Луї Арагон. Біографія, життя і творчість письменника.

Луї Арагон, французький письменник і політичний діяч. Вчився з 1915 на медичному факультеті в Парижі. Брав участь з 1917 в 1-ій світовій війні санітаром. Перші вірші написав в 1917. Але вже в ранніх віршах різко виражена критика буржуазного світу. Надалі творчість А. розвивалося у напрямі до реалізму. Радянський Союз став для нього символом нового світу: поема «Червоний фронт» (1931, русявий.(російський) пер.(переведення) 1931), сб.(збірка) віршів «Ура, Урал!» (1934). У циклі романів «Реальний світ» (1934—51) робочий клас показаний як висхідна сила нації. У роки німецько-фашистської окупації А., один з організаторів і співець французького Опору (1940—44), співробітничає в підпільній газеті «Летр франсез». У збірках віршів «Ніж в серці» (1941), «Очі Ельзи» (1942), «Паноптикум» (1943), «Французька зоря» (1945), в збірці розповідей «Падіння і велич французів» (1945) і ін. гіркота поразки Франції неотделіма від заклику до боротьби. У 1946—53 вийшли 2 книги документальної прози «людина-комуніст». У збірці віршів «Знову ніж в серці» (1948) А. різко критикує проникнення імперіалізму США до Європи. Цикл «Реальний світ» в 1949—51 завершений романом «Комуністи» (русявий. пер.(переведення) 1953, нове допрацьоване французьке видавництво 1967). Поема «Ока і пам'ять» (1954) — досвід поетичного осмислення доріг розвитку людства. А. багато зробив для популяризації у Франції радянської літератури, опублікував книгу «Радянські літератури» (1955), в якій писав про розквіт багатонаціональної культури СРСР. Поема «Нескінчений роман» (1956) присвячена політичним подіям 20 ст, в які вплітається біографія поета. У романі «Пристрасний тиждень» (1958, русявий.(російський) пер.(переведення) 1960) на широкому суспільно-історичному фоні змальована дорога художника до народу. А. — автор поеми «Поети» (1960), експериментально-ліричних романів «Загибель серйозно» (1965) і «Бланш, або Забуття» (1967). Опублікований ряд книг і статей по проблемах сучасної літератури, в яких виступав проти догматичних тлумачень соціалістичного реалізму; у те ж час він висловлював і деякі спірні думки.