Матеріали висвітлюють еволюцію та характерні риси ключових мистецьких напрямів — від театру абсурду до метамодернізму; аналізують постмодернізм як епоху гри, іронії та інтертекстуальності, де зникає межа між елітарною та масовою культурою. Особлива увага приділяється появі метамодернізму, який постає як синтез модерністської щирості та постмодерністського скепсису.













