Драматургія Лесі Українки посідає гідне місце поряд із творами Гекріка Ібсена, Гергарда Гауптмана, Гуго фон Гофмансталя, Станіслава Виспянського, Ріхарда Вагнера. Письменниця започаткувала нові жанри, наповнила їх гостросучасними ідеями. Саме у творчості Лесі Українки чи не вперше в українській драматургії сягає свого апогею інтелектуальна, неоромантична драма, в якій увага з побутових обставин переноситься на психологію персонажів, досить складні й витончені інтелігентні переживання.