Дослідити життєвий та творчий шлях Лесі Українки, опираючись на спогади рідних та знайомих поетеси; дати відповідь на питання, чи можна вважати слова Лесі Українки: «Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіватись,буду жити! Геть думи сумні!»- девізом всього її життя?; допомогти учням усвідомити життєву позицію «доньки Прометея»; розкрити її особистість через листування з іншими; популяризувати епістолярний жанр; сформувати свою думку щодо сильної особистості, якою була Леся Українка; виховувати в учнів стійкість духу, міцність характеру, відстоювання права на власне щастя.
1.Спогади друзів.
2. Любов Лесі Українки в епістолярному і життєвому вимірах.
3. «Як я умру, на світі запалає покинутий вогонь моїх пісень »:
a)«Contra spem spero»
б)Творче натхнення
в)Листи Лесі Українки до рідних та друзів
г) «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!»
д)Постановка творів Лесі України на театральних сценах.
