Матеріал до уроку Зарубіжна література для 9 класу «Вольтер «Простак».

Опис документу:
Даний матеріал до уроку Зарубіжна література для 9 класу на тему «Вольтер «Простак»» яскраво демонструє ключові моменти твору. Призначений для використання як учнями, так і вчителем при підготовці та проведенні уроку

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Вольтер “Простак”

Рік написання: 1761

Жанр: філософська повість

Тема: критика соціальних

і моральних вад французького суспільства.

РОЗДІЛ П'ЯТИЙ
Простак закоханий

Треба визнати, що від цих хрестин починаючи, панна де-Сент-Ів при-страсно бажала, щоб пан єпископ зробив її учасницею ще одного якогось таїнства вкупі з Геркулесом-Простаком. Та що була вона добре вихована й дуже скромна, то не зважилася навіть перед собою визнати ці ніжні почуття; коли й прохоплювалася вона поглядом, словом, жестом, думкою,—огортала все це серпанком надзвичайно милої соромливості; була вона ніжна, жвава й мудра.

Коли єпископ од»іхав, Простак і панна де-Сент-Ів зустрілися, не думаю-чи, що вони шукають одне одного. Вони розмовляли, не уявляючи, що саме говорять. Простак перший сказав їй, що кохає її від усього серця і що прекрасна Абакаба, яку він божевільне кохав у своїй країні, й близько не схожа на неї. Панна відповіла йому зі звичайною своєю скромністю, що про це треба швидше переговорити з паном пріором, його дядьком та із панною його тіткою, що від себе вона теж закине два слова своєму братові, абатові де-Сент-Ів, і що сподівається на загальну згоду.

Простак відповів їй, що не

потребує будь-чиєї згоди; що йому

видається надзвичайно смішним

просити в інших про те, що треба

зробити, і що, коли дві сторони

згодні, не потрібна третя, щоб

погоджувати їх. «Я ні з ким не

раджуся, — сказав він, — коли хочу

снідати, чи полювати, чи спати; я

добре знаю, що в коханні непогано

мати згоду особи, од якої хочеш

1

його, та що це не у свого дядька й не у свою тітку я закоханий, то не до них я й удамся з цією справою, й коли ви вірите мені, зробите так само з паном абатом де-Сент-Ів».

Можна уявити, що прекрасна бретонка вжила всієї делікатності свого розуму, щоб у пристойних висловах напоумити гуронця. Вона навіть гнівала-ся, потім швидко лагіднішала; одне слово, невідомо, чим би закінчилася ця розмова, якби, коли сонечко вже заходило, пан абат не забрав

би був своєї сестри до абатства. Простак покинув спати своїх дядька й тітку,

що трохи потомилися від церемонії й довгого обіду. Половину ночі він провів, складаючи гуронською мовою вірші до своєї коханої, бо відомо, що нема жодної країни на землі, де кохання не робило 6 із закоханого поета.

Другого дня, після сніданку, дядько так сказав йому при панні Керкабон, що була глибоко зворушена: «Хвала небові за те, що ви, любий мій небоже, мали честь стати християнином і нижнім бретонцем. Але цього недосить, я вже старенький; брат мій лишив тільки невеличкий клапоть землі, чого замало. У мене добре пріорство і коли б тільки ви захотіли стати дяком, як я сподіваюся, я б одписав вам пріорство й ви жили 6 собі, як схотіли, заспокоївши мою старість».

Простак відповів:«Дядьку мій! Нехай вам ідеться на все добре!Живіть як найдовше! Я не знаю, ні що то значить бути дяком, ні що значить одпису-

вати, та мені все буде добре, аби лиш мав я при собі панну де-Сент-Ів».

— «Ах, боже мій, небоже, що це ви мені кажете? То ви до нестями закохалися в цю прекрасну панну?»

— «Так, дядьку».

— «Леле! небоже, вам неможливо

одружитися з нею».

— «Це дуже можливо, дядьку, бо

не тількино вона стиснула мені руку, прощаючись, але Й пообіцяла мені, що проситиме мене для шлюбу, і я

напевне одружуся з нею».

— «Це неможливо, кажу я вам, бо

вона ваша хрещена мати; це стра-

шенний гріх, що хрещена мати стискає руку своєму хрещеникові. Не дозволено одружуватися з хрещеними матерями, закони божеські й людські противляться»

«Біс його візьми, дядьку, ви смієтеся з мене! чому це заборонено одружуватися зі своєю хрещеною матір'ю, коли вона молода й гарна? У тій книзі, яку ви дали мені, я не бачив, щоб було зле одружуватися з дівчатами, які допомогли людям охреститися: я ввесь час бачу, що тут роблять безліч речей, яких нема у вашій книзі, й не роблять нічого, що там сказано. Признаюся вам, мене це дратує. Коли мене позбавлять прекрасної де-'Сент-Ів

2

під приводом моїх хрестин, запевняю вас, що я викраду її й розхрещуся».

Пріор засмутився, сестра його плакала.

«Любий брате,— сказала вона,— не треба, щоб наш небіж засудив себе на вічну муку, святий наш отець папа може дати йому дозвіл, і тоді він може бути по-християнському щасливий і з тією, яку кохає». Простак обняв тітку. «То хто ж цей чудесний чоловік,— сказав він,— що з такою добротою допомагає хлопцям і дівчатам у їхньому коханні? Я хочу зараз піти переговорити з ним».

Йому з'ясували, хто такий є папа, і Простак був іще дужче здивований, ніж коли. «Нема й жодного слова про це у вашій книзі, любий мій дядьку; я мандрував, я плив океаном, та й ми живемо тут на березі океану, і от я покину панну де-Сент-Ів, щоб прохати дозволу кохати її в тієї людини, що живе біля Середземного моря за чотири сотні миль звідсіля й якої мови я навіть не розумію. Це ж неймовірна дурниця. Зараз же біжу до пана абата де-

Сент-Ів, який живе тільки за милю звідси й ручуся вам, що одружуся зі своєю коханою за один день».

Коли він говорив так, увійшов суддя, що своїм звичаєм запитав у нього, куди він іде. «Я йду одружуватися»,— відповів Простак, вибігаючи. За чверть години він був у своєї прекрасної й любої нижньої бретонки, яка ще спала.

«Ах, брате мій,— сказала панна де-Керкабон пріорові,— ніколи ви не зробите з нашого небожа дяка».

Суддя був дуже незадоволений з тієї мандрівки.Він бо хотів, щоб одру- жився його син із панною Сент-Ів, а син той був іще дурніший і ще незносніший, ніж батько.

Роботу підготувала

вчитель Стезенко О.В.

3

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Методична діяльність в умовах децентралізації освіти в Україні»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.