Літературне читання, 3 клас.
Аудіювання № 1 (письмово)
Олень та його товариш
Захотілося молодому оленю по білому світу побродити, нові місця подивитися. – Відмовляти не стану, – сказав йому батько, – але знай: нелегко тобі буде, зазнаєш горя в чужому краю. – Нічого!.. Я збираюся не один, а з товаришем… – Розкажи що-небудь про нього. – Ми йшли вузенькою стежкою. Дорогу перегородив великий камінь, обійти його було неможливо. Тоді мій товариш уперся плечем і відсунув камінь убік. Ось він який! – Твій товариш сильний, – похвалив старий олень. – Але все-таки я буду хвилюватися за тебе. – Коли ми поверталися додому, на товариша з дерева раптом кинулась рись. Але він не розгубився, струснув рись зі спини і переміг її у відкритому бою! – Безперечно, твій товариш відважний та спритний. Але все ж таки я буду хвилюватися за тебе. – А ось послухай ще про нього. Гуляли ми, і нам захотілося пити. Але по дорозі до водопою товариш почув запах якогось хижака. «Нам загрожує небезпека!» – шепнув він мені, і ми помчали, як вітер. – Твій друг розумний та обережний. Але я буду хвилюватися, поки не побачу тебе, – зітхнув старий олень. – А потім ми відпочивали в лісовій гущавині. Бачимо: вовк ганяється за козеням і ось-ось наздожене його. Мій товариш не всидів у кущах. Він кинувся навперейми вовкові і так ударив його рогами, що той з переляку ледь зі шкури не вискочив. – Це найкраще, що ти міг сказати про нього, – зрадів старий олень. – Твій товариш благородний. Тепер, синку, я за тебе спокійний.
В. Росін (231 слово)
