Ці матеріали розповідають про унікальні традиції східного театру, зокрема особливості сценічного мистецтва Китаю та Індії. Окрему увагу приділено Пекінській опері, де артисти поєднують спів, акробатику та символічну мову жестів за повної відсутності декорацій. Текст пояснює значення гриму та костюмів, які кольорами та вишитими символами розкривають характер і соціальний статус персонажа. В індійській культурі театральне дійство постає як музично-танцювальна драма, де кожен рух пальців та міміка передають складні емоції під супровід національного оркестру.