"Контрольні роботи для 11 класу з підготовки до ЗНО з української мови"Тема. Орфографія. Морфологія

Українська мова

Для кого: 11 Клас

20.01.2019

30052

811

4

Опис документу:
Подано тести для перевірки знань з мови з різних тем за варіантами ( підготовка до ЗНО) Наприклад:Тема. Орфографія. Морфологія Варіант 1 1. Літературна мова — це: А народна мова, якою користуються на певній території; Б мова, що є засобом письмового й усного спілкування нації; В унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці; Г мова художнього стилю мовлення.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Орфографія. Морфологія

Варіант 1

1. Літературна мова — це:

А народна мова, якою користуються на певній території;
Б мова, що є засобом письмового й усного спілкування нації;
В унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці;
Г мова художнього стилю мовлення.

2. Стилістика мови…

А є сукупністю мовленнєвих дій, кожна з яких має мету, що випливає із загальної цілі спілкування;
Б вивчає реалізацію стилістичних ресурсів мови залежно від мовленнєвої ситуації;
В вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів: лексики, фразеології, морфології, синтаксису;
Г включає поняття синонімії і варіативності.

3. До специфічних понять стилістики належать:

А звуковий лад, словниковий склад та фразеологія, граматична структура і норми літературної мови;
Б мовні прийоми й засоби;
В стилістичні засоби, стилістична норма, функціональний стиль;
Г синоніміка, емоційно-експресивне забарвлення, багатозначність.

4. Орфоепічні норми регулюють:

А правильну вимову звуків, звукосполучень, наголосу в слові;
Б уживання мовних засобів відповідно до їх стилістичного значення;
В правильний запис слів;
Г доцільне уживання алітерацій, асонансів.

5. Визначте речення, в якому не пишеться з усіма словами разом:

А На коні сидить козак, у свиті — не/свиті, і без шапки;
Б Не/знайомий рвучко козирнув, піднісши кулак і випростовуючи пальці біля самої скроні;
В Поки не/дуже холодно, сидітиму вдома;
Г Ти, може, серденько, того й не/знаєш, як гарно, любо як співаєш.

6. Знайдіть слово, що пишеться разом (а не через дефіс):

А синьо/зелений;
Б науково/прикладний;
В ніжно/рожевий;
Г червоно/гарячий.

7. Усі займенникові форми написано правильно в рядку:

А ні про що, бозна якого, хтозна-кого, у декого;
Б хтось, аби-якась, ні до чого, дещо;
В ніскільки, бознаде, хто-небудь;
Г якесь, ніякий, дехто, казна-як.

8. Визначте рядок, у якому допущено орфографічні помилки:

А День Перемоги, Золоті ворота, полуниця «Вікторія»;
Б свято Івана Купала, село Золота Балка, Національний банк України;
В Сузір’я Великий Віз, Декларація прав людини, газета «Літературна Україна»;
Г Великий Піст, День Народження, волинська область.

9. Визначте рядок, у якому є неправильно утворена форма прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння:

А менш надійний, най добріший, якнайдальший;
Б найбільш привітний, вужчий, найбільш відоміший;
В найстаріший, щонайдовший, якнайзручніший;
Г легший, дорожчий, гірший.

10. Позначте рядок, у якому всі прислівники записані правильно:

А по сусідськи, удвох, з гори, на диво;
Б віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби;
В десь-інде, підчас, не даремно, с повна;
Г з роду-віку, на-щастя, на виворіт, здалека.

11. У кількісних числівників від 50 до 80 відмінюються:

А перша частина;
Б друга частина;
В обидві;
Г ці числівники не відмінюються.

12. Укажіть рядок, у якому замість крапок скрізь потрібно вставити в:

А … Астрахані, помітила … очах, працювала … бухгалтерії;
Б одягнена … хвою, загублені … хвилях, розгубився … складній ситуації;
В моя подруга, ..читель початкових класів, … сім, десь … гаю;
Г … полі, ходити … валянках, побачила … оголошенні.

 

► Виберіть два правильні варіанти відповіді.

13. Укажіть ряди слів, у яких пишеться -нн- у всіх словах:

А безгомі..ий, неодмі..ий, безбереж..ий, бездога..ий;
Б бало..ий, парад..ий, бензи..ий, чека..ий;
В касет..ий, люмінісцент..ий, моното..ий, безіме..ий;
Г безці..ий, невпізнаний, нездола..ий, незамі..ий;
Д незліче..ий, відмі..ий, карава..ий, магази..ий;
Е доверше..ий, витонче..ий, пі..ий, нарече..ий.

14. Визначте, у яких речення вжито повні нестягнені форми прикметників:

А Недобра сутінь впала на землю, повіяло холодом (М. Пригара).
Б Зеленее жито, зелене. Хорошії гості у мене (Народна пісня).
В Тільки здорові жилаві руки з довгими пальцями та довгі вуса нагадували про давнього Миколу Джерю (І. Нечуй-Левицький).
Г Ружа червона, а й та блідне (Народна мудрість).
Д Пливе човен води повен (Т. Шевченко).
Е Якби мої струни німії та піснею стали без слова (Леся Українка).

15. Укажіть рядки, де допущено помилки в написанні частки не зі словами:

А незабаром, ще не прийняті закони, неголосно, недруг;
Б недолік, невиконавши, недобачати, нехтувати;
В не виконувати, не дотримуючись, не відповівши, несміливий;
Г незчутися, незліченний, зовсім не страшний, не знаючи;
Д неполиті грядки, нестямний, немовбито, лист не написаний;
Е досі не виконане, недолюблювати, не стямившись, недоведена теорема.

16. Позначте рядки, у яких всі складні прикметники пишуться разом:

А сліпучо/білий, жовто/гарячий, ніжно/рожевий;
Б сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий;
В гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український;
Г південно/західний, фізико/математичний, всесвітньо/історичний;
Д східно/український, кисло/мол очний, біло/сніжний;
Е первісно/общинний, вічно/юний, воле/любний.

► До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

17. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать.

1 чоловічий.

А папороть, СБУ, дівчина, путь.

2 жіночий.

Б математик, вельможа, Сибір, тигр.

3 середній.

В токар, поетеса, плетиво, нікчема.

4 спільний.

Г жіноцтво, листя, теля, дівча.

Д злюка, бідолаха, хитрюга, недоучка.

Тема. Орфографія. Морфологія

Варіант 2

1. Ознаками культури мовлення є:

А правильність, точність, логічність, стабільність;
Б багатство, чистота, доречність, завершеність;
В точність, логічність, чистота, багатство;
Г різноманітність, доречність, над діалектний характер.

2. Головні ознаки літературної мови:

А обробленість майстрами, стійкість, необов’язковість носіїв мови;
Б наддіалектний характер, стабільні норми, функціонально-стильова розгалуженість;
В унормованість, поліфункціональність, писемна форма;
Г уніфікованість, милозвучність, витонченість.

3. Лексичні норми регулюють:

А правильне творення і вживання слів, їх форм;
Б правильну побудову словосполучень і речень;
В уживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання слів за змістом у словосполученні й реченні;
Г уживання мовних засобів відповідно до їх стилістичного значення.

4. Правильне мовлення — це:

А мовлення, що відповідає встановленим правилам, нормам;
Б мовлення, що встановлює і підтримує контакт;
В мовлення, що уточнює і доповнює ту чи іншу ситуацію спілкування;
Г красиве, чисте мовлення з уживанням різноманітних мовних засобів.

5. Визначте речення, в якому не пишеться з усіма словами окремо:

А Думками він був зараз далеко від Харитона — біля Тосі, і ще далі — в не/визначених обрисах свого майбутнього.
Б Не/жаль за сном, не/час, не/можна спати.
В Шаблій борсається, не/мов у петлі, сіє по стерні не/вимолоченими колосками.
Г Заручилась вона з Яковом Поліщуком, а того не/гадано віддано у москалі.

6. Укажіть слово, що пишеться через дефіс:

А сімдесяти/п’яти/мільйонний;
Б м’ясо/молочний;
В важко/хворий;
Г право/бережний.

7. Усі займенникові форми написано правильно в рядку:

А У декого, будь-до кого, бозна-що, ні з ким;
Б де-який, де з ким, на чийомусь, абиякий;
В аби-яка, якась, казна з ким, будь-що;
Г з будь-чим, будь з чим, ніякий, казна-чий.

8. Визначте рядок, у якому допущено орфографічні помилки:

А ріка Південний Буг, мис Капітана Джеральда, майдан Незалежності;
Б роза «Елізабет», Велика Вітчизняна війна, Друга світова війна;
В епоха відродження, Організація об’єднаних Націй, День Незалежності України;
Г медаль «За відвагу», орден «Мати-героїня», орден Ярослава Мудрого.

9. Визначте рядок, у якому є неправильно утворена форма прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння:

А більший, менший, кращий;
Б менш товстий, найзручніший, більш білявий;
В сміливіший, найохайніший, найяскравіший;
Г ближчий, більш білий, найменш теплий.

10. Укажіть рядок, у якому всі прислівники потрібно писати через дефіс:

А по/двоє, сяк/так, хоч/не/хоч;
Б будь/що/будь, до/вкола, по/іншому;
В казна/як, по/сусідськи, рік/у/рік;
Г по/латині, ледь/ледь, десь/інде.

11. Які числівники мають дві відмінкові форми?

А 10, 20, 30;
Б 5, 6, 9;
В 40, 90, 100;
Г 1, 1000, 1000000.

12. Укажіть рядок, у якому замість крапок скрізь потрібно вставити у:

А сидимо … вагоні, була … Одесі, … садку;
Б … холодочку, взяла … нього, на траві … квітах;
В як … сні, … Антарктиді, … присмерку;
Г наш … читель, … лісі, … дарник.

► Виберіть два правильні варіанти відповіді.

13. Укажіть ряди слів, у яких пишеться -нн- у всіх словах:

А башта..ий, осі..ій, широче..ий, ви..ий;
Б вовняний, соколи..ий, букве..ий, бджоли..ий;
В страше..ий, лимо..ий, орли..ий, безтала..ий;
Г свяще..ий, невпи..ий, маши..ий, стара..ий;
Д невблага..ий, кі..ий, солов’ї..ий, благое лове., ний;
Е сті..ий, скля..ий, да..ий, віко..ий.

14. Визначте, у яких речення вжито короткі форми прикметників:

А Скрипливе дерево довше росте.
Б Сивий віл випив води повен діл.
В Це була молода чорноброва дівчина.
Г Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю…
Д Плохеньке порося і в Петрівку мерзне.
Е Зима чиста, ніби скупана.

