Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Побудова дисципліни у ЗДО: профілактика проблемної поведінки
»
Взяти участь Всі події

Лекція на тему "Вступ у стоматологію. Анатомія зубощелепного апарату. Методи дослідження стоматологічного пацієнта"

Опис документу:
У лекції відображені відомості про принципи обстеження стоматологічного пацієнта, додаткові інструментальні методи дослідження у стоматологічній практиці. Висвітена інформації з анатомічної будови зубо-щелепного апарату.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Чернівецький медичний фаховий коледж Дисципліна «Стоматологічні захворювання» Лекція №1 Вступ. Мета та завдання стоматології. Анатомо-фізіологічна ...
Слайд № 1

Чернівецький медичний фаховий коледж Дисципліна «Стоматологічні захворювання» Лекція №1 Вступ. Мета та завдання стоматології. Анатомо-фізіологічна будова щелепно-лицевого апарату. Організація стоматологічної допомоги населенню. Стоматологічне устаткування, інструментарій, лікарські засоби для різних видів стоматологічної допомоги Викладач: Добинда І. Р. -Чернівці, 2021-

Стоматологія – клінічна дисципліна, вивчення якої дає знання з фізіології та патології зубощелепної системи, а також визначає вплив захворювань ціє...
Слайд № 2

Стоматологія – клінічна дисципліна, вивчення якої дає знання з фізіології та патології зубощелепної системи, а також визначає вплив захворювань цієї системи на загальний стан здоров’я людини.

методи діагностичного обстеження Прийоми, способи, технічні та лабораторні засоби, що використовуються медичним працівником при обстеженні пацієнта...
Слайд № 3

методи діагностичного обстеження Прийоми, способи, технічні та лабораторні засоби, що використовуються медичним працівником при обстеженні пацієнта для визначення захворювання або особливого фізіологічного стану організму.

Основні методи об'єктивні (огляд пацієнта) суб'єктивні (опитування хворого)
Слайд № 4

Основні методи об'єктивні (огляд пацієнта) суб'єктивні (опитування хворого)

Додаткові методи спеціальні клінічні методи (температурна діагностика, індексна оцінка гігієнічного стану порожнини рота, пародонталі індекси) фунц...
Слайд № 5

Додаткові методи спеціальні клінічні методи (температурна діагностика, індексна оцінка гігієнічного стану порожнини рота, пародонталі індекси) фунцкціональні методи обстеження (електроодонтодіагностика, люмінесцентна діагностика, визначення стійкості капілярів пародонту, реопародонтографія) лабораторні методи обстеження (клінічні і біохімічні показники крові, сечі, слини, ротової і ясенної рідини) мікробіологічні алергологічні рентгенологічні методи обстеження

методологічні основи діагностики Встановлення діагнозу захворювання у конкретного пацієнта + призначення відповідного лікування на основі аналізу +...
Слайд № 6

методологічні основи діагностики Встановлення діагнозу захворювання у конкретного пацієнта + призначення відповідного лікування на основі аналізу + синтезу даних, отриманих за допомогою основних (клінічних) / додаткових (параклінічних) методів дослідження

Клінічні методи обстеження Опитування пацієнта (клінічна бесіда) Зовнішній огляд пацієнта Обстеження скронево-нижньощелепного суглобу та жувальних ...
Слайд № 7

Клінічні методи обстеження Опитування пацієнта (клінічна бесіда) Зовнішній огляд пацієнта Обстеження скронево-нижньощелепного суглобу та жувальних м'язів Обстеження порожнини рота: - вивчення слизової оболонки порожнини рота - обстеження зубів і зубних рядів - дослідження пародонту - обстеження беззубої альвеолярної частини

Клінічні методи обстеження Опитування хворого скарги та суб'єктивний стан пацієнта історія даного захворювання історія життя пацієнта
Слайд № 8

Клінічні методи обстеження Опитування хворого скарги та суб'єктивний стан пацієнта історія даного захворювання історія життя пацієнта

Характеристика больового синдрому Характер болю: гострий, ниючий, пульсуючий Тривалість: постійні, приступоподібні Час появи Причинність Локалізація
Слайд № 9

Характеристика больового синдрому Характер болю: гострий, ниючий, пульсуючий Тривалість: постійні, приступоподібні Час появи Причинність Локалізація

Об'єктивне обстеження Мета огляду — виявлення змін в щелепно-лицевій ділянці при зверненні пацієнта за медичною допомогою або у процесі диспансериз...
Слайд № 10

Об'єктивне обстеження Мета огляду — виявлення змін в щелепно-лицевій ділянці при зверненні пацієнта за медичною допомогою або у процесі диспансеризації (профілактичних оглядів) Огляд схематично складається із: зовнішнього огляду пацієнта обстеження порожнини рота при хорошому денному або штучному освітленні

При зовнішньому огляді звертають увагу на : стан шкірних покривів пацієнта (колір, тургор, висип, рубці) вираження носогубних складок (згладжені, п...
Слайд № 11

