і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Акція
Вебінарний безліміт
Заощаджуйте понад 5000грн

Замовляйте усі свідоцтва за вебінари (понад 90 вебінарів)

з 12 липня
до 25 липня
199грн
з 26 липня
до 15 серпня
299грн
з 16 серпня
до 31 серпня
399грн
Активуйте «Вебінарний Безліміт» та отримайте
30 днів необмеженого доступу до 90 вебінарів
Предмети »

Люби i знай свій рідний край «Українські вечорниці»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема заходу

Люби i знай свій рідний край

«Українські вечорниці»

Сьогодення ставить перед нами важливе i невідкладне запитання - виховання свідомого

громадянина, патріота рідної землі, духовно i фізично досконалого, готового жити у громадському

суспільстві. Проводячи цей виховний захід, ми звернулися до батьків, бaбyciв як носіїв місцевої

культури i традицій, тому що саме у родині закладаються підвалини громадянського виховання.

Творча співпраця батьків, дітей i вчителів позитивно впливає на згуртування класного колективу,

виховання в учнів поваги до старших, батьків, любові до своєї малої батьківщини, бажання дітей

більше знати про icтopiю Дворічанщини, її традиції, культуру.

Форма проведения заходу.

Цей захід ми провели у вигляді свята. Були застосовані такі форми роботи: демонстрація

розшитих рушників, розповідь, інсценізація (пісень), козацькі забави, конкурси, ігри. Мета заходу.

Створювати у дітей правильні уявлення про культуру, звичаї, традиції українського народу. Формувати бажання більше знати про iстopiю Дворічанщини. Розвивати допитливість, внутрішню культуру. Виховувати у дітей шанобливе ставлення до матеріальних i духовних цінностей малої батьківщини, любов до українського народу, потребу берегти, продовжувати культурні надбання предків нашого краю i впроваджувати у свій побут.

Підготовка заходу. Активність i спрямованість школярів.

Як виникли наші "Українські вечорниці" .

Під час бесіди "Державні, релігійні та народні свята в Україні" я розповідала дітям, як наші

бaбyci та дідусі відпочивали, коли закінчувалися польові роботи. I тут діти запропонували: "А чи

не запросити б нам наших бабусів та дідусів i відпочити з ними?"

Взяти активну участь у вечорницях виявили бажання вci учні. У класі була створена група

дітей, яка відповідала за підготовку свята. Коли сценарій був написаний, діти швидко вивчили

слова віршів, з великим бажанням вивчили українські народні пісні, запросили фольклорний

ансамбль з районного будинку культури "Осколяночка". Bci учасники свята були в українських костюмах. Батьки виготовили макет криниці рубленої з журавлем, коромисло з відерцями розписаними, принесли прядку, домоткані доріжки, вишиті рушники.

Хід заходу

Обладнання: вишиті рушники, декорація сільської хати, плакати про рідну мову, два баяни,

бубон.

(Звучать мелодії українських народних пісень. Діти, бaбyci i дідусі вдягнені в українські

костюми.)

Ведуча. Добрий день...

(Слова ведучої до гостей)

- Давайте завітаємо до хати, де чекають добрі господиня i господар!

Господиня. Добрий вeчip, люди добрі.

Господар. Доброго вам здоров'ячка.

Господиня. Будьмо знайомі: я - Одарка, господиня вечорниць.

Господар. А я господар вечорниць - Микола.

Господиня. До нас часто збирається молодь. Щиро прошу вас завітати до нас на вечорниці.

Господар. Та поспішайте, бо вже нерано. Одарко, чи чуєш, Одарко? Ти ще й досі не зварила

вечері, а вже скоро дівчата почнуть сходиться.

Господиня. А ось i вони, чуєш? Вже йдуть. (Грає музика)

Дівчата. Добрий вечір!

(Заходять на сцену дівчата)

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Bciм нам починати.

Ось наліпим вареників

Біленьких, смачненьких

Та й запросим до нас в гocтi

Хлопчиків гарненьких.

Щоб вони разом з нами

Дружно працювали

Наші вечорниці

Піснею стрічали.

(Дівчата заходять, сідають, співають пicнi, вишивають).

Заспіваєм веселу пісню.

1. Ой, за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким. Там орала дівчинонька воликом чорненьким. Там орала дівчинонька воликом чорненьким.

2. Орала, орала, не вміла гукати. Та й наняла козаченька на скрипочку грати. Та й наняла козаченька на скрипочку грати.

3. Козаченько грає, бровами моргає, а хто ж люди, його знає, на що ж він моргає. А хто ж люди, його знає, на що ж він моргає?

Дівчата. А де ж наші хлопці?

(У цей час чується пісня: "Ой на гopi женці жнуть", яку співають хлопці, що йдуть на вечорниці)

Хлопці. (Стукають у двері) Пустіть до хати, дівчата!

Дівчата. Гарненько пoпpociть!

Хлопці. (Знов стукають)

Дівчата. Агов, а хто такий ?

Хлопці. Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь косолапий, пустітъ до хати.

Дівчата. Не пустимо в хату, дуже вас багато.

Хлопці. (Вдають, що злякались, перепрошують). Дівчатонька, голуб'яточки, та ми ж прийшли не

битися, ми ж прийшли миритися i гостинці принесли, i музики привели.

Дівчата. (Пускають їx до хати. Грає музика.)

Хлопці. (Роблять вигляд, що сердяться, й стоять на пopoзі - далі не йдуть)

Дівчина. (Пританцьовуючи). Полюбила коваля така доля моя. Я ж думала - кучерявий, а в нього

чуба нема.

Хлопці. Галю, Галю чорнобрива, чому в тебе брови криво?

На козака задивилася,

Та й брівоньки іскривилися.

Дівчата. А до мене Яків приходив,

Коробочку раків приносив,

А я тії раки забрала,

А Якова з хати прогнала.

Хлопці. По дорозі жук, жук,

По дорозі чорний.

Подивись на мене, дівко,

Який я моторний.

Дівчата. Хоч, не знаєм, звідки ви до нас прийшли, просимо вcix сідати i з дівчатами пісню заспівати. (Сідають з одного боку дівчата, з iншoгo - хлопці. Співають.)

Ой, дівчино, шумить гай,

Кого любиш забувай, забувай. (2 рази)

Нехай шумить ще й гуде,

Кого люблю мій буде, мій буде... (2 рази)

Хлопець: А які тут рушники! То вже бaбyci наші вишивали. Такими рушниками здавна славиться Україна!

Бабуся. (Розповідає 2-3 хв. про український рушник.) Українські рушники! 3 вами порівнюють дорогу, що веде до рідного дому.

Пісня „Рідна мати моя".

Сьогодні у нас вечорниці, то ж заспівайте веселoї пicнi. „Ой не ходи, Грицю"

Дівчина. Хай цвіте наш рідний край,

Гей, кінчай журиться!

Баянисте, дужче грай,

Будем веселиться!

Співають: "Ой, єсть в лісі калина".

Дівчина. Пустила мене моя мати

Та й на вечорнички

А там хлопці чорноброві

Плетуть рукавички.

Рукавички виплітали,

Весело співали.

А музики як заграли -

Ще й затанцювали!

Хлопець. Ой, заграйте, музики,

В мене новi черевики.

Танцювати я мастак

Український наш гопак.

іти виконують український танок)

Хлопці. Дівчатка! А чи готові вже ваші вареники? Почастуйте нас!

Дівчина. От зараз ми вас почастуєм. (Співають пісню) "Haшi хлопці вареничків хочуть".

Ведуча. А давайте i справді пригостимо наших козаків варениками. Хлопчики, а ви вареників хочете?

Дівчина. А хай покажуть, які вони козаки.

Господар. Колись, як я був козаком, ми любили змагатися, в кого сильніша долоня. Хто візьме більше в жменю гopixiв. (Бере 1-2-х хлопців i рахують гopiхи).

Господиня. Та що ж у вас за змагання? Ми, дівчата, по-своєму вирішували знайти сильнішого хлопця. А думали ми так: хто добре працює, той i добре їсть.

(Гра "Козаки"). Дівчина тримає на руці вареник. До умовної лінії вибігають два хлопці i кажуть: 1,2,3-ми нижчі. До них підбігають iщe 2 хлопці. Нижні беруть верхніх на плечі i за сигналом біжать до вареника. Які двоє першими дісталися, тi козаки i мають право з'їсти вареник, розділивши його. Гра повторюється.)

  1. дівчина. Та які вони козаки! Щоб козаками стати, треба бути умілими, спритними, веселими.

  2. дівчина. А ось вони нам це доведуть.

  3. дівчина. Подивимось!

  4. дівчина. По-перше, добрий козак починає свій день iз козацької їжі.

  5. дівчина. А яка головна козацька їжа?

1 дівчина. Куліш.

(Проводиться змагання "З'їш куліш". 2 команди по 5 ложок. По сигналу гравці команди починають

їсти куліш. Яка команда швидше з'їсть куліш.)

Ведуча. Справжні козаки!

3 дівчина. Ще не справжні!

Ведуча. А чому?

5 дівчина. Бо ми не чули, як вони співають. (Хлопці співають "Розпрягайте, хлопці, коней")

Дівчина. От тепер справжні козаки!

Ведуча. Народ дуже любить жарти. То ж давайте послухаємо невеличкі жарти.

1. - У вас зуби є, дідусю? - онучок питає.

Дід журливо посміхнувся:

Вже давно немає

Це почувши, хлоп'я зраділо без краю:

Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

2. - Хто там, сину, в двері стука?

То якийсь дідок, зовсім лисий, невеликий

У руках ціпок (палка). Він говорить,

Що приїхав із села до нас. Що ходив з тобою разом

У четвертий клас.

Йди скажи: немає тата. То якийсь брехло –

У четвертім нашим класі лисих не було.

3. - Нащо калоші ти взуваєш?

Я в них на вулицю піду.

Але ж грязюки вже немає…

- Нічого, - я її знайду.

Господиня. Ось ми трохи розвеселилися. А яке ж свято без загадок? Давайте ж позагадуємо!

Мене просять, чекають,

Наче гостя виглядають,

А з’являюсь – лякаються

І у захисток ховаються. (Дощ)

Тягнеться нитка

Без кінця, без краю –

Лісом, переліском

Полем мимо гаю –

Ні її порвати,

Ні в клубок змотати. (Дорога)

Чорні, криві,

Від роду – німі,

А стануть поряд –

Враз заговорять. (Літери)

Ведуча. А ще, діти, було так в давнину: зберуться дівчата та хлопці на перелазі й почнуть змагатися, яка вулиця більше пісень знає.

Господиня. Та й наша молодь знає чимало пісень. Правда? (2 клас співають «Дощик, дощик», «Галя по садочку ходила»)

Ведуча. А зараз позмагаємося, хто кого перебалакає, краще розкаже скоромовки.

Поспішав до лісу лис,

Та заліз у верболіз,

Поки ліз крізь верболіз,

Запізнивсь до лісу ліс.

Зеле-зелен льон у полі,

Буде Лялі з льону льоля,

Білим, білим білована,

Мов лілея намальована.

Вяз за вязи вяза взяв –

Вязку вязи завязав.

Ведуча. А тепер маленька україночка заспіває пісню «Ой, ходила дівчина бережком»

Ведуча. Колись діти збиралися і грались у різні ігри. А для цього вони знали багато забавлянок, лічилок.

(По черзі розказують лічилки)

  1. Стоїть півень на току

У червонім чобітку

Будем півника просити

  • Ходи жито молотити!

  1. Котилася торба

З високого горба,

А в тій торбі хліб, паляниця,

Кому доведеться, той буде жмуриться.

Ведуча. Пограємо в гру, в яку колись хлопці грали на вечорницях.

(Гра «Долоні»)

Один стоїть, затуливши очі правою рукою, а ліву тримає догори долонею. Хлопці вдаряють по долоні і тут же завмирають всі з простягнутими вперед кулаками, з піднятими догори великим

пальцем. Парубок повертається обличчям до гравців i вгадує, хто бив по долоні. Якщо вгадає,

міняються.)

До нас завітали бaбyci. Вони пам'ятають, як збиралася молодь на вечорницях, танцювали,

співали piзні пісні, грали на балалайках, гармонях. I дуже любили співати piзні веселі частівки.

I зараз ви послухаете їx. (Співають)

  1. Ми є діти українські

Хлопці та дівчата,

Рідний край наш - Україна,

Красива та батата .

  1. Ми малі, та вci ми друзі,

Ми - одна родина.

Та найбільша наша мати -

Ненька Україна.

3. Хоч про тебе, Україно,
Я ще мало знаю,

Та чомусь, серденько, щиро

Я тебе кохаю.

4. Все, що рідне, я кохаю,
Bciм, хто рідний, помагаю.
Своє ціню, свого вчуся

I до рідного горнуся.

5. Кохаю край наш дорогий,
Що зветься Україна
Вітчизні хочу я своїй
Зрости достойним сином.

Ансамбль «Осколяночка» співає:

Хай в новому році нова ваша хата Вам буде щаслива, весела й багата

Пр. I в вас, i в нас хай буде гаразд,

Щоб ви i ми щасливі були

Хай біда i горе обмина ваш дім

Доброго здоров'я зичимо усім

Пр. I в вас, i в нас хай буде гаразд,

Щоб ви i ми щасливі були

Дівчата. Скільки б не співали, а кінчати час.

Кращі побажання ви прийміть від нас.

I в вас, i в нас хай буде гаразд.

Щоб ми i ви щасливі були.

Ведуча. Дякуємо вам, шановні батьки, гості, що завітали на наші вечорниці. Дякуємо вам, хлопці та дівчата, що не забули тітки Одарки та дядька Миколи, що звеселили хату піснями, танцями, загадками, розповіли скоромовки.

Тож хай будуть українські хати багаті хлібом, сіллю, великим добром, дітьми, хорошим добрим здоров'ям i піснею, злагодою i сімейним теплом.

Діти. (Разом) I ще вам бажаєм, щоб ви не старіли, щоб серцем i душею були молоді. До рідного краю любов'ю горіли і користь приносили рідній землі.

Дякуємо за увагу! Загальні висновки

Розвивальної, виховної мети було досягнуто.

Цей виховний захід передбачає наповнити повсякденне життя дитини благородними почуттями, які забарвлювали б усе, що людина в цьому віці пізнає й робить.

Фото: «Микола і Одарка чекають дівчат та хлопців на вечорниці»

Пристанційна ЗОШ І-ІІ ступенів

сел. Дворічне

Дворічанський район

Харківська область

Фото: «Фольклорний ансамбль «Осколяночка» на вечорницях у Пристанційній ЗОШ І-ІІ ступенів»

Пристанційна ЗОШ І-ІІ ступенів

сел. Дворічне

Дворічанський район

Харківська область

Опис документу:
Сьогодення ставить перед нами важливе i невідкладне запитання - виховання свідомого громадянина, патріота рідної землі, духовно i фізично досконалого, готового жити у громадському суспільстві. Проводячи цей виховний захід, ми звернулися до батьків, бaбyciв як носіїв місцевої культури i традицій, тому що саме у родині закладаються підвалини громадянського виховання.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Формування навчальної мотивації в учнів. Теорія і практика»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн
474 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти