Не загубити в часі
Інколи не знаєш, куди заведуть тебе краєзнавчі шляхи-доріженьки. Але й на них є дороговкази ,які нагадують джерельця, по яких козаки визначали свій шлях у степу.
Пригадаймо хоча б вислів Максима Рильського: "Збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грінченка..."
Мав рацію класик. У Грінченковому словнику відобразилося зовсім ще недавнє, але таке вже далеке життя нашого народу, його погляд на світ, працю, побут, звичаї, обряди й вірування. Це животворний світ українського слова, у якому постійно відшукуєш призабуті, а буває і невідомі сторінки історії рідного краю.
Кожне слово у Грінченка має свою адресу, вказівку на місцевість, з якої воно потрапило до Словника.
Б. Грінченко у передмові до Словника написав: "Висловлюємо вдячність всім поіменованим раніше особам, які безкорисливо поклали свою працю на користь Словника, надіславши нам свої записи із вуст народу, а також добродіям за пояснення багатьох слів, значення яких без цього могло б залишитися нам невідомим."
Велет української культури Б. Грінченко засвідчив нам не тільки свою любов, а й те, як слід любити свою Батьківщину, свій народ ,свій рідний край,свою мову, щоб жодне слово в ній не пропало, не зникло, не загубилося у часі, щоб не переставали ми бути українцями, серця яких завжди були б сповнені глибокою і безкорисливою любов'ю до рідного слова...
(172 сл. з журналу)
