Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їх наслідки
Земля має форму геоїда, наближену до кулі, що має важливі географічні наслідки. Саме через кулястість планети виникає нерівномірне нагрівання її поверхні, що зумовлює різноманітність кліматичних умов, утворення кліматичних поясів, пояси освітлення (помірний, тропічний, полярний), а також добова й річна зміна висоти Сонця над горизонтом.
Куляста форма також зумовлює різницю в тривалості дня і ночі на різних широтах. У приекваторіальних районах день і ніч майже однакові протягом року, тоді як у полярних широтах спостерігаються полярний день і ніч, коли Сонце не заходить або не з’являється на горизонті упродовж кількох тижнів чи навіть місяців.
Земля здійснює два основні рухи — обертання навколо своєї осі та обертання навколо Сонця. Обертання навколо осі відбувається зі сходу на захід за 24 години й зумовлює зміну дня і ночі. Цей рух також викликає добову зміну температури, а завдяки йому виникає система часових поясів.
Обертання Землі навколо Сонця відбувається за еліптичною орбітою протягом 365 днів і 6 годин. Внаслідок цього руху відбувається зміна пір року. Нахил земної осі (66,5° до площини орбіти) спричиняє нерівномірне освітлення півкуль упродовж року. У червні Північна півкуля нахилена до Сонця, у грудні — Південна. Це пояснює літні й зимові сезони в різних півкулях.
Таким чином, куляста форма та рухи Землі — ключові чинники, які визначають головні закономірності географічної оболонки, різноманітність природних умов та ритм життя на планеті.
