1.Науково - методичне обґрунтування теми:
Останнім часом у засобах масової інформації все частіше і частіше постає питання про бронхіальну астму. Чим це зумовлено? З кожним роком збільшується пресинг алергенів на людину у зв'язку зі збільшенням забруднення оточуючого середовища та дією шкідливих факторів на організм. А саме - широким вживанням хімічних реагентів у побуті, нераціональним харчуванням, активним і пасивним тютюнопалінням, безсистемним вживанням медикаментів тощо. За останні п'ять років в Україні спостерігається тенденція до зниження офіційно зареєстрованих показників захворюваності та поширеності бронхіальної астми. Згідно з даними на 2017 рік, поширеність бронхіальної астми серед дорослого населення становила 488,8 випадків на 100 тисяч осіб, а щорічно вперше діагностується близько 8 тисяч нових випадків. Серед дитячого населення у 2017 році було зареєстровано 4 513 нових випадків бронхіальної астми, що відповідає 0,59 випадкам на 1 000 дітей, а загальна поширеність становила 37 246 випадків, або 4,91 на 1 000 дітей. За оцінками Глобальної ініціативи з астми (GINA), у 2020 році на астму страждало близько 339 мільйонів людей у всьому світі. Однак експерти вважають, що ці показники суттєво занижені через недостатню діагностику та обізнаність населення про симптоми захворювання. Реальна поширеність бронхіальної астми в Україні може досягати 7-8%. Це свідчить про необхідність підвищення рівня діагностики та обізнаності щодо цього захворювання. Важливо зазначити, що діти, які проживають у більш забруднених регіонах, особливо в Східному, Північному та Центральному, є групою ризику щодо розвитку бронхіальної астми. Це підкреслює важливість екологічних факторів у виникненні та розвитку захворювання.
Велике значення у лікуванні бронхіальної астми мають партнерські стосунки між лікарем, медичною сестрою і пацієнтом. Правильність виконання цих рекомендацій дозволить подолати багато труднощів у контролі астми. Ймовірно, ми знову і знову будемо звертатись до питання про бронхіальну астму, поки не навчимося своєчасно її розпізнавати, ефективно попереджувати загострення, використовувати ступеневий підхід в лікуванні сучасними препаратами та керувати цією хворобою.
2. Навчальні цілі лекції:
Здобувач освіти повинен знати:
Етіологію, роль алергенів у виникненні бронхіальної астми β-ІІ;
Клінічну картину нападу бронхіальної астми β-ІІ;
Етапи медсестринського процесу при бронхіальній астмі;
Невідкладну допомогу при нападі бронхіальної астми β- ІІ;
Первинну та вторинну профілактику (профілактику в міжнападовий період) β- ІІ;
Критерії ефективності медсестринських втручань β- ІІ;
Принципи догляду за пацієнтом, що страждає на бронхіальну астму β- ІІ;
Мати уявлення про емфізему та пневмосклероз β-І.
3. Виховна мета:
сформувати професійну відповідальність за здійснення опіки над пацієнтом з бронхіальною астмою;
сприяти вихованню ділових якостей та формуванню сучасних поглядів на профілактику та лікування бронхіальної астми;
розвивати загальний світоогляд та інтелект.
