Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Figma – сучасний інструмент для створення якісних методичних матеріалів. Від ідеї до реалізації
»

лірично - історичні розвідки "Славні хлопці - запорожці..."

Історія України

Для кого: 8 Клас

27.01.2021

163

7

0

Опис документу:
Сценарій заходу створений на основі опрацювання праць видатних літописців української історії В.Антоновича, Д.Яворницького, козацьких легенд, усної народної творчості, про те, якими були козаки зовні, вдачею,здоров ям, козацька кухня тощо.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

« СЛАВНІ ХЛОПЦІ – ЗАПОРОЖЦІ…»

Літературно – історичні розвідки 8-9 клас

МЕТА: пробудження інтересу до історії рідного краю; розвиток пізнавальних здібностей; заохочення до дослідницької роботи; виховання почуття любові та поваги до предків наших.

ОБЛАДНАННЯ: книжкова виставка «Славні хлопці – запорожці…», плакати та малюнки козацької тематики,портрети істориків, написи назв розвідок; музичний супровід.

ВСТУПНЕ СЛОВО БІБЛІОТЕКАРЯ:

Запорозька Січ - це один з тих історичних феноменів, над яким замислювались і намагалися з’ясувати багато поколінь дослідників.

Лотри, розбійники – лементували на сеймах і в сенаті польські шляхтичи, намагаючись від ненависті знищити Запорозьку Січ, стерти з лиця землі.

«Гніздо своевольства» - писала Катерина ІІ у своєму маніфесті 1775 року, про скасування Запорозької Січі.

«Славне Запорожжжя» - казали селяни про Січ. Вони тікали туди від тяжкого гніту панів. «Запорозьких козаків», «святих лицарів», «захисників Вітчизни» оспівував народ у своїх думах, піснях, легендах.

Тому видатні літописці української історії В.Антонович, М.Грушевський,

Д. Яворницький присвятили свої головні праці саме козацтву. Відомий французький військовий інженер Гійом Левассер де Боплан, який 17 років (1631-1648) прожив в Україні, перебуваючи на службі в польському війську, у 1651 році видав книгу «Опис України», яка була надрукована при королівському дворі у місті Руані.

Використовуючи праці видатних літописців, усну народну творчість, ми з вами проводили дослідження про те, якими ж були наші славні, вільнолюбиві предки, які і сьогодні підкоряють, дивують і радують нас своєю самобутньою вдачею.

/Слово надається команді учнів, що провели ліричну розвідку//

Розвідка лірична 1. «Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води»

  • Було колись - в Україні

Ревіли гармати;

Було колись - запорожці

Вміли панувати.

  • Ой Січ – мати, ой, Січ –мати,

  • А в тій Січі добре жити…

  • Це про неї Микола Гоголь з пафосом писав: «Так ось вона, Січ! Ось це гніздо звідки вилітають всі ті горді і міцні, як леви…

  • Якими ж ми уявляємо собі запорозьких козаків?

  • Здебільшого вони були середнього зросту, плечисті статні, сильні, повнолиці

  • З вусами та розкішним оселедцем закрученим за вухом

  • А вуса кажуть були такі, що як візьме було він їх у руки та як розправить одного туди, а другого сюди, то і в двері не влізе,

  • Кажуть, що серед них, такі богатирі були – земля не держала.

  • А були кажуть такі, що як дихне, то піп з причастям і впаде. Сила страшенна була.

  • А ще я чула про характерників, яких ні вогонь, ні вода, ні шабля не брали.

  • І я чула, що вони могли двері без ключів відкривати, ходити по воді та жити на дні річки

- Перекидатися в котів, перетворювати людей у кущі, вершників у птиць

- А воїни які. Так про них і казали: Без війни козак – не козак, без війни

лицар не лицар.

- Так-так. А витривалі та терплячі які. Було каже козак, що неначе воно і

боляче, як шкіру з живого чоловіка здирають, а воно мов комашня кусає.

- Вражали очевидців, козаки і своєю веселою вдачею та гумором.

- А які смішні прозвища давали новачкам: Півторикожуха, Непийпиво,

Лупиніс, Загубиколесо. Задерихвіс. Все на сміх підіймали.

  • «У нас над усе честь і слава, військова справа,-

Щоб і себе на сміх не дати і ворогів під ноги топтати»

/звучить пісня на козацьку тематику у виконанні учнів/

/Виступ команди учнів, які провели історичну розвідку/

Розвідка історична 2. «Хліб та вода – то козацька їда»

  • «Козак з пригоршні нап’ється, а з долоні пообідає»

  • Та козак, як мала дитина, хоч мало та багато наїсться

  • Або, запорожці, як малі діти: дай багато – все зїдять, дай мало- довольні будуть.

  • Їжа та кухня були важливою умовою їх здоровя: проста, різноманітна, поживна, смачна.

  • Збереглися описи козацьких страв, які полюбляли козаки та й українці взагалі.

  • Відомо, що на сніданок кухарі готували саламаху - густо зварене житнє борошно; на обід – тетерю – рідше зварене житнє борошно чи пшоно на квасі; увечері неодмінно були гречані галушки з часником, або щерба (рибна юшка). Крім цього вживали мамалигу – тісто з проса чи кукурудзи, бринзу, дичину.

  • Запивали усе нерідко медом, пивом, брагою з «михайликів» - деревяних черпаків.

  • Відомо, що козаки сповідували християнську віру і дуже шанували християнські свята та дотримувалися постів.

  • Боплан дивувався, що вони такі вперті щодо цих правил, переконують себе, ніби порятунок їхньої душі залежить від зміни їжі.

  • Зате, упевнений француз – навряд чи жоден інший народ у світі давав би собі стільки волі у пиятстві як козаки, бо не встигають протрезвіти, як одразу починають лікуватися тим, від чого постраждали.

  • Самі про себе запорожці на цей рахунок говорили: «У нас у Січі норов – хто «Отче наш» знає, той вранці встав, умиється та й чарки шукає»

  • Щодо пиття горілки у козаків було багато приказок. На зразок «Чоловік не скотина, більше відра не випє».,

  • «Розступись душа козацька, обіллю»

  • Горілку називали оковитою, тобто водою життя і зверталися до неї як живої істоти.

  • Особливо гуляли козаки після військових походів: ходили з музиками, розповідали про свої подвиги, танцювали, за ними носили у відрах горілчані напої – пиво, медову наливку, всіх пригощали та запрошували до свого гурту.

  • А ще запорожці вражали іноземців своєю гостинністю. Очевидці писали, що «в Запорожжі всякий бажаючий явитися в курінь, може жити і їсти з ними без всяких розпитувань чи подяки за гостинність».

  • Любили запорозькі козаки їздити в гості до так званих, козаків – зимівників на хутори. Які в свою чергу забезпечували січовиків харчами.

  • Весело погостювавши запорожці прощалися з господарем:

  • Спасибі тобі, батьку, за хліб, за сіль! Час уже по куренях роз’їжджатися, до домівки: просимо, батьку, до нас, коли ласка.

  • Прощавайте, пани - молодці та вибачайте: чим багаті, тим і раді. Просимо не прогніватися.

/Виступ команди учнів, які провели історичну розвідку/

Розвідка історична 3. «Люлька душу услаждає, а ріжок мозок прочищає»

  • За багатьма свідченнями очевидців, здорові від природи козаки рідко вмирали від хвороб, хіба що в глибокій старості.

  • В бою більше переймалися не тим, щоб залишитися живим,а скоріше , щоб про нього сказали «умів шарпати, умів і вмерти, не скиглячи».