При зовнішньому огляді звертають увагу на : стан шкірних покривів пацієнта (колір, тургор, висип, рубці) вираження носогубних складок (згладжені, помірно виражені, поглиблені) лінію змикання губ (наявність заїди) ступінь оголення передніх зубів або альвеолярної частини при розмові і усмішці положення підборіддя (пряме, виступає, западає, зміщений вбік) симетричність половин обличчя висоту нижньої частини обличчя (пропорційна, збільшена, зменшена)

Огляд зубів форма і величина зубів колір каріозні порожнини (контактні поверхні) форма зубних рядів прикус
Слайд № 12

Огляд зубів форма і величина зубів колір каріозні порожнини (контактні поверхні) форма зубних рядів прикус

Перкусія зуба Постукування по зубу → застосовується для визначення стану пародонту Розрізняють: Вертикальну перкусію → напрям ударів співпадає з ві...
Слайд № 13

Перкусія зуба Постукування по зубу → застосовується для визначення стану пародонту Розрізняють: Вертикальну перкусію → напрям ударів співпадає з віссю зуба Горизонтальну перкусію → перкуторні удари мають бічний напрям

Пальпація Застосовується для визначення наявності припухлості, пухлини, ущільнення, рухливості органів або тканини порожнини рота
Слайд № 14

Пальпація Застосовується для визначення наявності припухлості, пухлини, ущільнення, рухливості органів або тканини порожнини рота

Рухливість зубів Визначається пінцетом (пальцями) шляхом розгойдування Зуб має фізіологічну рухливість, яка в нормі майже непомітна
Слайд № 15

Рухливість зубів Визначається пінцетом (пальцями) шляхом розгойдування Зуб має фізіологічну рухливість, яка в нормі майже непомітна

Додаткові методи обстеження хворих
Слайд № 16

Додаткові методи обстеження хворих

Термодіагностика Зуб з нормальною (неушкодженою) пульпою реагує на значні температурні відхилення. Індиферентна зона (зона відсутності реакції) для...
Слайд № 17

Термодіагностика Зуб з нормальною (неушкодженою) пульпою реагує на значні температурні відхилення. Індиферентна зона (зона відсутності реакції) для різців складає 30°С (50—52°С — реакція на тепло, 17 — 22°С — на охолоджування)

Функціональні методи обстеження Електроодонтодіагностика - визначення електрозбудливості зуба
Слайд № 18

Функціональні методи обстеження Електроодонтодіагностика - визначення електрозбудливості зуба

Функціональні методи обстеження Люмінесцентна діагностика - метод базується на здатності тканин і їх клітинних елементів випромінювати світло певно...
Слайд № 19

Функціональні методи обстеження Люмінесцентна діагностика - метод базується на здатності тканин і їх клітинних елементів випромінювати світло певного кольору при дії на них ультрафіолетових променів (первинна або власна флюоресценція речовин) Тверді тканини зубів під впливом УФО набувають здібності до люмінесценції, і в нормі емаль і дентин випромінюють синьо-блакитне світло

Функціональні методи обстеження Визначення стійкості капілярів пародонту (проба В. І. Кулаженко) Визначення швидкості утворення гематоми на слизові...
Слайд № 20

Функціональні методи обстеження Визначення стійкості капілярів пародонту (проба В. І. Кулаженко) Визначення швидкості утворення гематоми на слизовій оболонці ясен при дії тиску В нормі у фронтальній ділянці ясен гематома виникає через 50-60с, в бічних ділянках - через 70-80с При пародонтиті час утворення гематоми зменшується в 3-5 разів залежно від ступеня важкості захворювання

Функціональні методи обстеження Реографія прижиттєвий безкровний метод дослідження кровонаповнення і кровопостачання живих тканин організму, який б...
Слайд № 21

Функціональні методи обстеження Реографія прижиттєвий безкровний метод дослідження кровонаповнення і кровопостачання живих тканин організму, який базується на реєстрації пульсуючих коливань електричного струму тканин

Рентгенологічне дослідження Внутрішньоротова рентгенографія Ортопантомографія Томографія Сіалографія
Слайд № 22

Рентгенологічне дослідження Внутрішньоротова рентгенографія Ортопантомографія Томографія Сіалографія

Знімок дна порожнини рота вприкус. Великий конкремент в проекції піднижньощелепової слинної залози
Слайд № 23

Знімок дна порожнини рота вприкус. Великий конкремент в проекції піднижньощелепової слинної залози

Слайд № 24

Ортопантомограма дитини 5років Зачатки всіх постійних зубів
Слайд № 25

Ортопантомограма дитини 5років Зачатки всіх постійних зубів

Зображення 34 і 35 зубів на екрані радіовізіографа. Зовнішній вигляд радіовізіографа
Слайд № 26

Зображення 34 і 35 зубів на екрані радіовізіографа. Зовнішній вигляд радіовізіографа

Історія хвороби, або МЕДИЧНА КАРТА СТОМАТОЛОГІЧНОГО ХВОРОГО - ФОРМА № 043-0 Це медичний, юридичний та науковий документ
Слайд № 27

Історія хвороби, або МЕДИЧНА КАРТА СТОМАТОЛОГІЧНОГО ХВОРОГО - ФОРМА № 043-0 Це медичний, юридичний та науковий документ

Актуальність. Серед біосоціальних закономірностей людського організму надважливою є його цілісність, що забезпечується взаємозв'язком між формою і ...
Слайд № 28

Актуальність. Серед біосоціальних закономірностей людського організму надважливою є його цілісність, що забезпечується взаємозв'язком між формою і функцією. Яскравим зразком взаємозв'язку між морфологією і функцією, прикладом єдності еволюції форми і функції на різних етапах розвитку є зубощелепний апарат. Зубощелепний апарат складається із анатомічно взаємопов’язаних органів із певною, властивою тільки їм функцією, яка є частиною функції всієї щелепно-лицевої ділянки (первинна механічна і хімічна обробка їжі, участь у диханні, формуванні мовлення).

Слайд № 29

Зубощелепний апарат представлений: скелетом, який складається із щелепних, піднебінних кісток; зубами- органами, призначеними для відкушування і ро...
Слайд № 30

Зубощелепний апарат представлений: скелетом, який складається із щелепних, піднебінних кісток; зубами- органами, призначеними для відкушування і розжовування їжі; органами, призначеними для захвата їжі і змикання ротового отвору (губи, мімічна мускулатура); органами, які беруть участь у формуванні харчової грудки і забезпечують її подальше просування у глотку (щоки, язик, тверде і м’яке піднебіння, язичок); жувальними м’язами; слинними залозами; скронево-нижньощелепними суглобами.

Жувально-мовний апарат - комплекс взаємопов'язаних систем і окремих органів, які беруть участь у жуванні, диханні (носова порожнина) , звукоформува...
Слайд № 31

Жувально-мовний апарат - комплекс взаємопов'язаних систем і окремих органів, які беруть участь у жуванні, диханні (носова порожнина) , звукоформуванні (гортань) й мовленні ( зуби, альвеолярний відросток, тверде піднебіння, язик ). До його складу входять: 1) лицевий скелет і скронево-нижньощелепні суглоби; 2) жувальні м'язи; 3) органи, призначені для захоплення, просування їжі, формування харчової грудки для ковтання, а також звукомовний комплекс: губи, щоки з їх мімічною мускулатурою, піднебіння, язик; 4) органи подрібнення їжі (зуби), її змочування й ферментативної обробки (слинні залози).

Слайд № 32

Нижня щелепа Нижня щелепа належить до непарних кісток і складається із тіла і двох гілок. У тілі нижньої щелепи виділяють основу і альвеолярну част...
Слайд № 33

Нижня щелепа Нижня щелепа належить до непарних кісток і складається із тіла і двох гілок. У тілі нижньої щелепи виділяють основу і альвеолярну частину (або край). На зовнішній поверхні щелепи розташована підборідна горбистість, угору і назад від якої є підборідні отвори, через які проходять однойменні судини і нерви.

Язикова стінка альвеолярної частини у ділянці передніх зубів значно товща губної і має вигин, який надає цій частині альвеол велику стійкість до жу...
Слайд № 34

Язикова стінка альвеолярної частини у ділянці передніх зубів значно товща губної і має вигин, який надає цій частині альвеол велику стійкість до жувального тиску. У ділянці премолярів стінки альвеолярної частини потовщуються, але язикова стінка також товща щічної. Це пояснюється переважанням навантажень у язиковому напрямку. У ділянці бокових зубів уздовж зовнішньої і внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи є потовщення губчастої речовини, які зміцнюють альвеоли і надають зубам значної стійкості. Напрямок шарпеєвих волокон, прикріплених до компактної пластинки лунки, викликає функціональну орієнтацію трабекул губчастої речовини. Трабекули розташовуються перпендикулярно до кореня зуба, за винятком дна альвеоли, де вони мають прямовисно-радикальний напрямок. Завдяки особливостям своєї будови, нижня щелепа важче піддається зовнішнім впливам, тому її грубі деформації зустрічаються рідше, ніж деформації верхньої щелепи.

Верхня щелепа Нерухома кістка, яка складається із симетричних половин, з’єднаних поздовжнім міжщелепним швом. Вона з’єднана з кістками обличчя і де...
Слайд № 35

Верхня щелепа Нерухома кістка, яка складається із симетричних половин, з’єднаних поздовжнім міжщелепним швом. Вона з’єднана з кістками обличчя і деякими кістками черепа: виличною, піднебінною, клиноподібною, носовою, слізною, решітчастою, лобною. Вона бере участь в утворенні очної ямки, порожнини носа і ротової порожнини. У ній розрізняють тіло і чотири відростки: лобний, виличний, піднебінний і альвеолярний.

