📚🍂 Ліна Костенко. «Ще назва є, а річки вже немає» 🇺🇦💙💛
🌊 Чи може річка зникнути, залишивши по собі лише назву? Що відбувається зі світом, коли людина забуває про відповідальність перед природою? І чи замислюємося ми над тим, що можемо втратити назавжди?
✨ Змістовна презентація допоможе учням глибше зрозуміти поезію Ліни Костенко «Ще назва є, а річки вже немає», дослідити її образи, екологічну проблематику та авторський заклик берегти навколишній світ.
🎯 Особливий акцент — на екологічному змісті твору: учні побачать, що назва річки може зберегтися в пам’яті, на карті чи в мовленні навіть тоді, коли сама річка зникає. Поезія спонукає замислитися над наслідками людської діяльності та цінністю природної спадщини.
🌊 Річка → людська діяльність → втрата → пам’ять → відповідальність.
🐱 Мурчик зазирнув у карту й здивовано запитує: «Якщо річка залишилася лише на карті, чи зможе сама назва повернути її до життя?» 🐾💧
✨ Знайомимося з поетесою → читаємо поезію → досліджуємо образи → аналізуємо художні засоби → осмислюємо екологічну проблему → шукаємо шляхи збереження природи!
💙💛 Поезія Ліни Костенко нагадує: природа не є невичерпним ресурсом. Берегти річки, ліси й довкілля — означає відповідально ставитися до майбутнього наступних поколінь.
#ЛінаКостенко #ЩеНазваЄАРічкиВжеНемає #УкраїнськаЛітература #УкраїнськаПоезія #ЕкологічнаЛірика #Екологія #ЗбереженняПрироди #ЕкологічнаВідповідальність #ОхоронаДовкілля #ХудожніЗасоби #ЛітературнийАналіз #МатеріалиДляВчителя #Всеосвіта #УрокЛітератури #Мурчик 🌊📚🇺🇦💙💛
