлюються тире й пишуться з малої літери)

 

а) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:

  • «П, — а, — п».

«Ну, то добре, — казав кошовий, — іди ж у який сам знаєш курінь».

  • «П... — а, — п».

«Та менi небагацько... дечого й купувати... — каже Маруся та й вiдвернулась вiд нього, щоб не дивитись на чужого жениха, — тiльки й треба купити матерi... кресало на люльку... а батьковi... ниток красних... на мережки до хусток... та яловичини... на петрiвку» (Г. Квітка-Основ'яненко).

  • «П, — а, — п...»

«Мені, — каже, — не так серденьку тяжко...»

  • «П, — а, — п!(?)»

«Нічого, батьку, згадувать того, що минуло, — рівно озвався Остап, — що було, те загуло!» (М. Гоголь).

 

б) якщо пряма мова - це складне речення із двокрапкою, то перед його другою частиною після слів автора ставимо двокрапку й тире, а пряма мова продовжується з малої літери.

  

  • «П, — а: — п».

«Дівчатонька мої, голубочки! Глядіть, лишень не перехваліть його, — сміється Катря дівчатам: — славні бубни за горами, а зблизька — шкуратяні» (Марко Вовчок).

 

в) якщо слова автора  розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:

  

  • «П, — а. — П».

«То моя тітка Василина, — одразу прояснилось обличчя Люби. — Вона так гарно вміє співати й виводити» (М. Стельмах).

  • «П!(?)(...) — а. — П».

«Це я бур'ян? — засміявся Віктор. — І який же саме?.. Лопух чи осот? Чи ще якісь там є бур'яни» (І. Цюпа).

  • «П, — а. — П!(?)»

«Гляньте, гарно як, — сказала одна дівчина. — Немов облита снігом кожна гілка!» (М. Стельмах).

 

г) якщо слова автора складаються з двох частин («сказав і додав», «промовив і докинув», «спочатку запитав боязко, а потім уже сміливіше додав» і под.), то після них треба поставити двокрапку й тире, а другу частину прямої мови почати з великої літери / тобто, якщо одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга — другої, що йде після слів автора, то після першої частини розділові знаки ставимо за загальними правилами, а перед другою частиною — двокрапку й тире/.

  

  • «П, — а: — П!(?)».

«Жаль, звичайно, серенади, — буркнув Федько й, смачно позіхнувши, додав: — Ходімо спати, а завтра щось придумаємо» (В. Чемерис).

 

«Стійте! — вигукнув Остап і додав: — Треба зачекати на підмогу» (М. Коцюбинський).

 

«Та я... нi про кого... не думала... я так... — сказала бiдна дiвка та й злякалася грiха, що — зроду вперше збрехала; а опiсля й каже: — Хто б то мене й полюбив?..» (Г. Квітка-Основ'яненко).


Завдання:

https://learningapps.org/3776403

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми поговоримо про те, як зберегти основний зміст чужого мовлення, як змінити пряму мову непрямою, а також про виражальні можливості речень із непрямою мовою.


Іноді виникає потреба замінити пряму мову непрямою.


Непряма мова — це спосіб заміни прямої мови; це чуже висловлення, яке передає тільки зміст висловлюваної думки без точного збереження форми та інтонації висловлювання.

Речення з непрямою мовою — це здебільшого складнопідрядне речення, у якому є дві частини: головна — слова автора, підрядна — пряма мова, що приєднується до головної сполучником або сполучним словом. 

Пряма мова Бабуся покликала онуків: «Допоможіть мені з полуницею». Непряма мова Бабуся покликала онуків, щоб вони допомогли їй з полуницею.

Непряма мова може оформлюватися також і як частина простого речення. Бабуся покликала онуків допомогти їй з полуницею.


Правила заміни прямої мови непрямою

1. Якщо пряма мова є розповідним реченням, то вона передається підрядною частиною складнопідрядного речення і приєднується сполучниками ЩО, НІБИ, ЩОБ.

Приклад:

«Природа, — казав Григорій Сковорода, — всьому початкова причина й рушійна сила».

Григорій Сковорода казав, ЩО природа — всьому початкова причина й рушійна сила.


2. Якщо пряма мова є спонукальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучником ЩОБ або передається простим реченням.

Приклад:

Тоді мольфар мене привів на край долини

І наказав: «Дивись у вись уважно, сину!» (В.Пригорницький).

Тоді мольфар мене привів на край долини і наказав, ЩОБ  я дивився у вись уважно.

