«Маски Вільяма Шекспіра» - це метафоричне осмислення багатогранності його творчості й особистості. Йдеться не лише про театральні маски як елемент сцени, а й про ролі, які драматург «приміряє» у своїх творах: філософа, психолога, сатирика, романтика, трагіка.
Через персонажів Шекспір говорить різними голосами - Гамлета й Макбета, Джульєтти й Короля Ліра - і водночас залишається невловимим. Його «маски» - це спосіб дослідити природу людини, влади, кохання, зради й часу.
Тема акцентує на тому, що Шекспір - не одна постать, а цілий всесвіт характерів, у яких віддзеркалюється людство.
