Матеріал детально описує життєвий шлях видатного українського поета Василя Симоненка, зосереджуючись на його дитинстві в селі Біївці та нестримному бажанні стати льотчиком. Авторка Марина Ппавленко майстерно поєднує дитячі розваги та небезпечні витівки юнака з його поступовим становленням як патріотичного митця, який згодом підкорив «найвищу висоту» слова. Оповідь охоплює випробування воєнних років, навчання в умовах скрути та глибокий вплив дідуся Федора, що прищепив онукові безмежну любов до рідної землі. Джерело висвітлює перехід від юнацьких мрій про небо до усвідомлення власної місії — стати голосом народу та правдиво викривати трагедії радянського часу. Огляд завершується коротким біографічним нарисом, згадкою про творчу спадщину поета та його визнання як символу шістдесятництва. Таким чином, матеріал представляє постать Симоненка не просто як літератора, а як героїчну особистість, чий політ у безсмертя розпочався зі звичайної сільської верби.






