  • «Я бачив козаків хворих на лихоманку, які, щоб одужати вживали горілку з гарматним порохом,розмішували,випивали, а потім лягали спати, щоб уранці прокинутися цілком здоровим. До ран прив’язували жменю землі, змішаної з власною слиною. І все те гоїло, як найкращий бальзам» - дивувався Боплан незрозумілим діям козацьких цілителів, які могли буквально з того світу повертати поранених і хворих.

  • Маленька люлька - «носогрійка», застосовувалась не тільки за призначенням, а і як лікувальний агрегат. Вона допомагала позбавитися від багатьох недуг, зокрема, її примотували до хворого поперека.

  • «Це козак –запорожець, ні обчім не туже.

  • Як люлька є й тютюнець, то йому й байдуже.

  • Люлька для козака найперша, і рідна сестра, і подруга. Як тільки сів на коня, зараз же запалює люльку і так верст шість, а то й більше все смалить і смалить.

  • «Мені з жінкою не возиться, а тютюн та люлька, козаку в дорозі знадобиться.»

/Виступ команди учнів, які провели ліричну розвідку/

Розвідка лірична 4. «Козакові треба воювати, а не біля жінки пропадати».

  • Славні хлопці – запорожці. Вік звікували, дівки не видали. Як забачили на болоті чаплю, отаман каже: «от братці дівка!».Осавул каже: «що я женихався» .А кошовий каже: «що я й повінчався»

  • Те, що на Січі ні разу не було жодної жінки, навіть цариці-імператриці, - історичний факт. Запорожці відхрещувалися від сатани і від жінок.

  • У козаків навіть повіря було - як тільки нога жінки ступить на Січ, тоді кінець всьому Запорожжю.

  • «Козак куди хоче, туди й скаче, ніхто за ним не заплаче»

  • Так то воно так. Та гомоніли колись, що Дніпро ніколи не милішав завдяки молодим козачкам, які проводжаючи своїх парубків – красенів до війська Запорозького, проливали за ними бурхливі ручаї сліз: коли то повернеться, коли то весілля справлять? Ну, яка ріка від таких сліз обміліє.

  • В житті, як у козацькому поході, все може трапитись, однак до жінки, та ще матері, козаки ставились, наче до богині. Недарма ж їхньою покровителькою була Матір Божа, а найулюбленішою іконою Покрова Запорозька.

  • А скільки побрехеньок різних про козарлюг – холостяків походжало, що вся Україна, мов Солоха, за боки бралась, сміхом заливалась, що й нині чути.

/по двоє учнів читають гуморески./

КОЗАК НА СПОВІДІ

  • Отче, мучать мене думки. Чому Господь зробив жінок такими красивими?

  • А це, козаче, щоб їх любити і захищати.

  • Однак, чому тоді серед них є такі дурненькі?

  • А це для того, щоб могла любити і такого козака як ти…

ДОСВІД БАРОНЕСИ

  • Погляньте на Хвеню, осавулиху! Побувала у місті, побачила, як там баронеса на коні їздить, худюща така… Та й вирішила і сама такою ж, як баронеса..

  • Ну, то й що?

  • Тиждень не злазить з коня…

  • Ну, то й що?

  • Бідний кінь схуд ледве ноги переставляє.

НЕ МОЖЕ НЕ СЛУХАТИСЯ

  • Чому це ти, козаче Степане, ніколи жінці вдома не допомагаєш – ні води не принесеш, ні дров не нарубаєш?

  • Ще як, я малим був, мені тато сказали, щоб я й близько до криниці не підходив, бо можу впасти туди. А сокири щоб і в руки не брав, бо можна ноги порубати. Чи ж можу я не слухати батька? А щодо допомоги дружині, то я найперший помічник по знищенню ковбас і вареників.

  • Куме, а Ви можете випити відро води?

  • Я що – корова?

  • А відро горілки?

  • А я що, не козак?

У виконанні всіх учасників звучить українська народна пісня «Їхав козак за Дунай»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.