• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Дошкілля
  • Круглий стіл для вихователів офтальмологічних груп на тему: « Створення передумов для інтелектуальної самореалізації дошкільника з вадами зору завдяки підвищенню його індивідуально-пізнавальної активності»

Круглий стіл для вихователів офтальмологічних груп на тему: « Створення передумов для інтелектуальної самореалізації дошкільника з вадами зору завдяки підвищенню його індивідуально-пізнавальної активності»

Опис документу:
Засідання круглого столу. Відпрацювання сучасних поглядів щодо створення передумов для інтелектуальної самореалізації дошкільників з вадами зору завдяки підвищенню їхньої індивідуально-пізнавальної активності.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Круглий стіл для педагогів

на тему: « Створення передумов для інтелектуальної самореалізації дошкільника з вадами зору завдяки підвищенню його індивідуально-пізнавальної активності»

Засідання МК офтальмологічних груп міста.

Підготувала:

вихователь спеціалізованої

офталмологічної групи

Рильцева О.Ю.

Ведучий:

Одним із важливих напрямків робот из дітьми які мають вади зору, є формування їхньої життєвої компетентності. Ця якість вкрай необхідна їм для подальшої соціальної адаптації у сучасному суспільстві.

Коли дитина з вадами зору, вперше приходить до дитячого садка, вона почувається збентеженою: новий режим, велика кількість сторонніх людей. В результаті малюк розгублений і неуважний. Бувають такі випадки, коли дитина з низьким відсотком зору (0,03%) протягом кількох днів та навіть тижнів не сприймає нічого, займаючись лише обстеженням меблів, кімнат, дітей, дорослих. І тільки після звикання до нового простору, малюк відкриваються до знайомства з іншими дітьми та дорослими. Дітям з різними вадами зору потрібно більше часу для встановлення контактів, на звикання до нового виду діяльності, ознайомлення з предметами, природою, тощо. Це пояснюється тим, що малюк який має низький відсоток зору, відміну від звичайної, дуже швидко вичерпує свій енергетичний резерв. Адже цей малюк повинен постійно розпізнавати велику кількість предметів навколо себе, одночас прислухатися до найменьших звуків. Тому всі відчуття (слух, дотик), беручи на себе функції втраченого зору, зазвичай перевантаженні і загострені.

Іноді може з являтися у дитини підвищенна статичність: тобто, підійшовши до певного місця (стола, стільчика, полички з іграшками) вона залишається там надовго, не маючи бажання щось робити. Стоячи або сидячи без руху на одному місці, дитина розвантажує свої емоції та мозок. В такі хвилини не варто їй заважати.

В психічному розвитку особистості найважливішу роль відіграє оптичне сприймання, яке здійснюється черех посередництва зорового аналізатора. Саме через зоровий аналізатор людина отримує найбільше вражень про оточуючий світ. Такі ознаки предметів і явищ, як величина, форма, колір, напрямок руху, орієнтування у просторі.

У процесі розвитку слабозорих дітей утворюються нові способи сприймання та аналізу дійсності за допомогою активної діяльності збережених аналізаторів – слухового, рухового, нюхового, шкіряного.

Здійснення корекційно-виховної роботи тісно пов язане з навчальною та відбувається у двох взаємопов язаних напрямках:

Здійснення кореції є специфічним і дуже важливим завданням, оскільки від якості корекційно-виховної роботи залежить успішність розвитку компесаторних процесів.

Корекційна робота по поліпшенню зору дітей повязана з навчальною і виховною та прогнозує всю діяльність офтальмологічних груп дитячого садка. Зусилля вихователів спеціалізованих офтальмологічних груп спрямовані на розвиток пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, фізичних, моторно-рухових якостей, мови та особистості вцілому.

Тому центральне місце в наших офтальмологічгих групах посідають експериментування з різноманітними об єктами довкілля, тактильні контакти. Тоді перед дитиною відкривається широкий простір для власних дій. Систематичні тривалі спостереження за різними явищами природи і навколишнього життя допомагають малюку самому собі ставити одне за одним нові запитання і самому прагнути знайти на них відповіді. Вихователь тільки підтримує самостійний пізнавальний пошук дітей, вчасно і делікатно спрямовує хід дитячиї спроб, допомагає аналізувати помилки, зміцнює віру у власні сили.

Марія Мантиссорі про це каже так: «Все виховне мистецтво полягає в тому, щоб вчасно допомогти індивідуальному розвиткові дитини. Педагог побачить глибоку індивідуальну різницю в дітях, яка потребує різних видів впливу з її боку: від неповного невтручання до сравжнього викладання».

Питання до педагогів.

1. А як ви вважаєте, яким є центральний принцип взаємодії педагога з вихованцями?

Відповіді вихователів.

Ведучий підсумовує відповіді.

Розуміння того, що дитина – це особистість. Прояв поваги, толерантності, терплячості. Педагог має всіляко підтримувати розкутість дитячої думки, динаміку, гнучкість. А це мета цільових спостережень, вміння вдивлятися, помічати, порівнювати, замислюватися, міркувати вголос, змінювати напрямок пошуку.

2. Чи сприяє робота з усією групою дітей з вадами зору реалізація такої діяльності? Чи варто сьогодні ставити на головне місце традиційні заняття, чи не доцільніше надавати перевагу індивідуальним, мінні-заняттям, підгрупами.

Відповіді вихователів.

Ведучий продовжує.

Розумова праця дітей відрізняється від розумової праці дорослих. Для дитини джерело бажання пізнавати – в самому характері розумової праці, в емоційному забарвлені думки, в інтелектуальних переживаннях. Вихователь має пам ятати: подив важлива здатність дитини, він живить її інтелектуальний інтерес. Треба ненав язливо створити в групі атмосферу « мозкового штурму», спонукати дітей з вадамии зору до аналізу та оцінки висунутих гіпотез, стимулювати її фантазію, тоді пізнавальний інтерес перетвоюються на схильність, стає властивістю.

Напрямками навчально-виховної робот для розвитку інтелектуальної самореалізації дитини з вадами зору можна вважати:

1.Емоційний розвиток дитини;

2.Формування у малюка здатність до елементарної форми креативності .

Питання №3. Як ви вважаєте, які форми взаємодіїї вихователя і дитини краще використовувати для розвитку індивідуальної пізнавальної активності малюка?

Відповіді вихователів.

Ведучий: Потреба у спілкуванні дитини з дорослими та іншими дітьми – одна з первинних соціальних потреб. Ми повинні пам ятати, що емоції – це листок, який з єднує внутрішнє життя малюка з навколишнім світом. Дитина з вадами зору може мати як негативні емоції: страх, переживання, образа, відчуття провини; так і позитивні: усмішка, сміх, які відчувають гарний настрій, оптимістичне ставлення до світу.

Питання №4. Як може впливати на дитину стан вихователя або дорослого?

Відповіді вихователів.

Питання №5. Чи потрібен артистизм у роботі вихователя?

Відповіді виховаелів.

Питання №6. Як ви вважаєте чи є для дитини екпериментом спілкування з дорослим та однолітками.

Відповіді вихователів.

Ведучий.

Так це соціальний експеремент. Дитина вчиться спілкуватися і вибирає для себе оптимальне рішення, слухатись, не погоджуватись, домовлятись тощо. Тому, щоб увійти у соцім дитини має навчатись керувати власною поведінкою, дотримуватись норм і правил, перемагати свої інстинтктивні імпульси, орієнтуватись у поняттях «добре», «погано», співвідносити з власною поведінкою та вчинками інших людей.

Елементарні форми креативності і виявляються в умінні дитини створювати щось нове, оригінальне, досліджувати, експерементувати, братися за незнайоме. Структура будь-якого досліду становить: постановка проблеми, пошук її розв язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних дій. У дослідницькій діяльності пошукове завдання виконується практично, що відповідає діловому типу мислення дошкільника. Більшість дослідів дають змогу одразу ж отримати результат. Це стимулює цікависть дитини.

Питання №7. Як ви вважаєте в яких видах діяльніть може проявитися власна індивідуально-пізнавальна активність дитини?

Відповіді вихователів.

Ведучий.

У спілкуванні, грі, малюнку, конструюванні. Дитина сама шукає способи досягнення мети, сама обирає засоби і матеріали для цієї діяльності.

Питання №8. Яку мету можна поставити на заняті з елементами дослідницької діяльності.

Відповіді вихователів.

Ведучий.

Вчити зореджуватись, прислухатись, придивлятись, придивлятися; спонукати до контактного обстеження – доторкнутись, поглянути, понюхати, покуштувати; встанослювати послідовність дій, залежність одного об єкту від іншого.

Дитина повинна діставати насолоду від пошуку розв язання проблем, подолання перешкод, і тут дозволене все: використання різного матеріалу, засобів, але існує чотири табу:

Питання №9. Як ви вважаєте, що є головним критерієм щодо визначення тривалості заняття? Спостереження?

Відповіді вихователів.

Ведучий. Працездатність дитини, зацікавленість, включення в процесс. Заняття має закінчуватись за хвилину до того, як діти можуть цього захотіти. І спробувати залишити на завтра якусь «таємничку», яку ще треба розкрити.

В процессі навчання дошкільників з порушенням зору на особдивому місці стоять дидактичні ігри та вправи, для стимулювання самостійності та активного мислення. Дають можливість закріпити та уточнити знання, які діти отримують на заняттях. Захоплення ігровою ситуцією дитина непомітно вирішує дидактичні завдання, тобто навчається граючись.

Давайте разом з вами визначимо характерні особливості розвивальних ігор та вправ в роботі з дітьми які мають вади зору

Пропоную визначити, які розвивальні ігри та вправи для розвитку індивідуально-пізнавальної активності дітей з вадами зору, ви користовуєте в роботі з ними.

Відповіді вихователів:

Мовно-логічні ігри сприяють формуванню лексичної, фонематичної, граматичної компенсації дітей з вадами зору; розвивають різні види пам яті, уваги; дають можливість засвоїти операції мислення – порівняння, узагальнення, класифікації.

Наприклад:

Д/ гра «Слухай і виконуй» - вчити виконувати словесні інструкції. Вихователь називає 2-3 різних рухи, дитина слухає і виконує в тій послідовності, в якій вони були сказані.

Д/ гра «Хто більше придумує слів?» -активізація словника дитини. Вчити придумувати слова на заданий звук.

Д/ гра «Прочитай зашифроване слово» - вчити виділяти перший звук у слова. (предметні карточки)

Д/ гра « Назви дію». Збагачувати словник дітей дієсловами. Наприклад: заєць-стрибає, сидить, гризе, ховається ; кішка - спить, вмивається, грається, муркоче; дощ – дріботить, шумить, дзвенить, крапає, ллє; тощо.

Д/ гра «Хто більше назве предметів?» Формувати вміння класифікувати предмети, ввживати узагальненні слова: меблі, одяг, іграшки, домашні та дикі тварини тощо. Наприклад: меблі – стіл, стілець, канапа, шафа, ліжко…; іграшки – лялька, машина, пірамідка, конструктор, візок…; домашні тварини – порося, кінь, коза, корова, собака….; тощо.

Вправа « Чому, тому що….» - вчити встановлювати послідовність дій і відповідаючи на запитання «чому?» вживати слова для поснення дії «тому що».

Наприклад: -Чому на дворі калюжі? Тому що йде дощ. Чому дерева гойдаються? Тому що дме вітер.

Вправа «Здогадайся, яка тварина про себе розповідає».

Наприклад: Я даю свіже молоко (корова, коза). Я ловлю мишей (кіт, кішка, їжак, сова); тощо

Вправа «Добре, погано». Наприклад : сніг

Добре – сніг зігріває землю, дає вологу, можна кататися на санчатах, лижах. Погано – якщо багато снігу, важко ходити. Мокрий сніг наліпає на гілках і ламає їх. Диким тваринам і птахам важко знаходити під снігом їжу.

Логіко –математичні ігри.

Д/ гра « Фотографія» - діти дивляться на зразок 2-3 хв. « Потім проявляють знімок». На своєму аркуші паперу викладають з геометричних фігур даний зразок по пам яті.

Д/ гра «Склади ціле з частин» - вчити викладати геометричні фігури з окремих частин. Розвивати зорове сприйняття, окомір, мислення.

Д/ гра « Знайди сусідів» - вчити знаходити суміжні цифри.

Д/ гра «Поєднай число з цифрою» - вчити співвідносити число з цифрою.

Д/ гра “ Чарівна торбинка» - вчити на дотик розрізняти площитні та об ємні геометричні фігури.

Д/ гра « Будь уважний» -вчити орієнтуватися на аркуші паперу (права, ліва сторона, вгорі, внизу, посередині), викладати геометричні фігури за словесною вказівкою вихователя. Закріплювати колір, розмір.

Д/гра « Тиждень шикуйся» з руховим навантаженням - закріплювати послідовність днів тижня, закріплювати порядкові номери (перший, другий, третій і т.д.)

Ігри емоційно-вольової сфери.

Формують у дошкільників нові якості особистості: почуття справедливості, адекватне переживання успіху або невдачі, здатності регулювати спільну діяльність, колективізм, дисциплінованість, стриманість, відповідаьність. Під впливом засвоєння норм і правил формуються етичні еталони поведінки.

Вправа «Живі кольори» - вчити дітей співвідносити власні емоції, почуття із відповідними колорами, відтінками; виражати свої думки в слові; розвивати відчуття, мислення.

Вправа « Щасливі предмети» - виховувати морально-вольові якості, доброзичливість. Діти обирають картинки з предметними малюнками: квітка, бджілка, кішка, дерево, стілець, ліжко, чашка тощо. Потім малюк повинен придумати сценку про те, як зробити так, щоб той предмет який зображений у нього на карточці був щасливий.

Вправа « Чарівний промінчик» - виховувати взаємодопомогу, оптимізм. Діти повинні придумати, чим і як чарівний промінчик сонечка допоможе людям у різних життєвих ситуаціях (хлопчик заблукав у лісі; дівчинка отримала зауваження від мами; у когось захворіла бабуся тощо).

Вправа «Коли б я міг»; «Коли б я перетворився на дощик, то прагнув би…» - викликати бажання робити добрі справи для інших, вміння уявляти себе в іншому запропонованому образі.

Вправа « Вчимося піклуватися» - фомувати поняття про турботливість, піклування, пов язувати їх прояв із життєвими ситуаціями. Запропонувати дітям подумати, яку турботу можна виявити до рідних людей у наступних ситуаціях: мама захворіла; у бабусі день народження; молодший брат вередує; тато прийшов з роботи втомлений.

Ведучий

У розвивальних іграх вдається поєднати один із головних принципів навчання: від простого до складного з дуже важливим принципом інтелектуальної самореалізації: самостійно за здібностями. Це поєднання дозволяє розв язати під час гри одразу декілька завдань, пов язаних із розвитком індивідуально-пізнавальної активності дітей з вадами зору:

Ці п ять пунктів відповідають п яти головним умовам розвитку індивідуально- пізнавальним здібностям. Завдячуючи цьому, розвивальні ігри створюють своєрідний мікроклімат для розвитку творчих сторін інтелекту. При цьому різні ігри розвивають різні інтелектуальні якості: відчуття, сприймання, увагу, пам ять – особливо зорову; вміння знаходити залежності та закономірності, класифікувати та систематизувати матеріал, здатність до комбінацій, тобто вміння створювати нові комбінації з відомих елементів, деталей, предметів; уміння знаходити помилки та недоліки; просторові уявлення й уяву, здатність передбачати результати своїх дій. В єдності ці якості складають те, що називають кмітливістю, винахідливістю, творчим мисленням.

Засновник космонавтики К.Е. Ціалковський, який відкрив таємниці народження творчого інтелекту, говорив: «Спочатку я відкривав істини, відомі багатьом, потім став відкривати істини, відомі декому, і, нарешті, став відкривати істини, нікому не відомі». Мабуть, це і є шлях становлення інтелектуальної самореалізації кожної людини від народження. Обов язок педагога - допомогти дитині з вадами зору знайти та стати на цей шлях. Пам ятайте – кожен успіх малюка – це спільне досягнення. Радійте успіху своїх вихованців – це надихає їх на нові активні розумові та вольові зусилля.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.