Організація змістовного дозвілля учнів як соціального феномена повинна здійснювати перехід від простих форм діяльності до складніших, від пасивного відпочинку до активного, від задоволення до більш глибоких соціальних і культурних прагнень, від фізичних форм рекреації до духовних насолод, від пасивного засвоєння загальнолюдських цінностей до творчості, креативності.