Матеріал до уроку Зарубіжна література для 9 класу на тему «Гете «Фауст». Порівняння з більш ранніми трактуваннями легенди про Фауста».

Опис документу:
Даний матеріал до уроку Зарубіжна література для 9 класу на тему «Гете» яскраво демонструє порівняння твору Гете з більш ранніми трактуваннями легенди про Фауста. Призначений для використання як учнями, так і вчителем при підготовці та проведенні уроку

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Порівняння з більш ранніми

трактуваннями легенди

про Фауста.

Фауст — історична особа. Він жив у першій половині XVI століття, був ученим, займався магією та астрологією. Його образ уперше з'явився в німецькій народній книзі XVI століття, створеній на основі народних переказів та легенд. У ній розповідалося про те, як чорнокнижник і маг Фауст підписав кров'ю угоду.

У 1587 році друкар із Франкфурта-на-Майні Йоганн Шпіс видав власну обробку легенди про Фауста під назвою «Повість про доктора Фауста, знаменитого чаклуна і чорнокнижника, про його договір з дияволом, його пригоди і діяння, про заслужену кару його; запозичена головним чином з його паперів».

Твір Шпіса ув дуже популярним і викликав цілу низку наслідувань.

У 1592 році вийшла друком перша драматична обробка відомої легенди — «Трагічна історія доктора Фауста» Кристофера Марло, де автор поетизує головного героя і порушує філософські питання — проблему добра і зла, «чесного» і «нечесного» знання, «спасіння душі».

Образ Фауста у трактуванні Марло знайшов своє втілення в лялькових виставах, які йшли в Німеччині до середини XIX століття.

У ранніх історіях про Фауста мотиви, за якими вчений заклав свою душу, варіювалися. Так, в «Народній книзі» XVI століття Фауст продає свою душу заради мирських задоволень, а в "Трагічній історії доктора Фауста Крістофе-ра Марло їм рухає бажання увічнити своє ім'я. У гетівському трактуванні

1

Фауст тоне у вирі крайнього песимізму і з повною байдужістю ставиться до потойбічного життя, звідси легкість, з якою він укладає угоду з дияволом.

У початковій легенді про Фауста герой робить спроби одружитися, але під тиском Мефістофеля, який противиться шлюбу (як звичаєм, заповіданого Богом) віддається блуду. В інтерпретації Гете конфлікт між Фаустом і Мефістофелем про шлюб відсутній. Історія відносин Фауста і Маргарити повністю придумана Гете.

І в «Народній книзі», і в

«Трагічній історії доктора

Фауста» присутні спроби

Фауста звернутися до Неба,

проте у версії Гете подібні

роздуми виключені. Як і в

більш ранніх версіях легенди

про Фауста, значний обсяг

тексту приділений жартам та магічним витівкам Фауста і Мефістофеля.

Для світогляду Гете (як і епохи Просвітництва в цілому) характерний оптимізм. Тому в його трактуванні Бог рятує душі як Маргарити, так і Фаус-та, незважаючи на вчинені ними гріхи і відступу від букви закону. Навіть спокуси темних сил розглядаються Гете в позитивному ключі, й сам Сатана у нього визнається як: «Я — частина тієї сили, що вічно хоче зла і вічно здійснює благо».

Роботу підготувала

вчитель Стезенко О.В.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Технологія розвитку критичного мислення у сучасному освітньому середовищі»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн