Літературно-музична композиція за творами українських письменників «Щоб душа співала»

Опис документу:
Сценка про сватання Стецька да Ульяни. Уривок з сценки: "С:-А батько казав, поженихайся, пісеньки заспівай, то вона й піде! От я й заспіваю: -На курочці пір’ячко рябоє, -любімося, серденько з тобою! Диб, диб на село Кив- морг на нього! Та поглянь же на Стецька чом уперта ти така? У:- В мене думка не така, щоб ішла я за Стецька! Стецько стидкий, Стецько бридкий, Цур тобі, відвяжися, пек тобі, одчепися, божевільний! (Уляна, йде)"

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Комунальний заклад

«Знам’янська спеціальна школа Кіровоградської обласної рад»

Сцена 1:   (Палажка,Параска)                                     

 ПР: Доброго дня, люди добрі!

А я біжу ось до Левадихи гореньком своїм поділитися, а тут ви; а я не можу, бо зараз вибухну від обурення!

Та  ось послухайте: дав же мені бог  сусідоньку, Палажку оту! Ви її знаєте? Чи є ще  така на білому  світі? Так уже її обходжу, обминаю десятою вулицею, отже  ж і зачепить! Якби я і під землю лежала, вона мене і там знайшла! А я, собі  на лихо, вдалась добра: я б її  довіку  не зачепила, якби вона мене  не зачепила... (з штовхуються з Палажанкою)

Пл: -А ,бий тебе лиха година!

Параска вже тут!  Добрий день, добрі люди, добрий день, Парасю!

ПР: І тобі того ж ,як не жартуєш! Куди  несешся? (в сторону-шпичка тобі в бік)

ПЛ: -А цікавій  Варварі...                                                           

ПР: Що,- Що?

ПЛ:-Та чула, отой Стецько та до Улянки свататись зібрався, оце й біжу ,щоб не пропустити!

  ПР:-Оце так новина! То я з тобою?

  ПЛ:- Та куди ж без  тебе,,,Побігли?

  ( йдуть)… підглядають

  Сцена 2: (Стецько й Ульяна)

  Уляна, сидить, вишиває, коло неї Стецько.

  С:-Та й патлата (сміється) А що в Вас варили?
У:- Нічого.

С:-( е, е, е,)- чуха  потилицю. Ну- ну,а тепер, що?

У:-Що?

С:-Що?

У:-Що?

С:-Що?

У:-ЩО? Нічого!

С:-Брешеш.Бо як- нічого? Батько казав, розпитай її обо всім, а про що, я 

все позабував!

У:-То йди до батька і перепитай!

С:-О! Та він бо казав, не іди від неї, поки про все не домовишся!

У:-Ні об чім нам  домовлятися!

С:-Як ні об чім, як ти за мене йдеш?

У:-Ні ,голубчику, цього ніколи не буде!

С:-А чом не буде?

У:-Бо я за тебе не піду!

С:- А чому не підеш?

У:-Бо не хочу!

С:-А батько казав, підеш!

У:-Ні

С:-А батько казав, поженихайся, пісеньки заспівай, то вона й піде! От я й заспіваю:

               -На курочці пір’ячко рябоє,

                 -любімося,серденько з тобою!

                   Диб, диб на село

                   Кив- морг на нього!

                  Та поглянь же на Стецька

                   чом уперта ти така?

У:-           В мене думка не така,

                щоб ішла я за Стецька!

                Стецько стидкий,

Стецько бридкий,

                Цур тобі, відвяжися,

                  пек тобі, одчепися, божевільний! (Уляна, йде)

 (Стецько розгублений, Палажка, Параска підходять)

ПР:-Що, Стицю не вийшло?

Стецько:-Ще побачимо! Ось пришлю сватів, куди вона дінеться!

ПЛ:-Та нащо тобі та женитися? Що ти з жінкою робитимеш?

Ст:-Та, я знаю, а чи визнаєте?

ПР:-Та я не знаю! НУ тебе зовсім!

Ст:-Еге, мене батько  навчив! Чи казати?

Пл., Пр:- Мовчи вже, телепень!

Ага, напечемо коржів, намнемо маку, та з медом

намішаємо, та як сядемо і їстимемо

Яб і вдень би їв би, і вночі би їв би, і 

спав  би їв би і їв би, їв би…

Ст: Не  мудро скажете?

(проводжають, ведуть його зі сцени)

Пр:-Що з дурнем толкувати?

Пл:-Ото вже парубок на все село! Вашому  підсвинку добра  компанія!

Пр:-Ах ти ж!... Ой людоньки, ви жне знаєте: учора мій підсвинок уліз до неї в город ( ну що ти тій  скотиняці зробиш?); бо тин у неї  дірявий! А мене вдома не було, вертаюся- висить мій кабанчик на тину за задні  ратиці прикручений! Я до неї, а вона ,як роззявить рота, як почне галасувати!

Пл:-Та він же  ірод усю цибулю в городі поїв, жодної не лишив

Пр:-Ну і де ж це  чули, щоб свині цибулю їли? Що ти мене перед людьми ганьбиш?(йде)

Пл:-Ну годі  тобі, зупинися! Я чула ,що до Наталки сьогодні  гість завітає!

Пробач за підсвинка!

Пр:-А ти - за цибулю, я тобі на базарі 2  мішки куплю! Пішли, поглянемо?

Пл:- А ходім! (йдуть)

 Сцена 3: (Наталка і Возний)

В:-Благодєнственного і мірного пребиванія, прекрасная Наталко!( вбік :-Оце гарна нагода)

Нат.:-Здорові будьте, пане Возний!( хоче йти Возний заступає дорогу)

В:-Подожді; послухай!( бере за руку, Наталка  вириває), закотивши  очі:

-От юних лет  не знал я любові,

 не  ощущал волненія в крові,

Как вдруг  предстал Наталки вид ясний,

Як райскій сад духмяний та прекрасний,

Утробу всю  потряс,

Кров взволновалась,

Душа смішалась

настал мой час!

Нат:-Бог з вами, добродію! Що ви говорите,

в толк не візьму?

В:-Лукавиш, любонько, теє то як його; все ти розумієш! Люблю я тебе й женитись на  тобі хочу!

Нат.:-Гріх вам над бідною дівчиною сміятись!

Чи я вам рівня? Ви- пан, я -сирота, ви богатий, а я- бідна, ви- Возний, 

я,- простого роду! Та й по всьому, я вам не пара!

В:- Любов усе рівняє, теє то, як його!

Скажи мені, " люблю Вас, пане Возний"-   і я

Нат.: У нас пословицяє: " Знайся кінь з конем, а віл з волом"; шукайте собі, добродію, у городі панночку. Чи там їх мало? любу вибирайте! ( сміється)

Співає: -Не багата я і проста,

та чесного роду

не стижуся прясти, шити

і носити воду

Ти в жупані і  у шляпі

і рівня з панами.

як же можеш ти дружити

з простими дівками?

Тож досить жартувати зі мною; все моє багатство- добре  ім’я, бо через вас про мене пліткувати почнуть, для дівчини гіршого позору нема! ( тікає)

В:- стоїть, чуха потилицю; (підходять ПР, ПЛ разо)

Доброго дня пане Возний!

В:-І вам того же, пані - селянки!

Пр:-Звиняюсь, чого такі засмучені, чи хто образив?

В:-Ох, полюбіл я Наталку усією душою, а вона кирпу гне, теє-то як його!

Пл:-О, Наталка! Нагородив же Бог Терпелиху донькою: і красива, і моторна, і працьовита!

ПР:-А, як поважає матір свою, шанує усіх старших!

В:-Та да, але не знаю, як підступиться?, теє-то як його

Пл:-Що ж вона каже?

В:-Що вона мне -не ровня?

Пр:-А ви ж їй що?

В:-Що вона моя госпожа

Пл:- А вона ж вам що?

Що не вєріть в мою  любов!

Пр:-А ви Їй що?

В:- ЩОб одвязався од нєго!

Пл:- А ви ж їй що?

В:-Що, що? Чорт вас приніс, теє- то як його і Наталка втекла і ви мені  всі баки забили! ( кидає квіти і йде)

Пр.: піднімає квіти, кладе в корзину

Пр:-Бачили, теє- то як його (тьху) як його закрутило?

Пл:- Та на черевики мені не плюй, бо як плюну!

Пр:-А я зараз як заверешу, то… то…

Пл:-Ну все, все, бо посиніла як слива та й не попала ти на черевик… Заспокойся.

Пр: А пам’ятаєш, які ми молоді були?

Пл:-А хлопці за нами які  упадали!

Пр:-Чула, на вигоні молодь збирається, ходім, помилуємось1

Пл:-Бо після Стецька та Возного аж  печія сталася!

                (йдуть).

 Сцена 4: (Карпо і Ларін)

(в одній стороні -дівчата, в іншій хлопці)

-Друже, а кого ти б посватав?

-Посватаю, кого трапиться.

-Тю та чи тобі све одно?

-Та не твого ума діло!( штовхає)

-Ти що, сказав? ( починають штовхатися). Вбігають Пр і Пл, рознімають

Пр:-То чого ви розходились?

Пл:-Тільки не чубіться! Що вже  не поділили?

-Та дівки у нас такі, очі розбігаються.

-І думки теж ніяк вибрати не можу!

Пр:- То ми мудрі тітоньки, вам допоможемо визначитись. Згода?

(кивають,- ага)

Пл:-Сватай,  Олену в неї  брови, як шнурочки, одна варта вола, другій  ціни немає! А гарна, як намальована!

- Та в неї очі, як у жаби, а стан кривий, як у баби!

Пр:-То сватай Марину, вона доладна мов писанка!-

-Ага, доладна! Ходить наче в ступі горох товче, а говорить- носом свистить!

Пл:- Ото вже перебірливий! То сватай Катрю: вона говорить тихенько, як сопілка грає, а тиха мов ягниця!

-Тиха, мов телиця! Я люблю, щоб дівка була з перцем, трішки бриклива

-То бери Марію. Та, як брикне то й перекинешся.

Пр:- Сватай Іринку, вона і гарна, і трохи  бриклива і в неї серце з перцем!

- Та, йде  й кістками торохтить…

Пр:- Та на  тебе не вгодиш! То шукай  собі  наречену де інде. Всіх дівок перебрали.

                (Пл, Пр  йдуть до дівчат)

Пл:- Доброго дня красуні! Чому зажурились?

Пр:- Он- де парубків цілий гурт, а ви тут сумуєте!

- Та з ними і поговорити не можна! Таке мелять, не зрозумієш що хочуть сказати!

-" Блін" - це що млинців він хоче?, про блини мені тороче;

 адже слово це ,як лайка,

 а не страва у хазяйки!

  " Кльово" - хто його клює?

  Скільки слів хороших є:

   " добре", " гарно"  " пречудово",

  Викинь те жаргонне слово!

  - Як почую, " Я тащусь"-

  перша думка, що комусь

  важко йти, спочить він прагне,

  мабуть ноги ледве тягне!

  - Виявляється  "тащусь"-

  то " радію", "веселюсь"

 "Ще  й "приколююсь" лунає.

 Чим? До  кого? Я не знаю…

 Мова - давнє джерело

 і натхнення, й спілкування

 Ну хіба ж таким жаргоном

  говорити про кохання?

  Пр:- Чули, парубки  й хлоп" та?

          Не цурайтесь ніжних слів,

          І у будні, і у свята

          Їх кажіть дівкам багато!

 Пл:- Ти  диви, теж віршами заговорила! А таки правда: і жінки і тим паче  дівчата небайдужі до ласкавих слів, на, які так так багата наша мова. Як хлопець до дівчини ласкою, то зустріч їх буде казкою. Чи не так?

Пр:-Ато, без сумніву!

Пр:-Да, сусідонько, молодь зараз…

Пл:- Ой,  та  й ми такі були! Осінь пора сватань, чудова пора!

ПР:- Так он уже й сутеніє по- осінньому, а ми все в бігах,

 пора ж і по домівках!

Пл:- Ага, лад понаводити, та поглянути, чи твій підсвинок знову не насвинячив!

Пр:- Знов ти за своє?! Та ми іще з громадою не попрощались!

Пл:-І то правда!

     ( виходять артисти)

 Раді  були з вами стрітись,

 посміятись, пожуритись.

 Та ще кожному в цій запі

 Побажати не сваритись.

 В злагоді та мирі жити,

 Батьківщину і родину

 й рідний край завжди любити!

 Честь дівочу не забудьте!

 Парубки даруйте  квіти,

 Слова ніжні говоріте,

 Будьте чесні та порядні.

 Й чи  стрункі ви, чи огрядні,

 Щастя хочеться усім!

  Хай  щастить у у домі цьому

 і дорослому  і  малому

 В мирі  й добрі проживати,

  й нас не раз іще стрічати!

  (кланяються всі)

                      

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
2
міс.
0
7
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!