Світлою і безперечно, важливою сторінкою в житті Феодосія Рогового була дружба з Григором Тютюнником, що тривала понад 10 років. Розповідь про їхні дружні стосунки - це окрема тема, що може бути розгорнута на основі їхнього взаємного листування. Їхні стосунки були щирими. Зближувала їх та єднала не тільки чисто творча дружба, тобто спільність творчих інтересів, а й щира любов до рідної полтавської землі, однакові погляди на те, що відбулося в суспільстві та в літературі.
Ця дружба і листування започаткувалася наприкінці 60-х рр., коли
Феодосій Кирилович Роговий працював у «Комсомольці Полтавщини», а Григір Тютюнник, їдучи з Києва до Шилівки навідував полтавських друзів. В 1969 р. у видавництві «Молодь», де працював Григір Тютюнник, уже знаходився рукопис збірки оповідань Феодосія Рогового, і Григір заопікувався ним.
Дуже швидко Феодосій Кирилович відкрив у характері Григора
Тютюнника риси, які йому імпонували. Він схилявся до чесних, правдивих і благородних людей, але їх було мало. Григір Тютюнник виокремився в постать справжньої Людини з великої літери, про що Феодосій Роговий відверто сказав у спогаді-новелі про нього за півроку до своєї смерті (Григір пішов з життя так і не побачивши опублікованим перший роман свого друга, хоча поклав до нього зусиль більше, ніж хто інший).
Григір Тютюнник був найкращим дорадником у творчій праці Феодосія Рогового. Він перший оцінив роман «Свято останнього млива» і кинувся допомагати його видати. Видання гальмувалося, і тоді влітку 1977 р. Григір Тютюнник надсилає листа на ім’я Президії Спілки письменників України та її голови В. Козаченка, в якому говорить про допомогу Феодосію Роговому. Він писав, що у Рогового, крім роману, є ще дві «нові повісті» і закликав прийняти до Спілки «ради честі, ради літератури».
Як творчі особистості Феодосій Роговий та Григір Тютюнник ішли
поруч. Вони були народними письменниками.
Дружба з Григором Тютюнником була для Феодосія Рогового святістю, яку він до останніх днів свого життя оберігав від чужих зазіхань і прискіпливих поглядів.
Феодосій Роговий присвятив Григору Тютюннику кілька документальних новел. Писав не про нього - писав до нього.
20 листопада 1991 р. В «Зорі Полтавщини» Феодосій Роговий
опублікував спогади про Григора Тютюнника під назвою «Новела з великого життя» - своєрідну духовну сповідь Другові, якого після відходу ніхто вже не замінив.
Питання дружби є актуальними у процесі виховання підростаючого
покоління. Тому дуже важливо розглянути це етичне питання через призму дружніх стосунків діячів культури, зокрема українських письменників Феодосія Рогового, Григора Тютюнника, Петра Ротача.
