Марія Матіос (нар. 1959 р. ) – українська поетеса, прозаїк, публіцист, політична діячка.
Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки (Чернівецька область) в гуцульській родині.
З дитячих років вона була зацікавлена мистецтвом і писала вірші.
Мама майбутньої письменниці працювала вчителькою і завдяки їй дівчинка рано відчула красу і силу художнього слова. А від бабусі, яку на селі називали Соломоном за здатність розмовляти афоризмами, – перейняла вміння глибоко проникати у психологію людини – героїв своїх майбутніх творів.
Вищу освіту письменниця здобула у 1982 році на філологічному факультеті Чернівецького державного університету на відділенні української мови та літератури.
Після закінчення вишу – працювала бібліотекарем у книгозбірні при університеті й публікувала свої перші збірки поезій.
У 1986 році Марію Матіос прийняли до Національної спілки письменників України. З 1992 по 2002 рік вона займалася журналістикою – працювала редактором багатотиражки машинобудівного заводу, згодом стала однією із засновниць і відповідальним секретарем науково-літературного часопису «Буковинський журнал», заступницею голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України.
З 2005 по 2010 рік письменниця обіймала посаду заступника голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. У 2011 році вона була членом журі літературного конкурсу «Юне слово» і головою редакційної ради міжнародного соціального проекту – збірки розповідей про добро «Книга добра». З 17 червня 2015 року – працювала головою підкомітету ВРУ з питань книговидання та книгорозповсюдження. З 2012 по 2014 рр. та з 2014 по 2019 рр. Марія Матіос – народний депутат VII і VIII скликань до Верховної Ради України. З 1997 року письменниця мешкала в Києві, а у 2008 році рішенням міської ради Чернівців їй було надано звання почесної громадянки Чернівців.
Свої вірші Марія Матіос почала публікувати ще школяркою – у 15 років. Прозою дебютувала у 1992 році в журналі «Київ», де була надрукована її новела «Юр'яна і Довгопол». Відомо, що передмову до цієї публікації написав український письменник – Володимир Дрозд.
На сьогодні Марія Матіос є автором 7 збірок поезій і 19 книг прози. Для її поезій притаманне органічне відчуття колориту рідного буковинського краю, вміння по-своєму сказати про минуле і сучасне народу, передати стан людської душі, закоханої в красу і неповторність навколишнього світу. Найкращі поезії – перейняті фольклорними мотивами. У багатьох, на перший погляд, пейзажних віршах, є щось більше, аніж живописання природи – в них олюднення природи і усвідомлення людини як її частки. У звичайних і буденних речах поетеса знаходить високу поезію, а вірші про кохання за своїм морально-етичним потенціалом несуть і соціальне навантаження. Як зазначають критики, в них «звичайна жінка з маленьким сентиментом у душі» піднімається до жінки, що є «найсуспільнішою з усіх людей».
Якнайкраще свій талант Марія Матіос проявила у прозі – саме прозові твори прославили письменницю в Україні і далеко за її межами. На сьогодні вона вважається «найпліднішою письменницею» України з часів Незалежності.
Рекордсменом із перевидання у вітчизняних видавництвах є роман «Солодка Даруся» (2004), у якому розповідається про драматичну долю дівчини Дарусі та її батьків із невеликого буковинського села у довоєнні та повоєнні роки. Дмитро Павличко так відгукнувся на появу цього твору: «Ця річ уже сьогодні належить до видатних непроминальних творів». А Павло Загребельний зазначив: «Письменниця Марія Матіос романом «Солодка Даруся» сміливо і рішуче відкинула правила політичної обережності й суспільних табу – і на свій страх і ризик здійснила жорстоку мандрівку в наше криваве, й не менш жорстоке історичне пекло, в безодню, куди лячно зазирати». Роман «Солодка Даруся» витримав шість перевидань загальним накладом понад 200 тисяч примірників і вийшов окремими книгами польською, російською, хорватською, німецькою, литовською, французькою, італійською, англійською та сербською мовами.
Твори Марії Матіос неодноразово ставали основою до постановок на театральних сценах. У Івано-Франківському академічному обласному музично-драматичному театрі імені Івана Франка ставили вистави «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки» та «Нація». На сцені херсонського драматично-музичного театру з аншлагом йшла театралізована версія роману «Не плачте за мною ніколи», а у київському театрі оперети – вистава «Москалиця» за однойменним твором письменниці. Відомо також, що відбувалися постановки за мотивами книг Марії Матіос і на закордонних театральних сценах – зокрема, у Польщі. Там вистава за мотивами «Солодкої Дарусі» була настільки успішною, що зібрала кілька гран-прі на популярних театральних фестивалях. Найпопулярніший роман письменниці «Солодка Даруся» став також основою для екранізації у кіно.
2004 р. – переможниця конкурсу «Книжка року» за роман «Солодка Даруся».
2005 р. – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка () за роман «Солодка Даруся».
Лауреат літературної премії «Благовіст» та премії імені Володимира Бабляка (в галузі публіцистики).
2007 р. – переможниця конкурсу «Книжка року 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки».
2008 р. – переможниця конкурсу «Книга року 2008» за роман «Москалиця. Мама Маріца».
2008 р. – звання «Почесна громадянка міста Чернівців».
2008 р. – звання “Заслужена працівниця культури України”.
2015 р. – Орден княгині Ольги III ст. – за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.
2019 р. – переможниця конкурсу «Книжка року 2019» за роман «Букова земля».
Роман Марії Матіос «Солодка Даруся» введений у програму з української літератури середньої школи.
