Історія України 9 клас НУШ за підручником І.Щупак
Структура презентації
Слайд 1: Титульний
Тема: Нова українська література та мистецтво кінця XVIII — першої половини XIX століття.
Предмет: Історія України (9 клас).
Базовий матеріал: Параграф 14 підручника.
Блок 1: Актуалізація знань (Тестові завдання)
Слайд 2: Актуалізація знань. Тести (Завдання 1–3)
Тема: Розвиток культури, освіти й науки початку ХІХ століття на українських землях (§13).
Який вищий навчальний заклад у Наддніпрянській Україні було засновано у 1805 році з ініціативи В. Каразіна?
А) Київський університет св. Володимира
Б) Харківський університет
В) Львівський університет
Г) Кременецький ліцей
Які початкові освітні заклади давали дітям нижчих верств населення лише базові знання з арифметики, граматики та Закону Божого?
А) Повітові училища
Б) Гімназії
В) Парафіяльні училища
Г) Ліцеї
У якому році в Києві було закрито Києво-Могилянську академію?
А) 1805 р.
Б) 1817 р.
В) 1834 р.
Г) 1848 р.
Слайд 3: Актуалізація знань. Тести (Завдання 4–6)
Який навчальний заклад, заснований у 1805 р. як Волинська гімназія, з 1819 р. став потужним осередком польської освіти на Правобережжі?
А) Віленський університет
Б) Кременецький ліцей
В) Харківський ліцей
Г) Рішельєвський ліцей
У якому місті в 1816 р. за сприяння Михайла Левицького та Івана Могильницького було створено перше освітнє товариство галицьких греко-католицьких священників?
А) Львів
Б) Перемишль
В) Станіслав
Г) Тернопіль
За реформами якої австрійської імператриці з 1774 р. було запроваджено обов'язкову початкову освіту з правом навчання рідною мовою на західноукраїнських землях?
А) Марії-Терезії
Б) Марії-Антуанетти
В) Клементини
Г) Софії
Слайд 4: Актуалізація знань. Тести (Завдання 7–9)
Який університет було засновано в Києві у 1834 році?
А) Харківський університет
Б) Університет святого Володимира
В) Львівський університет
Г) Новоросійський університет
Яка верства населення стала головним рушієм національно-культурного відродження на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст.?
А) Польська шляхта
Б) Греко-католицьке духовенство
В) Козацька старшина
Г) Австрійські чиновники
Яке наукове товариство, засноване при Харківському університеті у 1811 р., пропагувало нові методи сільськогосподарського виробництва?
А) Філотехнічне товариство
Б) Товариство галицьких священників
В) Наукове товариство ім. Шевченка
Г) Просвітницьке товариство
Слайд 5: Актуалізація знань. Тести (Завдання 10–12)
У якому році за клопотанням Товариства галицьких греко-католицьких священників імператор дозволив навчання українською мовою в початкових школах Галичини?
А) 1805 р.
Б) 1816 р.
В) 1818 р.
Г) 1834 р.
Назвіть центри вищої освіти на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ століття:
А) Київський та Харківський університети
Б) Львівський університет та Цісарсько-королівська реально-торговельна й технічна академія
В) Чернівецький та Одеський університети
Г) Ніжинський та Кременецький ліцеї
Що створювало найбільші труднощі для здобуття середньої та вищої освіти українцями в Галичині першої половини ХІХ ст.?
А) Викладання латинською та німецькою мовами
Б) Повна відсутність гімназій та університетів
В) Заборона навчатися чоловікам
Г) Обов'язковий вступ до військової служби
Слайд 6: Ключ відповідей до тестових завдань (Окремий слайд)
1 — Б (Харківський університет, 1805 р.)
2 — В (Парафіяльні училища)
3 — Б (1817 р.)
4 — Б (Кременецький ліцей)
5 — Б (Перемишль)
6 — А (Марія-Терезія)
7 — Б (Університет святого Володимира)
8 — Б (Греко-католицьке духовенство)
9 — А (Філотехнічне товариство)
10 — В (1818 р.)
11 — Б (Львівський університет та Технічна академія)
12 — А (Викладання латинською та німецькою мовами)
Блок 2: Основна частина (§14)
Слайд 7: План вивчення нової теми
Нова українська література, театр і музика.
Архітектура та образотворче мистецтво періоду класицизму.
Слайд 8: Розділ 1. Становлення нової української літератури
Передумови та риси: Формування нової літератури відбувалося наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. під впливом романтизму та зацікавлення фольклором.
Головні особливості:
Використання живої народної української мови.
Сюжети з повсякденного життя та історії народу.
Фольклор як джерело мотивів, тем і художніх форм.
Ключові віхи:
1798 р. — вихід поеми «Енеїда» Івана Котляревського (перший твір, написаний народною мовою).
1840 р. — перше видання збірки «Кобзар» Тараса Шевченка.
Слайд 9: Розділ 1. Видатні діячі нової української літератури
Іван Котляревський: Зачинатель нової української літератури, автор поеми «Енеїда».
Григорій Квітка-Основ'яненко: Засновник сучасної української прози; зосереджувався на народних типажах (повість «Маруся», п’єса «Сватання на Гончарівці»).
Петро Гулак-Артемовський: Поет-байкар, викладач і ректор Харківського університету; використовував езопову мову для критики імперських порядків та кріпацтва.
Микола Костомаров: Представник хаpківських романтиків, автор праці «Книга буття українського народу».
«Історія Русів» (1846 р.): Визначний історико-політичний твір, що поширював ідею козацької автономії та протестував проти визиску України.
Слайд 10: Розділ 1. Опозиційність літератури та розвиток театру
Опозиційний характер літератури: Бурлескно-травестійна форма «Енеїди» виступала як своєрідний протест козацького народу проти патетики високих жанрів імперського класицизму.
Зародження національного театру:
Осередками театрального життя стали Полтава (театр очолював Іван Котляревський) та Харків (очолював Григорій Квітка-Основ'яненко).
У Києві першу окрему будівлю театру споруджено у 1804–1806 рр. на Кінній (нині Європейській) площі.
Слайд 11: Розділ 1. Музична культура та кобзарство
Джерела музичної культури: Багата пісенна спадщина (обрядові, родинно-побутові, історичні пісні та думи).
Оберігачі народної пам'яті: Мандрівні кобзарі, лірники та бандуристи (зокрема Остап Вересай) виступали носіями національної свідомості та історичної пам’яті народу.
Слайд 12: Розділ 2. Архітектура класицизму: особливості та стиль
Вплив модернізації: Зростання міст зумовило забудову за чіткими планами з центральними майданами та монументальними будівлями.
Визначення поняття:
Класицизм — напрям у мистецтві та літературі з орієнтацією на античні зразки, перевагою розуму над почуттями, чіткими творчими нормами, гармонією та логікою.
Стильове різноманіття: Домінуючим був класицизм, але під впливом романтизму зводилися споруди в стилях неоготики та ампір.
Слайд 13: Розділ 2. Визначні пам'ятки архітектури класицизму
Ансамблі та громадські споруди:
Будинок дворянського зібрання в Полтаві (архітектор М. Амвросимов, 1810 р.).
Університет святого Володимира у Києві (архітектор Вікентій Беретті, 1838–1842 рр.).
Павільйон Флори в дендропарку «Софіївка» в Умані (архітектор Раппонет, 1842–1844 рр.).
Палацово-паркові комплекси: Палац Тарновських у с. Качанівці на Чернігівщині.
Інші стильові прояви: Михайлівська церква в м. Городище (стиль неоготики, архітектор Д. Торічеллі, 1844 р.).
Слайд 14: Розділ 2. Скульптура класицизму
Монументальне мистецтво у міському просторі:
Пам'ятник герцогу де Рішельє (Дюку) в Одесі (скульптор Іван Мартос, 1827–1828 рр.) — яскравий зразок класицизму.
Пам'ятник князю Володимиру Великому в Києві (скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, 1853 р.).
Слайд 15: Розділ 2. Образотворче мистецтво першої половини XIX ст.
Провідні жанри: Пейзаж, портрет, зображення сюжетів із народно-побутового життя та історії.
Тарас Шевченко як художник: Створив близько 1300 живописних і графічних робіт (збереглося понад 800).
Визначні твори: «Автопортрет» (1840 р.), «Катерина» (1842 р.), «Селянська родина» (1843 р.), серія офортів «Живописна Україна» (1844 р.).
Інші видатні майстри:
Василь Штернберг: «Садиба Г. Тарновського в Качанівці» (1837 р.), «Ярмарок у містечку Ічня».
Василь Тропінін: Портрети українських селян (зокрема портрет Устима Кармалюка, 1820 р.).
Блок 3: Закріплення та домашнє завдання
Слайд 16: Завдання для закріплення знань
Аналітичне завдання: Поясніть, чому нова українська література розпочалася саме з бурлескно-травестійного жанру («Енеїди») та як це пов'язано з опозиційністю до імперської культури.
Робота з поняттями: Сформулюйте та запишіть у зошит визначення поняття «класицизм». Наведіть 2–3 приклади архітектурних пам'яток цього стилю в Україні.
Порівняльна таблиця: Заповніть у зошиті таблицю «Розвиток мистецтва першої половини XIX ст.»:
Галузь | Провідні діячі | Головні здобутки / пам'ятки |
|---|---|---|
Література | І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, Т. Шевченко | «Енеїда», «Маруся», «Кобзар» |
Театр | І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко | Вистави у Полтаві та Харкові |
Архітектура | В. Беретті, М. Амвросимов | Київський університет, Будинок дворянського зібрання |
Образотворче мистецтво | Т. Шевченко, В. Штернберг, В. Тропінін | «Катерина», «Живописна Україна», «Ярмарок в Ічні» |
Слайд 17: Домашнє завдання
Обов'язкове завдання:
Опрацювати текст §14 підручника.
Усно відповідати на запитання в кінці параграфа.
Творче завдання (на вибір):
Підготувати коротку віртуальну екскурсію (3–4 речення) до однієї з пам'яток архітектури чи скульптури класицизму першої половини XIX ст. (наприклад, Університет св. Володимира чи пам'ятник Дюку де Рішельє).
Підготувати мініповідомлення про Тараса Шевченка як художника та його серію офортів «Живописна Україна».