Верхня щелепа Тіло щелепи має чотири поверхні: очноямкову, передню, підскроневу і носову. Очноямкова поверхня утворює дно орбіти і містить підочноя...
Слайд № 36

Верхня щелепа Тіло щелепи має чотири поверхні: очноямкову, передню, підскроневу і носову. Очноямкова поверхня утворює дно орбіти і містить підочноямкову борозну, яка переходить у підочноямковий канал, що відкривається однойменним отвором. Латерально і назад від передньої поверхні знаходиться підскронева поверхня, на якій розташований верхньощелепний горб.

Контрфорси Верхня щелепа складається не тільки із тонких кісткових пластинок, які беруть участь в утворенні великих повітряних порожнин (гайморової...
Слайд № 37

Контрфорси Верхня щелепа складається не тільки із тонких кісткових пластинок, які беруть участь в утворенні великих повітряних порожнин (гайморової, носової), але й потужних потовщень компактної речовини кістки (устоїв), здатних чинити опір як на стиск, так і на розтяг. Ці устої називають контрфорсами. Розрізняють лобно-носовий, виличний, крилопіднебінний і піднебінний контрфорс.

Від різців, іклів і частково від перших премолярів жувальний тиск від нижньої щелепи передається по бокових стінках носової порожнини і переходить ...
Слайд № 38

Від різців, іклів і частково від перших премолярів жувальний тиск від нижньої щелепи передається по бокових стінках носової порожнини і переходить через носовий відросток на лобну кістку (лобно-носовий контрфорс). Жувальний тиск від бокових зубів передається на кістки черепа через виличний контрфорс у трьох напрямках: 1) угору через зовнішній край орбіти у лобну кістку; 2) через виличну дугу до основи черепа і 3) через нижній край очної ямки, сполучаючись із верхньою частиною лобно-носового устою.

Пара симетричних крилопіднебінних контрфорсів утворена заднім краєм щелепи у ділянці горбів і крилоподібними відростками, які відходять від тіла кл...
Слайд № 39

Пара симетричних крилопіднебінних контрфорсів утворена заднім краєм щелепи у ділянці горбів і крилоподібними відростками, які відходять від тіла клиноподібної кістки. Жувальний тиск від бокових зубів проходить від хоан і передається на середню частину основи черепа. Піднебінний контрфорс утворюється піднебінними відростками верхньої щелепи, які скріплюють праву і ліву половини зубних дуг і нейтралізують сили, які розвиваються під час жування у поперечному напрямку. Частина тиску, який виник від бокових жувальних рухів нижньої щелепи, поширюється на леміш і бічні стінки порожнини носа.

М’язи зубощелепного апарата М’язи щелепно-лицевої ділянки за своєю функцією поділяють на мімічні та жувальні. Мімічні м’язи починаються на кістці а...
Слайд № 40

М’язи зубощелепного апарата М’язи щелепно-лицевої ділянки за своєю функцією поділяють на мімічні та жувальні. Мімічні м’язи починаються на кістці або від підлеглих фасцій і закінчуються у шкірі. Вони визначають певні риси обличчя. Жувальні м’язи забезпечують переміщення нижньої щелепи відносно верхньої. Від ступеня скорочення цих м’язів залежить величина жувального тиску, необхідного для відкушування і подрібнення їжі. Ці м’язи також беруть участь у виконанні інших функцій ротової порожнини – мовлення, ковтання.

Мімічні м'язи Виличний м’яз (m.zygomaticus) М’яз сміху (t.tisorius) Трикутний м’яз рота (m.triangubaris oris) Квадратний м’яз верхньої губи m.quadr...
Слайд № 41

Мімічні м'язи Виличний м’яз (m.zygomaticus) М’яз сміху (t.tisorius) Трикутний м’яз рота (m.triangubaris oris) Квадратний м’яз верхньої губи m.quadratus labii superioris) Круговий м’яз рота (m.orbicularis oris) Різцевий м’яз верхньої губи (m.incisivus labii superioris) Собачий м’яз (m.canincus) Квадратний м’яз нижньої губи (m.quadratus labii inferioris) Різцевий м’яз нижньої губи (m.incisivus labii inferioris) Підборідковий м’яз (m.mentalis) Щічний м’яз (m.buccinator)

Скронево-нижньощелепний суглоб В утворенні його беруть участь суглобова голівка нижньої щелепи, суглобова ямка, суглобний горбик скроневої кістки, ...
Слайд № 42

Скронево-нижньощелепний суглоб В утворенні його беруть участь суглобова голівка нижньої щелепи, суглобова ямка, суглобний горбик скроневої кістки, суглобний диск і суглобна капсула. За своєю будовою це один із найскладніших суглобів. До його анатомічних особливостей належать інконгруентність суглобних поверхонь і наявність внутрішньосуглобного диска, який відсутній в інших суглобах. Суглобний горбик - валик, який остаточно оформлюється до 6 – 7-років у зв’язку з розвитком функції жування. Залежно від виду прикусу суглобний горбик може мати різну форму: плоску, середньоопуклу, круту. Перша форма розвивається при прямому, друга – при ортогнатичному, третя – при глибокому прикусі. .

Ротова порожнина Ротова порожнина, як початковий відділ травного апарату, складається з органів, які механічно і біохімічно обробляють їжу. Спереду...
Слайд № 43

Ротова порожнина Ротова порожнина, як початковий відділ травного апарату, складається з органів, які механічно і біохімічно обробляють їжу. Спереду вона обмежена губами, з боків – щоками, зверху – піднебінням, а знизу – м’язами діафрагми рота. Ротову порожнину розділяють на переддвер’я і власне ротова порожнина

Переддвер’я ротової порожнини становить собою простір між губами і щоками зовні та зубами і яснами зсередини. При зімкнутих зубах він з’єднується з...
Слайд № 44

Переддвер’я ротової порожнини становить собою простір між губами і щоками зовні та зубами і яснами зсередини. При зімкнутих зубах він з’єднується з ротовою порожниною позаду великих корінних зубів. Ротовий отвір обмежують верхня і нижня губи, утворюють з обох боків (з’єднуючись) кут рота. На шкірі верхньої губи, по середній лінії, проходить губний жолобок. У товщі щік знаходиться щічний м’яз і жирова клітковина. На рівні верхнього другого моляра з боку слизової оболонки переддвер’я ротової порожнини, розсуваючи щічний м’яз, відкривається протока привушної слинної залози.

Власне ротова порожнина Вона розташована за альвеолярними відростками і зубами, при зімкнутих щелепах майже повністю заповнена язиком. Зверху - обм...
Слайд № 45

Власне ротова порожнина Вона розташована за альвеолярними відростками і зубами, при зімкнутих щелепах майже повністю заповнена язиком. Зверху - обмежена твердим і м’яким піднебінням, знизу – м’язами, які утворюють діафрагму рота. Під язиком, по боках від вуздечки, помітні сосочки, на яких відкриваються протоки підщелепної і під’язикової слинних залоз. Верхня стінка її утворена піднебінням, передній відділ якого називається твердим, а задній – м’яким піднебінням. Піднебіння відділяє ротову порожнину від порожнини носа і носової частини глотки. Тверде піднебіння Кісткову основу його складають відростки верхньої щелепи і горизонтальні пластинки піднебінних кісток. Слизова оболонка, яка покриває його , міцно зрощена з кісткою. У передньому відділі розташовані кілька слабо виражених поперечних піднебінних складок, а по середній лінії проходить шов – місце зрощення верхньощелепних кісток. М’яке піднебіння утворене фіброзною волокнистою тканиною (піднебінний апоневроз) і м’язами.

Зуби і зубні ряди Зуби – це основна структурна одиниця жувального апарату людини. Вони виконують жувальну функцію, сенсорну, шляхом сприймання і пе...
Слайд № 46

Зуби і зубні ряди Зуби – це основна структурна одиниця жувального апарату людини. Вони виконують жувальну функцію, сенсорну, шляхом сприймання і передачі жувального тиску рецепторами періодонта. Між зубами, навколозубними тканинами і ротовою порожниною існують умовнорефлекторні зв’язки, які регулюють секрецію слинних залоз і перистальтику шлунково-кишкового тракту. Зуби і зубні ряди беруть участь в утворенні звуків.

Терміни прорізування молочних зубів
Слайд № 47

Терміни прорізування молочних зубів

Терміни прорізування постійних зубів
Слайд № 48

Терміни прорізування постійних зубів

Зуби і зубні ряди У кожному зубі прийнято розрізняти: анатомічну коронку (частина зуба, вкрита емаллю), клінічну коронку (частина зуба, яка виступа...
Слайд № 49

Зуби і зубні ряди У кожному зубі прийнято розрізняти: анатомічну коронку (частина зуба, вкрита емаллю), клінічну коронку (частина зуба, яка виступає над яснами), анатомічну шийку (місце переходу емалі в цемент кореня), клінічну шийку (місце переходу над’ясенної частини зуба у внутрішньоальвеолярну) і корінь, розташований у зубній альвеолі.

Зуби і зубні ряди Коронка зуба має кілька поверхонь: оклюзійну, вестибулярну, язикову (на нижній щелепі) або піднебінну (на верхній щелепі) і конта...
Слайд № 50

Зуби і зубні ряди Коронка зуба має кілька поверхонь: оклюзійну, вестибулярну, язикову (на нижній щелепі) або піднебінну (на верхній щелепі) і контактні поверхні, звернені до сусідніх зубів. Корінь і шийка зуба побудовані з дентину. У коронці зуба, зовні від дентину, розташована найтвердіша тканина людського організму – емаль.

Залежно від форми коронки зуба розрізняють: різці, ікла, малі корінні і великі корінні зуби. У стоматологічній практиці кількість зубів прийнято зо...
Слайд № 51

Залежно від форми коронки зуба розрізняють: різці, ікла, малі корінні і великі корінні зуби. У стоматологічній практиці кількість зубів прийнято зображувати зубною формулою. Формула зубних рядів тимчасового прикусу виглядає таким чином: 5554535251 6162636465 8584838281 7172737475 Формула зубів постійного прикусу: 1817161514131211 2122232425262728 4847464544434241 3132333435363738 У чисельнику - позначають верхні, а у знаменнику – нижні зуби. Із прорізуванням постійних зубів закінчується утворення зубних рядів. Зуби встановлюються у постійному контакті один з одним. Ці контактні пункти захищають міжзубний ясенний сосочок від ушкодження їжею і беруть участь у розподілі жувального тиску між зубами, сприяючи морфологічній і функціональній єдності зубних рядів. Єдність зубного ряду забезпечується також пародонтом і альвеолярним відростком.

Періодонт Сполучна тканина, розташована між лункою і коренем зуба, називається періодонтом, а простір, у якому вона розташована, отримав назву “пер...
Слайд № 52

Періодонт Сполучна тканина, розташована між лункою і коренем зуба, називається періодонтом, а простір, у якому вона розташована, отримав назву “періодонтальна щілина”. Форма періодонтальної щілини, унаслідок звуження у середній третині кореня, нагадує форму пісочного годинника. Величина періодонтальної щілини залежить від багатьох факторів: віку, наявності чи відсутності зубів-антагоністів, патологічних процесів у пародонті. До тканин періодонта належать переплетені між собою пучки колагенових волокон, які входять з одного боку в цемент кореня, а з другого – у стінку альвеоли, еластичні волокна, кровоносні та лімфатичні судини, нерви, клітинні елементи ретикулоендотеліальної системи. Серед функціонально орієнтованих волокон виділяють: косі зубоальвеолярні і верхівкові. У багатокореневих зубів, крім того, виділяється група волокон, розташованих у ділянці біфуркації коренів.

Слизова оболонка: нерухома пасивно рухома активно рухома Розрізняють рухому і нерухому слизову оболонку ротової порожнини. Рухома - покриває щоки, ...
Слайд № 53

Слизова оболонка: нерухома пасивно рухома активно рухома Розрізняють рухому і нерухому слизову оболонку ротової порожнини. Рухома - покриває щоки, губи і дно порожнини рота. Вона має пухкий підслизовий шар, що містить жировий прошарок, багато судин, значну кількість еластичних волокон і тому дуже рухлива і легко збирається в складки. Нерухома або малорухома слизова покриває альвеолярний відросток і тверде небо. У ділянці сагітального шва вона прикріплюється безпосередньо до окістя майже без всякого підслизового шару, на інших ділянках вона містить багато слизистих залоз або в ній є незначна жировий прошарок, відповіднапідслизовому шару. Рухома слизова зміщується в двох напрямках - вертикальному і горизонтальному. Малорухлива зміщується тільки у вертикальному напрямку.

Таким чином, зубощелепний апарат – це система анатомічно взаємопов’язаних органів з певною, властивою тільки їм функцією, знання функціональної ана...
Слайд № 54

Таким чином, зубощелепний апарат – це система анатомічно взаємопов’язаних органів з певною, властивою тільки їм функцією, знання функціональної анатомії його дозволить зрозуміти біомеханіку функціонування ортопедичної апаратури.

Анатомічна будова зуба
Слайд № 55

Анатомічна будова зуба

Гістологічна будова зуба
Слайд № 56

Гістологічна будова зуба

Емаль зуба Зубна емаль — тверда мінералізована тканина білого чи злегка жовтуватого кольору, що покриває зовні коронку зуба і захищає дентин і пуль...
Слайд № 57

Емаль зуба Зубна емаль — тверда мінералізована тканина білого чи злегка жовтуватого кольору, що покриває зовні коронку зуба і захищає дентин і пульпу від дії зовнішніх подразників. Товщина шару емалі максимальна в ділянці горбиків жувальних зубів, де вона досягає 2,3-3,5 мм і мінімальна в ділянці шийки (0,01 мм). На апроксимальних поверхнях постійних зубів вона звичайно дорівнює 1-1,3 мм. Тимчасові зуби мають шар емалі, що не перевищує 1 мм. Емаль — найтвердіша тканина організму людини. Вона містить 95 % мінеральних речовин (переважно гідроксиапатит, фторапатит, карбонатапатит і інше), 1,2 % органічних, 3,8 % води, зв'язаної з кристалами й органічними компонентами та вільну. Емаль проникна в обох напрямках. Найменшою проникністю володіють її зовнішні, звернені в порожнину рота ділянки. Ступінь проникності неоднаковий у різні періоди розвитку зуба. В емалі постійно відбувається обмін речовин (іонів), що поступають як із дентину та пульпи, так і зі слини. Одночасно з надходженням іонів (ремінералізація) відбувається їхнє вимивання (демінералізація). Ці процеси знаходяться в стані динамічної рівноваги. Емаль не містить клітин і не здатна до регенерації при ушкодженні.

Дентин Тверда, щільна, світло-жовта субстанція, яка утворює основну масу зуба і визначає його форму. В області коронки дентин покритий емаллю, коре...
Слайд № 58

Дентин Тверда, щільна, світло-жовта субстанція, яка утворює основну масу зуба і визначає його форму. В області коронки дентин покритий емаллю, кореня - цементом. Разом з предентину дентин утворює стінки пульпарной камери. Дентин міцніше, ніж кістка і цемент, але в 4-5 разів м'якше емалі. Його висока еластичність грає важливу роль в збереженні емалі, яка дуже тендітна. Дентин складається приблизно на 70% з неорганічного матеріалу у формі кристалів гідроксиапатиту. Органічна матриця на 15-20% складається з колагену. Неколлагенових білки складають 1-2% тканини, а що залишилися 10-12% - вода.

Цемент Цемент тонким шаром покриває корінь зуба і з'єднується з емаллю поблизу шийки зуба. Є різні варіанти розташування емалево-цементного з'єднан...
Слайд № 59

Цемент Цемент тонким шаром покриває корінь зуба і з'єднується з емаллю поблизу шийки зуба. Є різні варіанти розташування емалево-цементного з'єднання. Цемент може розташовуватися точно у закінчення емалі, нашаровуватися на неї або не доходити до емалі. В останньому випадку залишається вузька смужка незахищеного дентину. Такі області дуже чутливі до термічних, хімічних і механічних подразників. Розташування цементо-емалевою кордону може відрізнятися в різних зубах одного індивідуума і навіть на різних поверхнях одного зуба. Гістологічно розрізняють два типи цементу: Клітинний (вторинний) цемент і безклітинний (первинний). Клітинний цемент за складом і будовою нагадує грубоволокнисту кістку, містить цементоцити. Зазвичай він розташований в верхівкової частини кореня і в області біфуркації коренів. Безклітинний цемент покриває частину кореня. Він не містить цементоцитів і складається з колагенових волокон і аморфного речовини, що склеює.

Пульпа Пульпа являє собою м'яку тканину зуба, яка заповнює порожнину коронки і кореневі канали. Обриси коронкової пульпи до деякого ступеня повторю...
Слайд № 60

Пульпа Пульпа являє собою м'яку тканину зуба, яка заповнює порожнину коронки і кореневі канали. Обриси коронкової пульпи до деякого ступеня повторюють рельєф коронки зуба. Так, на жувальній поверхні коронки відповідно розташуваних жувальних горбів, пульпа утворює виступи, які носять назву рогів пульпи. Через верхівкові отвори каналів кореня пульпа повідомляється з периапикальною ділянкою. Пульпа розвивається з мезенхімального зубного сосочка паралельно з формуванням коронки і кореня зуба. Диференціація тканин пульпи завершується до моменту повного прорізування зуба. Сформована пульпа складається з пухкої сполучної тканини своєрідного будови, багатої клітинами і міжклітинним речовиною, а також судинами і нервами. Своєрідність її полягає в тому, що поряд з клітинними елементами в пульпі є велика кількість драглистого міжклітинної речовини, що додає їй досить щільну консистенцію. У цій гомогенній драглистій речовині закладені клітини і волокнисті структури пульпи. Останні представлені колагеновими і ретикулярними волокнами. Еластичні волокна в тканині пульпи не виявлені. Колагенові волокна пульпи мають звичайну будову. В коронковій пульпі вони розташовуються пухко у вигляді окремих волокон, не утворюючи пучків, що характерно для звичайної сполучної тканини. Пульпа, Що заповнює кореневі канали зуба, істотно відрізняється за своєю структурою від коронкової пульпи. У ній більшу кількість і більш щільне розташування колагенових волокон, які збираються в пучки. За структурою коренева пульпа дещо нагадує тканину періодонта, з яким вона з’єднується через верхівковий отвір кореня.

Організація стоматологічної допомоги населенню Стоматологічна допомога відноситься до одного з самих масових видів медичної допомоги. У структурі з...
Слайд № 61

Організація стоматологічної допомоги населенню Стоматологічна допомога відноситься до одного з самих масових видів медичної допомоги. У структурі загальної захворюваності населення нашої країни хвороби порожнини рота і зубів займають третє місце. За числом лікарів, що працюють у системі охорони здоров’я, фахівці-стоматологи посідають друге місце після терапевтів. Дотримання санітарно-гігієнічного і нерозривно пов’язаного з ним проти-епідемічного режиму лікувально-профілактичних установ є необхідною запорукою створення належних умов перебування хворих і праці медичного персоналу, профілактики внутрішньолікарняних інфекцій і забезпечується медичним персоналом лікувального закладу. Амбулаторна стоматологічна допомога міському населенню надається в спеціалізованих лікувально-профілактичних установах і в стоматологічних кабінетах і відділеннях територіальних і відомчих медичних установ. До них відносяться: 1) стоматологічні поліклініки (для дорослих і дітей); 2) стоматологічні відділення (кабінети) у територіальних поліклініках, при медико-санітарних частинах і в медпунктах підприємств; 3) стоматологічні кабінети в лікарнях, жіночих консультаціях, диспансерах, у школах і дошкільних установах, у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах.

Традиційно сформована структура стоматологічних поліклінік містить у собі наступні підрозділи: Реєстратура Відділення: терапевтичної стоматології, ...
Слайд № 62

Традиційно сформована структура стоматологічних поліклінік містить у собі наступні підрозділи: Реєстратура Відділення: терапевтичної стоматології, хірургічної стоматології, ортопедичній стоматології (з зуботехнічною лабораторією), дитячої стоматології Кабінет первинного огляду Кабінет невідкладної стоматологічної допомоги Кабінет фізіотерапії Кабінет рентгенодіагностики

Вивчення стоматологічного устаткування, інструментарію, лікарських засобів для різних видів стоматологічної допомоги. Для організації стоматологічн...
Слайд № 63

Вивчення стоматологічного устаткування, інструментарію, лікарських засобів для різних видів стоматологічної допомоги. Для організації стоматологічного кабінету на одне робоче місце мусить бути виділено просторе приміщення з добрим природним освітленням, площею не менше 14 м(приблизно 4,3x3,3 м). На кожне додаткове крісло додається площа не менше 7 м2. Крісла бажано розташовувати в один ряд, біля вікон (для природного освітлення порожнини рота хворого та доступу свіжого повітря). Кабінет мусить бути забезпечений приточно-витяжною вентиляцією і штучним освітленням. Стіни доцільно пофарбувати олійними фарбами м'яких тонів, а підлогу застелити лінолеумом. У кабінеті, де лікують стоматологічних хворих, не повинно бути нічого зайвого, обладнання і меблі слід розташовувати найбільш раціонально, щоб персонал не робив зайвих рухів, були створені найсприятливіші умови для роботи лікаря, медсестри, санітарки, для самопочуття хворого. Для роботи одного лікаря, що проводить диференційоване приймання хворих лише з терапевтичної стоматології, кабінет необхідно оснастити таким устаткуванням: Крісла стоматологічні: призначені для фіксації хворих сидячи чи лежачи, забезпечуючи зручність хворому, належне положення його голови, це полегшує лікарю його доступ до операційної ділянки повинно мати збалансовану форму, щоб витримати тіло хворого. Має складатися і розкладатися автоматично, працювати беззвучно. Підголівник має бути для опори не шиї, а потилиці пацієнта з широким заглибленням, яке попереджає випадкові рухи голови. Ширина підголівника не повинна перевищувати 20см.

Стоматологічний інструментарій Стоматологічний інструментарій - набір спеціальних інструментів, що застосовуються у стоматологічній практиці Для ді...
Слайд № 64

Стоматологічний інструментарій Стоматологічний інструментарій - набір спеціальних інструментів, що застосовуються у стоматологічній практиці Для діагностики та лікування хворого лікар-стоматолог використовує різноманітні інструменти. Ці інструменти за призначенням можна поділити на наступні групи

Інструменти для обстеження порожнини рота (стоматологічне дзеркало, стоматологічний зонд, стоматологічний пінцет)  
Слайд № 65

Інструменти для обстеження порожнини рота (стоматологічне дзеркало, стоматологічний зонд, стоматологічний пінцет)  

Інструменти для видалення зубних відкладень (екскаватор, стоматологічні гачки, емалевий ніж)    
Слайд № 66

Інструменти для видалення зубних відкладень (екскаватор, стоматологічні гачки, емалевий ніж)    

Інструменти для обробки каріозної порожнини (бори зубні різноманітної форми і величини)
Слайд № 67

Інструменти для обробки каріозної порожнини (бори зубні різноманітної форми і величини)

Інструменти для приготування пломбувального матеріалу (шпатель металічний, шпатель пластмасовий)    
Слайд № 68

Інструменти для приготування пломбувального матеріалу (шпатель металічний, шпатель пластмасовий)    

Інструменти та засоби для пломбування (гладилка, штопфер, штифти парапульпарні);
Слайд № 69

Інструменти та засоби для пломбування (гладилка, штопфер, штифти парапульпарні);

Інструменти для обробки пломби (карборундовий камінь, фініри, фреза, поліри, штрипси, бори з мілкої і надмілкої стружки, диспенсер, сепаратор, сепа...
Слайд № 70

Інструменти для обробки пломби (карборундовий камінь, фініри, фреза, поліри, штрипси, бори з мілкої і надмілкої стружки, диспенсер, сепаратор, сепараційні смужки, паперові абразивні диски, абразивний камінь, щіточки торцеві, оклюзійний папір)  

Допоміжні засоби для пломбування (металічні матриці, матрицетримачі, дискотримачі, клинки)    
Слайд № 71

Допоміжні засоби для пломбування (металічні матриці, матрицетримачі, дискотримачі, клинки)    

Інструменти для медикаментозної та інструментальної обробки кореневих каналів (пульпоекстрактори і кореневі голки, дрильбори, каналонаповнювачі)  
Слайд № 72

Інструменти для медикаментозної та інструментальної обробки кореневих каналів (пульпоекстрактори і кореневі голки, дрильбори, каналонаповнювачі)  

Дякую за увагу!!!
Слайд № 73

Дякую за увагу!!!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили