• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Економіка
  • лекційного заняття з елементами бесіди з теми “ Витрати підприємств ресторанного господарства ” з дисципліни „ Економіка підприємств різних типів ”
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
4
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

лекційного заняття з елементами бесіди з теми “ Витрати підприємств ресторанного господарства ” з дисципліни „ Економіка підприємств різних типів ”

Опис документу:
Розмаїття форм і методів організації навчального процесу, застосування інноваційних освітніх технологій у вищій школі, пошуки альтернативних шляхів передачі знань не змогли вплинути на фундаментальність лекційної форми організації занять, що в абсолютній більшості вузів залишається провідною. Сама назва свідчить про те, що одним з базових компонентів є лекція.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

МІНІСТЕРСТВО освіти І НАУКИ УКРАЇНИ

КРАМАТОРСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН – БАРАНОВСЬКОГО

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

лекційного заняття з елементами бесіди

з теми “ Витрати підприємств ресторанного господарства

з дисципліни Економіка підприємств різних типів

спеціальність

Розглянуто на засіданні

циклової комісії обліково -

економічних дисциплін

Протокол №_____від______2008

Голова ц/к ____________

Склав викладач

Майорова О.С.

2012 р.

Методична розробка лекційного заняття з дисципліни „ ”.

Підготувала Майорова О.С. – викладач Краматорського технікуму ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського .

Викладено методику проведення лекційного заняття з елементами бесіди.

Може бути використано викладачами вищих навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації.

Рецензент:

Кателла О.В. – викладач обліково-економічних дисциплін вищої категорії Краматорського технікуму ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії обліково-економічних дисциплін (протокол № _____ від ______________).

Зміст

стр.

  1. Вступ 4

  2. План проведення заняття 5

  3. Зміст заняття 6

  4. Методичне обґрунтування заняття 7

  5. Література 8

  6. Додаток №1 9

  7. Додаток №2 14

  8. Додаток №3 15

ВСТУП

Сучасна Україна перебуває у процесі пошуку шляхів ефективного розвитку, що супроводжується численними рішеннями, постановами, розпорядженнями на всіх рівнях і в усіх сферах, особливо в економічній. Це відповідним чином відбивається на змісті економічних знань, якими має володіти студент для здійснення ефективної діяльності. Вимоги якісного застосування економічних знань при вирішенні професійних завдань, зумовлює необхідність розв’язання проблеми теоретичного обґрунтування і формування економічних знань у майбутніх спеціалістів.

Розмаїття форм і методів організації навчального процесу, застосування інноваційних освітніх технологій у вищій школі, пошуки альтернативних шляхів передачі знань не змогли вплинути на фундаментальність лекційної форми організації занять, що в абсолютній більшості вузів залишається провідною. Сама назва свідчить про те, що одним з базових компонентів є лекція.

Лекція з елементами бесіди - найбільш типова форма активного залучення студентів до навчального процесу.

Вивчення теми Витрати підприємств ресторанного господарства

дозволяє ознайомити студентів спеціальності 5.091711 “Технологія харчування” з економічною природою витрат підприємств та їхнім взаємозв’язком з ресурсами підприємства.

Проведення з даної теми лекційного заняття з елементами бесіди дозволяє викладачу активізувати пізнавальну та розумову діяльність студентів, підтримувати інтерес до вивчаємої теми. У сукупності все це забезпечує отримання знань і бажання їх поповнювати.

Мета методичної розробки показати методику проведення лекційного заняття з елементами бесіди.

Дана методична розробка може бути використана викладачем економічних дисциплін.

План проведення заняття

Дисципліна: Економіка підприємств різних типів

Тема: «Витрати підприємств ресторанного господарства »

Вид заняття: лекційне з елементами бесіди

Група:

Мета заняття:

навчальна вивчити економічну природу витрат підприємства та їхній взаємозв’язок з ресурсами підприємства;

виховна – привити студентам навички економічної культури та почуття відповідальності щодо визначення резервів економії витрат;

розвиваюча – розвити у студентів комунікативні здібності та уміння коректно захищати свої погляди на шляху вирішення потенційних проблем, пов’язаних з витратами підприємства.

Методичне забезпечення

  1. Конспект лекції ( додаток № 1)

  2. Роздатковий матеріал :

    1. -схема витрат підприємства ( додаток №2)

    2. -схема моделей конкурентної поведінки ( додаток № 3)

Міждисциплінні зв’язки:

1. Дисципліна „ Основи підприємництва

Тема: „Підприємство в системі ринкових відносин”

2. Дисципліна „Економічна теорія”

Тема: „Підприємництво: сутність, умови функціонування”

Тема: « Ринок як економічна форма організації суспільного виробництва»

3. Дисципліна „Психологія та етика ділових відносин”

Тема: „Професійний та етичний зміст спілкування. Ділові стосунки.”

4. Дисципліна „Основи правознавства”

Тема: „Правові питання про власність, зобов’язання і договори”

Внутрішньодисциплінні зв’язки:

тема “ Аналіз фонду оплати праці та його планування ”;

тема “ Аналіз витрат підприємства ”;

тема “ Фінансово-економічні результати діяльності підприємства ”.

Зміст заняття
  1. Організаційний момент

    1. Перевірка готовності аудиторії до заняття;

    2. Перевірка наявності студентів в аудиторії;

  1. Повідомлення теми, плану і мотивації лекційного заняття, проведення актуалізації опорних знань.

Тема: «Витрати підприємств ресторанного господарства »

План

1. Економічна природа витрат. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємства

2.Фактори, що впливають на витрати.

Мотивація пізнавальної діяльності студентів

Тема «Витрати підприємств ресторанного господарства займає дуже важливе місце при вивченні навчальної дисципліни “ Економіка підприємств різних типів ”, бо саме

однією з рушійних сил підприємництва і є конкуренція. Існують різноманітні форми та методи конкурентної боротьби, які по різному впливають на підприємницьку діяльність і конкурентоспроможність підприємства. Конкуренція відіграє важливу роль як вагома сила розвитку економічної системи держави, змушує підприємців мобілізовувати свою енергію та здібності для підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Актуалізація опорних знань

3. Викладання лекційного матеріалу з використанням елементів бесіди

4. Підведення підсумків заняття.

Методичне обґрунтування заняття

В умовах ринкового трансформування економіки України питання розвитку підприємництва стає досить гострим, тому необхідно підвищувати рівень економічної освіти в Україні, а це потребує розробки стратегії та тактики викладання економічних дисциплін, а саме “Основ підприємницької та управлінської діяльності” на засадах національної концепції економічної освіти. Основною метою економічної освіти вважається формування економічного мислення, яке має неоціненне значення при веденні конкурентної боротьби серед підприємців, а її результатом є – економічно обґрунтована практична діяльність.

Проведення лекційного заняття з елементами бесіди за темою “Конкуренція – як засіб реалізації підприємництва” є актуальним на даному етапі підготовки майбутніх фахівців, бо саме конкуренція – є потужним стимулом економічного зростання, покращення якості продукції, прискорення науково-технічного прогресу та зниження витрат виробництва і цін.

Заняття починається з організаційного моменту, у ході якого перевіряється готовність аудиторії і студентів до проведення заняття, а також наявність студентів в аудиторії.

Після ознайомлення студентів з темою та планом проводиться мотивація пізнавальної діяльності студентів, яка підкреслює актуальність запропонованої теми та важливість отриманих на занятті знать.

Наступним етапом є актуалізація опорних знань студентів яка проводиться методом фронтального опитування, що дає змогу студентам систематизувати раніше вивчений матеріал, який буде потрібен для засвоєння нових знань.

Бесіда як метод навчання відома ще за часів Сократа. Бесіда передбачає безпосередній контакт викладача з аудиторією. Перевага бесіди полягає у тому, що вона дозволяє прикути увагу слухачів до найбільш важливих питань з теми, визначити зміст і темп викладу навчального матеріалу з урахуванням особливостей аудиторії. Активну участь студентів у бесіді можна забезпечити різними прийомами. Наприклад, на початку лекції викладач пропонує аудиторії запитання, призначене не для контролю успішності засвоєння знань, а для виявлення думки і рівня ознайомленості слухачів з даною проблемою, ступеня їх готовності до сприйняття наступного матеріалу. Запитання адресуються всій аудиторії, а студенти можуть відповідати з місць. Для економії часу запитання бажано формулювати так, щоб на них можна було давати короткі відповіді. З урахуванням думок студентів викладач конструює виклад матеріалу під час лекції і має при цьому можливість більш аргументовано доводити кожну тезу виступу. Запитання до аудиторії можуть бути як елементарні (для того, щоб зосередити увагу слухачів) так і проблемні. Студенти, обмірковуючи відповідь на задане питання, отримують можливість самостійно дійти висновків і узагальнень, які викладач мав їм повідомити в якості нових знань, або ж зрозуміти глибину і важливість проблеми, яка обговорюється. Останнє, у свою чергу, підвищує інтерес і ступінь сприйняття матеріалу.

Викладання лекційного матеріалу проводиться за планом з використанням елементів бесіди, що активізує розумову діяльність студентів. В ході заняття студенти знайомляться з сутністю та видами конкуренції, її функціями, основними методами конкурентного суперництва, ознаками досконалої та недосконалої конкуренції. Після кожного питання викладач узагальнює викладений матеріал та відповідає на питання студентів і підводить підсумки заняття.

Наприкінці лекції дається домашнє завдання та повідомляється вид наступного заняття.

Література
  1. Закон України “Господарський кодекс України” // Офіційний вісник України .- 2003.- № 11

  2. Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” // Офіційний вісник України. – 2003. - № 41

  3. Аветисова А.А. Економіка підприємств харчування. Навчальний посібник – Донецьк, ДонДУЕТ, 2003.

  4. 12.Головінов Н.І., Протопопова В.О. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – Донецьк, ДонДУЕТ, 2003.

  5. 13.Кравченко Л.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі. – М.: ТОВ Нове знання, 2003.

  6. 14.Фролова Л.В., Бакунов А.А. Економіка підприємства в структурно-логічних схемах. Навчальний посібник. – Донецьк, ДонДУЕТ, 2002.

  7. Аветисова А.А. Основы предпринимательства, Донецк, 2003, с. 75

  8. Донець Л.І., Романенко Н.Г. Основи підприємництва: Навчальний посібник. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 254 с.

  9. Мочерний С.В. Істенко О.А. Чоботар С.І. Основи підприємницької діяльності: посібник. – К.: Видавничий центр академія, 2001, 280 с.

  10. Покропивний С.Ф., Колод В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. – К., КНЕУ, 2002, с. 284.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 “Запаси”, наказ МФУ від 20.10.99, № 246

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 15 “Доходи” наказ МФУ від 29.11.99, № 290

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 “Витрати” наказ МФУ від 31.12.99, № 318.

Додаток 1

Зміст лекції

Витрати підприємств ресторанного господарства

1. Економічна природа витрат. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємства

Діяльність будь-якого підприємства супроводжується витратами по оплаті праці робітників, транспортуванню, збереженню сировини, товарів. Витрати необхідні на організацію закупівлі сировини, товарів, на ведення обліку. Проблема витрат прямо і безпосередньо пов'язана з проблемою економії матеріальних ресурсів. Режим економії невіддільний від ефективності виробництва, оскільки сприяє зниженню витрат у розрахунку на одиницю продукції.

Реформування бухгалтерського обліку істотно змінило методичні основи одержання інформації про витрати підприємства.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємств включають наступні види витрат.

  1. Собівартість реалізованих товарів :

Прямі матеріальні витрати (вартість сировини, покупні напівфабрикати);

Витрати на оплату праці (заробітна плата, інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві) ;

Інші матеріальні витрати (відрахування на соціальні заходи; амортизація; плата за оренду майна і земельних паїв; інші, пов'язані з конкретним видом продукції);

Виробничі накладні витрати (оплата праці керівників виробництва; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних засобів загальноробничого призначення; зміст експлуатованої оренди основних фондів загальновиробничого значення; комунальні витрати (освітлення, опалення, водопостачання); охорона праці; техніка безпеки; охорона навколишнього середовища.

  1. Адміністративні витрати :

на службові відрядження; утримання апарату керівництва; на зв'язок; послуги банків; податки й інші обов'язкові платежі; на утримання основних засобів загальногосподарського використання -оренда, амортизація, ремонт, охорона, комунальні платежі; послуги аудиторів, юристів.

  1. Витрати на збут :

на збереження, підробіток, підсортування, упакування; ремонт тари; оплата праці робітників, що забезпечують збут (торгові агенти, продавці); на відрядження зайнятих збутом; утримання основних засобів, пов'язаних зі збутом (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); транспортування; інші витрати, пов'язані зі збутом; витрати на рекламу; втрати товарів у межах норм природного збитку.

  1. Інші операційні витрати :

сумнівні і безнадійні борги; втрати від уцінки запасів; нестачі і втрати

від псування цінностей, якщо винний не встановлений; визнані штрафи, пені, неустойки; інші витрати операційної діяльності.

Основу витрат ресторанного господарства складають так названі прямі матеріальні витрати, тобто покупна вартість сировини, напівфабрикатів, покупних товарів. Усі інші витрати обслуговують процес виробництва і реалізації.

Сукупність усіх витрат живої й упредметненої праці на виготовлення і реалізацію власної продукції, а також на реалізацію покупних товарів, виражена в грошовій форм, складає витрати підприємств ресторанного господарства.

Ціль кожного підприємства

Ціль кожного підприємства – одержання максимального прибутку. Але яким би прибутковим не було підприємство, оптимізувати свої витрати хочеться усім.

З економічної точки зору витрати являють собою вартість витрат підприємства (крім вартості сировини і товарів). Підприємства харчування виконують функції виробництва власної продукції, реалізацію продукції власного виробництва і покупних товарів, і поряд з цим організують споживання власної продукції та покупних товарів. На практиці розподіл витрат на виробництво, реалізацію й організацію споживання не існує, вони плануються і враховуються як єдині витрати підприємств харчування.

Витрати в ресторанному господарстві неоднорідні в зв'язку з неоднорідністю витрат праці. Вони поділяються :

- на витрати, пов'язані з продовженням завершення процесу виробництва в сфері товарного обігу (додаткові), без яких не можливо організувати процес споживання ( транспортування, розфасовка, збереження товарів). Ці витрати є неминучими, тому що вони доповнюють витрати матеріального виробництва. Труд працівників, зайнятих здійсненням цієї функції, є продуктивним, він збільшує вартість товарів і є джерелом відшкодування цих витрат;

- на витрати, пов'язані з купівлею-продажем і зміною форм вартості (чисті витрати). Труд працівників, зайнятих здійсненням цієї функції, не створює споживчої вартості, її не можна віднести до продуктивної праці. Але ця праця в розмірах, необхідних для забезпечення нормальної реалізації товарів, є суспільно необхідною працею. Ця група витрат відшкодовується тільки за рахунок чистого доходу (прибутку) підприємств ресторанного господарства.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

  • матеріальні витрати;

  • витрати на оплату праці;

  • відрахування на соціальні заходи;

  • амортизація;

  • інші операційні витрати.

До складу елементу „Матеріальні витрати” входять витрати операційної діяльності на:

  • сировину і покупні товари;

  • купівельні напівфабрикати;

  • придбання палива та енергії всіх видів;

  • тару і тарні матеріали;

  • будівельні матеріали;

  • запасні частини, які використані для ремонту основних фондів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства;

  • інші матеріальні витрати, які відображають вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру.

До складу елементу „Витрати на оплату праці” входять:

  • заробітна плата за окладами й тарифами;

  • надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством;

  • премії та заохочення;

  • матеріальна допомога;

  • компенсаційні виплати;

  • оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу;

  • інші витрати на оплату праці.

До складу елементу „Відрахування на соціальні заходи” входять:

  • відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування;

  • відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, викликаними народженням і похованням;

  • відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

  • відрахування на обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричиняють втрату працездатності;

  • відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

  • відрахування на інші соціальні заходи.

До елементу „Інші операційні витрати” належать:

  • витрати на відрядження фізичних осіб;

  • витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства;

  • витрати щодо сплати за участь у семінарах;

  • витрати на проведення аудиту;

  • витрати на транспортне обслуговування;

  • витрати на придбання ліцензії та інших спеціальних дозволів, що видані для ведення господарської діяльності;

  • витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ;

  • витрати зі страхування ризиків;

  • податки, збори й інші обов’язкові платежі;

  • інші витрати.

Витрати підприємств ресторанного господарства регламентуються «Основними положеннями по складу витрат, що включаються в собівартість продукції (робіт і послуг)». Перелік витрат складається з 15 статей :

- витрати на залізничні, водні, повітряні, автомобільні перевезення, т.т. транспортні витрати;

- витрати на оплату праці;

- витрати на оренду і утримання будинків, споруджень, приміщень і інвентарю;

- амортизація основних засобів;

- відрахування і витрати на ремонт основних засобів;

- знос санітарного одягу, столової білизни, малоцінних предметів, столового посуду і приладів;

- витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих нестатків;

- витрати на збереження, підробіток, підсортування й упакування товарів;

- витрати на торгову рекламу;

- відсоток за користування кредитом і позикою;

- утрати товарів і продуктів під час перевезення, збереженні і реалізації;

- витрати на тару;

- відрахування на соціальній нестаток;

- податки, відрахування і збори, що включаються у витрати;

- інші витрати.

Витрати стосовно товарообороту поділяють на постійні (умовно-постійні) і змінні (умовно-змінні).

Постійні витрати – це витрати, що залишаються відносно постійними протягом визначеного часу і не змінюються в зв'язку з коливанням товарообороту. До постійних витрат відносяться : зарплата працівників за посадовими окладами, витрати на оренду і утримування приміщень, знос основних засобів, витрати на капітальний і поточний ремонт і т.д.

Змінні витрати – це витрати, що змінюються в зв'язку з коливаннями обсягу товарообороту. До них можна віднести відсотки за використання кредитів і позик, витрати на транспортування сировини і товарів, витрати на збереження, паливо, газ і електроенергію для виробничих нестатків і т.д.

Класифікація витрат на постійні і перемінні дає можливість розрахувати норми рентабельності підприємства, запас фінансової міцності, економічний прибуток.

2.Фактори, що впливають на витрати.

Знання складу витрат дозволяє розглянути фактори, що впливають на них. Це можуть бути зовнішні фактори, що не залежать від підприємства. До таких факторів можна віднести – економічну ситуацію в країні, державну податкову політику, систему ціноутворення, наявність чи відсутність конкуренції, інфляцію, валютний курс, вартість послуг інших галузей.

економічну ситуацію в країні

І внутрішні фактори, що поділяються на економічні (обсяг, склад і структура товарообороту; структура сировини, що витрачається, і товарів; виробнича програма; ефективність і продуктивність праці; форма і система оплати праці, преміювання; товарооборотність) і організаційні.

Зі збільшенням обсягу товарообороту зростає сума перемінних витрат і знижується рівень постійних витрат. У підприємствах з великим обсягом товарообороту рівень витрат нижче, ніж на невеликих підприємствах. Розходження в рівні витрат на підприємствах харчування, що мають однакову потужність (по кількості місць), але неоднаковий обсяг товарообороту, можна пояснити більш високою продуктивністю праці й оборотністю місць.

До організаційних факторів можна віднести – розмір підприємства, його площу, режим роботи, спеціалізацію, тип, оснащеність устаткуванням, вартість устаткування, термін експлуатації, методи обслуговування, систему постачання напівфабрикатів, організацію праці робітників, умови збереження сировини і товарів.

Якщо підприємство купує сучасне устаткування, то з однієї сторони воно має витрати на його утримання, збільшуються суми амортизаційних відрахувань і поточних витрат на його утримання і експлуатацію. Однак оснащення підприємства новим обладнанням сприяє підвищенню продуктивності праці, що у свою чергу приводить до збільшення обсягу товарообороту і зниженню рівня витрат.

Вплив на витрати робить і склад товарообороту. Витрати на виробництво, реалізацію й організацію споживання продукції власного виробництва перевищують витрати на реалізацію й організацію споживання покупних товарів у розрахунку на одиницю товарообороту.

Важливим фактором, що сприяє зниженню витрат, є використання різних форм обслуговування відвідувачів. Обслуговування їх офіціантами може доповнюватися елементами самообслуговування за типом «шведський стіл». При самообслуговуванні на підприємствах харчування досягається економія витрат праці (за рахунок скорочення чисельності офіціантів), збільшується пропускна здатність залів, що приводить до росту товарообороту і зменшенню рівня витрат. Цьому сприяє розвиток харчування по абонементах, прийом попередніх замовлень, організація експрес- столів, святкове, виїзне і банкетне обслуговування, відпустка страв і кулінарних виробів на замовлення.

Спеціалізовані підприємства харчування мають більш низький рівень витрат за рахунок більш високої продуктивності праці, більш вузького асортименту страв і кулінарної продукції, високої оборотності місць.

Не останнє місце в долі витрат займають витрати по оплаті за електроенергію. Якщо підприємство не може впливати на підвищення тарифів на електроенергію, то знизити її витрати в його силах. Тут особливу увагу варто приділити електроустаткуванню, як основному джерелу споживання електроенергії. На холодильному устаткуванні необхідно постійно контролювати ущільнювальні гумки, адже витік холоду в зовнішнє середовище через ущільнювачі, змушує більш тривалий час працювати холодильному агрегату і тим самим споживати більш електроенергії. Купувати електроплити необхідно більш досконалі, адже старі плити дуже довго нагріваються, велика кількість електроенергії іде тільки на розігрів плити. Така ж історія з жарочними шафами. Для освітлення підприємства використовувати світильники «денного» світла, тому що лампи у них енергозберігаючі. Необхідно погодити ліміти споживання електроенергії з постачальниками електроенергії, тому що останні за перевитрату беруть штрафи.

Для заощадження витрати тепла в зимовий період

Для заощадження витрати тепла в зимовий період необхідно провести відповідну підготовку. Обладнати двері дозакривачами. Сучасні віконні склопакети за рахунок внутрішніх повітряних камер сприяють збереженню тепла в зимовий період, а в літній зменшують витрати споживання електроенергії на кондиціонування. Слід установити лічильник на тепло. Краще ж мати автономне опалення.

Задача керівника не тільки враховувати прибуток, але і постійно контролювати витрати, шукати шляхи їхнього зменшення.

Крім заходів, прийнятих керівником для зменшення витрат, є методи їхнього планування. Розробка планів з детальним розрахунком витрат і контроль їхнього виконання також допомагає зменшити витрати.

Витрати виробництва враховуються в абсолютних і відносних показниках. Абсолютним показником витрат є сума, а відносним – їхній рівень, що виражається відношенням суми витрат у відсотках до суми товарообороту.

За абсолютною сумою витрат не можна судити про якість роботи підприємства з різним обсягом товарообороту і навіть того самого підприємства за різні періоди часу, тому що розширення мережі підприємств і збільшення випуску продукції неможливо без збільшення абсолютної суми витрат. Показником якості роботи є рівень витрат, він обчислюється в % до роздрібного товарообороту.

Рв = В × 100%,

Т

де Рв – рівень витрат;

В – сума витрат;

Т- сума товарообороту.

Рівень витрат є якісним показником роботи підприємств ресторанного господарства. Це показник, що зв'язує витрати з обсягом товарообороту і випуску продукції. Саме тому рівень витрат широко використовується при аналізі і плануванні господарської діяльності підприємств ресторанного господарства. Рівень витрат є основою для оцінки виконання плану по витратах, для характеристики динаміки витрат.

Додаток 2

Поточні витрати підприємства

Поточні витрати підприємств

Витрати у процесі звичайної діяльності

Надзвичайні

витрати

Операційні витрати

Витрати фінансової діяльності

Собівартість реалізо-ваної продукції

Витрати інвестиційної

діяльності

Інші витрати звичайної діяльності

Адміністративні

витрати

Витрати на збут

Інші операційні

витрати

Додаток 3

Групування витрат підприємства за елементами:

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

Відрахунки на соціальні заходи

Інші операційні витрати

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

Адміністративні витрати

Витрати на збут

Інші операційні витрати

Додаток 4
Фактори які впливають на витрати підприємства

Фактори, які визначають розмір і рівень витрат підприємства

Стан ринків факторів виробництва

Механізм державного регулювання діяльності підприємства

Конюнктура споживчого ринку

Стан економіки в цілому

Об’єм і склад товарообігу

Стан і ефективність використання основних фондів

Умови постачання товарів

Стан і ефективність використання трудових ресурсів

Структура капіталу

Швидкість обороту товарів

Зовнішні фактори

Внутрішні фактори

Знайти альтернативу лекції вкрай важко, адже вона виконує ряд дуже важливих функцій, серед яких:

  • інформаційна функція - лекція дозволяє у найбільш концентрованій формі зосередити ту інформацію, що репрезентує зміст освіти; поряд з передачею системи потрібних знань про предмет допомагає аудиторії самостійно вибудовувати цю систему в процесі «образ - мислення»;

- методологічна функція лекції забезпечує вироблення певного наукового підходу до предмета, що полягає у вивченні предмета у русі й розвитку. При цьому лектор демонструє творчу лабораторію генези ідеї, закону, принципів, теорії пізнання, явищ природи і суспільства, культури;

  • виховна функція лекції має свої специфічні особливості, оскільки, з одного боку, спонукає викладача самоудосконалюватися на педагогічній ниві, а з іншого - формує ціннісні, моральні орієнтири слухачів, їх громадську активність, розуміння соціальних і професійних норм поведінки;

- розвивальна функція лекції пов'язана із завданням формування пізнавальної активності аудиторії, вимагає ведення лекційного викладання як процесу самостійного творчого пізнання. Завдання - включити аудиторію в процес наукового пошуку, разом з аудиторією заново осмислити цей процес, підводячи слухачів (курсантів, студентів) до самостійного усвідомлення одержаних висновків.

- орієнтуюча функція лекції дозволяє спрямувати слухача (курсанта, студента) в потоці інформації, одержаної із різноманітних джерел - лекцій, семінарських та практичних занять, вивчення навчальної та наукової літератури тощо. Здійснюючи огляд наукової літератури, розкриваючи сутність наукових шкіл, аналізуючи теоретичні положення, лектор виділяє основне, істотне, вказує на правильний шлях вирішення поставлених завдань, допомагає виділити головне і відкинути зайве, вибудовує одержану наукову інформацію в чітку систему;

- організуюча функція лекції надзвичайно значуща, саме вона робить лекцію незамінною, найважливішою ланкою навчального процесу. У всій багатоманітності форм і методів навчальної діяльності тільки лекція здатна об'єднати всі елементи складного процесу пізнання, організувати й спрямувати процес для досягнення поставлених педагогічних цілей;

  • діагностична функція проявляється у тому, що, читаючи лекцію, викладач водночас при здійсненні зворотного зв’язку відзначає, які з питань важко сприймалися аудиторією, що у подальшому може викликати ускладнення на семінарських заняттях; як у подальшому можна удосконалити виклад даної теми тощо;

  • стимулююча функція виражається в тому, що після гарної лекції виникає бажання пізнати ще більше, знайти відповіді на ті питання, які зацікавили своєю неоднозначністю, проблематичністю;

систематизуюча функція полягає у тому, що саме лекція дозволяє найбільш наочно продемонструвати місце навчальної дисципліни у системі наук,

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Картографія та топографія»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.