і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Крик болю волелюбної душі. (Осмислення минулого і сучасного у творі Т.Шевченка "Чигрине, Чигрине...")

Крик болю волелюбної душі. (Осмислення минулого і сучасного у творі Т.Шевченка "Чигрине, Чигрине...")

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
1800 грн
540 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №RT296603
За публікацію цієї методичної розробки Голик Олена Валеріївна отримав(ла) свідоцтво №RT296603
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Отримати код

КРИК БОЛЮ ВОЛЕЛЮБНОЇ ДУШІ

Тема. Осмислення минулого і сучасного у творі Т.Г.Шевченка «Чигрине, Чигрине…».

Мета: звернути увагу учнів на роль поезії в контексті ідейно-духовного розвитку Т.Г.Шевченка, осмислення ним історичної долі України, національно-визвольних змагань українського народу, поразок у різні часи його самостійно-державницьких устремлінь, зовнішніх і внутрішніх причин цих поразок; розвивати навички аналізу твору, його символіки; удосконалювати навички виразного читання; формувати кругозір учнів; виховувати почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: ідейно-художній аналіз твору з елементами театралізації.

Наочність, обладнання: портрет Т.Шевченка, «Кобзар», зображення краєвидів Чигирина, епіграф.

Форми, методи і прийоми роботи: робота з епіграфом, «Для допитливих», інсценізація, повідомлення учня, «Це цікаво!», «Займи позицію», «Довідка», «Уявна психологічна ситуація», словникова робота, робота в групах, «Ланцюжок», проблемне запитання, «Незакінчене речення», «Калейдоскоп думок».

Теорія літератури: метафора, контраст, герменевтика, версифікація, поліморфний, голосіння, поліметрія, синекдоха, пафос, підтекст, стопи, силабічна система віршування, віршовий розмір.

Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво (О.Осадчий. «Шлях до Тараса» у виконанні В.Зінкевича; М.Лисенко. «Молитва за Україну»), образотворче мистецтво (Т.Шевченко. Офорт «Дари в Чигирині 1649 року», «Чигирин з Суботівського шляху», «Чигиринський дівочий монастир»; М.Безпальків. «У пошуках істини»), психологія (особливості національного менталітету), історія України (Україна часів кріпаччини).

Епіграф:

Слава не поляже,

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі…

Т.Г.Шевченко

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

(Звучить пісня М.Лисенка «Молитва за Україну»).

Вступне слово вчителя.

Ще в ранньому дитинстві Тарас Шевченко проймався глибоким захопленням від славного і героїчного минулого українського народу. Із розповідей старого діда Івана оживали в уяві хлопчика мужні лицарі-козаки, їхні далекі походи на ворога. Усе почуте назавжди закарбувалося в пам’яті Тараса Григоровича.

Минули роки, поет навчається в Петербурзькій Академії мистецтв, а думками лине на рідну Вкраїну, мріє її якнайскоріше побачити. І згадуються тоді часи колишньої слави її волелюбних захисників. Так з’являється задум створити ілюстрований альбом «Живописна Україна», який розповів би про різні події української історії. Серед зроблених Т.Шевченком малюнків бачимо сцени, що збуджували почуття національної гордості («Дари Богданові і українському народові», «Дари в Чигирині 1649 року»), викликали думки про найтяжчі жертви, що їх приніс український народ під час боротьби з ворогами тощо.

Він прагнув не тільки пропагувати культ славетного минулого України, а й збуджувати зацікавленість й любов до всього національного, українського.

Але не тільки за допомогою пензля прагнув славетний Кобзар розповісти про минувшину, а й за допомогою слова. Він твердо вірить, що ніколи в народній пам’яті не вмре згадка про славні роки важкої і відчайдушної боротьби за волю.

Робота з епіграфом.

  • Як ви розумієте слова Т.Шевченка?

  • Чи погоджуєтеся з цим твердженням?

  • Що ви можете сказати про висловлювання, узяте за епіграф до уроку? (Воно – смисловий ключ).

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

  1. Окреслення кола проблем, які треба розв’язати на уроці.

  2. З’ясування цілей уроку в парах.

  3. Колективне планування роботи.

IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя.

Шевченко мріяв побувати на батьківщині. Він мріяв про неї і в розкішній майстерні Брюллова, і в гостях у літераторів, і в дружній компанії художників. У 1843 році мрія ця, нарешті, здійснилася. І Шевченко приїхав у рідні місця. Навесні поїхав з Петербурга в Україну, де не був 14 років. Ця подорож стала великим етапом на життєвому і творчому шляху поета. Тут він усім єством відчув ганьбу рабської сучасності, весь сором національної неволі, переживав, що іншим зовсім байдуже до долі цілої нації.

У вересні цього ж року Т.Шевченко відвідав Кирилівку, погостював кілька днів у свого брата Микити, побачив рідних і близьких. У цей час його особливо мучила свідомість, що всі вони – раби і жертви поміщицької сваволі.

Всюди по українських селах Шевченко бачив сльози і страждання. «Був я на Україні, - писав він своєму другові Кухаренку, - скрізь був і все плакав…». У молодого поета стояли перед очима побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Перед ним лежав розтерзаний, без хреста розіпятий край. Страждання кріпаків для Т.Г.Шевченка були особистим горем. «І не було на Україні куточка, де б можна було сховатися Тарасові так, щоб б у т и з л ю д ь м и і н е б а ч и т и того лиха, що огнем пекло йому душу», - писав

О. Кониський.

Подорож по Україні засмутила поета. У листі до Я.Г.Кухаренка від 26 листопада 1844 року відображено болючі почуття, враження від побаченого: «Був я торік на Україні, був у Межигорського Спаса, і на Хортиці, і скрізь був, і все плакав. Сплюндрували нашу Україну катової віри німота з москалями, щоб вони переказилися».

«Для допитливих».

Кухаренко Яків Герасимович – автор п’єси «Чорноморський побит на Кубані між 1794 і 1796 роками», офіцер Чорноморського козацького війська, пізніше – наказний отаман, людина щедрої, богатирської вдачі. Познайомився з ним Шевченко ще в 1840 році в Петербурзі, а потім усе життя вони піклувалися один про одного, як справжні побратими.

Найбільше боліло почуття приреченого безсилля. Всім єством любив свою Україну та не міг воскресити її убиту волю; всім серцем прагнув бачити «у селах веселих і людей веселих», а життя оголювало інші села, людей інших – почорнілих з горя, збожеволілих від нужди, онімілих у рабстві. Серед них – його сестри і брати – «німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть».

Душа «просила святої правди на землі», прагнула боротьби. І зародилося у Шевченка непереможне бажання будити «живих і мертвих», благати й проклинати. Криком болю волелюбної душі стали вірші «Розрита могила», поема «Сон», «Великий льох», «Невольник», «Холодний Яр», «Три літа», які розпочали новий етап творчості поета – «Три літа», що проходив під всеохопним впливом «Історії Русів».

Інсценізація.

Виходять селяни з косами, граблями. Серед них і Т.Шевченко.

Дід.

Тяжка наша доля у кріпацькому ярмі, Тарасе!

Селянин.

Пани-кати… Латану свитину з каліки знімають,

З шкурою знімають,

Бо нічим обуть княжат недорослих!

Дівчина.

…а он розпинають

Вдову за подушне, а сина кують,

Єдиного сина, єдину дитину,

Єдину надію! в військо оддають!

Жінки.

…а онде під тином

Опухла дитина, голоднеє мре,

А мати пшеницю на панщині жне.

Дід.

Чи Бог бачить із-за хмари наші сльози, горе?

Дівчата.

Чи довго ще на сім світі катам панувати?

Шевченко (замислено).

Схаменіться! Будьте люди,

Бо лихо вам буде.

Розкуються незабаром

Заковані люде,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших…

Селянин.

Ех, Тарасе, не доведуть тебе до добра такі вірші.

Шевченко.

А що мені буде?

Селянин.

У москалі оддадуть…

Шевченко.

Нехай!

  • Скільки разів Т.Шевченко відвідав місто Чигирин? (Двічі. У серпні-липні 1843 року).

  • Що він там побачив?

  • Що його вразило? (Страшне запустіння міста).

  • Чому поет звернувся до нього в поезії та живописі?

  • Можемо уявити, які думки народжувались у Тараса Шевченка, коли він побачив сплюндровані пам’ятки минулої козацької слави!

Повідомлення учня про Чигирин.

Чигрин – Чигирин, повітове місто Київської губернії (тепер районний центр Черкаської області). В І половині ХVI ст. згадується як укріплений козацький зимівник. Після Люблінської унії (1569 р.) був центром Чигиринського староства. Старовинне місто відіграло важливу роль у повстаннях під проводом С.Наливайка (1594-1596), Г.Федоровича (1630), П.Павлюка (1637). З 1638 р. Чигирин став сотенним містом. У 1638-1647 рр. чигиринським сотником був Б.Хмельницький. Під час національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 рр. Чигирин став гетьманською резиденцією, адміністративно-політичним центром України (1648-1660), а також полковим містом чигиринського полку.

Виразне читання вірша Т.Шевченка «Чигрине, Чигрине…».

Учитель. Вірш «Чигрине, Чигрине…» належить до ключових, програмових творів Т.Шевченка, що їх оминути під час розгляду поетової спадщини неможливо. Спробуймо знайти пошук нових підходів до тих аспектів змісту й історії створення вірша, які ще залишаються дискусійними або недостатньо проясненими; вийти за традиційні, переважно ідеологічні рамки у сфері поетики; посилити увагу до структурно-семантичних особливостей Шевченкового твору.

Історія створення поезії.

  • Коли написаний цей вірш? (19 лютого 1844 року у Москві, як про те свідчить авторова

позначка на чистовому автографі).

  • До якої збірки ввійшов? (До рукописної збірки «Три літа»).

  • Де і коли був уперше надрукований? (У львівському журналі «Вечерниці» 1863 року №11).

  • Чому саме там? Що вам відомо про перебування Шевченка у Москві?

(Тарас Григорович «престольний град» відвідував кілька разів, найчастіше мимоїздом. Де крім вірша «Чигрине, Чигрине…» не написав там жодного поетичного, тим більше україномовного твору).

  • Чи не виникає у вас питання: чому, під впливом яких чинників чи внутрішніх душевних спонук Шевченко через тиждень після свого приїзду до Москви 1844 року, у вирі нових вражень, у стовідсотковому російськомовному оточенні, пише єдиний, до того ж україномовний твір-вірш, перейнятий у своєму глибинному підтексті виразно антимосковським настроєм і змістом?

Теорія літератури.

Підтекстдумки та почуття, які висловлені в тексті твору не прямо, а немовби самі по собі випливають із сюжетних ситуацій, взаємовідносин і зіткнень персонажів, ставлення до них автора, окремих реплік у діалогах тощо.

  • Чи звернули ви увагу, як поет натякає на це? («Ми» в різні часи «… скородили списами /Московськії ребра»).

«Московськії ребра». Беручи участь у поході польського королевича Володислава на Москву (1618), кілька перемог над московськими полчищами здобуло козацьке військо під орудою П.Конашевича-Сагайдачного; 28-29 червня ст. ст. 1659 р. під Конотопом козацьке військо гетьмана Івана Виговського (?- 1664) завдало більш як стотисячній окупаційній армії князя Трубецького одну з найвідчутніших в історії російських збройних сил поразок (загинуло 30 тисяч); під час народного повстання на Лівобережжі 1668 р. проти утисків московських і залог останні були знищенні або вигнані майже з усіх українських міст.

  • Як називається художній засіб, використаний Шевченком? (Метафора).

Теорія літератури.

Метафора – (гр. metaphora - переміщення, віддалення) – один із основних тропів, який полягає в уподібненні й перейменуванні явищ, у перенесенні властивостей і ознак одного явища на інше на основі подібності.

«Це цікаво!».

Ця стримано-іронічна метафора аж надто багатозначна, недаремно в російському чотиритомнику 1977 року «московськії ребра» замінено ребрами «царських слуг».

Вірш Т.Шевченка було вилучено з «Кобзаря» і не дозволено до друку.

  • Як ви думаєте, чому? (Річ у тім, що гостро висловлюване поетом ставлення до національної політики російського самодержавства не влаштовувало радянських ідеологів так само, як і царських приспішників. Влада боялася вільної думки, гострого слова, справедливого народного гніву).

  • Про який історичний період згадує Т.Шевченко? (До 1618 р., коли козацьке військо під проводом Петра Сагайдачного, розбивши загони князів Пожарського та Волконського, стояло перед Арбатськими воротами, й тільки якимось дивом «третій Рим» не впав під його штурмом, або до року 1659-го, до Конотопської битви, в який козаки Івана Виговського вщент розбили 30-тисячний цвіт московської кінноти, а боярина С.Пожарського і цілий гурт московських князів узяли в полон).

  • Чи обмежується це питання згадками про історичні події? (Ні).

  • Що є головним у підтексті вірша? (Кому саме «завдячує» своєю сучасною долею занедбаного, «повитого жидовою» повітового містечка Чигирин, колишня гетьманська столиця, а нині «старець малосилий». Хто «по полю розвіяв» славу та надію України, перетворив її на «руїну», підступно приспав її саму та її дітей свинцевим історичним сном:

Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла,

В калюжі, в болоті серце прогноїла…).

  • Дійсно, треба бути сліпим до історії та глухим до поезії, щоб не відчути, як зловісна тінь Москви-Московщини, захланної, неситої імперії, незримо нависає над створеною Шевченком апокаліптичною картиною.

  • З чим асоціюється доля колишньої столиці Богдана Хмельницького в уяві поета? (З долею всієї України).

  • Що символізує Чигирин? (Історичне минуле, сумне сучасне рідної землі).

«Займи позицію».

  • Чи погоджуєтеся ви з цією тезою? (Міркування учнів).

  • Є різні міркування щодо написання вірша «Чигрине, Чигрине…». Ознайомтеся з кількома з них.

«Калейдоскоп думок».

Перебуваючи в Москві, Т.Шевченко, певна річ, здіймав довгі бесіди з Бодянським і про свої твори, і про історію та сучасний побут України… І от під впливом якоїсь бесіди історичної він написав там один з ліпших віршів «Чигрине, Чигрине…».

О.Кониський

Вірш є поетичним відображенням вражень і думок поета часів його поїздки по Україні. Шевченко міг відвідати Чигирин або влітку 1843 року під час подорожі на Запоріжжя, або у вересні, коли повертався з півдня у рідну Кирилівку (шлях на Катеринослав проходив через Чигирин).

Ю.Івакін

Довідка.

О.Бодянський – українець родом із Чернігівщини, професор Московського університету, знаний філолог-славіст, фольклорист, історик, знавець історії України й слов’янства в цілому.

і під впливом літопису Величка написав поезію «Чигрине, Чигрине….

Я.Дзира

На Чигирин Шевченко вже раніше звернув свою увагу, багато знав про нього і без розмови з Бодянським, називав його «славним-преславним містом», а про його колишню «козацьку славу» й теперішні «убогі руїни» з гіркотою писав іще в «Гайдамаках», у розділі «Свято в Чигирині».

С.Смаль-Стоцький

Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали,

Встали, подивились на той Чигирин,

Що ви будували, де ви панували!

Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали

Козацької слави убогих руїн.

Т.Шевченко «Гайдамаки»

- Отже, ми бачимо, що проблеми української історії, зокрема й доля Чигирина, посідали значне місце у творчості Т.Шевченка. Це додавало митцеві творчого натхнення, загострюючи в поетовій душі сумні чигиринські враження.

- Чому ж твір написаний у Москві?

«Уявна психологічна ситуація».

  • Уявіть ситуацію: після сплюндрованої, «бур’яном укритої» України, після жахливих руїн славної колись «святою славою» гетьманської столиці поет опиняється в іншій столиці, столиці імперії, тієї самої Московщини, з якою Шевченко пов’язує занепад Чигирина й усієї України, ганебне духовне скалічення земляків, їхнє історичне безпам’ятство. Напевно, важив і разючий контраст між тим, що Шевченко бачив під час своєї подорожі по Україні («…Дніпро висихає, / Розсипаються могили…»), і добре відбудованою після пожежі 1812 року, облаштованою, ситою, самовдоволеною Москвою.

  • Яке ж українське серце не заплаче, не сповниться гіркоти, болю на вид цього контрасту як наочного свідчення того, що немає «Святої правди на землі!». А якщо це українське серце б’ється в грудях поета, а цей поет – Шевченко, то в нього

думи прокляті

Рвуться душу запалити,

Серце розірвати,

і всі емоції вибухають болісним словом-стогоном: «Чигрине, Чигрине…».

Теорія літератури.

Контраст – (фр. contraste – протилежність) – різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ.

  • Отже, який вирішальний чинник вплинув на задум Т.Шевченка написати цей вірш? (Емоційний).

  • Що показав поет засобами іронії та контрасту? (Крах ідеї державництва).

Робота над ідейно-художнім аналізом поезії Т.Шевченка «Чигрине, Чигрине…».

(Звучить вірш у виконанні вчителя чи учня).

  • Що ви зрозуміли, «побачили», відчули, прослухавши поезію? (Мікросвіт особистих рефлексій, самоаналізу й водночас макросвіт української історії, осмислення національної минувшини та сучасності, проникливий патріотизм).

  • «Опишіть» побачене. Яким перед вами постав образ України?

  • Чим розпочинається поезія? (Риторичним звертанням).

  • Скільки разів воно повторюється? (Тричі).

  • Чи випадково це?

  • Яка поетика твору Шевченка? (Поліморфна, найскладніша).

Теорія літератури.

Поліморфний – той, що буває в кількох формах.

  • Визначте жанр твору. (Це лірично-філософський вірш, лірично-філософська медитація, поема, політична елегія, медитативний філософський монолог).

  • Чому ви вважаєте, що вірш має ознаки медитації? (Автор роздумує над буттям людини).

  • Отже, це питання також можна назвати дискусійним. Чому?

  • Яке означення найчастіше вживається? (Філософський).

  • Поясніть, чим це вмотивовується? (Двома вступними рядками вірша: «Чигрине, Чигрине…, / Все на світі гине…»).

  • До чого, на вашу думку, тяжіє перша половина вірша? (До давньоукраїнського голосіння, плачу («лементу»).

Теорія літератури.

Голосіння – давні за походженням, переважно імпровізовані поетичні твори, виконувані під час похорону чи ріднею померлого, чи професійними голосільницями.

«Це цікаво!».

Вірш Т.Шевченка «Чигрине, Чигрине…» за мотивами туги за колишньою козацькою славою і патріотичними настроями перегукується з поезією М.Маркевича «Чигирин» з його збірки «Украинские мелодии».

  • На якій основі відбувається психологічний злам у другій половині вірша? (На історіософській).

Теорія літератури.

Історіософія – розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням.

  • У чому він втілюється? (У розповіді про долю Чигирина, у риторичних запитаннях про марність народних змагань за волю).

  • У що поет перетоплює свій плач? (У гнів).

  • А гнів? (У надію).

  • Охарактеризуйте ліричного героя твору. (Його переживання набувають не тільки особистого, а й загальнонаціонального значення («…серце плаче, просить / Святої правди на землі»). Саме через особисте, ліричне змальовується у творі національна історія, доля України).

  • На скільки умовних частин можна поділити твір? (На шість фрагментів, розділених пробілами, а в двох випадках, після рядків 25 та 38, ще й горизонтальними рисками).

  • Що унаочнює такий графічний поділ? (Динаміку, зміни ліричного переживання, а водночас і мовленнєвої структури, ритмічно-інтонаційних нюансів, метричних форм).

Робота в групах.

І фрагмент (1-16 рядки). Загальне враження від побаченого в Чигирині.

  • Що передано у першому фрагменті? (Загальне враження від сумної картини теперішнього Чигирина, який, утративши «святую славу», занепав, перетворився на «старця малосилого», всіма забутого, занедбаного нащадками).

  • Що передає запинка в середині 11 рядка, позначена три крапкою? («…Твоя слава…і про тебе…»)? (Переривчатість поетового дихання, його душевне потрясіння від побаченого).

  • А пауза між двома риторичними запитаннями («Де ти стояв? Чого стояв?»)? (Посилює апокаліптичну тональність уривка).

  • Яким віршем написаний цей фрагмент? (Характерним для Шевченка силабічним 14-складовим віршем).

ІІ фрагмент (рядки 17-25). Прихована вказівка на Переяславську раду та її трагічні для України наслідки.

  • Чим починається цей фрагмент? (Повтором, як і вступ до вірша – потрійним «За що?». Різкою зміною віршового розміру).

  • Який він (розмір)? (Від силабічного 14-складника в попередньому фрагменті до 4-стопного ямба в перших чотирьох рядках другого фрагмента).

  • Що тут уперше виявляється в поезії «Чигрине, Чигрине…»? (Поліметричність твору).

Теорія літератури.

Поліметрія – (гр. polymetros – численний) – застосування кількох віршованих розмірів в одному і тому ж поетичному творі.

  • Отже, це принципово нове явище в практиці Шевченкового віршування. Яка роль цього засобу? (Це різко змінює ритмічно-інтонаційний рисунок).

  • Яким залишається текст? (Монологічним).

  • Що змінюється? (Хід мислі й манера вислову ліричного героя, який від суто особистих вражень переходить до вираження суспільного переживання і розмислу, надаючи своєму монологові історіософського змісту й звучання:

За що ж боролися ми з ляхами?

За що ж ми різались з ордами?

За що скородили списами

Московські ребра?).

  • Що ви можете розказати про розрив 4-го рядка цього фрагмента «Засівали…»)? (З одного боку, Шевченко монолог знову переводить на силабіку, тепер 8-складову, з другого – від публіцистично-ритмічного стилю до образно-метафоричного («І рудою поливали…»).

Словникова робота.

Рудою – кров’ю.

  • Як переосмислюється образ рути як традиційного символу краси і злагоди? (На символ олжі й підступності («Уродила рута…рута…/ Волі нашої отрута»).

  • Чи губиться при цьому історіософський зміст? (Ні).

  • Як називається художній засіб «отрута волі»? (Синекдоха).

Теорія літератури.

Синекдоха - (від гр. synecdoche) – особливий вид метонімії, заснований на кількісній заміні понять. Найчастіше це заміна одним предметом сукупності їх, вживання однини в значенні множини.

  • Що у ній приховано? (Вказівка на Переяславську раду та її трагічні для України наслідки).

ІІІ фрагмент (рядки 26-38). Авторська характеристика стану України.

  • Від якої особи йде розповідь у ІІІ фрагменті? (Від першої – «я»).

  • Як ви думаєте, чому зникають ознаки багатосубєктності («ми»)? (Ліричний герой – автор відкриває своє лице («А я, юродивий…», «Я посію мої сльози…», «Раю ти мій, раю!»).

  • Чому Т.Шевченко називає себе юродивим? (Цей образ навіяний Книгою пророка Ієремії і Плачем Ієремії (образ пророка-викривача, що марно закликає до своїх співвітчизників).

Словникова робота.

Юродивий – психічно хворий, божевільна людина; жебрак, божевільний, що має дар віщуна.

  • У якому творі поета ви також зустрічали образ юродивого? («І мертвим, і живим…»).

  • Чи чують його люди? Чи розуміють? (Ні).

  • Як подається подальша характеристика стану, в якому перебуває Україна? (Через украй згущену, виразну метафорику).

  • На чому вона побудована? (На акцентуванні ознак граничного занепаду, гниття, бруду).

  • Створіть «ланцюжок» цих ознак.

«Бурян» «цвіль» «калюжа» «болото» «гадюки»

  • З чим схожий ІІІ фрагмент? (З біблійними текстами пророка Єремії).

  • У чому ця схожість полягає? (Не тільки в стилі й тональності, а ще – у високій мірі викривального пафосу, спрямованого проти своїх співвітчизників).

Теорія літератури.

Пафос – (гр. pathos – почуття, пристрасть) – натхнення, ентузіастичне почуття, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю, подією.

  • Який пафос звучить у творі? (Трагедійний).

  • Який мотив бере свій початок у цьому фрагменті? (Мотив Шевченкової національної самокритики, осмислення того сумного факту, що в трагедії України, злому фатумі, який над нею тяжіє, винні не тільки зовнішні ворожі сили, винна й вона сама).

  • Як завершується ІІІ фрагмент? (На сумній ноті: напустивши «дупло холодне» чужинецьких «гадюк», Україна дітям своїм залишила одну тільки «надію в степу», не підкріплену ні силою, ні волею до боротьби. Тому так легко ту хитку надію «Вітер по полю розвіяв, / Хвиля морем рознесла»).

  • Як ви бачите, на цьому місці обривається монолітна й карбована силабіка попередніх рядків ІІІ фрагмента. Починаючи з 32-го рядка («А я надію…»), ніби нагло обірваного жорстоким ударом долі, та в наступних 6-ти рядках стрімка, гарячкова зміна на короткому відтинку тексту метричних форм (укорочений 8-складовик, 8-7-складовий вірш, 4-стопний ямб) віддає душевний хаос, розгубленість ліричного героя. Як саме? (Почуття безнадійності, марності сподівань («Нехай же вітер все розносить / На неокраєнім крилі…»).

  • У що це почуття виливається? (У плач серця, яке лише несміливо «…просить / Святої правди на землі»).

IV фрагмент (рядки 39-70). Чигиринський апокаліпсис.

  • На яке питання шукає відповіді Шевченко у цьому фрагменті? («Але що робити далі?»).

  • Який цей розділ? (Найбільший).

  • Який мотив повертається у рядках 35-50? (Це продовження чигиринського, а отже, й всеукраїнського апокаліпсису, звучить мотив фатального сну нації –

Чигрине, Чигрине,

Мій друже єдиний,

Проспав єси степи, ліси

І всю Україну.

  • Чого б найбільше хотів поет? (Заснути, забутися, щоб гіркі думи не розривали, не палили серця…).

  • Що настає в поетовому настрої та роздумах? (Злам).

  • Який саме? (Він усвідомлює, що все-таки не всю надію вітер розвіяв, іще можливе пробудження від ганебного вікового сну-забуття, можливе відродження…).

  • Що Тарас Григорович усвідомлює? (Що сигналом цього пробудження, засобом відродження, може й повинне стати українське слово, і виголосити це слово-сльози, слово-правду, слово-надію Богом суджено саме йому, а не комусь іншому).

  • На що сподівається поет? (Може, з того насіяного на перелозі й сльозами политого слова…виростуть / Ножі обоюдні, / Розпанахають погане, / Гниле серце, трудне…», вицідять з нього мертву сукровицю і замість неї наллють у серце України «живої / Козацької тієї крові, / Чистої, святої!!!»).

  • Яка лексика переважає в цих рядках? (Хліборобська).

  • Наведіть приклади. (Плуг, леміш, чересло, зорю переліг).

  • Про що це свідчить?

  • Чи не ідеалізує Шевченко минуле? (Ні).

  • Як поет тлумачить мотив «заміни крові»? (Як повернення до героїчних державницьких традицій «славного» Чигирина, які живилися ідеалами волі й самостійності, справді «чистою», «святою» козацькою кров’ю).

  • Зверніть увагу, як змінюється настрій у IV фрагменті твору. (Замість болю – гнів – надія – упевненість).

  • Підтвердити цю думку цитатою.

V фрагмент (рядки 71-82). Роздуми про майбутнє України (елементи ідеалізації минулого).

  • Чи Шевченкова програма відродження України обмежується тільки необхідною операцією на серці держави? (Ні).

  • Які ножі згадуються в цьому фрагменті? («Обоюдні»).

  • Символом чого вони виступають? (Символом не кривавої помсти, а національного самоочищення).

  • Яку надію плекає поет? (Що «Меж ножами рута / І барвінок розів’ється…», що посіяне ним слово принесе людям його «правду безталанну», згадається ними як «тихо-сумне, / Богобоязливе»).

  • Пригадайте, з чим раніше асоціювався образ рути? («Волі нашої отрутою»).

  • Якого сенсу він набирає зараз? (Первісного. Як традиційного для національної поетичної свідомості символ дівоцтва, любові, краси).

  • У що вірить Т.Шевченко? (Що прийде час, і під впливом його слова «…стрепенеться, як рибонька…», ніжне, «боязливе» дівоче серце:

Слово моє, сльози мої,

Раю ти мій, раю!).

«Цитата для роздумів».

Іван Дзюба слушно тлумачить ці рядки: «Оце раювання в щирості й правді і було власне Шевченковим вибором, а гнів, пристрасть, боротьба, «ножі» - це те, до чого невблаганно штовхало життя, чого вимагала Доля: не своя (тільки), а людей, народу України».

VІ. фрагмент (рядки 83-86). Повернення поета до метафоричного сну зруйнованого Чигирина, мотив боротьби, помсти.

  • Як би ви назвали VІ фрагмент твору? (Фінальним).

  • Чи залишається в цьому фрагменті мрія про раювання? (Ні. Вона розчиняється в суворій реальності).

  • До чого знову повертається поет? (До метафори сну зруйнованого Чигирина, а водночас до мотиву майбутнього пробудження, боротьби, помсти).

  • Який цей сон? (Набуває моторошних форм: «…нехай гинуть / У ворога діти»).

Проблемне запитання.

  • Чи перерветься колись цей гіпнотичний сон Чигирина, ця колективна летаргія нації? (Думаємо, що так).

  • Чий сон буде вічним? (Гетьмана, колишнього господаря Чигирина та його ж мимовільного губителя).

  • Коли «…встане / Правда на сім світі?». (Коли підростуть і прийдуть нові гетьмани).

Робота над композицією твору.

  • Дослідіть композицію вірша. (У творі простежується синтез двох композиційних моделей).

  • Обґрунтуйте свою думку.

    Композиційні моделі

    І

    ІІ

    Виявляється принцип множинності, не тільки на поверховому рівні, у семантичному й графічному поділі тексту, а головне – у зміні ліричних мотивів, авторових думок й образів (спогад про руїни Чигирина, розмисли про слово тощо).

    Крізь «мережу» множинності проглядаються елементи градаційного типу, зокрема повторюваність, розгортання деяких провідних мотивів у різних фрагментах. Це стосується мотиву сну, нагнітання цього мотиву («заснула Вкраїна», «і я б заснув…», «проспав єси…», «Спи, Чигрине…», «Спи, гетьмане…»).

  • Які «кодові» образи, слова, словоформи становлять важливий компонент твору? («Чигрине, Чигрине…», «За що?..», «Може…»).

  • Що складає опозицію у творі? (Чигирин – Переяслав).

  • Отже, яка структурна основа вірша? (Лірично-історіо (націо) софська природа).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Бесіда.

  • Який мотив звучить у вірші? (Автобіографічний).

Мотив твору – дії справжніх патріотів відновлять «правду на сім світі»; давню славну Україну, її боротьбу проти поневолювачів.

  • А тема?

Тема – глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України.

  • Назвіть проблему, яку порушує автор у творі? (Національна суспільна проблема).

  • Доведіть, що в постановці актуальних питань свого часу поет вловив найважливіше. Що саме?

  • Який патріотизм поета? (Дійовий).

  • Обґрунтуйте своє твердження. (Любити батьківщину для нього означає боротись за волю народу, за побудову життя на нових засадах).

  • З чим у Т.Шевченка поєднується боротьба за національне визволення України? (З боротьбою за соціальне визволення селянських мас).

  • Яким ми «бачимо» Тараса Григоровича у цей час? (Зрілим поетом, сформованим революційним демократом).

  • Яку надію має Т.Шевченко? (Що він своїм гарячим поетичним словом зможе «викувати до старого плуга новий леміш і чересло»).

  • Як ви розумієте ці слова? (Розбудить громадську думку, спонукає до дії, намагатиметься знайти істину).

«Картина галерея».

Розгляд репродукції картини М.Безпалькова «У пошуках істини».

«Незакінчене речення».

Вірш Т.Г.Шевченка «Чигрине, Чигрине…» - це… (поетичне відображення думок і настроїв поета після першої подорожі по Україні 1845 року».

У ньому Тарас Григорович висловлює… (революційний протест проти поміщицько-самодержавного гніту і гіркий докір сучасникам за примирення з кріпосницькою дійсністю).

Урок змусив мене замислитися над… (майбутнім України).

  • Як ви вважаєте, чи потрібно досліджувати творчість Т.Шевченка?

  • Для чого це потрібно?

Заключне слово вчителя.

Вірш Т.Г.Шевченка «Чигрине, Чигрине…» підніс на новий рівень тему національної самокритики, намічену в раніше написаній «Розритій могилі», й надав імпульс її розвиткові у наступних творах альбому «Три літа».

«Поетична хвилинка».

Чолом тобі, Чигирине!

Схиливши голову, стою перед

тобою!

Твоїм руїнам древнім шану

віддаю,

Чигрине, славний України вою,

В борні ти долю здобував свою.

Провісник волі, дітище Богдана,

Ти не молив прощення в ворогів,

Ти падав у бою й лишався

нездоланним,

Бо не здолать народну силу й

гнів…

В.Пахаренко

(Звучить пісня О.Осадчого «Шлях до Тараса» у виконанні В.Зінкевича).

VI. РЕФЛЕКСІЯ

  • Що мені вдалося, а що ні?

(Учні заповнюють картки і здають учителю).

VII. ОЦІНЮВАННЯ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

  1. Написати твір на одну з тем:

Сторінки української історії у творчості Т.Шевченка.

Плач серця.

Величні образи борців за народне визволення у вірші Т.Г.Шевченка «Чигрине, Чигрине…».

Т.Шевченко – символ нації.

За бажанням:

  1. Дібрати символ або метафору, якими можна було б передати суть твору (образу).

  2. Дослідити тему «Синоніми у творчості Т.Шевченка».

  3. Дослідити професійну лексику вірша Т.Г.Шевченка «Чигрине, Чигрине…». Розкрити її алегоричний зміст.

  4. Створити добірку крилатих висловів видатних людей про творчість.

  5. Створити «банк образів» Т.Шевченка.

  6. Дослідити взаємозв’язок образних пластів у творі.

  7. Дослідити перегук поезії Т.Г.Шевченка «Чигрине, Чигрине…» з Біблією.

  8. Самостійно прочитати і проаналізувати поезію Т.Шевченка «Юродивий».

  9. Написати реферат «Шевченко в оцінці великого Каменяра».

  10. Прочитати твір Л.Костенко «Чигиринський колодязь». Порівняти з поезією Т.Г.Шевченка «Чигрине, Чигрине…».

  11. Написати твір на одну з тем:

Національна проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «Трьох літ».

Глибокі роздуми поета про минуле і майбутнє України.

Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна.

«Великі жнива колись то будуть».

Трагедія безплідності багатовікових змагань у вірші Т.Г.Шевченка «Чигрине, Чигрине…».

За правду стать! За правду згинуть! (Т.Шевченко).

Наша гордість і наш біль.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Грабович Г. Поет як міфотворець: Семантика символів у творчості Тараса Шевченка. – К., 1998.

  2. Дзюба І. Тарас Шевченко: Життя і творчість. – К., 2008.

  3. Кониський О. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя. – К., 1991.

  4. Мельниченко В. Шевченківська Москва: Авторська експедиція-хроноскоп. – Москва, 2009.

  5. Мойсієнко А. Слово в аперцепційній системі поетичного тексту. Декодування Шевченкового вірша. – К., 2006.

  6. Смаль-Стоцький С. Чигирин // Смаль-Стоцький С. Т.Шевченко. Інтерпретації. – Черкаси, 2003.

  7. Дзиґа Я. Державницькі ідеї та джерела Шевченкової поезії «Чигрине, Чигрине…» // Публіцист мислі й серця: Збірник праць на пошану 80-річчя Р.Олійника-Рахманного. – К., 2006.

  8. Петриченко Н. Епістолярна спадщина Т.Шевченка на уроках української літератури. – Українська література в загальноосвітніх школах. - №2, 2000. – С. 32-33.

  9. Ляхова Ж.Т. За рядками листів Т.Шевченка. – К.: Дніпро, 1884. – С.131.

  10. Барабаш Ю. Вірш Т.Г.Шевченка «Чигрине, Чигрине…»: контекст, семантика, поетика. – Дивослово. - №5, 2010. – С.38-43.

  11. Шевченко Т.Г. Кобзар / Вступ. ст. О.Гончара. Приміт. Л.Кодацької. – К.: Дніпро, 1985. – С.601.

  12. Мішуков О. «Історія Русів» у творчості Т.Шевченка. – Українська мова й література в загальноосвітній школі. - №6, 1999. – С.27.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Розробка уроку допоможе вчителеві звернути увагу учнів на роль поезії в контексті ідейно-духовного розвитку Т.Г.Шевченка, осмислення ним історичної долі України, національно-визвольних змагань українського народу, поразок у різні часи його самостійно-державницьких устремлінь, зовнішніх і внутрішніх причин цих поразок; ; виховувати почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації.
  • Додано
    26.02.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    9 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    513
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер матеріала
    RT296603
  • Вподобань
    0
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти