Лишайники – це симбіотичні організми, що складаються з гриба (мікобіонта) та водорості або ціанобактерії (фотобіонта). Це унікальне співжиття дозволяє лишайникам виживати в екстремальних умовах, де інші організми не можуть існувати.
Особливості лишайників:
Симбіоз:
Гриб забезпечує водорість або ціанобактерію захистом від висихання та шкідливого впливу ультрафіолетового випромінювання.
Водорость або ціанобактерія здійснює фотосинтез, забезпечуючи гриб органічними речовинами.
Будова:
Тіло лишайника називається сланню.
Слань складається з гіф гриба, між якими розташовані клітини водорості або ціанобактерії.
Форми слані:
Накипні (кіркові): мають вигляд кірки, щільно прикріпленої до субстрату.
Листуваті: мають вигляд листоподібних пластинок.
Кущисті: мають вигляд розгалужених кущиків.
Розмноження:
Вегетативне: частинами слані, соредіями (скупчення клітин водорості або ціанобактерії, обплетених гіфами гриба) або ізидіями (невеликі вирости на слані).
Статеве: спорами гриба.
Поширення та значення:
Лишайники поширені по всьому світу, від арктичних тундр до тропічних лісів.
Вони можуть рости на різних субстратах: ґрунті, каміннях, деревах.
Лишайники відіграють важливу роль в екосистемах:
Беруть участь у ґрунтоутворенні.
Служать кормом для тварин (наприклад, північних оленів).
Використовуються як індикатори забруднення повітря.
Використовуються в парфумерії та медицині.
Додаткова інформація:
Лишайники дуже чутливі до забруднення повітря, тому їх часто використовують як біоіндикатори.
Деякі види лишайників використовуються в медицині для лікування різних захворювань.
Лишайники ростуть дуже повільно, тому їх важливо охороняти.