3. Якщо пряма мова є питальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучниками чи сполучними словами ХТО, ЩО, ЯКИЙ, ЧИЙ, КОТРИЙ, ДЕ, КОЛИ, ЯК, ЧИ тощо. Знак питання в непрямій мові не ставиться.

Приклад:

«Мотре! Хто це тобі купив таке гарне намисто?» — спитав Карпо (І. Нечуй-Левицький).

Карпо спитав, ХТО  купив Мотрі таке гарне намисто.

Юрко поцікавився в мене: «Ти прочитав роман Ліни Костенко?»

Юрко поцікавився, ЧИ прочитав я роман Ліни Костенко.

4. При заміні прямої мови непрямою займенники і дієслівні форми 1-ї та 2-ї особи змінюються займенниками і дієслівними формами 3-ї особи.

Приклад:

Толя плачучи казав: «Я не винен».

Толя плачучи казав, що ВІН не винен.


5. Вигуки, вставні слова, частки при заміні випускаються. Звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками.

Приклад:

«А що, Лавріне, чи будемо городити тин, чи, може, без тину обійдеться?» — спитав Карпо.

Карпо спитав, чи будуть городити тин, чи без тину обійдеться (І.Нечуй-Левицький).

Карпо спитав Лавріна, чи будуть городити тин, чи без тину обійдеться.


6. У реченнях з непрямою мовою немає лапок.


Завдання:

https://learningapps.org/3908213


Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми поговоримо про цитату як спосіб передачі чужого мовлення, про використання дослівних уривків чийогось мовлення, а також про розділові знаки.


Цитата — це дослівно наведений уривок з якогось тексту (із висловлювань чи творів). Цитата завжди береться в лапки.


Цитування буває кількох видів.

1. Цитата у вигляді прямої мови (супроводжується словами автора): розділові знаки ставляться так само, як і при прямій мові.

Приклад:

Ґете казав: «Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти в поетову країну».

«Не зневажай душі своєї цвіту...» — писала Леся Українка.

2. Цитата у вигляді непрямої мови є складовою частиною в авторському реченні; розділові знаки в такому випадку такі ж, як при непрямій мові, а сама цитата береться в лапки й пишеться з малої літери.

Приклад:

На думку Г. Сковороди, «духовна людина вільна».

Важко не погодитися з Григорієм Сковородою, що «шукати й дивуватися означає те ж саме».

Возний просить виборного допомогти йому «в сердечному ділі».


3. Якщо цитата подається у вигляді вірша, то вона в лапки не береться.

Приклад:

У вірші «De libertаte» Григорій Сковорода ставить питання й сам на них відповідає:

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

Якщо після віршової цитати авторський текст продовжується, то після цитати ставимо тире.

Приклад:

Ідея вірша Олександра Олеся висловлена в символах:

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним —

де меч символізує войовничу грань українського слова, а сонце — миролюбну, окрилену, творчу. (З підручника)

Якщо цитований поетичний уривок треба записати суцільним рядком, то у вірші зберігається велика літера, яка була на початку кожного віршового рядка.

Приклад:

Щоб підкреслити ідею незламності борця, І. Я. Франко використовує анафору «ні»:

«Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело».


4. Різновидом цитати є епіграф. Епіграф у лапки звичайно не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, і крапка після неї не ставиться.

Приклад:

Епіграф до одного з розділів роману Валерія Шевчука «Дім на горі»:

Одним дані сльози,

що ллються при світлі струмками,

другим дані сльози, сховані в пітьму.

Робіндранат Тагор

У цитаті не можна нічого змінювати, навіть розділових знаків.

Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками.

Приклад:

Поміркуймо хоча б над такими словами Г. Сковороди: «Хто помірно, але постійно вивчає предмети... тому навчання — не труд, а втіха».

Якщо там, де робиться пропуск, стояли розділові знаки (кома, крапка з комою, двокрапка, тире), то вони пропускаються разом із текстом, а на їх місці ставляться три крапки.


Вказівка на джерело уривка, яка подається безпосередньо після цитати, береться в дужки, і крапка ставиться після другої дужки.

Приклад:

«Не за обличчя судіть, а за серце» (Г. Сковорода).

«Досліджуючи джерела, я не раз натрапляв на твердження, що польські та руські шляхтичі відсилали своїх синів на Січ навчатися лицарському ремеслу» (Каляндрук Т. Загадки українських характерників. — Львів: ЛА «Піраміда», 2007. — 288 с.).

Якщо ж цитата закінчується знаком оклику, знаком питання, трикрапкою, то їх залишаємо, а після другої дужки ставимо крапку.

Приклад:

«О слово! Будь мечем моїм!» (Олександр Олесь).


Завдання https://learningapps.org/11814668

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми поговоримо про діалог і дізнаємося, що діалог – це пряма мова, що передає розмову двох людей, а також про розділові знаки при діалозі.


Діалог — це різновид прямої мови, одна з форм дослівного відтворення розмови двох осіб.

Речення, що промовляються учасниками діалогу, називаються репліками.

Репліки можуть супроводжуватися словами автора. (У драматичних творах слова автора називають ремарками).


Діалог можна відтворювати на письмі двома способами.

 

1-й спосіб. Кожну репліку пишемо з нового рядка, перед нею ставимо тире. Усі інші розділові знаки — як при прямій мові, але без лапок. При репліках слова автора часто бувають відсутні.

Приклад:

От і принесли нам лебеді на крилах життя, — говорить до неба й до землі мій дід Дем'ян...

Життя? — дивуюсь я.

Еге ж: і весну, і життя. Тепер, внучку, геть чисто все почне оживати... а сонце своїми ключами відімкне землю.

Дідусю, а які в сонця ключі? — ще більше дивуюсь я.

Золоті, внучку, золоті (М.Стельмах).

2-й спосіб. Якщо діалог записують суцільним текстом і в ньому немає слів автора, тоді кожну репліку беремо в лапки, а між репліками ставимо тире.

Приклад:

«Дружина. Ой леле, попаде мені зараз...» — «Васю! Хіба ж можна отак цілу ніч без сну?» — «А хіба вже пізно?» — «Та вже світає...» (І. Цюпа).

Перегляньте відео (повторення) https://www.youtube.com/watch?v=V3fZ93TfNT4

Завдання https://learningapps.org/11078678

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю! Сьогодні ми розпочнемо вивчати складне речення та його ознаки, повторимо про відмінності простих і складних речень, про сполучникові й безсполучникові складні речення, а також про засоби зв’язку.

Складним  називається речення, яке має дві (чи більше) граматичні основи. Частини складного речення, поєднані за змістом, інтонаційно та граматично, будовою подібні до простих речень.

Засобами зв'язку між частинами складного речення є зміст, інтонація, сполучники й сполучні слова.

 

Між частинами складного речення можуть стояти такі розділові знаки: кома, двокрапка, тире, крапка з комою. Є випадки, коли розділових знаків між частинами складного речення немає.


Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=oiqhBxOd0zQ



Залежно від способу поєднання частин складні речення поділяються на:















1. Складні сполучникові речення (між частинами є сполучник сурядності чи підрядності або сполучне слово).

Приклад:

Змінюватимуться часи, але пісня завжди залишатиметься душею української нації. (Сполучниковий зв'язок; сполучник але). 

[   ], але [   ].

Складні сполучникові речення, у свою чергу, поділяють на два види:

Складносурядне речення (частини його рівноправні, незалежні й поєднані сполучниками сурядності)

Приклад:

Василько показав свій щоденник, і дід посміхнувся.      [   ], і [   ]

Складнопідрядне речення  (одна частина його є головною, друга залежною - підрядною; пов'язані вони сполучниками підрядності або сполучними словами; від головної частини до підрядної можна поставити запитання)

Приклад:

Василько показав свій щоденник (з якою метою?), щоб дід йому повірив. [   ],(щоб).


2. Складні безсполучникові речення  (частини поєднано інтонаційно без сполучників і сполучних слів).

Приклад:

Якісь таємничі, тривожні, болючі чуття опановують його серце під час молитви; щось щемить у нього в глибині душі (І. Франко).  [   ];[   ].


3. Складні речення з різними видами зв'язку  (в одному реченні наявні сполучникові й безсполучникові зв'язки або сполучникові сурядні й підрядні).

Приклад:

Небо розквітало неквапно, наче стягнуто було з нього мережану заслону, погасли зірки, і незвідь-куди пропав блідий місяць (В. Шевчук). (У цьому реченні є сполучниковий підрядний зв'язок-сполучник наче; безсполучниковий звязок; сполучниковий сурядний зв'язок-сполучник і). [   ], (наче), [   ], і [   ].

 

Алгоритм визначення виду речення за будовою та способами звязку частин

















Завдання:

https://learningapps.org/1701580

https://learningapps.org/2981224

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.