і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Арт-терапія в роботі з підлітками і старшокласниками. Шлях до мети
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

М. Лермонтов «Із Ґете» («Ген на верховини…»)

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Світова література, 5 клас

________

Урок № _______

Тема. М. Лермонтов «Із Ґете» («Ген на верховини…»)

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, його твором, із поняттям «епітет»; розвивати навички вдумливого й виразного читання поетичних творів, їх аналізу, уміння порівнювати й зіставляти, визначати художні прийоми й засоби; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Давньогрецького поета Алкмана, німецького майстра поетичного слова Й. В. Ґете та російського письменника Михайла Юрійовича Лермонтова розділяють століття. Але в їхніх творах багато спільного. Для справжньої поезії не існує меж, пов’язаних із часом, місцем проживання, національністю. Усіх людей єднає вічна, нетлінна краса. І найщасливішою є та людина, яка вміє осягнути її серцем та душею, оспівати в поетичних рядках. Мабуть, саме про споглядання природи писав Алкман:

«Щасливий той, хто розсудливо, без слів, проводить свій вік» (без слів — без галасу, славослов’я, вихваляння).

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Виразне читання віршів Алкмана, Ґете (за бажанням — напам’ять)

2. Висловлення своїх суджень про пейзажні поетичні замальовки, про роль краси природи в житті людини

3. Робота над текстом вірша Алкмана «Сплять усі верховини…»

Поєднайте логічні пари з вірша Алкмана «Сплять усі верховини…»

верховини робуче

скелі хижий

земля стрімчасті

плем’я гірські

звір чорний

4. Пошуково-дослідницьке завдання

Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть усі дієслова з вірша Алкмана і з вірша Ґете, зробіть висновок.

Висновок. Вірш Ґете динамічніший: у ньому міститься більше дієслів, особливо таких, що означають рух, а не стан.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Михайло Юрійович Лермонтов був дуже обдарованою освіченою людиною. Він чудово малював, грав на скрипці, писав вірші. У нього було складне дитинство (ворожнеча бабусі з батьком, утрата матері). До того ж йому судилося коротке життя. Лермонтова часто порівнюють з яскравим метеоритом, який несподівано з’явився на небосхилі російської літератури і раптово зник, залишивши нащадкам свої чудові твори. Серед них — «Із Ґете» («Ген на верховини…»)

2. Виразне читання вірша М. Лермонтова «Із Ґете» вчителем у перекладі Т. М асенка та мовою оригіналу

3. Обмін враженнями про прочитане

Що зображено у цьому вірші?

У чому особливість зображуваного?

Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

Чим схожий цей вірш на поезії Алкмана й Ґете, чим відрізняється?

Чи зберігається дух, настрій творів у цих трьох поезіях?

4. Слово вчителя

Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники — художні означення, які називаються епітетами.

Запис до літературознавчих словничків

Епітет — це художнє означення.

Епітети слід відрізняти від звичайних прикметників-означень, що просто характеризують предмет, указуючи на його форму, розмір, колір, матеріал або властивість. Наприклад, м’яка іграшка — звичайний прикметник-означення, а м’яке серце — епітет; дорослий хлопець — дорослий учинок; хижі звірі — хижі пазурі і под.

5. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з віршів Алкмана,

Ґете й Лермонтова, порівняйте їх, визначивши, чи додають вони творові нових відтінків значень.

Очікувані висновки

Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).

У вірші Ґете епітетів мало, але нічний пейзаж лагідніший завдяки зменшувально-пестливому слову «вітрець», словосполученню «пташиний грай» у значенні «пташині ігри, галас».

У поезії Лермонтова нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю; тиша аж бринить. Це враження створюється за допомогою подвійного заперечення («Не курять дороги, Листя не тремтить»). «Бажаний спокій, відпочинок такий близький!» — переконує нас автор.

Підсумок учителя

Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими ми ознайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа, ніби жива істота, тремтить, лягає спати. Такий прийом «олюднення» називається персоніфікацією.

Запис до літературознавчих словничків

Персоніфікація (уособлення) — уподібнення неживих предметів чи явищ

природи людським якостям. Це один із видів метафор.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Знайдіть метафори (персоніфікації) у вивчених віршах і поясніть їх.

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш М. Л ермонтова «Із Ґете», вивчити напам’ять (за бажанням); зробити ілюстрації.

VII. Підбиття підсумків уроку

Світова література, 5 клас

_________

Урок №________

Тема. Ф. Тютчев «Я знаю в праосені пору…»

Мета: ознайомити з життям і творчістю поета, допомогти усвідомити красу, художню майстерність його вірша «Я знаю в праосені пору…»; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, уміння висловлювати власну думку та враження від прочитаного, визначати художні засоби виразності; виховувати любов до природи, до поетичного слова; естетичні смаки.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Природа, різні пори року завжди надихали поетів, музикантів, художників на створення шедеврів. До речі, не лише митців, а й поважних учених, державних діячів, дипломатів. Серед них — Федір Іванович Тютчев, із життям і творчістю якого ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці. Багато поколінь людей отримують справжню насолоду, читаючи ліричні твори російського поета. Сподіваюся, що й вас вони не залишать байдужими.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Виразне читання (або розповідь напам’ять) вірша М. Лермонтова «Із Ґете», висловлення свого враження про нього, частковий аналіз

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Ознайомлення із біографією Ф. Тютчева

Ф.І. Тютчев народився 23 листопада 1803 року в сім’ї дворянина в маєтку Овстюг Орловської губернії.

Сім’я Тютчевих була знатною, навіть мала свій герб, мама любила музику і літературу, знала багато мов, тато захоплювався філософією та історією. Двоє дітей Тютчевих здобули гарну освіту, мали різнобічні інтереси, зростали в атмосфері духовності і порядності.

Сьогодні у будинку Тютчевих працює музей поета, де збереглися обстановка і дух того часу. Кабінет і вітальня – улюблені кімнати поета.

Коли Тютчеву виповнилося 7 років, батьки запросили стати вчителем хлопчика відомого у той час поета і перекладача Семена Раїча, який добре знав історію, мову та літературу. До речі, пізніше Раїч стане вчителем Михайла Лермонтова. Федір Іванович дуже любив свого вчителя, багато працював, читав. А вже в 10 років почав писати власні вірші. В 17 – перекладати літературні твори. Творчий спадок поета налічує багато перекладів, більше 200 віршів, і кожний з них – неповторний.

Мати Тютчева мріяла про те, щоб її син став дипломатом. Здобувши освіту, Тютчев відправляється на службу у Європу, де працює спочатку у Мюнхені, потім у Турині як член Колегії закордонних справ.

А у вільний від роботи час у колі своєї сім’ї –першої дружини Елеонори та трьох донечок - у затишному будиночку пише вірші, згадуючи Батьківщину та її неповторну природу.

Друкувався Тютчев мало. А в літературу його ім’я ввійшло після того, як його вірші прочитав та опублікував у своєму журналі «Совремєннік» в 1836 році Олександр Пушкін. Так читачам стали відомі 24 геніальних вірша, які автор підписав ініціалами «Ф.Т.» Слава прийшла пізніше, а в 1854 році вийшла перша збірка творів поета.

2. Виразне читання вірша Ф. Тютчева «Я знаю в праосені пору…» мовою оригіналу й у перекладі

Есть в осени первоначальной
Короткая, но дивная пора -
Весь день стоит как бы хрустальный,
И лучезарны вечера...
Где бодрый серп гулял и падал колос,
Теперь уж пусто всё - простор везде,—

Лишь паутины тонкий волос
Блестит на праздной борозде.
Пустеет воздух, птиц не слышно боле,
Но далеко ещё до первых зимних бурь
И льётся чистая и тёплая лазурь
На отдыхающее пол

3. Словникова робота

4. Обмін враженнями про вірш, евристична бесіда

  • Про яку пору осені йдеться, які народні та поетичні назви вона має, чому? (Початок осені, золота осінь, «бабине літо»)

  • Чи помітна присутність людини в цій пейзажній картині? Як саме? (У рядку «де серп гуляв і падало колосся» йдеться про невтомну працю людей на полі.)

  • Яка деталь свідчить саме про пору «бабиного літа»? (Павутиння, що літає в повітрі.)

  • За допомогою яких художніх засобів створюється така чудова пейзажна картина? (Епітетів: чисте повітря, день прозорий, мирна борозна, блакить прозора й тепла, поле стомлене і тихе; метафор (уособлення): вечір зве, серп гуляв, блакить ллється; порівняння: павутиння, мов тонке волосся.)

  • Який настрій має поезія Ф. Тютчева?

5. Завдання пошуково-дослідницького характеру

Таблиця для заповнення:

Назва твору,

автор

Тема вірша

Художні засоби, які використав автор

Епітети

Метафори

Порівняння

Прізвище художника, який змалював цю пору року.

Назва його відомих вам картин

Які почуття викликали у вас картини?

Який настрій вірша Тютчева?

Чи змінився ваш настрій після прочитання твору? Як саме?

Поет дуже спостережливий, добре знає і розуміє природу.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

На основі поезії «Я знаю в праосені пору…» складіть «психологічний портрет» автора, тобто дайте характеристику письменникові.

Очікувана відповідь

— Поет любить природу, милується нею, вона для нього — джерело натхнення; вразливий, поважає людей праці, спостережливий, життєрадісний.

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш Ф. Тютчева «Я знаю в праосені пору…», вивчити напам’ять; дібрати вірші Тютчева про інші пори року.

VII. Підбиття підсумків уроку

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    11.08.2018
  • Розділ
    Зарубіжна література
  • Клас
    5 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    145
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    IA472690
  • Вподобань
    0
Курс:«ZOO-психологія: як навчитися розуміти тварин»
Левченко Вікторія Володимирівна
36 години
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь