Кримські татари в другій половині ХХ ст.

Опис документу:
Презентація подає структуровано матеріал щодо долі кримськотатарського народу після насильницької депортації в 1944 р. Є статистичні дані етнічного склади Кримського півострова в різні історичні періоди.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Депортація кримських татар почалася 18 травня 1944 р. Депортованим давали на збори від кількох хвилин до півгодини. З Бахчисарая, Джанкоя і Сімферо...
Слайд № 1

Депортація кримських татар почалася 18 травня 1944 р. Депортованим давали на збори від кількох хвилин до півгодини. З Бахчисарая, Джанкоя і Сімферополя їх ешелонами відправляли на схід. До кінця наступного місяця висилили 200 тис. осіб.

25 червня 1946 року Крим позбавили статусу автономії та перетворили на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальн...
Слайд № 2

25 червня 1946 року Крим позбавили статусу автономії та перетворили на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки замінили на стандартні радянські назви.

Протягом 12 років до 1956 року кримські татари мали статус спецпереселенців, що означав різні обмеження в правах, зокрема заборону на самовільний (...
Слайд № 3

Протягом 12 років до 1956 року кримські татари мали статус спецпереселенців, що означав різні обмеження в правах, зокрема заборону на самовільний (без письмового дозволу спецкомендатури) перетин кордону спецпоселення і кримінальне покарання за його порушення. Відомі численні випадки, коли людей засуджували до багаторічних (до 25 років) термінів таборів за те, що відвідували родичів у сусідніх селищах, територія яких належала до іншого спецпоселення.

В1956 р. радянський уряд пом’якшив для них умови життя, але не зняв обвинувачення в державній зраді. Генерал П.Григоренко у спогадах розповів, як ц...
Слайд № 4

В1956 р. радянський уряд пом’якшив для них умови життя, але не зняв обвинувачення в державній зраді. Генерал П.Григоренко у спогадах розповів, як цей народ сприйняв урядову заборону повернутися на землю предків. Він підкреслив ту одностайність, з якою кримські татари боролися за свої права: «Жорстоке, безглузде виселення, внаслідок якого загинуло 46,2% усіх кримських татар, згуртувало весь цей народ, змусило подумати кожного про свою відповідальність за долю всього народу. Серед цих людей не було нікого, хто ухилився б від боротьби чи відповідальності за неї. Боротьба та вилилася у форму петиційної кампанії».

На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права. ...
Слайд № 5

На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права. Висновок по кримських татарах звучав так: «Ураховуючи, що Кримська область заселена в порядку планового переселення, на нашу думку, найбільш доцільним буде створення для кримських татар обласної автономії на території Узбецької РСР, де проживає близько 140 тис. осіб кримських татар, а природні, кліматичні й економічні умови республіки є найбільш близькими до умов їх попереднього місця проживання».

Петиційна кампанія у середині 1960-х рр. набула величезного розмаху. За даними приймальні Президії Верховної Ради, від 1965 до січня 1967 рр. до ЦК...
Слайд № 6

Петиційна кампанія у середині 1960-х рр. набула величезного розмаху. За даними приймальні Президії Верховної Ради, від 1965 до січня 1967 рр. до ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і Президії ВР СРСР надійшло 53 тис. листів і телеграм від кримських татар. Під багатьма із них стояли десятки, сотні й навіть тисячі підписів. У квітні 1966 р. відбулася найбільш масова акція депортованого народу, приурочена до ХХІІ з’їзду.Ініціативні групи, які утворили в Москві постійний( неофіційний) інститут представництва кримських татар, зібрали й передали оргкомітету ЦК КПРС 24 томи петицій зі 100 тис. підписів.Одночасно надійшло звернення кримськотатарського народу зі 120 тис. підписів. Під цим документом підписалося практично все доросле населення депортованого народу. У ньому обґрунтовувалися основні вимоги кримськотатарського національного руху: організоване повернення на Батьківщину, відновлення національної та політичної рівноправності.

У часи Л.Брежнєва СРСР починав дедалі більше залежати від країн Заходу, хоч «холодна війна» тривала й далі. Тому радянське керівництво турбувалося ...
Слайд № 7

У часи Л.Брежнєва СРСР починав дедалі більше залежати від країн Заходу, хоч «холодна війна» тривала й далі. Тому радянське керівництво турбувалося про те, щоб мати на світовій арені цивілізований вигляд.

5 вересня 1967 р. було опубліковано указ Президії Верховної Ради СРСР «Про громадян татарської національності, які проживали у Криму». «1. Скасуват...
Слайд № 8

5 вересня 1967 р. було опубліковано указ Президії Верховної Ради СРСР «Про громадян татарської національності, які проживали у Криму». «1. Скасувати відповідні рішення державних органів у частині, що містили огульні обвинувачення відносно громадян татарської національності, які проживали у Криму. 2. Відзначити, що татари, які раніше проживали у Криму, укоренилися на території Узбецької та інших союзних республік, вони користуються всіма правами радянських громадян, беруть участь у громадсько-політичному житті, обираються депутатами Верховних Рад і місцевих Рад депутатів трудящих, працюють на відповідальних посадах у радянських, господарських і партійних органах, для них ведуться радіопередачі, видається газета рідною мовою, здійснюються інші культурні заходи».

Але в указі був і 3-й пункт. Який залишав паспортний режим: заборона татарам селитися в Кримській області.
Слайд № 9

Але в указі був і 3-й пункт. Який залишав паспортний режим: заборона татарам селитися в Кримській області.

21 квітня 1968 р. кримські татари організували у Чирчику Ташкентської області народне гуляння нібито з нагоди народження В.Леніна. Гасла на цьому з...
Слайд № 10

21 квітня 1968 р. кримські татари організували у Чирчику Ташкентської області народне гуляння нібито з нагоди народження В.Леніна. Гасла на цьому заході були традиційними: повернення на Батьківщину, відновлення кримської автономії. Міліція заарештувала близько трьох сотень учасників маніфестації й за допомогою пожежних команд розігнала її. Наступного дня інформація про ці події надійшла в Москву, і П.Григоренко негайно ознайомив із нею іноземних журналістів. Пізніше він зазначав, що саме з чирчикських подій кримськотатарський національний рух став відомим усьому світу.

Республіканські й обласні органи влади УРСР не збиралися ро- бити в паспортному режимі жодних послаблень. Стримуючи не санкціоно- ваний владою поті...
Слайд № 11

Республіканські й обласні органи влади УРСР не збиралися ро- бити в паспортному режимі жодних послаблень. Стримуючи не санкціоно- ваний владою потік депортованих громадян на свою Батьківщину, у Києві й Сімферополі вдавалися до різноманітних форм «розв’язання» проблеми – від визнання недійсними угод на придбання будинків і вивезення за межі Кримської області сімей кримських татар до кримінального переслідування порушників паспортного режиму. За 1971–1976 рр. у Кримській області було ухвалено 364 судових рішення про визнання недійсними приватних угод купівлі-продажу будинків кримським татарам. У 1976–1977 рр. в області притягнуто до адміністративної відповідальності 2437 громадян кримськотатарської національності, а до кримінальної – 98.

«Особи, які прибули у Крим неорганізованим шляхом і мешкають без паспорта, за недійсними паспортами, без прописки або реєстрації, незважаючи на нак...
Слайд № 12

«Особи, які прибули у Крим неорганізованим шляхом і мешкають без паспорта, за недійсними паспортами, без прописки або реєстрації, незважаючи на накладене на них адміністративне стягнення за порушення паспортних правил, за рішенням виконавчих комітетів міських, районних, районних у містах рад народних депутатів випроваджуються з області органами внутрішніх справ». ( Постанова Ради Міністрів УРСР 1978 р.)

Поступово кримським татарам вдалося домогтися розширення своїх прав, однак неформальна, але від цього не менш сувора заборона на їхнє повернення до...
Слайд № 13

Поступово кримським татарам вдалося домогтися розширення своїх прав, однак неформальна, але від цього не менш сувора заборона на їхнє повернення до Криму, діяла аж до 1989 року. Розгляд питання про депортовані народи відбувся на другій сесії Верховної Ради СРСР 14 листопада 1989 р. Парламент ухвалив «Декларацію про цілковиту політичну реабілітацію народів, підданих насильницькому переселенню».

Перші кроки вдома
Слайд № 14

Перші кроки вдома

Повернення відбувалося стихійно, на кримській землі на татар чекало багато проблем. Зокрема, виникли земельні суперечки з жителями, які заселилися ...
Слайд № 15

Повернення відбувалося стихійно, на кримській землі на татар чекало багато проблем. Зокрема, виникли земельні суперечки з жителями, які заселилися в Криму після 1944 року.

Динаміка чисельності кримськотатарського населення в Криму (на початок року)
Слайд № 16

Динаміка чисельності кримськотатарського населення в Криму (на початок року)

Слайд № 17

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.