і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • "Любов - Господня благодать..." Інтимна лірика Т.Шевченка. Диптих "Г.З" ("Немає гірше, як в неволі..."), "Якби зострілися ми знову..."

"Любов - Господня благодать..." Інтимна лірика Т.Шевченка. Диптих "Г.З" ("Немає гірше, як в неволі..."), "Якби зострілися ми знову..."

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1800 грн
540 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №ZO103353
За публікацію цієї методичної розробки Голик Олена Валеріївна отримав(ла) свідоцтво №ZO103353
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Отримати код

Голик О.В.

«ЛЮБОВ – ГОСПОДНЯ БЛАГОДАТЬ»

Тема: Інтимна лірика Т.Шевченка. Диптих «Г.З» («Немає гірше, як в неволі…»), «Якби зострілися ми знову…».

Мета: ознайомити учнів з інтимною лірикою Т.Г.Шевченка, поглибити знання про лірику; розвивати образне мислення, уміння «бачити» секрети поетичної майстерності; розглянути красу і складність людських почуттів; навчати учнів брати за основу своєї життєвої позиції і своїх дій духовно-моральні цінності; виховувати почуття любові, відповідальності.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: урок-почуття.

Наочність, обладнання: портрети Т.Шевченка та Г.Закревської, епіграфи, «Кобзар», аудіо запис, літературознавчі словники.

Форми, методи та прийоми роботи: довідка, повідомлення учня, словникова робота, елементи дослідницької роботи, «Картинна галерея», проблемне запитання, «Ланцюжок почуттів», «Теоретичний криголам», «Мікрофон», «Побажай мені удачі», «Незакінчене речення», робота з літературознавчими словниками, «Займи позицію».

Теорія літератури: інтимна лірика, елегія, послання, сентенція, ремінісценція, хронотоп, криптонім, полісиндетон, плеоназм, антитеза, експресія, метафора, епітет, тавтологія, уособлення, диптих, медитація, рефлексія.

Міжпредметні зв’язки: усна народна творчість (українська народна пісня), історія України (період Козаччини, діяльність Б.Хмельницького, П.Орлика, І.Виговського, І.Мазепи), образотворче мистецтво (Т.Шевченко. Портрет Г.Закревської), музичне мистецтво (Ф.Шопен. «Мелодія раю»).

Епіграфи:

Будь моїм святим натхненням

І скарбом найвищим!

Подорожником на рану

І другом найближчим!

В.Грабовський

Два тижні їм Бог дарував

Безмовного щастя п’янкого,

Щоб потім Тарас все життя повторяв:

«Якби-то зустрілись ми знову».

В.Грабовський

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

1. З’ясування емоційної готовності.

«Побажай мені удачі».

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду.

Асоціативний ряд: кохання.

Кохання - політ душі, мрії, ніжність, радість, взаємність, щастя, натхнення, майбутнє.

3. «Незакінчене речення».

Для мене кохання – це…

ІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

  1. Вибір цілей із запропонованих учителем.

  2. Колективне планування.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

(Звучить аудіозапис музики Ф.Шопена «Мелодія раю»).

Т.Шевченко мав свій ідеал жінки, кохав і був коханий. Про це він писав у баладах, віршах та поемах. Інтимна лірика Т.Г.Шевченка дуже нагадує українську народну пісню не лише за формою, а й за змістом. Поет розумів кохання як джерело радості й піднесення.

Особливе місце в інтимній ліриці Тараса Григоровича займають автобіографічні вірші: «Г.З.», «І станом гнучким, і красою», «Ми вкупочці колись росли», «Якби зострілися ми знову…».

Сьогодні на уроці ми розглянемо диптих Т.Шевченка «Г.З.» та «Якби зострілися ми знову…». Спробуємо зрозуміти душу та серце поета.

IV. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота над ідейно-художнім аналізом твору. Система запитань і завдань.

Виразне читання поезії Т.Шевченка «Г.З.» учителем.

  • Які риси, на вашу думку, поєдналися у вірші Т.Шевченка «Г.З.»? (Любовного послання й елегії).

Теорія літератури.

Послання, епістола – (гр. epistole - лист) – жанр поезії й публіцистики: твір, написаний у формі листа чи звертання до когось.

Елегія – (гр. elegeia, від elegos – журлива пісня) – ліричний вірш, у якому виражені настрої журби, смутку, роздуму, меланхолії, що породжені соціальною несправедливістю, сімейним чи особистим горем.

  • До якого виду лірики належить цей вірш? (Інтимної).

