Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Майстер-клас для вчителів історії

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1400 грн
290 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JZ842081
За публікацію цієї методичної розробки Риженко Людмила Григорівна отримав(ла) свідоцтво №JZ842081
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вітаю вас!

Я –Риженко Людмила Григорівна, вчитель історії Снігурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Снігурівської районної ради Миколаївської області.

(1)

Найважливіший сенс учительської праці - навчити учнів так, щоб вони не розгубилися в бурхливому вирі нашого життя. Школярі цікавляться тим, щ о їх оточує і для них доступне. Щоб пізнати нове, потрібне бажання. Треба зацікавити учнів не лише конкретним предметом, а й процесом отримання знань. Тоді навчання стає задоволенням. Це і обумовило вибір проблемної теми: «Мотивація навчальної діяльності учнів як засіб розвитку пізнавальних інтересів на уроках історії». (2)

Мета досвіду: Мета навчання дитини полягає в тому, щоб зробити її здатною розвиватися надалі без допомоги вчителя.

Для досягнення мети потрібно:

1.Спрямувати навчально-виховний процес на взаємодію учнів і педагога на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні.

2.Спрямувати навчально-виховний процес на розвиток умінь і навичок.

3.Застосовувати набуті знання на практиці, сприяти успішній адаптації учнів в соціумі, їх самореалізації, формувати здатність до колективної діяльності та самоосвіти.(3)

Провідна ідея: заохочення учнів до вивчення навчального предмету, формування в учнів творчих особистостей та вміння застосовувати набуті знання. (4)

У процесі впровадження проблемної теми формується ОСОБИСТІСТЬ ЗДАТНА ДО САМОРОЗВИТКУ ТА ТВОРЧОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ, що відповідає вимогам Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (5)

Цей нормативний документ зазначає:«Метою освітньої галузі «Суспільствознавство», що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві». У процесі роботи ці вимоги реалізую через використання ТЕХНОЛОГІЙ (Інтерактивна,

Проектна, ІКТ) та МЕТОДІВ (Дослідницький;

Частково-пошуковий;пояснювально-ілюстративний тощо).(6)

Для досягнення мети уроку використовую завдання різного рівня складності ( в залежності від рівня знань учнів класу – від простого до складного). Форма реалізації завдань: Завдання репродуктивно-конструктивні, Завдання конструктивно-творчі, Завдання творчого спрямування.(7)

Хочу продемонструвати як вибудовується робота над проблемною темою за допомогою завдань різного рівня складності на прикладі теми уроку: Українські землі наприкінці ХУІІ – у першій половині ХУІІІ століття (8 клас). (8)

На уроці утворюються три групи учнів, які працюють над завданнями.

1 група - Завдання репродуктивно-конструктивні;

2 група - Завдання конструктивно-творчі;

3 група - Завдання творчого спрямування.

1 група

2 група. Пригадай і запиши особистий внесок кожного із гетьманів в історію України. Визнач спільні риси характеру, що їх об’єднує. Продовж думку власними роздумами «Щоб зберегти Україну, ми повинні…»

Б.Хмельницький Очолив Національно-

Визвольну війну. Заключив дипломатичні

відносини з багатьма країнами Європи.

І. Мазепа Опікувався освітою і культурою. Хотів, щоб Україна стала незалежною від Російської імперії

П. Орлик Був автором першої

української конституції. Гетьман у вигнанні.

П. Полуботок Протидіяв царю Петру І, за що був заарештований. За легендою, його скарби і досі не знайдені.

Щоб зберегти Україну, ми повинні…

3 група. Напиши листа до сучасних українців від імені гетьмана Івана Мазепи.

Ми вже дещо втомилися слухати і виконувати завдання, тому пропоную провести фізкультхвилинку, яка не тільки допоможе нам розімятися, а й сприятиме повторенню вивченого матеріалу. (13)

Працюємо за методом «Займи позицію» + фізкультхвилинка. Учні повинні виконати певні дії : «ТАК» - піднімаєм руки вверх,«НІ» - перед собою.

  1. Історія – це наука про минуле людства.

  2. «Батьком» української історії вважають Вікентія Хвойку.

  3. Б.Мозолевський, О.Єфименко, Д.Яворницький – це композитори.

  4. Археологія – наука, що вивчає минуле за речовими джерелами.

  5. Ярослав Мудрий увійшов в історію під прізвиськом «тесть Європи».

  6. Розпис по свіжій вапняній штукатурці водяними фарбами – це мозаїка.

  7. Володимир Великий охрестив киян у 988 році.

  8. Дніпро у давні часи називали Понт Евксинський. (14)

Види творчих завдань, виконання яких практикую на уроках та в позаурочний час:

  • Індивідуальні та колективні творчі проекти;

  • Кросворди за темою;

  • Колажі;

  • Кластери;

  • Заочні подорожі;

  • «Фантастична феєрія»

  • «Магніт»,

  • «Історична зоологія»

  • «Фішбоун»,

  • «Лови помилку»

  • РАФТ

  • «Політ на хронольоті»,

  • «Лист з минулого»,

  • «Terra incognita»

Усі ці види завдань спонукають учнів до активної пошукової діяльності, самостійної роботи з додатковими джерелами, дослідження історії свого населеного пункту та родоводу. Мотивують до активної участі у суспільному житті рідного краю. Сприяють розвитку просторової, хронологічної

Поступово з невеликих повідомлень, що учні готують до уроку, починаючи з 3-5 класів, до 9-10 класу збирається матеріал, на основі якого пишеться та захищається робота в МАН.

(15)

Продемонструю свою роботу з цього напрямку на прикладі теми уроку: Про що можна довідатися із сімейного альбому. Родинне дерево. (5 клас)

Мотивація: ми матимемо можливість дослідити історію свого роду, дізнаємося про те, яку історичну інформацію можуть розповісти старі фотографії, збережемо історію для майбутніх поколінь

(16): Творчий проект «Фотографія – історичне джерело» (для учнів 3-6 класів)

(17): Творчий проект «Сімейний альбом або подорож в минуле своєї родини» (для учнів 7-11 класів)

(18): Переможці шкільного конкурсу «Без роду нема народу»

(19): Переможці районного та обласного

етапів конкурсу-захисту МАН, які на прикладі дослідження історії власних родин, прізвищ, місцевої топоніміки вивчали події з історії нашої держави. Роботи захищалися в секціях: «Історичне краєзнавство», «Етнологія», «Філософія та релігієзнавство».

(20) А зараз за допомогою вправи «Фантастична феєрія» ми опинимося в Україні в давні часи. Матимемо змогу поспілкуватися з її мешканцями і розпитати про їхнє життя. Саме з таких слів починаю урок історії у 5 класі за темою «Житло і побут давніх українців».

Для виконання завдань запрошую 3 учнів.

Вам пропонуються наступні види завдань:

  • 1 учень (працює самостійно 1-2хв.) Завдання репродуктивно-конструктивного характеру (Прочитавши текст, назви складові інтер’єру української хати. Розкажи про них від Імені дівчинки на малюнку.)

2 учень (відповідає відразу) - Завдання творчого спрямування(Розгляньте фотографію, уявіть, що сьогодні в шкільній їдальні день української кухні. Складіть меню давнього українця. Які з цих страв ви б скуштували? )

  • Додому пропоную Завдання конструктивно-творче (Прочитайте текст параграфа, намалюйте українців у традиційному одязі, розкажіть про нього від першої особи).

(21,22,23).

(24) З досвіду роботи я переконалася, що на різних етапах уроку з метою позитивної мотивації і розвитку пізнавальної діяльності учнів, потрібно використовувати різні види завдань. Наприклад, на початку уроку з метою актуалізації знань учнів, проводжу вправи: «Політ на хронольоті», «Лист з минулого», «Terra incognita”, «Кмітливий олівець». Під час вивчення нового матеріалу з метою використання міжпредметних зв’язків – вправи «Магніт», «Історична зоологія», складання кластерів, фішбоун, РАФТ, «Мозковий штурм». При проведенні рефлексії доцільно використовувати методи «Мікрофон», «Сенкан», «Лови помилку». На початку уроку завжди ставлю перед учнями проблемне питання, щоб потім у кінці уроку звернутися до його вирішення.

(25) Вправа «Політ на хронольоті». (Запускаємо хронольоти).

Звертаюся до учнів зі словами: «Уявіть, що ви потрапили в інший час», тому Обовязкова умова: не тільки вказати, яка подія відбулася, а й дати відповідь на запитання: « Що ви побачили» (2-3 речення).

Можна за допомогою хронольоту літати в гості, наприклад:кожен ряд летить у гості до різних жителів Давього Єгипту( перший – до фараона, другий – до ремісника, третій – до селянина). Така вправа сприяє розвитку хронологічної компетенції учнів, вони уявляють себе учасниками історичних подій.

Вправа «Історична зоологія»

(26, 27,28) – викликаємо до дошки 3 учнів, роздати картки із завданнями. Питання: «Який внесок в історію зробили тварини, яких зображено на картці?» В залежності від віку та рівня підготовки учнів, а також виду навчальної діяльності (урок, вікторина, позакласий захід) можна урізноманітнювати питання. Добрий результат ця вправа дає для учнів 5-7 класів, більшість з яких люблять тварин і для дітей цікаво дізнатися більше корисної інформації про своїх улюбленців.

(30) Вправа «Магніт».Які слова притягує до себе це слово (слова можуть бути іменниками, прикметниками, дієсловами). Наприклад: «Козак – вільна людина» (ЦЕ Є ТЕМОЮ РОЗПОВІДІ З 3 РЕЧЕНЬ).

Давайте разом складемо розповідь про козака з 3 речень:

  1. Козаки нікому не підкорялися. 2.Жили вони у вільних степах. 3. «Степ та воля – козацька доля».

Для розвитку просторової компетенції учнів використовую вправу «Terra incognita»

До дошки 1 учень

(31) 1. Після заповнення контурної карти «Походи Гая Юлія Цезаря», користуючись картою сучасної Європи, вказати мандрівникові маршрут по якому він повинен пройти, щоб відтворити походи Цезаря. Через які країни Європи проляже шлях мандрівника? (Германія, Франція, Бельгія,Італія, Швейцарія, ВБ).

2. Робота з контурною картою (32) – під час підготовки 1 учня.

Цей прийом дозволяє здійснити зв'язок між минулим і сучасністю, поглибити знання географичної (історичної) карти, сприяє розвитку хронологічної компетенції.

«Нестандартний початок уроку»

Відгадайте загадку:Що біжить без опочину,

Не стає ні на хвилину.

Не старіє, не вмирає,

А все нищить, забирає? (ЧАС)

(33)

Отже, тема уроку «Історія і час». Під час вивчення теми ми дізнаємося, що означає слово «хронологія», навчимося креслити лінію часу та позначати на ній дати, співвідносити рік зі століттям. Крім загадок, які мотивують учнів до визначення теми уроку, його завдань, використовую висловлювання видатних людей та елементи театралізації.

(34)

Суть прийому «Фішбоун» (риб'яча кісточка) полягає в постановці проблеми, яка вивчається на уроці, у визначенні її аспектів і знаходженні аргументів, фактів на підтвердження тієї або іншої точки зору на цю проблему. Голова – питання теми. Верхні кісточки – основні поняття теми Нижні кісточки – суть понять Хвіст – відповідь на питання Записи мають бути короткими, бути ключовими словами або фразами, що відображають суть.

До дошки 2 учнів

Фішбоун до теми уроку «Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний» (8 клас).

Складіть за допомогою ключових тез відповідь на проблемне питання уроку .

Така форма виконання завдання може бути альтернативою складанню таблиці по темі уроку.

Ця вправа розвиває вміння учнів виділяти з тексту головне, вчить встановлювати причинно-наслідкові звязки.

(35) – зразок виконаної роботи продемонструвати

(36)Для реалізації проблемної теми обираю форми роботи , що мають вагомий результат, а саме: активно залучаю учнів до участі у підготовці та проведенні шкільних виховних заходів національно-патріотичного спрямування, до роботи в шкільному історико-краєзнавчому гуртку «Пам'ять» та у суспільному житті нашого міста.

Маю 20 публікацій у журналах «Учительський журнал он-лайн», «Все для вчителя», «Відкритий урок», «Історія та правознавство». (37 – посібники з досвіду роботи).

Висновок: На уроках потрібно організувати такі умови, щоб кожний міг сам здобувати знання, створювати для учнів «ситуацію успіху». Молоде покоління повинне навчитися аналізувати проблемні ситуації, знаходити раціональні способи орієнтації в них, навчитися повніше розуміти світ, суспільство, себе, свою справу.

За словами французького письменника, «вчитись треба тільки весело; щоб переварити знання, треба поглинати їх з апетитом» Інакше кажучи, потрібно мотивувати учнів на досягнення належного результату від навчання педагогічними прийомами та засобами розвитку пізнавальних інтересів .

(38) – Дякую за увагу!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Провідна ідея: заохочення учнів до вивчення навчального предмету, формування в учнів творчих особистостей та вміння застосовувати набуті знання.
  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Історія України
  • Клас
    5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Тип
    Презентація
  • Переглядів
    8138
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    6
  • Номер матеріала
    JZ842081
  • Вподобань
    0
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
249 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JZ842081
За публікацію цієї методичної розробки Риженко Людмила Григорівна отримав(ла) свідоцтво №JZ842081
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Схожі матеріали