Василь Іванович Лопата (28 квітня 1941, с. Нова Басань, Чернігівська область — 18 вересня 2025, Сан-Франциско, США) — видатний український художник-графік, живописець, письменник та громадський діяч, відомий як один з авторів дизайну перших українських гривень.
Біографія
Василь Лопата народився на Чернігівщині. Здобув художню освіту в Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), який закінчив у 1970 році, навчаючись у майстерні професора Василя Касіяна. Продовжив навчання у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР під керівництвом Михайла Дерегуса.
З 1971 року був членом Національної спілки художників України, а з 2006 року — Національної спілки письменників України. У 1994 році через хворобу переїхав до США, де жив і працював до своєї смерті у 2025 році.
Творчість
Творчість Василя Лопати відрізняється лірико-епічним та метафоричним трактуванням подій, використанням національних традицій української гравюри стародруків.
Основні напрямки творчості:
Графіка та живопис: працював переважно у станковій та книжковій графіці, а також у станковому живописі. Його роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному музеї Тараса Шевченка, а також у багатьох музеях по всьому світу, включаючи Бібліотеку Конгресу США.
Дизайн національної символіки: у співавторстві з Борисом Максимовим розробив ескізи перших українських гривень зразка 1996 року, за що його часто називають "батьком української гривні". Також він розробив оформлення дипломатичних (1991) та українських паспортів (1993).
Літературна діяльність: є автором низки книг, зокрема автобіографічної повісті «Десь на дні мого серця» (2001), книги «Надії та розчарування, або Метаморфози гривні» (2000) та «Дорогу свою покажи мені, Господи» (2005).
Нагороди та звання:
Народний художник України (2001).
Лауреат Державної (нині Національної) премії України імені Тараса Шевченка (1993).
Лауреат літературних премій імені Олеся Гончара (2007) та імені Лесі Українки (2008).