Теорія літератури.

Інтимна лірика – умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив – любовна пристрасть автора.

  • Коли він був написаний? Що ви про це знаєте?

Повідомлення учня.

Поезія Т.Г.Шевченка «Г.З.» написана орієнтовно наприкінці вересня – у грудні 1848 року під час зимівлі Аральської описової експедиції 1848-1849 рр. на острові Косарал. Автографи – у «Малій книжці» (ІЛ. – Ф.1. - №71. – С.274-276) та у «Більшій книжці» (ІЛ. – Ф.1. – Т.6. - №67. – С.137-138). Першодрук в альманасі «Хата» (Санкт-Петербург, 1860 року) під назвою «На Вкраїну.

  • Хто ж адресат вірша? (Ганна Закревська).

Довідка.

Ганна Закревська (1822-1857) – дружина поміщика П.Закревського, таємне кохання поета. Шевченко познайомився з нею 29 або 30 червня 1843 року в с. Мойсівці на бенкеті в господині маєтку Т.Волховської. На час зустрічі із поетом їй виповнився 21 рік. М’яка та добра, одружена, мати двох дітей. Шевченко не раз бував у маєтку в с. Березова Рудка на Полтавщині, намалював портрет Г.Закревської та її чоловіка П.Закревського.

  • Чим Ганна полонила серце Шевченка? (Вродою і скарбом душі. В цій жінці Тарас бачить одухотворений образ. До цього він зовсім не думав про шлюб. А після, як реакція на його безнадійність, з’являється в поета те характерне для нього і вже незмінне упродовж усього життя бажання мати свою родину, свій дім, дружину, тихий і надійний захисток. Це бажання невдовзі переростає в гостру душевну потребу).

  • У той час було модно прикрашати дім портретами, тож Платон Закревський забажав портрети дружини і свій, запропонував Шевченкові їх намалювати. За два тижні Тарас Намалював портрет Ганни. Дуже запав у душу пристрасний погляд жінки. Портрет вийшов теплим, ліричним.

  • Розкажіть про свої враження від портрету. (На нас дивляться сумні темні очі, молода жінка соромливо усміхається. Коли довго дивитися в її великі темні сині очі, то вони здаються живими. В очах читається смуток і потаємний біль. Густе темне волосся, шовкові шнурочки чорних брів, відкритий світлий лоб, красивий прямий ніс, червоні вуста, вкриті рум’янцем щоки.

Портрет сповнений ніжності, світла, любові. Шевченко намагався показати вдачу і настрій Ганни. Це був спалах у його художній творчості, бо все йшло від любові).

  • Яка тема вірша? (Тема – протиставлення щасливого минулого ліричного героя його теперішньому – традиційне для елегії).

  • Що відкриває поезія? (Сентенцію, залучаючи ремінісценцію з «Божественної комедії» Данте: «Немає гірше, як в неволі / Про волю згадувать»).

Теорія літератури.

Сентенція (лат. sententia - думка, судження) – вислів афористичного змісту.

Ремінісценція – (від лат. reminiscentia – спогад) – відгомін у художньому творі мотивів, образів, деталей, висловів із широковідомого твору іншого автора.

  • Що ви можете сказати про будову твору? (Він побудований у формі монологу ліричного героя-поета).

  • Яку має композиційну систему? (Складається з трьох частин: експозиція (рядки 1-12), центральна частина (рядки 13-62), висновок (рядки 63-64).

  • Який початок вірша? (Елегійний).

  • Обґрунтуйте своє твердження. (Переважають узагальнення з подальшими, введеними через протиставлення, відповідна до життєвих обставин ліричного героя конкретизацією сюжетної ситуації: «А я / Про тебе, воленько моя, / Оце нагадую. Ніколи / Ти не здавалася мені / Такою гарно-молодою / І прехорошою такою, / Так, як тепер на чужині, / Та ще й в неволі»).

  • Яка опозиція деталізується й посилюється? (Неволя-воля).

  • Що називається хронотопом?

Теорія літератури.

Хронотоп – (гр. chromos – час і topos – місце) – взаємозв’язок часових і просторових характеристик, зображених у художньому творі явищ.

  • Поясніть, оперуючись текстом вірша.

    Хронотоп

    І-ІІІ частини

    ІІ частина

    Реальні картини

    Уявна дійсність

  • Які часові плани сполучаються між собою? (Минуле – теперішнє – майбутнє - спогади і сподівання).

  • Дослідіть часові плани у І частині поезії.

    Теперішнє

    Минуле

    Теперішнє

    «Оце нагадую»

    «ніколи… не здавалася»

    «тепер»

  • На якій межі знаходиться теперішнє? (На межі майбутнього «глянь», «усміхнися»).

  • Які структурні принципи жанру послання застосовує Т.Шевченко у поезії «Г.З.»? (Техніку зміни і суміщення осіб («я» - «Ти» - «вони»).

  • У чому виявляється жанрова позиція послання? (В зорієнтованості переживання ліричного героя на реального адресата – Ганну Закревську).

  • Чи прямо називається ім’я жінки в основній частині вірша? (Ні. Позначено лише криптонімом у заголовку).

Теорія літератури.

Криптонім (псевдонім) – (від гр. pseudonymos - не справжньо поіменований) – вигадане прізвище, ім’я або певний знак, під яким замість власного імені виступає у пресі письменник, художник, актор, журналіст.

  • Назвіть опорні образи. (Це образи волі, долі, зорі, моря).

Характеристика образів.

Образ волі. Спогад про волю ліричний герой переживає як спогад про кохану жінку. «Воленько моя». Воля уподібнюється чарівній жінці («гарно молодій», «прехорошій»).

  • Чому автор ототожнює з образом коханої один із найпринциповіших для себе станів повноцінного людського буття? (Пам'ять серця заволоділа свідомістю поета).

Образ зорі. Це опорний образ, уособлення коханої поета (рядки 15-27) («слухняная…зоре!»).

  • Як зображена зоря у творі? (Відповідно до української міфопоетики красунею-дівчиною, що на світанку відкриває небесні ворота і випускає сонце на небо).

  • Як її називає Т.Шевченко? («Рожевая зоре!»).

  • Звідки встає зоря? («Із-за моря»), тобто сходить над Україною).

  • Як поет у вірші «Г.З.» опоетизовує й інтимізує образ зорі-коханої? (Двічі повторюючи визначення «моя єдиная»: «І ти, моя єдиная, / Встаєш із-за моря, / З-за туману, слухняная / Рожевая зоре! / І ти, моя єдиная, / Ведеш за собою / Літа мої молодії»).

Образ моря.

- Охарактеризуйте образ моря. (Море – образ і реальний, і символічний).

- Доведіть це.

Образ моря

Реальний

Символічний

Аральське море

Нездоланна перешкода між героєм і його батьківщиною

  • Чи можна стверджувати, що образ моря перейнятий Шевченком із фольклору і є типовим для його поезії? (Так).

  • Назвіть твори, в яких функціонує цей образ. («Думка» («Тече вода в синє море…» тощо).

  • Як передано поступове занурення ліричного героя у спогади? (За допомогою звуження поля зору).

  • Обґрунтуйте свою думку. (Море в його уяві «заступають» спочатку типові українські «Широкії села / З вишневими садочками / І люде веселі», потім образи конкретного, хоч і не названого села Мойсівки і гостей на бенкеті в його власниці: «ті люде, і село те, / Де колись, мов брата, / Привітали мене» і нарешті образ восьмидесятирічної господині поміщиці Волховської, теж не названої: «Мати! Старесенька мати!»).

  • Як у вірші зреалізовується душевне піднесення, що його переживає поет, згадуючи своє кохання? (Інтонаційним наростанням, основні чинники якого – синтаксичні й лексичні повтори, анафори, повторення сполучника «і»).

Теорія літератури.

Полісиндетон – (гр. poly- багато, sundeton – зв’язане), або Багатосполучниковість – нагромадження у фразі чи строфі великої кількості однакових сполучників, аби уповільнити розповідь, посилити наспівність, підкреслити роздуми мовця.

  • Де продовжується нагнітання експресії у творі? (У третьому сюжетному епізоді).

  • Що воскрешають його згадки? (Багатолюддя, атмосферу патріархальної гостинності й невимушеності, що панували на прийомах у Мойсівці).

  • Як змальовані ці картини? (З усією безпосередністю, живістю).

  • Чим підтримується цілісна система інтонування? (Різними видами повторів).

  • Заповніть таблицю.

Анафора

«…Погуляти… Погуляти…», «А ви… А ти…»

Лексичні повтори (плеоназми)

«По давньому, по старому»

Синтаксична подібність фрагментів тексту

«Мати! / Старесенька мати! / Чи збираються ще й досі / Веселії гості / Погуляти у старої, / Погуляти просто…»

Теорія літератури.

Плеоназм – (гр. pleonasmos – надмірність, перебільшення) – засіб багатоголів’я, вислів, у якому є однозначні, а тому зайві слова.

Анафора – (від гр. anaphora – піднесення, винесення вгору), або Єдинопочаток - повторення тих самих звуків, слів, синтаксичних конструкцій на початку віршових рядків, частин фрази, речень, абзаців, строф, розділів твору.

  • Який світ відтворює зігріта спогадами свідомість поета із заслання? (Життєрадісний український світ: тричі вжитий епітет «веселий» («люди веселі», «веселії гості», «веселі дівчаточка»).

  • Як поет передає красу коханої? (Як взірець чарівливої вроди й душевної гармонії).

  • За допомогою чого змальовує свою любов і захоплення? (Яскраво виписаними деталями предметної характеристики: («Тихо, пишно походжаєш», «очима / Аж чорними – голубими… чаруєш», «стан гнучкий»).

Образ долі.

  • Який образ згадується, як оригінальне оцінне уособлення? (Образ долі).

  • Скільки разів постає цей образ у тексті? (Двічі: «А ти, доле! / А ти, мій покою! / Моє свято чорнобриве», «Свято моє! / Єдинеє свято!»).

«Картинна галерея».

  • Зачитайте, як у творі описані очі Ганни Закревської? (З незвичайною експресією).

Теорія літератури.

Експресія – (від лат. expression вислів, вираз) – виразність, особливі зображувальні й виражальні якості художньої мови, які створюються використанням відповідної лексики, тропів, фігур тощо.

  • Чи відповідають вони зображенню їх на портреті, виконаному Т.Шевченком? (Міркування учнів).

  • Ось як інтерпретує вираз і колір очей Г.Закревської на цьому портреті М.Шагінян: «На жодному з портретів Т.Шевченка нема таких очей, нема такого повного, трагічного, душевного життя очей, такого слізно-ніжного, промовистого погляду, як на портреті Г.Закревської. І очі ці особливі: вони здаються чорними, але, якщо придивитися, ви бачите, як старанно Шевченко втримав у них справжній їх колір, сяючу навколо великих зіниць глибоку синяву».

  • Як тематичний розвиток розкривається у четвертому сюжетному епізоді? (Переходить од спогаду до сподівання, теперішній час викладу змінюється майбутнім. Минуле вписується в майбутнє).

  • Яка сюжетна кульмінація твору? (Несміливо висловлена ліричним героєм надія на прихований від сторонніх очей порух серця жінки, котру він далі ніжно любить).

  • Емоційне напруження викладу пригасає чи підвищується? (Пригасає).

  • Яка інтонація змінює питальну? (Розповідна).

  • Що демонструє високу мораль, шляхетність ліричного героя? (Переживання).

  • Як передано чистоту й безкорисливість його захоплення заміжньою жінкою? (Скромністю, ненав’язливістю сподівань того поета, гіпотетичністю його надій на добру по собі пам'ять).

  • За допомогою чого це відтворено? (Завдяки двічі повтореному вставному слову «може», обставина дії – «ненароком», «тихенько-тихо, / Щоб ніхто і не побачив…», глибокою, позначеною крапкою паузою після цього речення, а також сповненою драматизму прикінцевою фразою).

  • Як би ви назвали п’ятий сюжетний епізод? (Висновком).

Проблемне запитання.

  • Чим озивається в душі ліричного героя пережите: наріканням на своє підневільне становище, жалем за тим життям, що плине без нього на волі, чи просвітленням, молитовним настроєм? («А я, доленько, в неволі / Помолюся Богу»).

  • Як Шевченко розв’язує тему протиставлення щасливого минулого нещасливому теперішньому у вірші Т.Шевченка «Г.З.»? (Міркування учнів).

  • Куди повертається свідомість поета? (У реальний час неволі).

  • З чим протиставляється звернення? (З тим, що містилося на початку твору («А я / Про тебе, воленько моя, / Оце нагадую» - «А я, доленько, в неволі / Помолюся Богу»).

Робота над поезією Т.Шевченка «Якби зострілися ми знову…».

  • У якому вірші Т.Шевченко продовжив уявну розмову з Ганною Закревською? (У поезії «Якби зострілися ми знову…»).

Виразне читання поезії.

Читання вірша учнем і дівчиною у формі діалогу на фоні музики.

(Звучить «Місячна соната» Л.Бетховена).

  • Визначте жанр твору. (Жанр - послання з медитативною рефлексивною основою).

Теорія літератури.

Медитація – (лат. meditation, від meditor – роздумую) – ліричний вірш-роздум над важливими філософськими та іншими проблемами людського буття (життя і смерть, дружба і кохання, природа тощо).

Рефлексія – (лат. reflexio - вигин, відображення) – емоційне осмислення у художньому творі автором власних переживань, роздуми над динамікою душевного стану.

  • Що ви знаєте про історію його створення? (Написане орієнтовно наприкінці вересня-грудня 1848 року під час зимівлі там же, де і поезія «Г.З.»).

  • Чи названо у тексті особу, до якої звертається ліричний герой? (Ні).

  • Чому ви вважаєте, що вірш адресований саме Ганні Закревській? (Ідейний, тематичний та образно-стилістичний зв'язок вірша свідчить про ту саму адресатку).

  • Чи однакові ці дві поезії? (Ні. Порівняно з «Г.З.» художня ситуація любовного переживання в «Якби зострілися ми знову…» вибудовується в новому ракурсі).

  • Доведіть це. (Якщо зміст першої поезії визначають спогади про щасливі миті минулого, пов’язані із зустріччю, і сподівання на те, що про нього пам’ятають в Україні, то у другому творі засланий поет, уявляючи зустріч із коханою, зосереджується на осмислення їхніх стосунків).

  • На основі чого будується сюжет вірша? (В площині уявної дії – у першому рядку «Якби зострілися ми знову…»).

  • На чому ґрунтується? (На протиставленнях).

    Головне сюжетне протиставлення

    Позиція дійових осіб

    «Ти»

    «Я»

  • Доберіть приклади з тексту поезії.

  • Завдяки чому оформлюється? (Протиставному сполучнику «а» («ти – «а я»).

  • Яка їхня роль у творі? (Поділяє текст на дві частини, два сюжетних епізоди).

  • Що представлено спочатку? (Позицію адресатки послання (рядки 2-7).

  • Як її будує автор? (За схемою запитання-відповідь).

  • Що передають звернені до героїні вірша запитання? (Складні й не до кінця з’ясовані стосунки Шевченка з Ганною Закревською, розвиток яких, очевидно, був зламаний зовнішніми обставинами: «Якби зострілися ми знову, / Чи ти злякалася б, чи ні? / Якеє тихеє ти слово / Тойді б промовила мені? / Ніякого. І не пізнала б. / А може б, потім нагадала, / Сказавши: снилося дурній»).

  • Що втілилося в цих запитаннях? (Непевна надія поета на збережений у серці коханої його образ).

  • Що вказує на несприятливі обставини (адже Г.Закревська була одружена)? (Дієслово «злякалася»).

  • Що контрастує з натяком на колишню прихильність героїні до поета? (Мотив спогаду як сну).

  • Що постає у свідомості автора, коли він згадує про зустріч із коханою? (Радість, сердечна зворушеність).

  • Які художні засоби використовує автор, щоб передати свої почуття? (Уособлення-звернення до коханої («моє диво! / Моя ти доле чорнобрива!»).

  • На чому ґрунтується складна система смислових відносин? (На конфлікті почуття й морального обов’язку).

  • Що стає основним засобом утілення цього конфлікту? (Протиставлення. «А я зрадів би, моє диво! / Моя ти доле чорнобрива! / Якби побачив, нагадав / Веселеє та молодеє / Колишнє лишенько лихеє./ Я заридав би, заридав! / І помоливсь, що не правдивим, / А сном лукавим розійшлось, / Слізьми-водою розлилось / Колишнєє святеє диво!»).

  • Як же осмислює поет свою любов до Г.Закревської? (І як «колишнє лишенько лихеє», і як «колишнєє святеє диво!»).

  • З чим контрастує його перспектива зустрічі з коханою?

  • Створіть «ланцюжок почуттів».

Радість,яку він переживає жаль-ридання за вдячна молитва за те, що гріховне

минулим почуття до заміжньої жінки

лишилося нереалізованим

  • Хто зруйнував взаємини? (Г.Закревська).

  • Як ви про це дізналися? (Зміст образу «сну лукавого», «не правдивого» спільно з образом «сліз-води» сприймаються як свідчення того, що взаємини між героями зруйнувала сама адресатка послання).

  • Зустрітися із Г.Закревською Т.Шевченку більше не довелося. Вона померла у 35-річному віці саме того року, коли поет отримав звільнення від 10-річної солдатчини.

  • Якими стилістичними засобами насичений текст другої частини твору? (Тавтологією, епітетами, уособленнями, метафорами).

«Теоретичний криголам».

Тавтологія – це…, епітет – це…, уособлення – це…, метафора – це…

Теорія літератури.

Тавтологія – (від гр. tauto- те саме і logos – слово) – поєднання чи повторення тих самих або близьких за значенням слів.

Епітет – (від гр. epithton - прикладка, додаток) – художнє означення.

Уособлення – різновид метафори, який виявляється у перенесенні властивостей живих істот на предмети, явища та абстрактні поняття, немовби оживлення їх з метою яскравішого зображення.

Метафора – (гр. metaphora - переміщення, віддалення) – один із основних тропів, який полягає в уподібненні й перейменуванні явищ, у перенесенні властивостей і ознак одного явища на інше на основі подібності.

  • Що об’єднує поезії Тараса Шевченка «Г.З.» та «Якби зострілися ми знову…»? (Любов до однієї жінки – Ганни Закревської).

  • Як би ви назвали твір, який складається з двох віршів? (Диптих).

Теорія літератури.

Диптих, або Двовірш – найпростіша строфа, написана будь-яким віршовим розміром, що складається із двох заримованих рядків.

Робота з епіграфами.

  • Чи зумів В.Грабовський відтворити душевні порухи Т.Шевченка? (Міркування учнів).

«Займи позицію».

  • Чи погоджуєтеся ви із твердженням Т.Г.Шевченка: «І буде варт на світі жить, як матимеш кого любить»? (Міркування учнів).

Слово вчителя.

(Звучить аудіозапис музики Ф.Шопена «Мелодія раю»).

Інтимна лірика Тараса Григоровича Шевченка – це світ щирого кохання, що знаходить свої витоки у релігійній моралі, яка втілює подружню вірність, осуджує зраду. Поет розумів почуття як джерело радості і кохання, він мав свій ідеал жінки, але, на жаль, не зумів зазнати особистого щастя. Його ідеал кохання – це передовсім однолюбство, щирість і відданість у почуттях, незрадливість у стосунках закоханих, ніжність. Такими моральними якостями наділяє він свою героїню – Ганну Закревську.

V. РЕФЛЕКСІЯ

«Мікрофон».

  • Сьогодні я відкрив для себе Т.Шевченка не тільки як поета-борця, а й…

  • Я зрозумів, що Тарас Григорович…

  • Я відчув (не відчув) душу поета, тому що…

VI. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

  1. Прочитати та підготувати до аналізу інші поезії Т.Шевченка про кохання.

  2. Дібрати афоризми Т.Г.Шевченка про любов.

За бажанням:

  1. Написати власний вірш-аналогію.

  2. Прочитати поетичну новелу В.Грабовського «Шевченко малює портрет Ганни Закревської в Березовій Рудці».

  3. Написати твір на одну з тем:

Драматизм душевних переживань.

Зойк поетової душі.

«Любов – Господня благодать».

Глибина й чистота почуттів в інтимній ліриці Т.Шевченка.

«Любов, що розійшлася сном».

ЛІТЕРАТУРА

  1. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Т.Гром’яка, Ю.І.Коваліва, В.І.Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с. (Nota bene).

  2. Лесин В.М. Літературознавчі терміни: Довідник. – К.: Рад. шк., 1985. – 251 с.

  3. Чамата Н. Шевченків диптих «Г.З.» - Дивослово. - №7, 2010. – С. 38-41.

  4. Шагінян М. Тарас Шевченко. – К., 1970. – С.140.

  5. Скорський М.А. «Володар у царстві духа». Поетичний життєпис Тараса Шевченка. / Бібліотечка «Дивослова». - №3, 2008.

  6. Чух Г. «Музи генія (інтимна лірика Тараса Шевченка». – УМЛШ, №1, 2004. – С. 37.

  7. Олійник О. Любові пам'ять незабутня / УМЛ в сучасній школі. – №3, 2012. – С. 31.

  8. Паращич В.В. Українська література. Відповіді на питання екзаменаційних білетів. 9 клас. – Харків: Ранок, 2000. – 80 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Урок допоможе вчителеві ознайомити учнів з інтимною лірикою Т.Г.Шевченка, поглибити знання про лірику; розвивати образне мислення, уміння «бачити» секрети поетичної майстерності; розглянути красу і складність людських почуттів; навчати учнів брати за основу своєї життєвої позиції і своїх дій духовно-моральні цінності; виховувати почуття любові, відповідальності.
  • Додано
    26.02.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    9 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    523
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер матеріала
    ZO103353
  • Вподобань
    0
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти