і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Ман- робота про міграцію птахів в Національному Природному Парку "Деснянсько- Старогутський"

Ман- робота про міграцію птахів в Національному Природному Парку "Деснянсько- Старогутський"

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

2

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації

Сумське територіальне відділення МАН України

Відділення: хімія та біологія

Секція: зоологія

РАННЬО-ОСІННЯ МІГРАЦІЯ ПТАХІВ В ЗАПЛАВІ Р. ДЕСНА НА БАЗІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ДЕСНЯНСЬКО-СТАРОГУТСЬКИЙ»

Роботу виконала:

Шаповал Анастасія Сергіївна

учениця 10 класу

Шосткинський навчально - виховний комплекс: Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 9 - дошкільний навчальний заклад Шосткинської міської ради Сумської області

Науковий керівник:

Амельченко Марина Анатоліївна,

керівник гуртка “Екологічна біохімія”

Станції Юних Натуралістів

Науковий консультант:

Галущенко Сергій Володимирович,

науковий співробітник

Національного природного парку

"Деснянсько-Старогутський"

Шостка- 2018 рік

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…….6

1.1. Фізико – географічна характеристика регіону досліджень….…………….6

1.2. Класифікація птахів за характером міграцій ……………….……...............6

1.3. Шляхи міграції птахів в Україні ………………………………………..….10

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………….….12

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ…………14

3.1. Видовий склад мігрантів …………………………………….......................14

3.2. Аналіз чисельності мігрантів……………………………...……….............17

3.3. Аналіз активності мігрантів по рядах……………………….…...…….…...19

3.4. Родинний склад мігрантів……………………………………….…………..20

3.5. Динаміка ранньо-осінньої міграції………………………………….………22

3.6. Використання птахами території дослідження…………………….………24

3.7. Залежність міграції від часу доби…………………………………….….….24

3.8. Аналіз мігрантів за напрямками міграції……………………………….…..26

3.9. Статус видів на території міграції. Охоронний статус………………...…..27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….………………………….31

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….….33

ВСТУП

Міграції тварин є однією з найдавніших проблем багатьох наук екології, зоології, медицини, біоніки тощо. Птахам, як найбільш рухомим та високоорганізованим тваринам, міграції властиві чи не найбільше. Птахи здійснювали перельоти над суходолом та морем задовго до того, як на Землі з’явилися люди. Протягом мільйонів років в процесі міграцій у багатьох видів птахів біологічні та фізіологічні процеси виявилися досконало збалансованими з екологічними умовами середовища в різних географічних районах. Не дивлячись на довгу історію вивчення міграцій птахів, дослідження в цій галузі не втрачають своєї актуальності і тепер. На сучасному етапі проблема вивчення міграцій птахів виділилася в методично обґрунтований окремий науковий напрямок, що вивчає не тільки основні шляхи та терміни міграцій птахів, але і динаміку їх популяцій, смертність, статеву зрілість, тривалість життя, шлюбну поведінку, фізіологію, линяння, орієнтацію та навігацію, реакцію на погодні фактори, географічне поширення, їх роль в переносі енергії, речовини та інформації в глобальних масштабах.

Цікавість до проблем міграції птахів ґрунтується на великому теоретичному та практичному значенні цього явища в житті людини. Відповідь на велику кількість невирішених питань проллє світло на загадкові явища природи, пов’язані з орієнтацією та навігацією птахів, з питаннями еволюції міграцій та їх значенням в біосфері в цілому.. На перший план виступають питання охорони навколишнього середовища, збереження біорізноманіття та збалансоване використання біоти. Мігруючі птахи посідають в цьому важливе місце.

Актуальність роботи.Ця тема є актуальною тому що, людська діяльність завдає значної загрози мігруючим птахам. Велике значення мають місця зупинок між місцями гніздування та зимування, зникнення яких у результаті людської діяльності не дає птахам можливості харчування під час перельоту. Знищення заболочених територій у результаті використання їх для потреб сільського господарства залишається найважливішою причиною загибелі птахів під час міграції. Полювання уздовж маршрутів міграції в деяких випадках завдає дуже великих збитків популяціям птахів.

Про це свідчать конвенції та міжнародні договори, що були прийняті в останні десятиліття і в яких йдеться про птахів: Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, в основному, як місця помешкання водоплавних птахів; Конвенція про торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення; Конвенція про охорону мігруючих видів тварин; Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природного середовища існування в Європі; Конвенція про біорізноманіття; Афро-Євразійський договір про збереження мігруючих водоплавних птахів та інші. Україна, як незалежна держава, несе міжнародні зобов’язання за цими угодами.

Тема:Ранньо-осіння міграція птахів в заплаві р.Десна на базі НПП «Деснянсько- Старогутський»

Мета роботи: дослідити НПП «Деснянсько – Старогутський» як важливе місце в системі міграційних шляхів птахів та як ділянку міграційного шляху.

Завдання:

1.Здійснити літературний пошук, залучитися до методології наукового пізнання, до самостійного пошуку і роботи з інформацією, систематизувати та узагальнити зібраний матеріал.

2. Знайти та ознайомитися з методами міграції птахів.

3. Дослідити загальну картину видимої міграції птахівНПП “Деснянсько- Старогутського

4. Провести спостереження за птахами з використанням методу Кумарі.

Об’єкт дослідження – птахи, як найбільш рухомий та впливовий компонент екосистем

Предмет дослідження – міграції птахів, як екологічне явище, що закономірно перебігає в часі та просторі і забезпечує виживання виду.

Наукова новизна роботи. В роботі проаналізовані міграції птахів протягом двох періодів ранньо-осінньої міграції – середнього та пізнього, проаналізовані відмінності видового складу птахів, домінуючих видів в ці два періоди, також дана загальна оцінка ранньо-осінього періоду міграції.

Теоретичне та практичне значення роботи. Робота може бути цікавою як для орнітологів, так і для широкого загалу. Робота буде внесена до Літопису природи НПП «Деснянсько-Старогутський».

Структура роботи. Робота складається із вступу, основної частини, яка містить 3 розділи, висновків, переліку використаних джерел та додатків. Вона викладена на 40 сторінках друкованого тексту, з них 30 сторінок – основний текст, 2 сторінки – список літератури і 8 сторінок – додатки. В роботі подано 17 рисунків, 8 таблиць.

РОЗДІЛ 1

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Фізико – географічна характеристика регіону досліджень

Національний природний парк «Деснянсько-Старогутський» розташований на самому сході Прип’ять-Деснянського Полісся, яке починається в Польщі та закінчується на сході Середньоросійської височини, на крайньому сході українського Полісся. Таке географічне положення зумовлює суворість клімату в порівнянні з більш західними районами лісової зони. Це проявляється в перепадах температури влітку та взимку, збільшенні вірогідності пізно-весняних та ранньоосінніх заморозків, відбивається на строках та динаміці міграцій птахів в цьому районі [11].

Придеснянська частина парку охоплює заплавну, другу і третю тераси Десни. Заплава 2-4 км завширшки добре виражена на всьому протязі. На ній багато озер, стариць, заболочених ділянок. Борова тераса добре розвинена і тягнеться смугою над заплавою. Рослинний покрив представлений комплексом заплавної рослинності (лучної, болотної, водної) та лісів на боровій терасі. Переважають угруповання заболочених лук і трав’яних боліт, на підвищеннях поширені луки. Тваринний світ Придеснянської частини представлений видами навколоводного, водно-болотного та лісового комплексів. Луки, болота, заплавні водойми тут населяють типові мешканці річкових заплав - бобер річковий, видра, горностай. Із птахів досить звичними є чайка, травник, веретенник великий, трапляються дупель, бекас, турухтан, поручайник, гніздиться чорний лелека. Придеснянська частина є ідеальним місцем для відпочинку птахів під час весняних та осінніх міграцій [11].

1.2.Класифікація птахівза характеромміграцій

За характером сезонних переміщень птахів ділять на три основні категорії:осілих(що постійно мешкають на відносно невеликій території),кочівних(що здійснюють переміщення на відносно значні відстані не регулярно, лише у пошуках їжі або у випадку поганої погоди) іміграційнихабоперелітних(що здійснюють далекі сезонні міграції). Проте цей поділ вельми умовний через те, що в межах однієїпопуляціїптахи можуть демонструвати різну поведінку, а один конкретний птах змінювати її в окремих випадках протягом життя.Удеяких видів, наприклад у великої та блакиної синиць,можлива ситуація, коли на одній і тій же території частина птахів у зимовий час переміщується на південь, частина прибуває з півночі, а частина живе осіло.

Більшість міграцій відбуваються на дуже широкому фронті, проте в деяких випадках вони відбуваються вузькими смугами,міграційними маршрутами.

Осілими називають птахів, які дотримуються певної відносно невеликої території і за межі її не переміщаються. Переважна більшість видів таких птахів мешкають в умовах, де сезонні зміни не впливають на доступність корму тропічномуісубтропічномукліматі. У помірному іарктичномупоясі таких птахів небагато; до них зокрема відносятьсяптахи, що мешкають поблизу людини і залежні від неї:сизий голуб, хатній горобець,сіра ворона,галка і деякі інші. Частина осілих птахів, яких також називають напівосілими, поза сезоном розмноження переміщається на відносно незначні відстані від своїх гніздовій на територіїУкраїни.До таких птахів можна віднести, зокрема,глушців,рябчиків,тетеруків, частковосорок ізвичайну вівсянку[5].

Кочівними називають птахів, які поза сезоном розмноження пересуваються з місця на місце у пошуках їжі. Такі пересування зазвичай не пов'язані з циклічністю і повністю залежать від доступності їжі та погодних умов, у такому випадку вони не вважаються міграцією. Проте, існує цілий спектр проміжних між кочівлею і довгою міграцією моделей поведінки птахів, зокрема коротка міграція, що викликається безпосередньо погодними та харчовими умовами і має відносно регулярний характер. Проте, на відміну від довгої міграції, птахи значно змінюють час відправлення до подорожі залежно від погодних умов та можуть пропускати міграцію в теплі або іншим чином сприятливі роки. Докочуючих птахів відносяться: синиці, повзики, сойки, снігурі, та інші птахи.

У категорію перелітних входять ті птахи, які після розмноження залишають гніздову територію і на зиму перелітають в інші, порівняно віддалені райони, що лежать як в межах гніздової області виду, так і далеко за її межами. На відміну від кочівників, для перелітних птахів характерна наявність не тільки певних напрямів і термінів перельоту, але і достатньо чітко окресленої області зимівель, в якій птахи живуть більш або менш осіло або ж роблять незначні кочівлі в пошуках корму. Пересування до зимовкам у таких видів проходить не у формі кочівель, а у вигляді добре вираженого перельоту. Напрямки перельоту у різних видів і популяцій можуть бути різними, але у мешканців північної півкулі найчастіше в бік південних рубежів. Зимівлі зазвичай відстоять від місць гніздування птахів на багато сотень і навіть тисяч кілометрів і лежать в помітно більш теплих кліматичних зонах[1].

Перелітні птахи здійснюють щорічні тривалі перельоти міграції: вони відлітають з місць гніздування на зимівлю, а навесні повертаються назад (ластівки, солов'ї, гуси, крижень тощо).Місцями гніздування вважають ті території, де птахи розмножуються, а місцями зимівлі - ті, де завершується їхня осіння міграція. Перелітні птахи зазвичай мають певні терміни прильоту до місць гніздівлі та відльоту на зимівлю й сталі маршрути перельотів.

Деякий час перельоти птахів пояснювали тільки одним: взимку їм холодно і необхідно змінити клімат. Однак, як не дивно, температура сама по собі не є причиною перельотів. Пір'я можуть непогано захищати птаха від холоду. Наприклад, канарка здатна вижити на морозі до -45 ° С, якщо у неї буде достатньо їжі.

Зараз вважається, що взимку птахи відлітають у теплі краї від зимової нестачі кормів. Птахи дуже швидко витрачають енергію, яку вони одержують з їжею, а це означає, що є їм потрібно часто і багато. Тому, коли земля замерзає і їжу знайти важко, особливо комахоїдним птахам, багато хто з них відправляються на південь.

Доказом того, що птахів "жене" на південь нестача їжі, є такий факт: якщо їжа є в достатку, деякі перелітні птахи навіть в морози не покидають місць, де з'явилися на світ.

Тим не менш, така відповідь не можна вважати вичерпним. Перелітні птахи своєю поведінкою задають багато загадок, які ми поки не можемо розгадати.

Наприклад, ластівка покидає холодні краї, щоб перезимувати в Африці або Азії, під безхмарним літнім небом. Але чому вона пролітає над усією Африкою, тоді як може знайти теплі краї і ближче?

Буває і так: буревісники літають з Антарктики на Північний полюс. Які вже тут пошуки тепла!

А багато тропічні птахи, яким не загрожує ні холод, ні голод, вигодувати пташенят, відправляються в далекі подорожі. Сірий тиран, наприклад, (він схожий трохи на нашого сорокопуд) щороку відвідує сельву Амазонки і повертається назад в Вест-Індію, коли приходить пора розмножуватися.

Якщо вченим досі не все зрозуміло про причини, за якими птахи зриваються з насиджених місць у теплі краї, то з питанням про те, навіщо вони повертаються назад на північ з благодатного півдня, справа йде ще складніше[8].

Вважається, що при настанні осінньої пори на півдні для птахів і для їх потомства виникають несприятливі умови. Наприклад, в тропіках і на екваторі часті такі грози, яких просто не знають країни помірного клімату. До того ж і число грозових днів там набагато більше, ніж у нас, в десятки разів. Птахи, які перелітають в Індію та субтропіки, змушені влітку тікати від посушливого сезону.

Біла сова гніздиться в тундрі, де літо холодне, клімат вологий і багато лемінгів, якими сова харчується. Зиму вона проводить в лісостепу середньої смуги. Чи може ця сова залишитися на літо в жаркій сухого степу, де мало звичної для неї їжі? Звичайно, ні. Вона летить у рідну тундру.

Частково тягу до повернення додому можна пояснити внутрішніми змінами в організмі птиці. Коли настає період розмноження, залози внутрішньої секреції під впливом зовнішніх подразників виділяють в організм птиці особливі речовини - гормони. Під впливом гормонів починається і проходить сезонне розвиток статевих залоз. Це, мабуть, і спонукає птахів до перельоту.

Ще одна причина повернення птахів додому полягає в тому, що птахам влітку вигідніше виводити потомство в середніх широтах, тому що тут влітку дні довше, ніж на півдні. А перелітні птахи ведуть денний спосіб життя, і довгий день дає їм більше можливостей, щоб прогодувати потомство[10].

1.3. Шляхи міграції птахів в Україні

На території України існують 4 основних міграційних шляхи, з них 3 шляхи перетинаються в межах досліджуваної території. В заплаві Десни це Дніпровський меридіанний (переважний напрямок північ-південь), який проходить вздовж русла Десни та Поліський широтний (переважний напрямок захід-схід). Також птахи летять широко-фронтальним шляхом (переважний напрямок північно-схід – південно-захід). На рис. 1.1 відображені основні міграційні шляхи України

Рис. 1.1. Шляхи міграції птахів в Україні [13]

Умовні позначення к малюнку:

причорноморсько-азовський (мартин, крячки)

дніпровський (сірий журавель, чернь морська та чубата)

широко-фронтальний меридіанний (сіра чапля, білий та чорний лелека, чирок)

поліський північно-широтний (білолоба гуска, лебідь-шипун, крижень)

Найбільш виражена в досліджуваному районі (Деснянській частині національного парку «Деснянсько-Старогутський») весняна міграція, оскільки навесні водоплавні птахи летять на півночі України Дніпровським та Поліським міграційними шляхами, які проходять через територію парку.

Весною в Придеснянській частини можна побачити багатотисячні зграї гусок.

Восени гуски летять Балтійським міграційним шляхом, тому осіння міграція навколоводних на території парку виражена менше і представлена, в основному, різними видами качок та куликів.

На відміну від гусок, які навесні летять Дніпровським шляхом, а восени – Балтійським, Горобцеподібні під час міграції використовують широко-фронтальний меридіанний шлях, тому їх міграція однаково активна і навесні, і восени [7].

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Спостереження за ранньоосінньою міграцією птахів проводили в районі бази «Деснянка» з 30 серпня по 1 вересня 2017 р. (3 дні) та з 20 по 22 вересня (3 дні). База «Деснянка» знаходиться в заплаві р. Десенка (приток Десни), на відстані 5 км від с. Очкіно. Даний стаціонар має 2 пункти спостереження за міграціями птахів – на березі Десенки та на заплавній луці біля с. Очкино (урочище Плоске в заплаві Десни).

Дослідження ранньоосінньої міграції проводили згідно з методикою Кумарі (1979). Спостереження проводили в ранкові (4 години, починаючі 30 хвилин до сходу сонця) та вечірні (4 години до заходу сонця, закінчували вечірні спостереження через 30 хвилин після заходу сонця) години. Крім того, додаткові спостереження проводили вдень. Стандартна методика Кумарі включає тільки спостереження міграції в ранкові та вечірні години і має значні недоліки у зв’язку з тим, що значна частина птахів віддає перевагу міграції в денні години. До цих птахів відносяться всі хижі птахи та лелеки. Ця група птахів, мігруючих переважно вдень, для польоту використовує нагріті потоки повітря, що піднімаються вгору. Піднявшись вгору з таким потоком повітря птах планує до наступного потоку повітря, поступово втрачаючи висоту, щоб потім знову піднятися вгору під наступним повітряним током. Політ з активною роботою крил такі птахи використовують неохоче, віддаючи перевагу плануючому польоту. Оскільки потоків повітря, які підіймаються найбільше в денні години, лелеки та хижі птахи віддають перевагу міграції саме в денні години.

При проведенні спостережень за прольотами птахів ми за допомогою біноклів реєстрували всіх мігруючих птахів, які летіли чи пересувалися по деревах і кущах. При дослідженні використовували біноклі БПЦ (20х60 та 7х35). Під час спостережень реєстрували кількість птахів в зграї (в невеликих зграях шляхом точного підрахунку, у великих з точністю до 10, 100 або 1000), напрямок польоту та висоту польоту. Напрямок польоту визначали за допомогою компасу. Висоту визначали глазомірно, використовуючи в якості орієнтирів дерева та інші об’єкти ландшафту. В якості консультанта виступав орнітолог національного парку, науковий співробітник С.В. Галущенко.

Спостереження проводилися на 2-х спостережних пунктах: заплавна лука в околицях бази «Деснянка» (заплава р. Десенка) – рис. 2.1 та на заплавній луці урочища Плоске – рис. 2.2. (заплава р. Десна)

Рис.2.1. Заплавна лука в околицях бази «Деснянка»

Рис. 2.2. Заплавна лука урочища Плоске

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1. Видовий склад мігрантів

Дослідження проводили протягом двох періодів ранньо-осінньої міграції – з 30 серпня по 1 вересня 2017 р. (3 дні) та з 20 по 22 вересня 2017 р. (3 дні), тобто у середній та пізній періоди ранньо-осінньої міграції.

За період спостережень міграції в цілому було зареєстровано 1210 зграй мігрантів загальною кількістю 5015 птахів. Наукові назви птахів України та порядок їх розташування в таблиці оформляли згідно зі списком, затвердженним Комісією зоологічної термінології Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України [12].

Загалом був зареєстрований 61 вид птахів, які належали до 21 родини, 8 рядів.

Таблиця 3.1.

Видовий склад мігрантів під час ранньоосінньої міграції

№ за/п

Українська назва

Середній період, кількість птахів

Пізній період, кількість птахів

Загалом, кількість птахів

Кількість зграй, реєстрацій

Ряд Лелекоподібні

Родина Чаплеві

1

Чапля велика біла

 -

4

4

1

2

Чапля сіра

13

5

18

12

Родина Лелекові

3

Лелека чорний

1

 -

1

1

Ряд Гусеподібні

Родина Качині

4

Крижень

32

131

163

10

5

Чирок-свистунець

 -

15

15

1

6

Чирок-тріскунець

1

35

36

2

Ряд Соколоподібні

Родина Яструбині

7

Лунь болотяний

2

4

6

5

8

Яструб малий

4

8

12

12

9

Канюк звичайний

3

15

18

16

Продовження табл.2.1

10

Змієїд

2

2

4

4

11

Підорлик великий

 -

1

1

1

12

Підорлик малий

2

4

6

6

13

Орлан-білохвіст

 -

1

1

1

Ряд Сивкоподібні

Родина Сивкові

14

Тулес

 -

2

2

1

15

Чайка

45

9

54

36

Родина Бекасові

16

Фіфі

2

 -

2

2

17

Уліт великий

1

 -

1

1

18

Бекас

11

7

18

9

Родина Мартинові

19

Мартин звичайний

 -

1

1

1

Ряд Голубоподібні

Родина Голубині

20

Припутень

2

166

168

11

21

Горлиця звичайна

6

 -

6

1

Ряд Ракшеподібні

Родина Бджолоїдкові

22

Бджолоїдка звичайна

31

 -

31

2

Ряд Дятлоподібні

Родина Дятлові

23

Жовна чорна

2

1

3

3

24

Дятел великий строкатий

2

 -

2

2

Ряд Горобцеподібні

Родина Ластівкові

25

Ластівка сільська

153

52

205

20

Родина Жайворонкові

26

Жайворонок лісовий

 -

5

5

2

27

Жайворонок польовий

2

9

11

10

Родина Плискові

28

Щеврик лісовий

5

7

12

12

29

Щеврик лучний

 -

13

13

9

30

Плиска жовта

6

 -

6

5

31

Плиска біла

76

278

354

88

Родина Шпакові

32

Шпак

115

8

123

9

Родина Воронові

33

Сойка

15

15

6

34

Грак

1

 -

1

1

35

Крук

 -

3

3

2

Продовження табл.2.1

Родина Волові очка

36

Волове очко

 -

1

1

1

Родина Кропив’яникові

37

Кропив'янка чорноголова

1

 -

1

1

38

Кропив'янка сіра

9

 -

9

6

39

Кропив'янка прудка

5

 -

5

5

40

Вівчарик весняний

20

 -

20

20

41

Вівчарик-ковалик

59

31

90

87

Родина Мухоловкові

42

Мухоловка сіра

12

 -

12

12

43

Чекан лучний

7

 -

7

5

44

Вільшанка

42

16

58

58

45

Синьошийка

5

 -

5

5

46

Дрізд-чикотень

14

 -

14

5

47

Дрізд чорний

26

65

91

37

48

Дрізд співочий

28

18

46

27

49

Дрізд-омелюх

6

3

9

4

Родина Синицеві

50

Пухляк

 -

3

3

1

51

Синиця блакитна

342

226

568

87

52

Синиця велика

291

1323

1614

144

Родина В'юркові

53

Зяблик

57

736

793

248

54

В'юрок

 -

4

4

2

55

Зеленяк

3

71

74

28

56

Чиж

 -

51

51

22

57

Щиглик

 -

52

52

12

58

Коноплянка

50

12

62

11

59

Костогриз

4

4

1

Родина Вівсянкові

60

Вівсянка звичайна

2

53

55

35

61

Вівсянка очеретяна

16

30

46

41

Кількість видів

46

44

61

 

В цілому 

1530

3485

5015

1210 

Фото окремих видів можна побачити на рис. 3.10 – 3.14 в додатку А

3.2. Аналіз чисельності мігрантів

Для аналізу чисельності мігрантів розподіляємо їх по групах чисельності [3]:

  • Масові мігранти (більше 10% особин від загальної кількості). В цій категорії виділяємо домінанта та содомінанта.

  • Багаточисленні мігранти (3,0 – 9,5% особин)

  • Звичайні мігранти (0,6 – 2,5%)

  • Рідкісні (0,2-0,5%)

  • Одиничні мігранти – на прольоті відмічена 1 особина даного виду.

Масові та багаточисельні види складають групу фонових мігрантів, звичайні та небагаточисельні – групу звичайних мігрантів, малочисельні, рідкісні, дуже рідкісні та вкрай рідкісні – групу рідкісних мігрантів.

Домінантом ранньоосіннього прольоту за період спостережень була синиця велика (32,18%, 1614 ос.), субдомінантом – зяблик (15,81%, 793 ос.), масовим мігрантом – синиця блакитна (11,33%).

Багаточисельні мігранти – плиска біла (7,06%), ластівка сільська (4,09%), припутень (3,35%) та крижень (3,25%).

До групи звичайних мігрантів входили шпак (2,45%), дрізд чорний (1,81%), вівчарик-ковалик (1,79%), зеленяк (1,48%), коноплянка (1,24%), вільшанка (1,16%), вівсянка звичайна (1,10%), чайка (1,08), щиглик (1,04%), чиж (1,02%), дрізд співочий (0,92%), вівсянка очеретяна (0,92%), чирок-тріскунець (0,72%), бджолоїдка звичайна (0,62%).

До групи небагаточисельних мігрантів належали вівчарик весняний, чапля сіра, канюк звичайний, бекас, чирок-свистунець, сойка, дрізд-чикотень, щеврики лучний та лісовий, яструб малий, мухоловка сіра, жайворонок польовий, кропив'янка сіра, дрізд-омелюх.

До групи малочисельних мігрантів відносилися чекан лучний, лунь болотяний, підорлик малий, горлиця звичайна, плиска жовта, жайворонок лісовий, кропив'янка прудка, синьошийка, чапля велика біла, змієїд, в'юрок, костогриз, жовна чорна, крук, пухляк.

Рідкісні мігранти – тулес, фіфі.

Одиничні мігранти – лелека чорний, підорлик великий, орлан білохвіст, уліт великий, мартин звичайний, грак, волове очко, кропив'янка чорноголова.

За час спостережень з 30.08 по 01.09 (середній період ранньо-осінньої міграції) найбільш численним мігрантом (домінантом) була блакитна синиця, содомінантом синиця велика, масовим мігрантом ластівка сільська. Активно мігрували шпак, біла плиска, вівчарики – ковалик та весняний, кропив’янка сіра, вільшанка, сіра мухоловка. З куликів мігрували чайка, бекас, фіфі, коловодник великий, з хижих птахів – канюк, лунь болотяний, змієїд, підорлики, яструб малий. Почалася міграція сірої чаплі. Також спостерігалися зграї бджолоїдок.

В пізній період ранньо-осінньої міграції з 20 по 22 вересня домінантом міграції була синиця велика, содомінантом зяблик. Ластівка сільська ще зустрічалася, але не мала такої активності як у попередній період.

Як видно із таблиці активність міграції окремих груп птахів сильно розрізнялася. Так, в середній період більш активними були комахоїдні види птахів (родини Мухоловкових та Кропив’яникових): кропив’яники сіра,чорноголова та прудка, вівчарик весняний, мухоловка сіра, чекан лучний, синьошийка. В пізній період ці птахи вже не спостерігалися, ймовірно їх міграція вже завершилася. У вільшанки та вівчарика-ковалика міграційні процеси ще не завершилися, але ми бачимо значний їх спад.

У родини В’юркових навпаки міграційні процеси у пізній період стали більш активними. Так, чиж, щиглик, костогриз у перший період (середній період ранньоосінньої міграції) не реєструвалися як мігранти. В'юрок це птах який на цій території не гніздиться (це північний вид) і під час пізнього періоду спостережень нами була зареєстрована першіособинина осінній міграції цього року.

Також ми бачимо у пізній період зростання активності міграції у вівсянок, синиці великої, білої плиски, щевриків, чорного дрозда, жайворонків, качок (крижень, чирки свистунець та тріскунець), деяких Соколоподібних (канюк, яструб малий, підорлики, лунь болотяний та орлан-білохвіст). Орлан-білохвіст вперше був зареєстрований на цій території в такий ранній період.

В цілому у пізній період зареєстровано значно більше птахів (3485 ос.) порівняно з середнім періодом (1530 ос.), тобто міграція в пізній період була значно активнішою порівняно з середнім періодом.

Дані розподілення мігрантів по групах чисельности наведені в табл. 3.6 – 3.8. в додатку Б.

3.3. Аналіз активності птахів по рядах

Як видно із таб. 3.2 та рис. 3.1, найбільш активними по кількості зареєстрованих птахів були птахи ряду Горобцеподібних. Також, хоча і значно менше, виражена міграція в цей період у Гусеподібних, Голубоподібних, Сивкоподібних та Соколоподібних.

Таблиця 3.2

Аналіз кількості особин по рядах

Назва ряду

середній період

%

пізній період

%

загалом

%

Ряд Горобцеподібні

1368

89,4

3074

88,2

4442

88,6

Ряд Гусеподібні

33

2,2

181

5,2

214

4,3

Ряд Голубоподібні

8

0,5

166

4,8

174

3,5

Ряд Сивкоподібні

59

3,9

19

0,5

78

1,6

Ряд Соколоподібні

13

0,8

35

1,0

48

1,0

Ряд Ракшеподібні

31

2,0

0

0,0

31

0,6

Ряд Лелекоподібні

14

0,9

9

0,3

23

0,5

Ряд Дятлоподібні

4

0,3

1

0,0

5

0,1

В цілому

1530

100

3485

100

5015

100,0

Рис. 3.1. Кількість птахів по рядах на ранньо-осінній міграції

Птахи ряду Горобцеподібних більш активні в середній період порівняно з пізнім періодом. Також в цей період була більш виражена міграція Лелекоподібних, Сивкоподібних та Ракшеподібних (бджолоїдка звичайна зустрічалася в середній період ранньоосінньої міграції, тоді як в пізній період її міграція вже завершилася).

Навпаки, Гусеподібні, Голубоподібні та Соколоподібні булі більш активні саме в пізній період.

3.4. Родинний склад мігрантів

Родинний склад мігрантів відображений в таб. 3.3 та рис.3.2.

Таблиця 3.3

Аналіз кількості особин по родинах

Родина

середній період

пізній період

загалом

Чаплеві

1

2

2

Лелекові

1

0

1

Качині

2

3

3

Продовження табл.3.3

Яструбині

5

7

7

Сивкові

1

2

2

Бекасові

3

1

3

Мартинові

0

1

1

Голубині

2

1

2

Бджолоїдкові

1

0

1

Дятлові

2

1

2

Ластівкові

1

1

1

Жайворонкові

1

2

2

Плискові

3

3

4

Шпакові

1

1

1

Волові очка

0

1

1

Кропив’яникові

5

1

5

Мухоловкові

8

4

8

Синицеві

2

3

3

В'юркові

3

7

7

Вівсянкові

2

2

2

Загалом

46

44

61

Рис. 3.2. Кількість видів птахів по родинах на ранньо-осінній міграції

Як видно із аналізу родинного складу мігрантів найбільш вираженими по кількості видів в цілому в ранньо-осінній період були родини Мухоловкових (8 видів), В’юркових та Яструбиних (по 7 видів). Менше були виражені родини Кропив’янкових (5 видів), Плискових (4 види), Качиних, Бекасових, Воронових, Синицевих (по 3 види). Незначно представлені родини Чаплевих, Сивкових, Голубиних, Дятлових, Жайворонкових, Вівсянкових (по 2 види), Лелекових, Мартинових, Бджолоїдкових, Ластівкових, Шпакових та Воловоочкових (по 1 виду).

В середній період ранньоосіннього прольоту реєструвалося 46 видів, в пізній 44 види, тобто значної разниці в кількості видів в ці два періода намає. Такі родини, як Лелекові, Бекасові, Голубині, Бджолоїдкові, Воронові, Кропив’янкові, Мухоловкові мали більшу кількість видів, тобто більш виражену міграцію, в ранній період. Такі родини, як Чаплеві, Качині, Яструбині, Сивкові, Мартинові, Жайворонкові, Волові очка, Синицеві, В’юркові мали більше різноманіття видів в пізній період, тобто цей період для таких груп птахів є більш сприятливим для міграції.

Такі родини, як Ластівкові, Шпакові, Вівсянкові мали однакову кількість видів протягом двох періодів, тобто обидва періоди однаково сприятливі для міграції цих груп птахів.

3.5. Динаміка ранньо-осінньої міграції

Динаміка ранньо-осінньої міграції відображена на рис. 3.3 – 3.4. Поруч з графіком динаміки міграції зображений графік температури повітря в цей період.

Рис. 3.3. Інтенсивність міграції та температура повітря в період спостереження середнього періоду ранньо-осінньої міграції

Рис. 3.4. Інтенсивність міграції та температура повітря в період спостереження пізнього періоду ранньо-осінньої міграції

Як видно із аналізу графіків інтенсивності міграції та температури повітря, з підвищенням температури повітря інтенсивність міграції зростає. Чим більш інтенсивно зростає температура, тим більш різко зростає активність міграції. Так, на рис. 3.3 температура 31.08 зросла порівняно з 30.08 на 2 градуси, і інтенсивність міграції теж зростала плавно і повільно. На рис. 3.4 видно, що 21.09 та 22.09 температура зросла на 10 градусів, порівняно з 20.09, і інтенсивність міграції теж різко зросла. 20.09 протягом першої половини дня йшов дощ, і міграція в таких умовах була відсутня, тобто птахи під час негоди не мігрують, перечікуючи несприятливі умови.

3.6. Використання птахами території дослідження

Мігранти активно використовували територію парку для відпочинку та годування. На відпочинку було відмічено 73 % мігрантів, тоді як в польоті 27%. Крім того, в цей період активно мігрували Мухоловкові та Кропив’янкові, які мігрують вночі, а вдень їх можна побачити на відпочинку на чагарниках та деревах парку, внаслідок чого відсоток птахів, які реєструвалися на відпочинку такий високий.

Дані по використанню території відображені на рис. 3.5.

Тип руху

К-сть птахів

%

Відпочивали

3668

73

Летіли

1362

27

Всього птахів

5015

100

Рис. 3.5. Розподіл птахів за здійсненням руху

3.7. Залежність міграції від часу доби

Впродовж дня інтенсивність прольоту була нерівномірною. Ми розподілили день на 3 періоди:

  1. Ранок – від сходу сонця до 11.00

  2. День – з 11.00 до 16.00

  3. Вечір – 3 16.00 до заходу сонця.

Дані по динаміці міграції залежно від часу доби наведені на рис. 4.8. та в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Інтенсивність міграції в залежності від періоду доби


Дата

Період доби

Разом

Ранок

День

Вечір

Середній період

792

28

114

934

Середній період, %

85

3

12

100

Пізній період

2318

319

508

3145

Пізній період, %

74

10

16

100

Загалом

3110

347

622

4079

Загалом, %

76

9

15

100

Рис. 3.6. Динаміка міграції птахів залежно від часу доби

Як видно із аналізу рис. 3.6, найбільш інтенсивною міграція в середній та пізній період ранньо-осінньої міграції була в ранкові години,найменш інтенсивною в денні години.

    1. Аналіз мігрантів за напрямками міграції

Дані по напрямкам міграції узагальнені в табл.3.5 та на рис. 3.7. Як видно із аналізу даних, в середній та пізній періоди ранньо-осінньої міграції птахи мігрували переважно в південному напрямку (Дніпровський міграційний шлях) – 68,6 % всіх мігрантів. Значно менше птахи мігрували на південний захід (широко-фронтальний міграційний шлях) – 11,5% та на захід (Поліський міграційний шлях) – 10,7%. Інші напрямки були практично не виражені.

Рис. 3.7. Напрямки міграції

Таблиця 3.5

Розподіл птахів по напрямкам польоту

Напрямок

К-сть птахів

%

Північ

55

3,4

Північний схід

19

1,2

Схід

51

3,2

Південний схід

8

0,5

Південь

1108

68,6

Південний захід

185

11,5

Захід

173

10,7

Північній захід

16

1,0

Разом за напрямками

1482

100

3.9. Статус видів на території міграції. Охоронний статус

Серед зареєстрованих видів 1 вид занесений до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення– це орлан-білохвіст. Також зареєстровано 5 видів, занесених до Червоної книги України. Це лелека чорний, змієїд, підорлик великий, підорлик малий, орлан-білохвіст (рис. 3.8). 7 видів відносяться до регіонально рідкісних Сумської області. Це чаплі велика біла та сіра, чирок-свистунець, чайка (рис. 3.9), бджолоїдка звичайна, дрізд-омелюх та чиж.

Таким чином, територія досліджень дуже важлива для охорони червонокнижних видів, які не тільки мігрують через досліджувану нами територію, але й зупиняються тут для відпочинку та годування.

Рис. 3.8. Орлан-білохвіст. Червона книга України та Європейський червоний список. Фото Галущенко С.В.

Рис. 3.9. Чайка – регіонально рідкий вид Сумської обл.

Фото Галущенко С.В.

ВИСНОВКИ

1. За період дослідження було зареєстровано 61 вид птахів, які належали до 21 родини, 8 рядів.

2. Домінантом ранньо-осінньої міграції була синиця велика, субдомінантом – зяблик, масовим мігрантом – синиця блакитна. В середній період ранньоосінньої міграції домінантом була синиця блакитна, субдомінантом синиця велика, масовим мігрантом ластівка сільська. В пізній період ранньо-осінньої міграції домінантом була велика синиця, субдомінантом зяблик.

3. Пізній період був значно активнішим порівняно з середнім (3485 зареєстрованих птахів проти 1530).

4. В середній період були більш активні комахоїдні види птахів (родини Мухоловкових та Кропив’яникових), тоді як в пізній період ці птахи вже не спостерігалися (за виключенням вільшанки та вівчарика-ковалика). В пізній період більш активною стала родина В’юркових.

5. Нами були розподілені птахи по основним групам чисельності, виділені звичайні і рідкісні мігранти для цього періоду міграції.

6. Найбільше вираженою була міграція у ранкові години.

7. Інтенсивність міграції залежить від погодних умов, з підвищенням температури міграція становиться більш інтенсивною. Під час негоди птахи не мігрують, перечікуючи несприятливі умови.

8. Найбільше птахів летіло на південь, що відповідає Дніпровському шляху міграції.

9. Більшість птахів використовують територію Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» для відпочинку, харчування, відновлення сил. На відпочинку реєструвалися 73 % мігрантів.

10. Під час спостережень були зареєстровані 5 видів з Червоної книги України, 7 регіонально рідкісних видів Сумської області, 1 вид, занесений до Європейського червоно списку.

11. З огляду на вказані дані, територія Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» має важливе значення для охорони рідкісних видів птахів, які використовують дану територію для відпочинку під час міграції.

12. Територія Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» є важливим місцем в системі міграційних шляхів птахів як місце скупчення мігруючих птахів, тому необхідно охороняти птахів на цій території.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Боголюбов А. С., Жданова О. В., Кравченко М. В.Справочник по орнитологии. Миграции птиц. — Экосистема, 2006.

2. Гаврись Г.Г. Контрольний список орнітофауни України // Птахи України під охороною Бернської конвенції / Під. заг. ред. Г.Г. Гаврися. – Київ, 2003. – С. 381- 391.

3. Галущенко С.В., Галущенко Н.М. Характер и динамика сезонных миграций птиц в отделении Стрельцовская степ Луганского природного заповедника [Текст]. // Збірник наукових праць Луганського природного заповідника - 2011. – Луганськ, 2011. С.204 – 219.

4. Домашевскій С. В. Наблюдения за миграциями хищных и околоводных птиц в нижнем течении р. Десна // Авіфауна України. − 2002. − Вип. 2. − С. 52−59

5. Ільченко О.Ш. “Наші птахи” - К.: Грані-Т ,2012-80с, іл.- 26-29,38.

6. Книш М.П. “Розуміючи - оберігай: тваринний світ Сумщини: навчально- методичний посібник” С.: університетська книга, 2010.- с.236-70-73.

7. Кузьменко Ю. В., Федун О. М., Корнієнко Т. М. Осіння міграція денних хижих птахів на території України // Новітні дослідження соколоподібних та сов. Матер. ІІІ Міжнар. наук. конф. «Хижі птахи України», м. Кривий Ріг, 24−25 жовтня 2008 р. − Кривий Ріг, 2008. − С. 210−216.

8. Матвєєв М.Д. Орнітофауна / М.Д. Матвєєв // Пріоритети орнітологічних досліджень: VIII конф. орнітологів заходу України., 10-13 квіт. 2003 р. – Кам’янець-Подільський, 2003. – С. 49-56

9. Письменний К. (2009) Повідомлення від 10.10.2009 р. Осіння міграція хижих птахів в Україні. − Український центр досліджень хижих птахів

10. Савицька Н.І. “Усі тварини України” (за шкільною програмою)- Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008, с.384-92-95; 88-90

11. Сайт НПП «Деснянсько-Старогутський» http://www.nppds.inf.ua

12. Сайт Інституту зоології http://www.izan.kiev.ua

13. Сайт http://pernatidruzi.org.ua/

14. http://um.co.ua/14/14-7/14-79599.html

15. https://wikivisually.com

16. http://moyaptashka.blogspot.com/2017/10/9.html

Додаток А

Рис. 3.10. Крижень. Фото Галущенко С.В.

Рис. 3.11. Фіфі (коловодник болотяний). Фото Галущенко С.В.

Рис. 3.12. Жовта плиска. Фото Галущенко С.В.

Рис.3.13. Синьошийка.Фото Галущенко С.В.

Рис. 3.14. Зяблик. Фото Галущенко С.В.

Додаток Б

Таблиця 3.6

Розподілення мігрантів по групах чисельності в середній період ранньо-осінньої міграції

Українська назва

Кількість птахів

%

Синиця блакитна

342

22,35

домінант

Синиця велика

291

19,02

субдомінант

Ластівка сільска

153

10,00

масовий мігрант

Шпак

115

7,52

багаточисельні

Плиска біла

76

4,97

Вівчарик-ковалик

59

3,86

Зяблик

57

3,73

Коноплянка

50

3,27

Чайка

45

2,94

Вільшанка

42

2,75

Крижень

32

2,09

звичайні

Бджолоїдка звичайна

31

2,03

Дрізд співочий

28

1,83

Дрізд чорний

26

1,70

Вівчарик весняний

20

1,31

Вівсянка очеретяна

16

1,05

Сойка

15

0,98

Дрізд-чикотень

14

0,92

Чапля сіра

13

0,85

Мухоловка сіра

12

0,78

Бекас

11

0,72

Кропив'янка сіра

9

0,59

Чекан лучний

7

0,46

небагаточисельні

Горлиця звичайна

6

0,39

Плиска жовта

6

0,39

Дрізд-омелюх

6

0,39

Щеврик лісовий

5

0,33

Кропив'янка прудка

5

0,33

Синьошийка

5

0,33

Яструб малий

4

0,26

Канюк звичайний

3

0,20

Зеленяк

3

0,20

Лунь болотяний

2

0,13

рідкісні

Змієїд

2

0,13

Підорлик малий

2

0,13

Фіфі

2

0,13

Припутень

2

0,13

Жовна чорна

2

0,13

Дятел великий строкатий

2

0,13

Жайворонок польовий

2

0,13

Вівсянка звичайна

2

0,13

Лелека чорний

1

0,07

одиничні

Чирок-тріскунець

1

0,07

Уліт великий

1

0,07

Грак

1

0,07

Кропив'янка чорноголова

1

0,07

Загалом

1530

Таблиця 3.7

Розподілення мігрантів по групах чисельності в пізній період ранньо-осінньої міграції

Українська назва

Кількість птахів

%

 

Синиця велика

1323

37,96

домінант

Зяблик

736

21,12

субдомінант

Плиска біла

278

7,98

багаточисельні

Синиця блакитна

226

6,48

Припутень

166

4,76

Крижень

131

3,76

Зеленяк

71

2,04

звичайні

Дрізд чорний

65

1,87

Вівсянка звичайна

53

1,52

Ластівка сільска

52

1,49

Щиглик

52

1,49

Чиж

51

1,46

Чирок-тріскунець

35

1,00

Вівчарик-ковалик

31

0,89

Вівсянка очеретяна

30

0,86

Дрізд співочий

18

0,52

небаточисельні

Вільшанка

16

0,46

Чирок-свистунець

15

0,43

Канюк звичайний

15

0,43

Щеврик лучний

13

0,37

Коноплянка

12

0,34

Чайка

9

0,26

Жайворонок польовий

9

0,26

Яструб малий

8

0,23

Шпак

8

0,23

Бекас

7

0,20

Щеврик лісовий

7

0,20

Чапля сіра

5

0,14

малочисельні

Жайворонок лісовий

5

0,14

Чапля велика біла

4

0,11

Лунь болотяний

4

0,11

Підорлик малий

4

0,11

В'юрок

4

0,11

Костогриз

4

0,11

Крук

3

0,09

Дрізд-омелюх

3

0,09

Пухляк

3

0,09

Змієїд

2

0,06

рідкісні

Тулес

2

0,06

Підорлик великий

1

0,03

одиничні

Орлан-білохвіст

1

0,03

Мартин звичайний

1

0,03

Жовна чорна

1

0,03

Волове очко

1

0,03

Загалом

3485

 

 

Таблиця 3.8

Розподілення мігрантів по групах чисельності період ранньо-осінньої міграції (загальна по 2-м періодам)

Українська назва

Загалом

%

 

Синиця велика

1614

32,18

домінант

Зяблик

793

15,81

субдомінант

Синиця блакитна

568

11,33

масовий

Плиска біла

354

7,06

багаточисленні

Ластівка сільска

205

4,09

Припутень

168

3,35

Крижень

163

3,25

Шпак

123

2,45

звичайні

Дрізд чорний

91

1,81

Вівчарик-ковалик

90

1,79

Зеленяк

74

1,48

Коноплянка

62

1,24

Вільшанка

58

1,16

Вівсянка звичайна

55

1,10

Чайка

54

1,08

Щиглик

52

1,04

Чиж

51

1,02

Дрізд співочий

46

0,92

Вівсянка очеретяна

46

0,92

Чирок-тріскунець

36

0,72

Бджолоїдка звичайна

31

0,62

Вівчарик весняний

20

0,40

небагаточисленні

Чапля сіра

18

0,36

Канюк звичайний

18

0,36

Бекас

18

0,36

Чирок-свистунець

15

0,30

Сойка

15

0,30

Дрізд-чикотень

14

0,28

Щеврик лучний

13

0,26

Яструб малий

12

0,24

Щеврик лісовий

12

0,24

Мухоловка сіра

12

0,24

Жайворонок польовий

11

0,22

Кропив'янка сіра

9

0,18

Дрізд-омелюх

9

0,18

Чекан лучний

7

0,14

малочисленні

Лунь болотяний

6

0,12

Підорлик малий

6

0,12

Горлиця звичайна

6

0,12

Плиска жовта

6

0,12

Жайворонок лісовий

5

0,10

Кропив'янка прудка

5

0,10

Синьошийка

5

0,10

Чапля велика біла

4

0,08

Змієїд

4

0,08

В'юрок

4

0,08

Костогриз

4

0,08

Жовна чорна

3

0,06

Крук

3

0,06

Пухляк

3

0,06

Тулес

2

0,04

рідкісні

Фіфі

2

0,04

Дятел великий строкатий

2

0,04

Лелека чорний

1

0,02

одиничні

Підорлик великий

1

0,02

Орлан-білохвіст

1

0,02

Уліт великий

1

0,02

Мартин звичайний

1

0,02

Грак

1

0,02

Волове очко

1

0,02

Кропив'янка чорноголова

1

0,02

Загалом

5015

 

 

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Ранньо- осіння міграція птахів в заплаві річки Десна на базі Національного Природного Парку "Деснянсько- Старогутського"
  • Додано
    24.02.2018
  • Розділ
    Біологія
  • Клас
    10 Клас, 11 Клас, 12 Клас
  • Тип
    Наукова робота
  • Переглядів
    6147
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер материала
    ZG358942
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання