Щодо України на початку XIX ст. українські землі були поділені в основному між двома континентальними імперіями Європи — Австрійською імперією Габсбургів та Російською імперією Романових. На підросійській Наддніпрянській Україні після ліквідації гетьманщини, Запорозької Січі та залишків місцевого самоврядування політична думка переживала період занепаду. Осмислення ситуації, шо склалася, відбувалося в прихованих формах таємних товариств і творів анонімних авторів. У XIX ст. у суспільній думці на Сході Європи вже існувала стійка федералістична традиція. Вимогу федеративного устрою Росії висували ще декабристи, ідеї федералізму проповідували Т. Г. Шевченко, М. Костомаров та інші члени Кирило-Мефодіївського братства, автори «Русалки Дністрової», а також О. Герцен, М. Чернишевський та М. Огарьов. Проте, очевидно, найвидатнішим представником федералістичної думки в XIX ст. тут був М. Драгоманов.






















