Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники, довідкова література. Довідкові медіаресурси

Українська мова

Для кого: 10 Клас

19.02.2020

2854

277

0

Опис документу:
Метою уроку є формування в учнів потреби й уміння користуватися словниками для отримання інформації як основи рішення навчальної задачі, розвитку почуття мовної норми і культури мовлення, поглиблення знань про лексикографію як галузь мовознавства
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники, довідкова література. Довідкові медіаресурси

Мета: предметні: поняття про лексикографію; ключові: навички роботи зі словниками; комунікативні: спілкування з різними лексикографічними джерелами; інформаційні: вміння здобувати знання про різні типи словників; загальнокультурні: знайомство зі словниками різних мов.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організація класу

Фронтальна бесіда

· У яких книгах зібрані майже всі слова будь-якої мови?

· Яким із словників ви найчастіше користуєтесь?

· У чому нам допомагають словники?

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

- Виразно прочитайте уривок вірша М. Рильського «Мова». Яку пораду нам дає поет?

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Системне представлення розділу «Лексикографія»

- Назвіть розділи науки про мову. Який їхній зміст?

Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголоссклад.

Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки).

Орфографія — це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на письмі.

Лексика і фразеологія вивчають словниковий склад мови: значення слів, їх походження, вживаннязв’язок з іншими словами.

Орфоепія вивчає правила нормативної літературної вимови.

Словотвір вивчає структуру слів і способи їх творення.

Морфологія вивчає будову слів, їх граматичні властивості, поділ на частини мови.

Синтаксис вивчає будову і граматичне значення словосполучень і речень.

IV. Пояснення нового матеріалу

Проблемне завдання

- Прочитайте слова. Визначте в них спільну частину. Що вона означає? Чим відрізняються ці слова? Що значить кожна ця частина?

Орфографія (правильно, писати), каліграфія (гарне, письмо), монографія (один, писати), лексикографія (словник, пишу)

- Уважно прочитайте текст. Поставте до нього запитання і запишіть їх. Дайте на них відповіді (роздатковий матеріал)

V. Закріплення нового матеріалу

Робота з Інтернет-ресурсами

(uk.wikipedif.org/wiki/Список словників української мови)

- Ознайомтесь зі списком словників української мови різних видів.

- Запишіть інформацію про словники, які викликали у вас підвищений інтерес.

Пояснювальний диктант

- Напишіть диктант. Назвіть у записаному тексті всі орфограми й пунктограми. На яку тему цей текст? Чи трапилось вам слово, значення якого ви б хотіли уточнити за словником?

Слово «екологія» в перекладі з грецької означає наука про дім. Зараз багато людей у всьому світі занепокоєні проблемами екології, бо планета Земля — наш великий спільний дім. І від того, наскільки в ньому все добре, залежить здоров’я та добробут кожного з нас. За останні десятиліття на Землі трапилося багато катастроф, основним чинником яких стала діяльність людини. Вибухи атомних станцій, аварії нафтових танкерів в океанах, вирубка лісів, знищення рослин і тварин, забруднення повітря та води викидами заводів та вихлопами автомобілів тощо...

Мабуть, захоплені великими можливостями, які відкрив для нас технічний прогрес, ми просто не змогли вчасно оцінити всі можливі наслідки нашого втручання в природу. (Із журналу)

VI. Систематизація й узагальнення нового матеріалу

Моделювання речень

- Випишіть назви 5-7 видів словників і складіть із цими словами

речення, запишіть.

З видами яких словників ви ознайомилися вперше? (Усні речення)

VІІ. Підсумок уроку

Рефлексія

· Що нового я дізнав(ла)ся на уроці? Що таке лексикографія?

VIII. Домашнє завдання

Робота з конкретним (на вибір) словником і розповідь про це на наступному уроці.

Лексикографія — розділ мовознавства, який досліджує теорію і практику укладання словників.

Це наука, яка має практичне застосування. Словники необхідні для вивчення рідної та іноземної мов, для піднесення культури усної та писемної мови і загалом інтелекту людини. Культурний рівень нації і рівень розвитку мови часто оцінюють за кількістю виданих словників.

Лексикографія тісно пов’язана з лексикологією. Укладання словників вимагає великих теоретичних знань і доброго чуття мови, тобто розуміння відтінків значення слова, особливостей його вживання, сполучуваності з іншими словами тощо.

Розрізняють теоретичну й практичну лексикографію. Теоретична лексикографія опрацьовує загальну теорію словників: розробляє принципи добору лексики, розташування слів і словникових статей, структуру словникової статті (граматичний і фонетичний коментар до слова, виділення й класифікація значень, типи словникових визначень, система ремарок, типи ілюстрацій, подача фразеологізмів, співвідношення лінгвістичної і нелінгвістичної, тобто енциклопедичної, країнознавчої інформації).

Практична лексикографія забезпечує навчання мови — як рідної, так й іноземної, описує та нормалізує рідну мову, дає матеріал для наукового вивчення лексики.

Усі словники поділяють на енциклопедичні й лінгвістичні.

Енциклопедичні словники описують світ, пояснюють явища, поняття, дають бібліографічні довідки про знаменитих (інколи й одіозних) людей, відомості про країни й міста, про видатні події тощо. Відомими є «Українська радянська енциклопедія» в 17 томах (К., 1960-1966; друге видання у 12 томах вийшло в 1977-1985 рр.), «Енциклопедія українознавства» за ред. В. Кубійовича, що вийшла в 1949 р. за кордоном і перевидана у Львові й Києві (т. 1-7, Львів, 1993-1998; т. 1-4, Київ, 1994-1996), «Британська енциклопедія» в 30-ти томах (70-90 рр. ХХ ст.).

До енциклопедичних належать і галузеві термінологічні словники. Останнім часом в Україні з’явилася значна кількість таких словників, як, наприклад, «Словник термінів ринкової економіки» за редакцією В. І. Науменка (К., 1996), «Короткий словник філософських термінів» за редакцією В. М. Козакова (К., 1996), «Словник- довідник з екології» Є. М. Кондратюка і Г. Л. Хархоти (К., 1987), «Словник медичних термінів»

В. Й. Кресюка та ін. (Одеса, 1994), «Соціологія: Короткий енциклопедичний словник» за редакцією В. І. Воловича (К., 1998), Словник лінгвістичних термінів» Д. І. Ганича й І. С. Олійника (К., 1985) та багато інших.

Лінгвістичні словники — це словники слів. Вони дають інформацію не про речі, явища, поняття, а про слова. Якщо енциклопедичні словники подають лише назви предметів та явищ, які в мові представлені іменниками та іменними словосполученнями, то лінгвістичні словники пояснюють усі типи слів, їхні граматичні й стилістичні ознаки, особливості їхнього функціювання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.