Шигельоз — інфекційне захворювання, збудником якого є мікроорганізми роду Shigella. Передається фекально-оральним шляхом, характеризується переважним ураженням товстої кишки, виникненням гарячки, діареї з домішками слизу, крові та гною.
Нині у структурі гострих кишкових інфекційних хвороб шигельоз займає одне з чільних місць. Епідеміологічна ситуація стосовно шигельозної захворюваності лишається неблагополучною. Кожного року у світі від цієї недуги страждає до 165 млн осіб, переважна більшість — у країнах, що розвиваються. Найбільш поширений шигельоз у низці країн Латинської Америки, Африки й Азії.
Найбільшу сприйнятливість до шигельозу мають діти віком від 6 місяців до 5 років. Захворюваність серед дітей у 4,3 раза вища, ніж у дорослих.
Збудник, як правило, передається від людини, що хворіє на шигельоз, а також через воду, харчові продукти, контактно-побутовим шляхом.
Інкубаційний період шигельозу триває 2-3 доби, інколи зменшується до 2 годин або продовжується до 3–10 днів. Тяжкість перебігу залежить від рівня гарячки, інтоксикації, інтенсивності діареї.
Гострі явища на тлі лікування стихають за 2-3 доби, у разі середньої тяжкості перебігу — на 4-5 добу. Клінічне одужання настає до кінця 2-го тижня.
Для профілактики шигельозу важливо дотримуватися правил особистої гігієни, зокрема миття рук після дефекації. Інфікованим особам заборонено брати участь у приготуванні їжі.
Вакцини від шигельозу немає.
