Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця
ЛЕГЕНДИ ПРО ЛИХІВСЬКИХ ЛЕЛЕК
На окраїні хутора в далекі довоєнні часи жила вдова. Мала вона двох синів. Росли хлопчики на радість матері, були її розрадою і надією.
Минав час, діти виросли, здавалося - живи та радій. Як раптом в село прийшла страшна звістка. Війна…
Всі жінки проводжали чоловіків на війну. Пішли воювати з ворогом і вдовині сини. Чекала мати звістки щодня. З невеличких листів дізнавалася, що воювали її діти як справжні герої, громили фашистів, вірили в перемогу.
Одного дня чорною птахою прилетіла до неї похоронка . ЇЇ любі синочки полягли в битві за Дніпро. Посивіла жінка в одну мить. Не знала як їй жити без дітей. Не вірила в те, що сталося, чекала, що сини її повернуться додому.
Пройшло багато років, відгриміла війна та жінка щодня виходила на дорогу , виглядала з далекого походу своїх дітей. Одного разу прилетіли лелеки, покружляли над її оселею та й звели гніздо неподалік вдовиної хати. Жінка вірила, що це її сини повернулися до неї. З тих пір, щороку прилітають птахи, виводять пташенят і відлітають у вирій.
Проходять роки та легенда про вдову та лелек залишається жити і по нині. Вже майже немає того хутора , а лелеки прилітають сюди щороку, як душі загиблих вдовиних синів, які повертаються на Батьківщину.
Жили собі чоловік і жінка. Довгий час прожили вони разом та не дав Бог їм діточок. Куди тільки не зверталося подружжя: і до ворожок, і до знахарів,і до різних змовлянь. Та все марно. Жінка вже втратила надію, що колись стане матір´ю. Як одного разу приснився їй сон. Ніби до них на подвір´я прилетів великий білий птах, походив, походив, знявся та й полетів.
На ранок жінка похвалилася чоловікові про своє видіння. Здавна ведеться , що птах у сні приносить якусь звістку. Разом подумали, що б це могло бути – чи добра звістка, чи лиха. Минув сон та й забувся.
Прийшла весна. І одного ранку жінка побачила як лелеки мостять гніздо на старій груші, яка росла біля воріт їхньої оселі. «А ось і сон справдився»,- подумала вона. Дійсно, сон справдився , бо того ж року народилося у подружжя довгождане дитя.
Стара груша всохла. І лелече гніздо перенесли на стовп, де воно знаходиться і по цей день. Говорять,що всі , хто має заповітне бажання повинен потриматися за стовп, на якому живуть лелеки - і бажання справдиться.
Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»