Сьогодні відбувся
Кабінет психолога:
«
Плітки. Конфлікти
»
Взяти участь Всі події

Лиха доля Тараса Шевченка

Українська література

Для кого: 8 Клас

10.09.2019

437

0

0

Опис документу:
Як усім нам добре відомо, Тарас Григорович Шевченко зазнав лихої долі, але не дивлячись на це – він продовжував любити свою рідну неньку Україну понад усе. Одинадцятирічний хлопчик, який втратив обох батьків продовжував уперто йти далі, за своєю мрією.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Доля Тараса Шевченка

«…Старі зараннє повмирали,

А ми малими розійшлись

Та вже й не сходились ніколи…»

Як усім нам добре відомо, Тарас Григорович Шевченко зазнав лихої долі, але не дивлячись на це – він продовжував любити свою рідну неньку Україну понад усе. Одинадцятирічний хлопчик, який втратив обох батьків продовжував уперто йти далі, за своєю мрією.

У своїх творах поет піднімав ті теми, про які боялися навіть думати люди того часу. Життєвий шлях Тараса Шевченка був дуже нелегким, проте, він продовжував боротися. Він став виразником дум українського народу, співцем соціальної і національної свободи. Шевченко піднявся на височінь національного поета тому, що сказав своєму народові саме те, що потребувало загальнонаціонального усвідомлення.

Попри всі випробування. Які підкидав йому Бог, він не забував свій рідний край, тужив за Україною,хвилювався за стан своєї держави :

« Світе тихий, краю милий,

Моя Україно,

Защо тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?»

Шевченко не міг байдуже чи спокійно сприймати людську неправду та убогість країни, оскільки був просякнутий Духом правди. Тарас Григорович був дуже релігійною людиною і поєднував Бога з Правдою, пояснюючи її як Правду Святу, Правду Божу.

Не дивлячись на постійні переслідування, на заслання, на заборони писати і малювати, Кобзар продовжував займатися улюбленою справою. Він намагався відкрити людям очі на те, що відбувається навколо них, але вони не бачили цього, або просто не хотіли бачити.

Тарас Григорович Шевченко – ідеал української нації. Адже у наш час рідко зустрінеш людину, яка б так само любила свою землю, яка б так яро боролася за свою мрію. Із простого козачка Шевченко перетворився у великого Кобзаря, генія українського народу.

На сьогоднішній день пройшло вже 205 років від дня народження творця, але його продовжують любити і поважати, його твори ведуть за собою мільйони однодумців. У найважчі роки ідейного чи соціального розшарування, духовного звиродніння Великий Кобзар щоразу ставав прапором української нації, гаслом, її духовним маяком.

Незважаючи а те що останні дні свого життя він провів у Петербурзі, Шевченко заповідав щоб його поховали в рідній землі, адже любов до неї не може згасити навіть смерть.Майже усе своє життя Тарас Григорович провів у переслідуваннях, засланнях, але думками він завжди був в Україні.

Кобзар хотів щоб Українці були освіченими людьми, тому заповідав нам вчитися:

«Учітеся, брати мої!

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,-

І свого не цурайтесь.»

Отже, Тарас Григорович Шевченко-приклад справжнього патріота, людини, яка здатна на все заради своєї країни та народу. Чоловік з дуже важкою долею але все ж не зломлений, він стояв з високо піднятою головою під тягарем найтяжчих випробувань. Я з гордістю можу назвати Шевченка ідеалом нації. Тому що саме він показує яким повинен бути справжній громадянин своєї держави.

« …В своїй хаті й своя правда,

І сила, і воля.

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати чужого добра…»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.