15. Укажіть, у яких рядках всі слова пишуться з часткою не разом:

А не/скошена трава, не/полита досі розсада, не/бачена краса;
Б не/закінчена розмова, не/замкнені двері, не/продумана відповідь;
В не/доопрацьована стаття, не/куплені вчасно, відповідь не/ продумана;
Г не/зрозуміла відповідь, не/закінчена нами суперечка, не/висвітлена проблема;
Д не/дописаний лист, не/помічений факт, не/вивчений вірш;
Е не/бачена ніколи картина, не/доведена теорема, не/доспані ночі.

16. Укажіть рядки прикметників, які пишуться через дефіс:

А (криваво)червоний, (південно)західний, (прісно)водний;
Б (світло)рожевий, (шести)гранний, (кам’яно)вугільний;
В (м’ясо)молочний, (гірко)солодкий, (англо)французький;
Г (синьо)зелений, (вічно)зелений, (машино)будівний;
Д (військово)морський, (військово)полонений, (суспільно) корисний;
Е (віце)президентський, (високий)превисокий, (воєнно)стратегічний.

► До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

17. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать:

1 чоловічий.

А Тбілісі, дівчисько, кашне, око.

2 жіночий.

Б Карпати, листоноша, денді, колега.

3 середній.

В сирота, забіяка, роззява, задавака.

4 спільний.

Г суддя, вужака, шимпанзе, собака.

Д Чилі, путь, Міссурі, бабище.

Тема. Орфографія. Морфологія

Оцінювання контрольного тесту

Тема. Пунктуація

► Перепишіть речення, поставте, де треба, тире між підметом і присудком, поясніть правила вживання тире між підметом і присудком.

1. Забути () себе дурити.

2. Жити мені без праці () значить не жити!

3. Добро і лихо () світло й темнота.

4. Життя без книги () хата без вікна.

5. Ненависть і любов () неначе крила (3 творів Д. Павличка).

6. Ці квіти () спогади про світлі дні (Б. Олійник).

7. Вік прожити () не ниву пройти гомінливу (А. Малишко).

8. Яке то щастя () свій народ у світлі бачити (Д. Павличко).

9.І кожен фініш () це, по суті, старт (Л. Костенко).

10. Була ти () наче золота царівна у зорянім вінку на темних косах (Леся Українка).

11. П’ятдесят () це полудень віку.

12. Він () учень нашого класу.

13. Кохати () нові землі відкривати () нюанси нові і відтінки нові (І. Драч).

► Перепишіть речення, ставлячи, де треба, тире. Обґрунтуйте, чому, незважаючи на однакову будову, в одних реченнях є тире, а в інших немає.

1. Наша ціль людське щастя і воля (І. Франко).

2. Вечір зимовий, зоряний (Марко Вовчок).

3. Я вільна! Я вільна, як вода! (Леся Українка).

4. Степ широкий то ж мій сват. Шабля, люлька вся родина. Сивий коник то ж мій брат (Народна творчість).

5. Осінь така мила, осінь славна (П. Тичина).

6. Море Шевченкової поезії то частина океану народної пісні (П. Федченко).

7. Говорити не горох молотити (Народна творчість).

► Перепишіть речення, розставивши потрібні розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення, поясніть пунктограми. Замість крапок вставте пропущені букви.

1. Ро..плелись ро..хлипались ро..пались наче коси вересневі дні.

2. Моя п..чаль тебе не пон..волить а тільки радісний ро.. будит., щем.

3. Я пр..горнусь до тебе серцем і неб..сами пл..чима пагорбів рідних і доріг поясами.

4. Ти пахн..ш як листя в..сняне як дитинство моє полотняне як тепла малинова сте..ка як мам..на срібна с..режка.

5. Нема щ..та ні рем..ня ні списа нема шолома ні м..ча-булата (З творів Д. Павличка).

6. В нас гуляє квіт..нь у полі насуває зливу поволі ро..сіває зерна рясні промітає сте..ку в..сні.

7. Не заздрю нищим і духовно вбогим і хитро ситим в со., ній тишині (З творів А. Малишка).

8. Очі ро..крила конвалія біла і в дивува..ні застигла зомліла.

9. Сонце погасне і ніч пр..летит., з чарами сріблом красою.

10. Хотів би я піти через ліси др..мучі через річки яри і кручі (З творів Б. Олійника).

► Перепишіть речення, виділіть порівняльні звороти, де треба, комами. Поясніть.

1. Знову місяць пливе ніби біла розчахнута скрипка (Г. Лютко).

2. Я оживаю знов у полі як сміх як пісня як туман (Г. Лютко).

3. Вітер теплий, вітер дужий налетів як буря з півдня (Б. Олійник).

4. Повітря неначе прозорий граніт (Д. Павличко).

5. Я мав думки міцні мов корені (Д. Павличко).

6. Христя крутилась як муха в окропі (Панас Мирний).

7. Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і долинах (І. Нечуй-Левицький).

► Перепишіть, розставте розділові знаки в реченнях із звертанням, поясніть пунктограми.

1. Буяйте цвітом степові широти Дзвени світами славо козаків (Яр Славутич).

2. Не забув я о люди нічого (Г. Лютий).

3. Слава тобі великий Каменяре праця твоя не стихне ні на мить (Д. Павличко).

4. За кого ж ти розіп’явся Христе Сине Божий за нас бідних чи за слово істини (Т. Шевченко).

5. О земле втрачена явися бодай у зболеному сні.

6. Народе мій до тебе я ще верну як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям.

7. Верни до мене пам’яте моя нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою (3 творів В. Стуса).

8. Чаклує вже весна; так зеленій же луже землице розцвітай усе живе радій (Г. Дущак).

9. Гей ви грізні чорні хмари Я на вас збираю чари (Леся Українка).

10. За рідну мову я о Господи турбуюсь щоб не загинула у течії віків (В. Єфанів).

11. Мій друже дорогий ми довго ждали і теж співали ворогу назло (Д. Павличко).

Тема. Просте речення

Варіант 1

1. Які синтаксичні одиниці можуть бути синонімічними?

А Словосполучення, члени речення, речення;
Б словосполучення й речення;
В абзаци й речення;
Г тексти.

2. Розповідне речення може бути:

А стверджувальним, заперечним, переповідним, ймовірнісним;
Б риторичним;
В спонукальним;
Г власне-питальним.

3. Зазначте, у якому реченні пропущено тире між підметом і присудком.

А День ясний, теплий, весняний.
Б Я трохи звір.
В Незупинне власне словотворення ось шлях його поезії.
Г Промені як вії сонячних очей.

4. Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне.

А М’яко погойдуючись, як у мрійному вальсі, пишаючись шовком фіранок на вікнах, мерехтячи люстрами, котився він, ніби разок блискучих коралів, і миготів емалевими девізами на боках вагонів: «Нєгорєлоє — Владівосток».
Б Лекція професора справила враження.
В Я тебе переслідуватиму все твоє життя.
Г Майор трутив стіл і звівся, похитуючись (3 творів І. Багряного).

5. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами.

А Більш за все на світі любив дід сонце (О. Довженко).
Б Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок (О. Довженко).
В Учениця записувала його мову окремі речення чи думки (О. Донченко).
Г Спинився — волошка чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків? (С. Васильченко).

6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайві коми.

А Здається, що це янгол злетів з небес, сів у нього за столом і виспівує тужливу, але чарівну пісню (У. Самчук).
Б Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн.
В Він саме цвів великими золотими гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли — видимо-невидимо.
Г Велике, тютюнове листя зразу обплутало мене (З творів О. Довженка).

7. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними.

А Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку (І. Нечуй-Левицький).
Б Його все гніває, все дратує: і той Савченко з вічними жартами, й та небажана філоксера (А. Коцюбинський).
В Дивлюся: так буцім сова летить лугами, берегами та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраками (Т. Шевченко).
Г Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, неначе від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський).

8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.

А З-під чорних стріх вилазять вечірні тіні, повзуть по стінах, гойдаються по садках і виходять блукати на шлях (І. Микитенко).
Б Все зберегла моя уява ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).
В Над тією дібровою стояла ніби дуже ясна місячна ніч або ясний вечір (І. Нечуй-Левицький).
Г Вогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим полум’ям (Я. Ваш).

9. Визначте, в якому з речень тире після однорідних членів невиправдано пропущене.

А І скрізь пливуть широкі звуки гучної, світлої землі (М. Бажан).
Б Та й дівчина ж була! Велична, хороша, до всякого привітна й ласкава і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок).
В Стерня, свіже литво полукіпків, снопи і снопи все виблискує золотом, все бризкає жнив’яним сонцем (О. Гончар).
Г Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча, повесні пишна, восени багата (М. Коцюбинський).

10. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки.

А Я люблю класичну музику і малювати пейзажі.
Б Мені подобаються пригодницькі фільми й фантастичні твори.
В У шкільній оранжереї є кактуси, фікуси, пальми та інші тропічні рослини.
Г З моря долітали і шум прибою, і крики чайок.

11. З’ясуйте, що виражає в реченні звертання Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).

А повагу;
Б докір;
В іронію;
Г милування.

12. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово Та дитина, мабуть, була смілою, козацького роду (Марко Вовчок).

А впевненість або невпевненість у повідомленні;
Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного);
В ввічливість для активізації бесіди;
Г вказівку на джерело повідомлення.

► Вибрати два правильних варіанти відповіді.

13. Укажіть, у яких реченнях виділені слова до вставних не належать.

А 3 того місця так видно усюди (Панас Мирний).
Б А що ж по-твоєму чинити маєм (Леся Українка).
В Тут навіть повітря здавалось несло в собі золотисті відтінки (О. Гончар).
Г А він дивлюсь і осмутніє, і похмурий такий стане, і не їсть, і не п’є (Марко Вовчок).
Д І ось раптом хребет розломився, вогняна тріщина прокотилася впоперек нього, до самого низу (О. Гончар).
Е І навіть в Арктиці суворій проб’ються може ручаї (Л. Дмитерко).

14. Укажіть речення з відокремленим означенням, при яких пропущено розділові знаки.

А Жовті курчата розкотилися по грядках, мов горох.
Б Налякане заколотом знялося з сусідньої стріхи гайвороння і било крилами над обсипаною стріхою.
В Дівка здорова, чиста, хоч води напийся (3 творів М. Коцюбинского).
Г В табуни збиваються пташки, що будуть відлітати в чужі далекі теплі краї (О. Копиленко).
Д Розрум’янена, ошаленіла, Тоня з розгону налітає на брата (О. Гончар).
Е Перед ним лежав шлях, курний уже, хоч була рання весна (М. Коцюбинський).

15. Визначте речення, в яких відокремлена обставина не виділена розділовими знаками.

А Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм (А. Головко).
Б Він ще зловив на собі вологий погляд жінки даючись подиву зміні кольору її очей (О. Уляненко).
В Сиділи люди нерухомо, поглядали один на одного блукаючим поглядом (І. Багряний).
Г Десь здалеку бриніла, як муха повесні, притишена пісня (М. Коцюбинський).
Д Вже жовтий жовтень гетьманує в останнім золоті життя (Є. Маланюк).
Е Світ падаючи на сніг знімався високо вгору (Панас Мирний).

16. Визначте речення з уточнюючим членом речення, в яких допущено лексичні помилки.

А Такий числівник, що складається з кількох самостійних частин, або ж складний числівник, пишеться окремо.
Б До складу борщу входить багато різноманітних продуктів, які у своїй сукупності дають приємний смаковий букет.
В Стоїть тут, на варті, юнга, приклавши бінокль до очей.
Г У кінці XIX століття було кілька українських прославлених театральних колективів, наприклад, групи Марка Кропивницького, Михайла Старицького.
Д Зошити з друкованою основою для навчання першокласників письма, тобто прописи, завезли до книгарні.
Е Молодий хлопець став спеціалістом, гірничим інженером.

17. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки. Зробіть його синтаксичний аналіз Під срібний дзвін криниць холодних і бездонних кидає ранок зір на небосхил гнідий (В. Сосюра).

 

Тема. Просте речення

Варіант 2

1. Які члени речення можуть вступати в синонімічні відношення?

А головні з другорядними;
Б уточнюючі з відокремленими неуточнюючими;
В відокремлені з невідокремленими другорядними членами речення;
Г підмет із присудком.

2. Емоційно-експресивний або стилістичний компонент у речення можуть вносити:

А присудки;
Б інверсії;
В поширені означення;
Г другорядні члени речення.

3. З’ясуйте, в якому реченні пропущено тире між підметом і присудком:

А Гомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О. Гончар).
Б Жити значить безперервно рухатися вперед (С. Джонсон).
В Твоя любов як сміх дитячий (Д. Іванов).
Д Ми сірі гуси в хмарі (А. Малишко).

4. Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне.

А Тайга не давала йому нічого.
Б Дівчина враз насупилась, розгнівалася.
В Даремно він нишпорив з пильністю вченого і з відчаєм голодного.
Г Його гнала вперед надзвичайна впертість, сто разів випробувана і загартована мужність (З творів І. Багряного).

5. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами.

А Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко).
Б Леся полюбила Сомка іще тоді, як він було носить її на руках і дарує їй то золоті сережки, то добре намисто.
В Іще тоді звав він її своєю судженою і зложив з Черевани-хою руки.
Г Защеміло горде дівоче серденько, да мовчала небога не сказала й матері (З творів П. Куліша).

6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайву кому.

А Марія переживала прочитане, раділа чи плакала разом із тими людьми, про яких оповідала книжка.
Б Гнат як міг припрошував, підкладав їй, що видавалося йому смачнішим, годував цукерками, як дитину.
В Піднесена й урочисто чиста Марія приймала свої дари, цілувала кожного в уста, а Мартина — схилилася і, як батька, поцілувала в руку.
Г Одарці дещо не до вподоби, що Марія занехаяла старосвітські звичаї, і не вбиралася до шлюбу, як це було прийнято, але такі вже настали часи (3 творів У. Самчука).

7. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними.

А З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан, сюсюкає, а мати теж сюсюкає.
Б І далі (щоб не забути): у перший, у другий, як і в дальші томики я вкладаю речі, ще ніде не друковані.
В Дивишся на гетьманський ліс, згадується: гетьманщина, Гоголь, татари, Карло XII і т. ін. (З творів М. Хвильового).
Г Все зберегла моя уява: ті ночі зоряні, ті дні (Б. Сосюра).

8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.

А Тьотя Бася не обідала її обід з’їв хтось. (У. Самчук)
Б Йшли разом до комори, розглядали та упорядковували свої подарунки хустки, спідниці, полотно… (У. Самчук)
В Люблю дивитись на Дніпро з його стрімких високих круч (Б. Сосюра)
Г Павлина Анфисівна сама ж невинність вона ж не знала, що Анфиса Павлівна дитячу котлету їла (З творів М. Хвильового).

9. З’ясуйте, в якому з речень після однорідних членів замість коми слід поставити тире.

А Сусіди посідали на призьбі, запалили люльки, вернулись до своєї розмови (С. Васильченко).
Б Він приніс здоровий пучок ласкавцю, гвоздиків та крокусу, котрий вже зацвів жовтогарячими патлатими квітками (І. Нечуй-Левицький).
В І зелений садок, і маленька пасіка в садку під горою, і криниця під грушею, і левада, і зелена діброва на горах, і розмова з Лавріном за пасікою, все ніби заквітчало свекрову хату квітками та залило пахощами (І. Нечуй-Левицький).
Г Як не любити зими сніжно-синьої на Україні моїй, Саду старого в пухнастому інеї, Сивих, веселих завій? (М. Рильський).

10. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки.

А У поемі «Сон» Тарас Шевченко зображує тяжку долю українського селянства.
Б Після одруження інститутка почала жити на хуторі чоловіка.
В Панночка сердилась на Устину з Прокопом і на свого чоловіка, на полковника, гостей, що не зручно при них їй було заборонити їм повінчатися.
Г За те, що Прокіп не дав панночці зобидити Устину, його віддали в москалі.

11. З’ясуйте, що виражає в реченні звертання О земле рідная! Не жатиме неситий пшениці на твсііх ланах! (М. Рильський)

А докір;
Б радість;
В іронію;
Г гідність.

12. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово. Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю. Яновський).

А впевненість або невпевненість у повідомленні;
Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного);
В ввічливість для активізації бесіди;
Г вказівку на джерело повідомлення.

► Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

13. Укажіть, у яких реченнях виділені слова до вставних не належать.

А Це знов таки навіть у нижчих тварин помічається, собаки наприклад дуже чулі до оцінки їх (В. Винниченко).
Б Вода за ніч відстоялася, стала така прозора, що видно було на дні кожну піщинку (Ю. Збанацький).
В І того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський).
Г Він видно спав, бо не ворушився (Панас Мирний).
Д Добра такого таки зроду у мене правда не було (Т. Шевченко).
Е Мені здається, що жила я завжди… (Леся Українка)

14. Укажіть речення з відокремленим означенням, при яких пропущено розділові знаки.

А Незмірною ласкавістю і тихою журбою віє від сих вільних, кучерявих хмаринок, що пливуть собі кудись поза дім неволі (В. Винниченко).
Б Літня спека й страшна зимова завірюха пригасили життя гір (М. Чабанівський).
В Земля, як і завжди, пахтіла своїм тяжким п’янливим запахом (У. Самчук).
Г Кожен крок нашого піхотинця здається подією вартою літописів (О. Гончар).
Д Сизуватий колос затиснутий з двох боків списами остюків перегойдує на тонких білих ниточках жовто-зеленаві палички квіту (М. Стельмах).
Е Чумацькі мажари з кримською білою сіллю важко рухались по ній… (О. Гончар).

15. Визначте речення, в яких відокремлена обставина не виділена розділовими знаками.

А Гуркіт канонади ревів не перестаючи (Б. Сосюра).
Б Вбігла Гафійка сквапно ховаючи щось за пазуху (М. Коцюбинський).
В А він мандруючи співа, як Наливайко з ляхом бився (Т. Шевченко).
Г А як насупляться брови сердито та під ними хмурий погляд блисне, то аж холодно у душі (Б. Мова).
Д Ад’ютант мав феноменальну пам’ять і виключну хоробрість (Г. Тютюнник).
Е Наче з вентилятора, війнуло звідти на бійців тяжким перегорілим повітрям, немов видихнутим з єдиних людських легенів (О. Гончар).

16. Визначте речення з уточнюючим членом речення, в яких допущено лексичні помилки.

А Цілком природно, що капітан, схвильований такою перемогою, говорив те все безконтрольно, в стані ефекту.
Б Рана не гоїлась, перев’язки з морською водою не дали належного ефекту.
В Окремі спортсмени втратили форму, розгубили свої бійцівські якості.
Г На виставці демонструвалася бойова техніка — від пістолетів до важких танків.
Д Сукупність проблем, або ж проблематика, в галузі економіки нині є досить гострою і потребує невідкладного розв’язання.
Е Волею випадку дике лосеня стало близьким до людей, свійським.

17. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки Земля в таких місцях і справді могла таїти в собі міни чи бомби начинені смертоносною вибухівкою (О. Гончар). Зробити його синтаксичний аналіз.

 

Тема. Просте речення

Оцінювання контрольного тесту

Тема. Складне речення

Варіант 1

1. Складним є речення:

А Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.
Б На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.
В Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.
Г Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.

2. Тире потрібно поставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки не розставлено):

А Сині роси зблискували на травах і сонце купалося на левадах.
Б Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.
В На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.
Г Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

3. Кома не ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):

А На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.
Б І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.
В Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.
Г Мені потрібне слово а не слава.

4. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися…» обрати:

А так що настрій зіпсувався на цілий день;
Б проте погода посприяла нам і цього разу;
В й обговорювати можливі перешкоди;
Г передчуваючи серйозні ускладнення.

5. Не слід ставити коми між частинами складносурядного речення (розділові знаки не розставлено):

А Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.
Б Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.
В Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі.
Г Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.

6. Кома перед і ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):

А Мова українська сповнена поетичної грації і тому досить важка для перекладу.
Б Доба Мазепи це час економічного політичного і культурного відродження України після Руїни.
В Треба зазначити що економічних понять в останні десятиліття з’являється все більше і більше.
Г Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і матерія добро і зло вогонь і вода батько і мати.

7. Складнопідрядне речення з підрядним означальним:

А Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.
Б А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.
В Духовність — озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.
Г Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.

8. Складносурядним є речення:

А Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи — усе це дихало молодою парубоцькою красою.
Б Гляньмо на трепетну землю — і тоді відкриється нам на зелено-голубому обличчі планети край, схожий на серце.
В У дівчині пробуджується мати — творець нового життя.
Г Як простір немислимий без руху, так поезія неможлива без думки.

9. Яке з наведених складносурядних речень має спільний другорядний член?

А Минуло кілька недовгих хвилин, і вони сиділи поруч над водою, у гущавині дикого терника на камені (С. Васильченко).
Б Був час обідньої перерви — і все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло (О. Гончар).
В Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Т. Шевченко).
Г Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар).

10. Виділіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв’язку є сполучник.

А Де молодий вогонь, що серце пік? (Д. Павличко).
Б У карих очах було стільки щастя, що Оксані за цілий вік не вичерпати його (Я. Качура).
В Збратав нас труд, що творить чудеса (М. Рильський).
Г Історія, що сколихнула душу, здається мені дуже значущою (Ч. Айтматов).

  • Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

11. Визначте складнопідрядні речення:

А Не видно і самого океану з височини, а тільки гори хмар, то снігових, то сивих, то блакитних… (М. Рильський).
Б Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Александрію візьме (Леся Українка).
В Орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється (Народна мудрість).
Г В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні (В. Сосюра).
Д Десь на краю села дівчата співали веснянки, гомоніли й галасували діти (С. Васильченко).
Е Людина відчуває свою слабкість тоді, коли її покидають надії (Б. Харчук).

12. Укажіть, у яких складносурядних реченнях кому поставлено помилково:

А Хай лягають зморшки на обличчя, і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов’я (В. Сосюра).
Б Або гори Карпати сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси синіють здалека, немов зачарований, замкнений у собі, окремий світ (О. Кобилянська).
В Ворожа авіація йшла на місто хвиля за хвилею, та особливо спрямовувався удар по головних об’єктах: Дніпрогес, вокзал, «Запоріжсталь» (Я. Баш).
Г Верба ще більше постаріла, зараз у її дуплі нуртує вода, а на вершечку веселкою грає сиворакша (М. Стельмах).
Д В ті грізні й неповторні дні легенди були буденною дійсністю, і творились вони звичайними смертними юнаками й дівчатами, дітьми й дідами (Ю. Збанацький).
Е На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем, та червоніло дрібне добре намисто (І. Нечуй-Левицький).

13. Укажіть речення, в яких підрядні комою не відділяються (розділові знаки пропущено):

А Я не можу збагнути що саме.
Б Бідні ми як коні на припоні (І. Франко).
В Мене цікавить не як це сталося а які можливі наслідки цього факту.
Г Я не розумію що це.
Д Брат прийде та не знати коли.
Е Я аж почервоніла так засоромилася. (І. Нечуй-Левицький).

14. Укажіть складні безсполучникові речення, в яких між простими реченнями слід ставити двокрапку (розділові знаки пропущено):

А Старий присувається до вікна, зазира всередину й бачить у хаті за столом сидять гості… (М. Коцюбинський).
Б Що за літо заробить Мотря те за зиму і проживуть (Панас Мирний).
В Вона їм не дорога їм дорогі ґрунти та обори.
Г В хаті грека пахло часником та смаженими грецькими ковбасками густий пах ладану не міг подолати ті запахи.
Д Так і його царська милість велів дати гетьману булаву в Переяславі.
Е Учися як слід то й добре буде. (З творів Ю. Мушкетика).

15. У яких реченнях між частинами слід ставити тире (розділові знаки не розставлено)?

А Він вважав себе багатим є молодість є сила є нестерпне бажання працювати (С. Скляренко).
Б Помажу мов медком солодше буде з’їсти (Л. Глібов).
В І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька хаточка стоїть (Т. Шевченко).
Г Вітер війнув листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П. Тичина).
Д Народ хвилюється і це моя вина (О. Довженко).
Е Фіалки на столі прив’яли, а небо квітне у вікні (М. Рильський).

  • До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

16. Установіть відповідність між складними безсполучниковими реченнями та розділовими знаками, які необхідно в них поставити:

Розділовий знак

1 тире;
2 кома;
3 двокрапка;
4 крапка з комою.

Речення

А Тихо й нудно, і спека пекельна… (С. Васильченко).
Б Скільки глянеш вилискують розгойдані хліба (О. Довженко).
В Лаврін не поганяв волів він забув і про воли і про мішки й тільки дивився на Мелашку (І. Нечуй-Левицький).
Г На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Л. Смілянській).
Д Закурілася земля задиміла пішов дощ дрібний та тихий мов крізь сито засіяв стрепенулися темні ліси і розправляючись підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові краплі (Панас Мирний).

 

Тема. Складне речення

Варіант 2

1. Правильним є твердження:

А У складносурядному реченні може бути лише дві граматичні основи.
Б Частини складносурядного речення обов’язково поєднуються сурядними сполучниками.
В Між частинами складносурядного речення завжди ставиться кома.
Г Частини складносурядного речення залежні одна від одної.

2. У реченні Темніли стрілки щавлю та смачно вабила конюшина (В. Дрозд) перед виділеним сполучником потрібно поставити:

А тире;
Б кому;
В крапку з комою;
Г розділовий знак ставити не потрібно.

3. Пунктуаційної помилки припущено в реченні:

А І вечір гріє сині руки над жовтим вогнищем кульбаб (Л. Костенко).
Б А він теж усіх обнімав, цілував і, не втримавшись, на радощах таки заплакав (В. Малик).
В Подвір’я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там (М. Красуцький).
Г Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь (Г. Тютюнник).

4. У реченні Хоч козацька держава існувала недовго й займала лише частину української території, однак вона мала вирішальний вплив на розвиток національної свідомості (Із журналу) підрядна частина:

А часу;
Б з’ясувальна;
В допустова;
Г наслідку.

5. Пунктуаційної помилки припущено в реченні:

А Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь (М. Боровко).
Б Коли до тебе прилечу засяє все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг (Д. Павличко).
В Завжди приємно було згадувати все, що зробив доброго, бо тільки воно вводить нас у коло інших людей, робить їх братами, а не просто сусідами (В. Стус).
Г Дикі гуси зчиняють таке верескливе ґелґотання, що, почувши його, надовго не можеш витіснити із серця смутку (Із журналу).

6. Складнопідрядним реченням з підрядним означальним є речення:

А І вже тиха-тиха пісня снується з висоти, де обнялися голубе небо і зелені голови співучих осокорів (І. Цюпа).
Б Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні (Г. Сковорода).
В І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі (В. Симоненко).
Г Повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом… (Г. Тютюнник).

7. Двокрапку потрібно поставити в реченні (розділові знаки не розставлено):

А Перемелеться лихо добро буде.
Б Вовка боятися в ліс не ходити.
В Раніше встанеш більше діла зробиш.
Г Сказано велика птиця горобець.
Д Любиш їздити люби й сани возити.

8. Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки не розставлено):

А Переконатися пора зробивши зло не жди добра.
Б Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.
В У товаристві лад усяк тому радіє.
Г Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості.

9. Знайдіть речення, у якому необхідно поставити тире (розділові знаки не розставлено):

А На квартирі було затишно топилася піч горіла лампа на підлозі лежала ціла купа свіжої соломи (І. Багмут).
Б Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тиранів (Леся Українка).
В Друзі розповіли подробиці утечу готували давно (М. Олійник).
Г І диво дивне сталося з ним совість заговорила! (А. Іщук).

10. Визначте безсполучникове складне речення зі значенням часу:

А Бухта звалася Соколиною, виселок теж звався Соколиним (М. Трублаїні).
Б Біля мосту тінився невеликий млин, до його боку притулилося велетенське колесо (М. Стельмах).
В Вернувся він — уже смеркло (Панас Мирний).
Г Була в цій нічній красі якась тиха урочистість, хотілося мріяти про щось високе, красиве й радісне (Д. Ткач).

  • Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

11. Складносурядними є речення:

А Над плесом озера я юність пригадав, вечірні небеса і посвист крил качиних… (М. Рильський).
Б Згори гора дивилась у черлінь, і хилитався човен до човниці (М. Вінграновський).
В Нестор ціпенів від страху, притулившись чолом до шибки, та відірвати погляду від вулиці не міг (Р. Іваничук).
Г Лиш гори не стрічаються, а людям зустрітись можна в будь-якій порі (Л. Міріджанян).
Д А соловейко-вакарушка не відмовляється ні від сухого листячка, ні від торішньої трави (Є. Гуцало).
Е Теплий туман слався по полю й наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).

12. Укажіть, у яких складносурядних реченнях кому поставлено помилково:

А Миші бігали по помості, а мухи покинули хати і своїм гудінням не ворушили мертвої тиші (І. Нечуй-Левицький).
Б Все натякало на смерть, скрізь зник дух живоття (І. Нечуй-Левицький).
В А тепер чого так серед ночі море плаче, й темрява тремтить? (Леся Українка).
Г Взимку їхній палац із білими колонами здається казковою будовою, лише неприємне враження справляє чавунний змій у басейні (М. Стельмах).
Д Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Л. Мартович).
Е Хай вітер знамена колише, й співають в садах солов’ї! (В. Сосюра).

13. Укажіть складнопідрядні речення, в яких підрядні комою не відділяються (розділові знаки пропущено):

А Діти почали грати в жмурки і за мить розбіглися хто куди.
Б Тоді зійшлись до стаї всі вівчарі і сіли біля живого вогню щоб в мирності з’їсти свою першу полонинську кулешу…
В Хлопець збився з дороги і не помітив як.
Г А коли врешті показалися люди і підняли угору довгі трембіти, позолочені сонцем щоб привітати полонину серед синіх верхів, коли за блеяли вівці і шумливим потоком залляли всі загороди, ватаг впав на коліна та підняв руки до неба.
Д За ним схилилися до молитви вівчарі й люди що пригнали маржину.
Е Вони прохали у Бога щоб Господь милосердний заступив християнську худібку на росах… (З творів М. Коцюбинського).

14. Укажіть складні безсполучникові речення, в яких між простими реченнями слід ставити двокрапку (розділові знаки пропущено):

А У вузенькій, маленькій кімнаті не виявилося нічого підозрілого вікно було щільно зачинене.
Б Я тут і корчму, і всі ґешефти передав у другі руки і взяв бариш за три дні я з дочкою покину навіки цей край і переселюся в Умань (З творів М. Старицького).
В Людські голови загойдалися козаки розступалися.
Г Тільки вчора він вернувся з Лубен їздив до Пушкаря, запрошував його на раду.
Д Люди хвилювались гомін стояв на все місто.
Е У Чигирині було тихо тривога ходила в глибині (З творів Ю. Мушкетика).

15. Визначте складні безсполучникові речення, в яких між простими реченнями пропущено тире (розділові знаки не розставлено):

А Усі разом посунули далі дехто гуртом (Панас Мирний)
Б Учись змолоду пригодиться на старість.
В Казав овес сій мене в болото.
Г Треба розумом надточити де сила не візьме.
Д Гірко поробиш солодко з’їси (З народної творчості).
Е Голоси малих колядників уже розтиналися по селу гостювальники вертались додому (Панас Мирний).

  • До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

16. Установіть відповідність між складними безсполучниковими реченнями та розділовими знаками, які необхідно в них поставити:

Розділовий знак

1 кома;
2 крапка з комою;
3 тире;
4 двокрапка.

Речення

А Здалось на мить пливе у безвістіь ночі під парус хмар високий корабель (Є. Маланюк).
Б Була б охота знайдеться робота (Народна творчість).
В З високих круч луна орлиний клекіт лиш тихі води все стоять мовчазно (Леся Українка).
Г Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх сама заснула коло їх (Т. Шевченко).
Д Скоро серпень надійде ясний на поля неосяжні й сині (П. Филипович).

 

Тема. Складне речення

Оцінювання контрольного тесту

 

Тема. Пряма і непряма мова

Варіант 1

1. Як об’єднуються частини в реченні з прямою мовою?

А за змістом та інтонаційно;
Б за допомогою сполучників;
В за змістом;
Г за допомогою розділових знаків.

2. Які розділові знаки вживаються при прямій мові?

А кома;
Б лапки, тире, двокрапка;
В тире;
Г крапка з комою.

3. Слова автора — це:

А речення, що вказує, кому належить пряма мова;
Б речення, що вказує на манеру вести розмову;
В речення, що вказує, кому належить пряма мова, за яких обставин висловлена, яка манера вести розмову в людини та інше;
Г речення, що вказує на опис ситуацій мовлення.

4. У реченні Чого зажурився, мій любий козаче?» — питає дівчина вродлива слова автора стоять:

А перед прямою мовою;
Б після прямої мови;
В усередині прямої мови;
Г немає слів автора.

5. У реченні Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий» слова автора стоять:

А немає слів автора;
Б після прямої мови;
В усередині прямої мови;
Г перед прямою мовою.

6. У реченні Прощай, Самсоне! — крикнула зрадлива. — Ти думав, що для тебе я забуду родину? слова автора стоять:

А перед прямою мовою;
Б після прямої мови;
В усередині прямої мови;
Г немає слів автора.

7. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, усередині якої слова автора?

А «Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».
Б «Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».
В «Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».

8. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, після якої стоять слова автора?

А «Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.
Б «Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.
В «Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.
Г «Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

9. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, перед якою стоять слова автора?

А Ярославна подумала: «Ніщо так не красить людину, як натхнення».
Б Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».
В І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль…»
Г Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

10. Речення Мова живе завжди поряд з піснею, сестрою її рідною (Олесь Гончар). — це:

А пряма мова;
Б репліка діалогу;
В цитата;
Г непряма мова.

11. Яка схема відповідає реченню: «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, — не багацько нас є», — говориться в народній пісні?

А А: «П (?!)».
Б «П», — а.
В «П (?!)» — а.
Г «П», — а, — «П».

12. Правильно оформлено цитату в реченні:

А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».
Б Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.
В Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова — це дух народу.
Г З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».

 

 Тема. Пряма і непряма мова

Варіант 2

1. Непрямою мовою називається:

А чуже мовлення, передане довільно;
Б слова, які вказують, кому належить гучне мовлення;
В чуже мовлення, передане дослівно.
Г чуже мовлення, передане не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлювання.

2. У разі заміни прямої мови непрямою речення буде:

А простим;
Б складним будь-якого типу;
В складнопідрядним.
Г складносурядним.

3. У якому варіанті правильно замінено пряму мову непрямою? «А як ти розумієш щастя?» — спитала у свою чергу Рая.

А Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.
Б Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.
В Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.
Г Рая у свою чергу спитала про щастя.

4. Чи можна речення з прямою мовою «Це Кармелюк! Де він? Ось він!» — пронеслось у натовпі перебудувати у речення з непрямою мовою?

А так;
Б ні;
В потрібно декілька речень, щоб передати зміст;
Г потрібно створити діалог.

5. У якому варіанті неправильно замінено речення з прямою мовою? «Доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе», — писав Іван Цюпа.

А На думку Івана Цюпи, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
Б Іван Цюпа писав, що доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
В Іван Цюпа писав, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
Г Доброта, згідно з думкою Івана Цюпи, — це найбільше досягнення людини, прекрасне і свята.

6. У реченні Щастя, як сказав німецький письменник Рудольф Пресбер, — це слово, яким ми позначимо те, чого досягли інші є:

А пряма мова;
Б непряма мова;
В цитата.
Г діалог.

7. Цитата — це:

А пряма мова;
Б одиниця мовознавчої науки;
В невласне пряма мова.
Г дослівний (точний) уривок з чийого-небудь тексту або висловлювання, що служить для підтвердження чи пояснення певної думки.

8. Якщо цитату наводять у вигляді прямої мови, то вона:

А береться в лапки;
Б виділяється як пряма мова;
В пишеться без лапок;
Г пишеться у дужках.

9. Віршова цитата, записана у вигляді строфи:

А береться в лапки;
Б пишеться в дужках;
В пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;
Г не береться в лапки.

10. У якому варіанті неправильно оформлено цитування?

А Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський).
Б Правильно говорять, що «Хліб — усьому голова».
В Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).
Г Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив».

11. Кожна репліка діалогу:

А пишеться з нового рядка;
Б пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;
В пишеться з нового рядка і береться в лапки;
Г пишеться без лапок і без дужок.

12. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено):

А Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.
Б Учітеся ти нам прорік борітеся з ярмом неволі.
В Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.
Г Яка краса писав Рєпін з України.

 

Тема. Пряма і непряма мова

Оцінювання тесту

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Варіант 1

Г

Б

В

Б

А

В

В

А

Г

В

Б

Г

Варіант 2

Г

В

Б

В

В

Г

Б

Б

Г

Б

Б

В

Кількість балів

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

 

12 балів

12 б.

6 балів

6 б.

11 балів

11 б.

5 балів

5 б.

10 балів

10 б.

4 балів

4 б.

9 балів

9 б.

3 балів

3 б.

8 балів

8 б.

2 балів

2 б.

7 балів

7 б.

1 балів

1 б.

Тема. Синтаксис

1. Як поділяються речення залежно від наявності чи відсутності структурно обов’язкових членів речення?

А поширені, непоширені;

Б двоскладні, односкладні;

В сполучникові, безсполучникові;

Г повні, неповні;

Д прості, складні, ускладнені.

2. Знайдіть речення з іменним складним присудком, у якому наявна абстрактна зв’язка.

А Пустити непевного чужинця — необачно (Леся Українка).

Б Імення матері — священне, імення матері єдине (О. Ющенко).

В Ранок був сонячний і чудовий (.Ю. Смолич).

Г Яке це багатство — уміти зрозуміти іншого, уміти подати руку допомоги (Р. Іванченко).

Д Не кров’ю братерською рідна людина людині — їх віра братає, хоч, може, й одвіку чужі (С. Голованівський). 

3. Знайдіть речення з обставиною мети.

А По забутих стежках ти приходиш до мене (В. Івасюк).

Б Ти знайшов собі дорогу, ти знайшов собі мету (І. Франко).

В Бережи маєток про чорну годину, та віддай маєток за вірну дружину (І. Франко).

Г Наливаймо, браття, кришталеві чаші, щоб шаблі не брали голівоньки наші (Народна творчість).

Д Щоб ваші людські клопоти збагнути, то треба справді вирости не в лісі (Леся Українка).

4. Визначте означено-особове односкладне речення.

А У палітрі щастя любові колір не так вже й часто розпізнають (Т. Севернюк).

Б У стремлінні до влади й кар’єри губим небо ясне, голубе, землю, воду (С. Реп’ях).

Г Ти мене накличешся ночами, несучи розлуку за плечима, і навиглядаєшся одна (А. Малишко).

Д Полиняло, оджовтіло, зголубіло. Всі печалі мої встигли на експрес (Б. Олійник).

5. Визначте, структура якого речення ускладнена відокремленим зворотом із значенням включення?

А В полі, мамо, з пісні проросло жито (М. Ткач).

Б Проблем для людей не стає менше й сьогодні, в епоху НТР, життя висуває все нові й нові творчі завдання, масштабні, вселюдські (О. Гончар).

В Література, у тому числі й критика, має сьогодні жити з іще більшою творчою напругою (О. Гончар).

Г І водночас творилася пісня, бриніла бандура, ця українська арфа (О. Гончар).

Д Там десь далеко, за тисячі кілометрів звідси, загинула дорога серцю Віра (І. Цюпа).

6. Укажіть просте ускладнене речення з відокремленою обставиною, вираженою порівняльним зворотом.

А Все, як ти кажеш, так буде навіки (О. Пахльовська).

Б Він так ніколи не чекав вечірньої години, як того душного дня (М. Хвильовий).

В Це вона говорила, ніби виправдовувалась (О. Чорногуз).

Г Але часом одна здібна, щира, незалежна людина може зробити більше, ніж можуть зробити сотні залежних бюрократів (Б. Винниченко).

Д А вітер грає, мов орган (Д. Павличко).

7. Структура якого речення ускладнена однорідними означеннями?

А Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, дбаючи про інших (І. Цюпа).

Б Вода була холодна, пахуча, смачна, ніби березовий сік (І. Цюпа).

В Така вона, Сардинія, така. Горда. Сміла. Робітнича.

Г Здавалося, швидка, поспіхом, двохвилинна розмова тривала довго-довго і почалась — не пригадати коли (Ю. Смолич).

Д Хлопці сиділи похнюплені, ображені (Б. Козаченко).

8. Серед наведених речень укажіть безсполучникове.

А У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко).

Б Це був останній вечір, проведений на Україні (Р. Іваничук).

В Маєш маму — тепло її хати перейме щемні болі твої (Б. Василашко).

Г А осторонь — так до шосе ближче — машини битим шляхом курно мчать (С. Галябарда).

Д Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води (Б. Сосюра).

9. Визначте складносурядне речення з протиставними відношеннями.

А Кожна птиця має свій голос, кожне поле має свій колос, кожна справа — свої почини, кожна казка — свої причини (Л. Костенко).

Б Зазнали ми тоді гіркої втрати… Багато сліз сама я пролила, зате тепер навчилась шанувати любов і мир родинного житла (І. Кочерга).

В Наснилася радість, торкнулась чола, і я телефон Ваш набрала (Т. Севернюк).

Г Пожадливого гроші розпалюють, а не насичують (Народна творчість).

Д З високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно (Леся Українка).

10. Знайдіть складне речення.

А А вдома десь — сім’я, хатина і клаптик поля край села (Д. Фальківський).

Б Ішли ми з поля. Джміль гудів у глоді. Коли назустріч Галя на підводі (Л. Костенко).

В Пісні, приказки та казки! Скільки чув я їх од матері моєї (О. Ільченко).

Г Я казками снити захотів, а небо найнялось напевне плакать (М. Хвильовий).

Д Споконвіків люди закохуються, одружуються, народжуються — продовжують свій рід (А. Дімаров).

11. Визначте складнопідрядне речення означальне.

А Подумайте, яка цивілізація загинула, — вона гуде під ногами… (В. Коломієць).

Б Сталева каска, очі карі, — такою, пісне, будь — моя! (В. Сосюра).

В Скільки оком, брате, глянеш, то й верховина, та яка ж зелена, мила серденьку вона (П. Усенко).

Г Він говорив про речі, повні жаху для мене, так просто й спокійно, як жайворонок кидав на поле пісню (М. Коцюбинський).

Д А що вже там казати про людину, яка сама собі господар і творець своєї долі (З часопису).

12. Укажіть речення з пунктуаційною помилкою.

А І де б я не був за далекою даллю тебе, Україно, завжди пізнаю (А. Малишко).

Б Збоку дивитися легко, одначе не так воно просто бігти (О. Гончар).

В А ця рука, що тільки не торка, дає усьому руху, льоту, росту (Б. Бичко).

Г Що було — не вернеться (Б. Олійник).

Д Народ мій тут, на рідних цих просторах, від Києва до Ладоги живе (І. Кочерга).

 

Тема. Синтаксис

Правильні відповіді

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Г В В Б В Д Г В Д Г Д А

 

Пунктуаційна робота

Розставте розділові знаки у лівій колонці, заповніть праву.

Речення

Пунктограми

Григір Тютюнник письменник того покоління що на своєму віку всього скуштувало і сирітського горя і голоду та холоду німецько-фашистської навали і повоєнних злиднів покоління що рано вставало й пізно лягало в ненастанних трудах витворюючи в собі людину

 

 

Про все це він і розповів у багатьох оповіданнях а надто в прекрасних повістях «Климко» і «Вогник далеко в степу» за які був удостоєний високої літературної премії імені Лесі Українки

 

 

У Григора Тютюнника не було так званого раннього періоду творчості вже в перших оповіданнях він постав цілком сформованим письменником бо вся підготовча внутрішня робота відбулася до того як він взявся за перо

 

 

Правильний варіант. Григір Тютюнник — письменник того покоління, що на своєму віку всього скуштувало: і сирітського горя, і голоду та холоду німецько-фашистської навали, і повоєнних злиднів, покоління, що рано вставало й пізно лягало, в ненастанних трудах витворюючи в собі людину. (Тире між підметом і присудком, коми у складному реченні, двокрапка і коми при однорідних членах речення, відокремлена обставина). Про все це він і розповів у багатьох оповіданнях, а надто в прекрасних повістях «Климко» і «Вогник далеко в степу», за які був удостоєний високої літературної премії імені Лесі Українки. (Кома при однорідних членах речення, кома у складному реченні). У Григора Тютюнника не було так званого раннього періоду творчості: уже в перших оповіданнях він постав цілком сформованим письменником, бо вся підготовча, внутрішня робота відбулася до того, як він взявся за перо. (Розділові знаки у складній синтаксичній конструкції з безсполучниковим та підрядним зв’язком, кома при однорідних членах речення).

Тема. Орфографія

Варіант І

1. Правильно подано тлумачення фразеологізму зуби з’їсти у рядку:

А торкнутися найболючішого, того, що найбільше хвилює;

Б мати великий життєвий досвід;

В укрити ганьбою, соромом;

Г почати кричати, лементувати;

Д ретельно щось виконувати.

2. У реченні відокремлюються обставини, якщо вони виражені:

А прислівниками;

Б прикметниками;

В дієприкметниками і дієприкметниковими зворотами;

Г дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами;

Д числівниками.

3. Відбувається спрощення в групі приголосних на письмі в усіх словах рядка:

А проїз..на, безжаліс..но, гігантський, ряс..ний;

Б доблес..ний, цінніс..ний, захис..ник, студен..ський;

В безжаліс..ний, тріс..нути, форпос..ний, улес..ливий;

Г бряз..нути, навмис..не, тис..нути, пропагандис..ський;

Д блис..нути, сутніс..ний, благовіс..ний, благочес..ний.

4. Допущено помилку в правописі присвійних прикметників у рядку:

А Мелащин, Раїсин, ковалів;

Б голубиний, Ольги, доччин;

В Мусіїв, свекрушин, майстрове;

Г Ігорів, Маріїн, зміїний;

Д Батьків, Софіїн, солов’їний.

5. Правильно написано всі слова іншомовного походження в рядку:

А інтермецо, оппонент, бравісимо, бароко;

Б лібрето, вар’єте, досьє, Вірджинія, імміграція;

В Сирія, сольфеджіо, беладона, мадона;

Г Джульетта, сюрреалізм, голандський, акомпанемент;

Д тонна, кон’юктура, по-сицилійські, Чилі.

6. Усі закінчення у формі родового відмінка однини вжито правильно в рядку:

А зеленого лугу, апарату президента, під час розрахунка, стрибка вгору;

Б високого даху, краси Лондона, вдалого малюнка, яскравого вогню;

В минулого вівторка, політичного блоку, хімічного елементу, Діда Мороза;

Г широкого Нілу, долара в кишені, куреню на полі, відкритого складу;

Д вищого ґатунку, особового займенника, гордість колектива, боятися морозу. 

7. Граматичний зв’язок не порушено в сполученні числівника з іменником у рядку:

А півтора року, дві третіх доби;

Б дві десяті відсотка, чотири ножиці;

В двоє лошат, з першим лютим;

Г п’ять із чвертю року, два заручники;

Д одна друга кілограмів, три сьомих метра. 

8. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку:

А важко/хворий, віце/президентський, північно/західний;

Б військово/технічний, діаметрально/протилежний, літературно/художній;

В високо/кваліфікований, радіо/телефонний, Середземно/ морський;

Г парусно/моторний, блідо/рожевий, історико/культурний;

Д автомобільно/транспортний, вище/зазначений, ясно/зелений.

9. Прикладка не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено):

А Доля Олеся Гончара світоча української нації сповнена любові до рідної землі.

Б Генетика як самостійна біологічна наука сформувалася в XX ст.

В Де Залізняк душа щира де одпочиває?

Г Солов’ї нічні товариші мої у сад злетілись до вікна.

Д Богдан як індивідуаліст сидів окремо. 

10. Правильно записано всі числівники в рядку:

А двомастами сорока, чотирмастами шістидесяти восьми;

Б сімдесятьома сімома, тисячу дев’ятий;

В семистам сімдесятьом чотирьом, двадцятивосьмитисячний;

Г чотиристами тридцятьма, тисяча сорока шістьма;

Д трьомастами сорок шістьма, тисячою. 

11. Через дефіс слід писати всі прислівники в рядку:

А часто/густо, по/англійськи, якось/то, без/угаву;

Б як/от, по/латині, де/таки, десь/не/десь;

В рука/в/руку, віч/на/віч, де/факто, аби/як;

Г десь/інколи, по/іншому, по/части, хоч/не/хоч;

Д по/всякому, на/гора, на/троє, як/най/більше. 

12. Усі словосполучення написано правильно в рядку:

А гострий біль, одноманітне меню, розумна шимпанзе, весь Перу.

Б поважний маестро, прийшла міс, швидкий кенгуру, прозорий тюль.

В весела попурі, мудра Дороті, офіційний аташе, барабанний дріб.

Г крикливий какаду, вчена ступінь, важка путь, мудрий кюре.

Д широке Дніпро, цікава леді, чергове кліше, яскрава гуаш.

 

 Тема. Орфографія

Варіант II

1. Усі слова є займенниками у рядку:

А жодний, такий, сам, деякий;

Б скільки, інший, тільки, себе;

В дещо, мабуть, цей, нічий;

Г усякий, увесь, хто-небудь, десь;

Д ранок, чи, інший, деякий. 

2. Апостроф ставиться у всіх словах рядка:

А сурм..яний, мавп..ячий, перед..ювілейний, торф..яний;

Б між..ярусний, зв..ялений, медв..яний, харків..янин;

В розв..язано, черв..як, кон..юктивіт, Х..юстон;

Г н..юанс, моркв..яний, без..язикий, реп..ях;

Д прем..єра, ад..ютант, Рів..єра, п..юпітр. 

3. Усі слова з nie-, полунаписано правильно в рядку:

А пів’їдальні, пів-Європи, полудень, пів-ясена;

Б півмісяць, пів’яблука, пів-Одеси, пів Дніпра;

В пів’ясена, пів-України, півмашини, полукіпок;

Г півуроку, пів-усмішка, півкниги, пів-Києва;

Д півострів, полумисок, пів-Харкова, пів-століття.

4. Закінчення -у(-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А щавл.., каталог.., метрополітен.., мотор..

Б процес.., жар.., синтаксис.., Єгипт..

В хист.., родовод.., театр.., майданчик..

Г теніс.., момент.., Ельбрус.., конус..

Д абзац.., прибутк.., ритм.., стусан..

5. Граматичний зв’язок порушено у словосполученні:

А згідно з опитуванням;

Б понад сто гривень;

В командувач миротворчих сил;

Г вилікуватися від нежиті;

Д двадцять перше лютого.

6. Усі складні слова потрібно писати разом:

А військово/полонений, радіо/фізик, воєнно/стратегічний;

Б кримсько/татарський, екс/чемпіон, мікро/схема;

В мало/населений, авіа/лайнер, Дніпро/ріка;

Г контр/атака, східно/слов’янський, гори/цвіт;

Д чар/зілля, перекоти/поле, біло/сніжний.

7. Слід поставити двокрапку в безсполучниковому складному реченні (розділові знаки пропущено):

А Шумлять сади цвіте колосся у серці найніжніший цвіт.

Б Поглянь уся земля тремтить у палких обіймах ночі лист квітці рвійно шелестить траві струмок воркоче (Олександр Олесь).

В Вітер дихне пшениці ворухнуться розкішні (М. Сиротюк).

Г Розум без книги птах без крил (Народна творчість).

Д Шелестить пожовкле листя по діброві гуляють хмари сонце спить ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко).

8. Правильно записано всі числівники в рядку:

А восьмастами дев’ятьома, шістдесятьом сімом;

Б п’ятдесятьома сімома, тисяча семисотий;

В вісьмастами шістдесятьма чотирма, ста сорока сімома;

Г чотиристами тридцятьма, тисяча сорока шістьма;

Д трьомастами сорок шістьма, тисячою.

9. Разом треба писати всі прислівники в рядку:

А спокон/віку, чим/раз, в/смак, від/тепер;

Б в/вечері, під/вечір, насам/перед, за/панібрата;

В чим/дуж, в/день, по/волі, на/самоті;

Г на/провесні, від/нині, що/ночі, на/світанку;

Д у/п’ятеро, в/цілому, у/стократ, у/слід.

10. Вставним є слово в реченні (розділові знаки пропущено):

А Я навіть не уявляю скільки є мов на світі.

Б Принаймні так повідомили по радіо.

В Злива тривала майже годину.

Г Така прекрасна була та пісня що здавалось і листочки на тополі перестали шелестіти.

Д Варто все ж таки замислитись над деякими словами.

11. Правильно визначено рід усіх іменників у рядку:

А лікувальний аерозоль, чорна туш, довгий путь;

Б неприємний нежить, дешевий шампунь, вітальний туш;

В неабиякий розкіш, білий рояль, науковий ступінь;

Г болючий висип, тонка бязь, невеликий бандероль;

Д міцний накип, місткий бутель, запашний ваніль.

12. Від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса -ев-(-єв-):

А взірець, почуття, ключ;

Б корінець, помаранч, кварц;

В магній, марш, матч;

Г алича, життя, плюш;

Д яблуня, магнолія, ясен.

 

Тема. Орфографія

Правильні відповіді

Варіант І

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Б Г Д Б Б Б А Г Б В Б Б

Варіант II
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
А Д в Б В Г Б В А Г Б Б

Тема. Підготовка до ЗНО

Варіант І 

1. Позначте рядок, у якому правильно розставлені розділові знаки при прямій мові:

А « — Розкажіть, дідусю, про неволю турецьку,» — просить Михайлик (Б. Грінченко).

Б Дід Данило підвів голову і сказав: «Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя!» (Б. Грінченко).

В А вчитель казав далі «Напевне, то ти свій хліб їла, бо я ніколи не повірю, що ти можеш украсти» (Б. Грінченко).

Г «А що я тобі скажу,— почала вона тихо,— Адже ти сам знаєш…» (Б. Грінченко).

2. Позначте рядок, у якому всі слова синонімічні:

А говорити, балакати, мовчати, розмовляти;

Б шлях, дорога, траса, путівець;

В бігти, йти, плестися, сидіти;

Г великий, величезний, малий, гігантський.

3. Позначте, якими лексичними одиницями є слова заїзд — з’їзд?

А паронімами;

Б антонімами;

В омонімами;

Г синонімами. 

4. Позначте рядок, у якому фразеологізм має значення бігати без передишки:

А як дурному з гори бігти;

Б як білка в колесі;

В як солоного зайця ганяти;

Г як горохом об стіну. 

5. Позначте рядок, у якому всі слова написані правильно:

А морквяний, медвяний, тьмяний, рутвяний;

Б святковий, арф’яр, верб’я, черв’як;

В бюро, буряк, різьб’яр, пір’їна;

Г дит’ясла, з’економити, об’їзд, приїзд.

6. Позначте рядок, у якому припущено орфографічої помилки:

А цінний, денний, юннат, священний;

Б розрісся, ллє, попідтинню, попідвіконню;

В міддю, сталлю, Керчю, совістю;

Г священик, стаття, статей, беззаконний. 

7. Позначте рядок у якому припущено помилки у вживанні словосполучень:

А абонентська скринька, провідний фахівець, правильна відповідь, у будь-якому випадку;

Б бути у відрядженні, о третій годині, за два кроки від нього, гарні шпалери;

В грецькі горіхи, великі доходи, вартий уваги, колишні учні;

Г через брак часу, зайвий раз, олійна фарба, вартий уваги.

8. Позначте рядок, у якому припущено помилки в написанні прислівників:

А зверху, згори, униз, спереду;

Б сам-на-сам, раз по раз, рік у рік, в цілому;

В на-гора, по-латині, сама самотою, ліворуч;

Г вдосвіта, на зло, зозла, на жаль. 

9. Укажіть рядок, у якому не всі сполучення слів є словосполученнями:

А українська мова, найбільш цікавий, буду працювати, дуже добре;

Б прочитати книгу, сукня із шовку, весело розповідати, прийшли надвір;

В приміщення школи, читати вголос, радісна зустріч, зошит школяра;

Г цікава книга, охайна робота, гарна людина, робити зауваження.

 Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

10. Позначте рядки, у яких подано прості речення.

А До кого я пригорнуся і хто приголубить? (І. Котляревський).

Б Мов зачарований, стоїть Бахчисарай (Леся Українка).

В Скоро вся долина і гори блищали вогнями і разом з димом з землі здіймається вгору і пісня. (М. Коцюбинський).

Г З рідною мовою пов’язані найдорожчі спогади про перше слово, почуте в колисці материних уст… (Б. Антоненко-Давидович).

Д В далині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).

11. Позначте речення, у яких правильно вжиті розділові знаки при відокремлених членах речення.

А Стаючи на обраний гостинець, ми знаємо, хто шлях той торував. (В. Коротич).

Б На світі все знайдеш крім рідної матері (Народна творчість).

В Омиті росами, квіти розтулюють повіки (В. Сосюра).

Г Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир (М. Рильський).

Д Досвітні огні переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).

12. Позначте рядки, у яких правильно вжито форми кличного відмінка.

А колеже, брате, сину, вчителе, кравче;

Б колего, Олеже, кобзарю, тату, діду;

В Олесю, Наталю, Олегу, шахтарю, бійцю;

Г бабусю, матусе, Маріє, Явтуше, сине;

Д шахтарю, полковнику, ясеню, доне, Іллє.

 До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою. Кожна цифра може використовуватися лише один раз.

13. Установіть відповідність між стилями та мовними засобами і стильовими рисами.

А публіцистичний.                                             1 логічність, точність, доказовість, терміни.

Б науковий.                                                             2 стилістично нейтральні мовні засоби, канцелярська лексика.

В художній.                                                            3 емоційність, суспільно-політична лексика.

Г розмовний.                                                          4 невимушеність, емоційність, просторічні слова, неповні речення.

Д образність, використання всіх мовних засобів, емоційність.

 

 

 

Тема. Підготовка до ЗНО

Варіант II

1. Позначте рядок, у якому правильно розставлені розділові знаки при прямій мові:

А «Так ти, я бачу, хочеш хитрувати,— скрикнув Остап. — Так знай же: нема тобі пощади від мене!» (М. Хвильовий).

Б «Мені дуже подобається революція,» — сказала вона колись своїй сусідці (М. Хвильовий).

В «— Ну, як твоє, синку, вчення,» — спитала вона (М. Хвильовий).

Г Тоді полізла мати на горище до свого сина Андрія й сказала йому: «Твої вороги, синку, сплять». Отже, тікай якомога скоріш» (М. Хвильовий).

2. Позначте рядок, у якому всі слова синонімічні:

А пахучий, запашний, духмяний, свіжий;

Б іти, простувати, сидіти, плентатися;

В плакати, ридати, рюмсати, ревіти;

Г слабкий, сильний, приглушений, нечутний.

3. Позначте, якими лексичними одиницями є слова ошукати — обшукати?

А синонімами;

Б паронімами;

В антонімами;

Г омонімами.

4. Позначте рядок, у якому фразеологізм має значення говорити багато, нерозумно, пліткувати:

А язик без кісток;

Б язик держати за зубами;

В язик розв’язати;

Г висолопити язик.

5. Позначте рядок, у якому всі слова написані правильно:

А женьшень, няньчити, меньше, інші;

Б донці, ляльці, бриньчати, рибалці;

В уманський, учительство, камінчик, ремінчик;

Г яблунці, черешенці, одноколці, оболонці.

6. Позначте рядок, у якому в усіх словах припущено орфографічної помилки:

А ванна, бонна, мадонна, панна;

Б голландський, мірра, імміграція, нетто;

В марокканський, андоррський, вілла, клас;

Г шоссе, беладона, барокко, інтермеццо.

7. Позначте рядок, у якому припущено помилки у вживанні словосполучень:

А канцелярське приладдя, ліки проти застуди, меблевий магазин, міжнародне становище;

Б кидатися в очі, примхлива погода, згідно з інструкцією, скласти іспит;

В паперова тяганина, передплата розпочалася, оскаржити вирок, обсяг роботи;

Г дрібні гроші, наступного дня, незважаючи на перешкоди, завдати удару.

8. Позначте рядок, у якому припущено помилки в написанні прислівників:

А щодня, насамперед, споконвіку, з давніх-давен;

Б хіба що, якщо, спідлоба, запанібрата;

В доречі, натщесерце, плече в плече, по двоє;

Г поодинці, спочатку, додому, опівночі.

9. Укажіть рядок, у якому не всі сполучення слів є словосполученнями:

А дружня розмова, місто-герой, сильний духом, місто Київ;

Б зібрати урожай, пошепки молитися, співати йдучи, сідаєш у вагон;

В сіяти пшеницю, наша країна, говорити голосно, особливо старанно;

Г п’ятами накивати, найбільш незалежний, буду читати, біля школи.

 Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

10. Позначте рядки, у яких подано прості речення.

А Було затишно і пахло вологістю (А. Головко).

Б Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах Дніпра (О. Довженко).

В Яке чудове море і як легко дихається біля нього! (Ю. Збанацькиії).

Г В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля (Т. Шевченко).

Д Люблю народ, якого силу ніхто не зломить (П. Воронько).

11. Позначте речення, у яких правильно вжиті розділові знаки при відокремлених членах речення.

А Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера (М. Трублаїні).

Б Бійці сиділи деякий час задумавшись (О. Гончар).

В Степ, струсивши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим килимом (Панас Мирний).

Г Батькові руки важкі, загорілі, лежать на колінах у плетиві жил (М. Масло).

Д Тепла ніч напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією. (О. Гончар)

12. Позначте рядки, у яких правильно вжито форми кличного відмінка.

А Тимошу, глядачу, батьку, Устим;

Б лицаре, друже, діду, Натале, площе;

В водію, Ільку, стороже, викладачу, укладач;

Г бджоляре, шевче, Швеце, Софіє, газетяре;

Д любове, радосте, Олексію, Левку, юначе.

До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою. Кожна цифра може використовуватися лише один раз.

13. Установіть відповідність між стилями та мовними засобами і стильовими рисами.

А публіцистичний.          1 спілкування.
Б науковий.                         2 естетичний вплив.
В офіційно-діловий.       3 повідомлення, пояснення, доведення.
Г художній.                        4 вплив.
5 повідомлення (документальне, інструкція)

Тема. Підготовка до ЗНО

Оцінювання контрольного тесту

Урок №

ТЕМА. СИНОНІМІКА СКЛАДНОПІДРЯДНИХ І ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ З ДІЄПРИКМЕТНИКОВИМИ І ДІЄПРИСЛІВНИКОВИМИ ЗВОРОТАМИ

Мета: повторити поняття про складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою синонімічних відповідників складнопідрядних і простих речень з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Стилістика: синтаксична синоніміка; норми вживання синтаксичних засобів у офіційно-діловому стилі.

Міжпредметні зв’язки: російська мова.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Стилістичний експеримент-трансформація

Спробуйте переробити прості речення з попереднього завдання на складні.

Якого стилістичного відтінку вони набули після трансформації? 

Самостійна робота з пам’яткою

Прочитайте пам’ятку. Зробіть виписку-конспект основних її положень.

ПАМ’ЯТКА

Синонімічними є:

дієприкметникові звороти й підрядне означальне речення: Усіх зацікавила інформація, яку передали по радіо. — Усіх зацікавила інформація, передана по радіо;

обставини, виражені іменниково-прийменниковими сполучниками, дієприслівниками та обставинні підрядні речення: після повернення з концерту… — повернувшись із концерту… — коли повернувся з концерту…

З метою економності вислову й точності відтворення думки в українській мові часто вживають дієприкметникові та дієприслівникові звороти.

Рекомендації щодо їх вживання такі:

Дієприкметникові звороти замінюють додаткові підрядні речення і дозволяють уникнути надмірного повторення сполучного слова «який».

У діловому, науковому стилях краще вживати прості речення з дієприкметниковим зворотом, у розмовному мовленні — складнопідрядні з підрядними означальними, оскільки в підрядних означальних бліьше виразно підкреслюється дія, у дієприкметникових зворотах — ознака.

Дієприслівникові звороти коротші і динамічніші, ніж аналогічні їм значеннєві форми обставинних підрядних речень.

Дієприслівниковим зворотом не можна висловити значення часу, причини, умови. Тому якщо треба зберегти смисловий відтінок одного з цих типів підрядних речень, його не слід замінювати дієприслівниковим зворотом.

Паралельне вживання синонімічних структур сприяє уникненню одноманітності мовлення, урізноманітнює його.

Не рекомендується розпочинати речення або абзац дієприслівниковими зворотами, бо це збільшує його обсяг і надає сухого, трафаретного, канцелярського звучання усьому тексту.

Оскільки смислова близькість дієприслівникових зворотів до підрядних речень менша, ніж у прикметникових зворотів, під час заміни — якщо є можливість вибору — про це слід пам’ятати.

Лінгвістичне конструювання

Виділені частини складних речень замініть дієприкметниковими зворотами. Перебудовані речення запишіть, звороти підкресліть. Поясніть уживання розділових знаків.

Зразок: Стрічатиме нас деревце, що ми посадили в юності. — Стрічатиме нас деревце, посаджене нами в юності.

1. Зневажена тобою рідна мова — немов діброва, яку знищив вогонь.

2. Поет стає корінням лісу, який називають народ.

3. В історії є постаті, про які люди забули.

4. Вірте кожному слову, що ви від мене почули!

Прочитайте подані прислів’я. Перепишіть, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. Доберіть до поданих речень синонімічні конструкції з підрядними умови.

Зразок. Не знаючи броду, не лізь у воду. — Як не знаєш броду, не лізь у воду.

1. Не/знаюч.. броду, не/лізь у воду.

2. Не/ро..бивши краш..нки, не/сп.. чеш яєчні.

3. Не/нах..лившись, з кр..ниці води не/нап’єш..ся.

4. Не/навчивши в п..люшках, не/навчиш.. і в подушках.

5. М..ясом хвал..т..ся, юшки не/ ївши.

6. Не/скуби, не/повивши.

Мовна трансформація

Знайдіть у поданих реченнях відокремлене означення. Замініть ці означення підрядними частинами. Запишіть перебудовані речення українською мовою, використовуючи під час перекладу слова з довідки.

Зразок: В последний месяц произошли события, очень расстроившие Андрея. — В останній місяць сталися події, що дуже схвилювали Андрія.

1. Автор благодарит практиков-воспитателей, оказавших помощь в проведении исследования (Р. Буре).

2. Они пошли к мостику через ручей, впадавший в реку (К. Паустовский).

3. Окно моей комнаты выходило в сад, заросший смородиной, малиной и крапивой вдоль* забора (Ю. Казаков).

4. Полосы солнечных отблесков от волн, поднятых веслами, мерно** бежали по берегам (К. Паустовский).

5. Язык есть самая живая, самая обильная*** и прочная связь, соединяющая отжившие, живущие и будущие поколения (К. Ушинский).

Доповніть подані конструкції. Запишіть їх. Який вид підрядних обставинних утворився? Поясніть уживання розділових знаків в утворених реченнях.

1. Щоб досягнути успіху, ….

2. …, аби відшліфувати свій характер.

3. В ім’я того щоб стати корисним своєму народові, ….

4. Треба багато часу приділяти самоосвіті для того, щоб ….

5. Щоб налагодити зв’язки між містамипобратимами, …

До утворених речень доберіть синонімічні прості іменниково-прийменникові конструкції. Запишіть їх. 

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Виписати з підручника (біології, історії, правознавства тощо) 7–8 складнопідрядних речень з підрядними причини. Які сполучники найхарактерніші для цих речень? Доберіть до них синонімічні прості конструкції. Записати їх.

Упродовж віків український народ творив і шліфував свою мову, заносячи в мовну скарбницю переплавлені у ніжній душі добірні перлини пізнання, почуття, мрії.
«Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її!» — писав М. Рильський.
Виконання саме цього заповіту великого поета і буде вашим домашнім завданням у подальшому житті: бережіть рідну мову,
продовжуйте вивчати її. Пам’ятайте, рідна мова — це та таїна, яка робить народ народом і увінчує найтонші порухи його душі.
Саме перед вами, молодим поколінням, стоїть завдання подбати про рідну мову, підтримати її, допомогти розвиватися.
О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев…
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.
1907 р. О. Олесь

ТЕМА. ВИДИ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. ПУНКТОГРАМИ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Мета: повторити види складних речень й основні пунктограми у складному реченні; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою різних видів складних речень; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Граматика: граматичні засоби зв’язку предикативних частин різних видів складних речень.

Орфографія: правопис ненаголошених голосних, апострофа, м’якого знака, складних прикметників.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання, тропи.

Російська мова: складні речення.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда за запитаннями (приклади можливих запитань)

Яке речення називається складним?

На які дві групи поділяються складні речення за способом зв’язку?

Чи можна поставити запитання від однієї частини складносурядного речення до іншої?

Чи рівноправні частини у складнопідрядному реченні? У чому це виражається?

Назвіть сполучники сурядності й підрядності.

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Лінгвістичний аналіз

Випишіть із поданих речень складні, визначте граматичні основи, кількість частин. Поясніть художньо-виражальні засоби поетичної мови.

1. Не повернуть козаки з походу, Не заграють сурми на зорі… Будуть вік стояти біля броду Посивілі верби-матері.

2. Я хотів би, як ти, прожити, щоб не тліти, а завжди горіть…

3. Я для тебе горів, Український народе, Тільки, мабуть, Не дуже яскраво горів.

4. Ображайся на мене як хочеш, і презирством убий мене — Все одно я люблю твої очі і волосся твоє сумне.

5. І будеш ти у кожному диханні, і будеш ти навіки при мені
Гасить зірки очима на світанні,
Палить мене в безжальному вогні (З творів В. Симоненка).

Серед наведених речень знайдіть такі, у яких між сурядними реченнями кома не ставиться. Назвіть усі пунктограми.

1. Де-не-де біля ярів синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (М. Стельмах).

2. В лісі озиваються співи солов’їні і всі голоси весняної ночі.

3. Мавка, зачарована, тихо колишеться, усміхається, а в очах якась туга аж до сліз…

4. По білих снах рожевії гадки легенькі, гаптували мережки, і мрії ткались золото-блакитні, спокійні, тихі, не такі, як літні…

5. Ронила сльози дрібнії, збирала в кінви срібнії…

6. Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає (З творів Лесі Українки).

Знайдіть безсполучникові складні речення, поясніть розділові знаки у них.

1. Гляди, не забудь: людиною будь!

2. Не всяка стежечка без спориша, не в кожної людини добра душа.

3. Вік прожить — не поле перейти.

4. Хлопці б’ються чортзна за що: хоч красива, та ледащо.

5. Рідної матері слівце — як літнє сонце: бо хоча й єсть на світі хмарненько, а все-таки від нього тепленько.

6. Закинь назад — попереду знайдеш.

7. Є — слово, як мед, солодке; нема — слово, як полин, гірке.

8. Земля наша мати: всіх зрівняє і помирить (Народна творчість).

Переклад тексту

Перекладіть текст українською мовою. Поясніть розділові знаки у складних реченнях із підрядними означальними та з’ясувальними.

У большинства из нас довольно высокое мнение о своей личности, какой та является сейчас. Но через сорок лет, возможно, будем смеяться над тем, какие мы сейчас. Элберт Хаббард сказал: «Каждый человек хотя бы в течение пяти минут в день бывает набитым дураком. Мудрость состоит в том, чтобы не превышать этот предел. Зачем ждать, чтобы враги критиковали нас или нашу деятельность? Давайте станем для себя самым суровым критиком» (За Д. Карнегі).

Синтаксичне моделювання

Накресліть моделі складнопідрядних речень, визначте типи підрядних.

1. А через рік померла удова.
Зосталась хата і городу латка,
І на могилі — квіти і трава,
І честь, яку не зрадила солдатка.

2. Неначе тіло без душі,
Оселя, де немає жінки.

3. Вона мене навідує щоніч,
Як не хитруй — нічого не сховати.
Стоїть за крок і не відводить віч, і не збагнеш,
Вітчизна то чи мати (З творів М. Луківа).

4. А цей ночами все сичить і свище, хоч вже перетворивсь на порошок:
— Чого могила у сусіда вища і домовина довша на вершок?.. (В. Симоненко).

Правописний практикум

Вставте, де потрібно, пропущені розділові знаки, літери, апостроф, розкрийте дужки.

1. Ущухнуло море і хвилі вляглися (Є. Гребінка).

2. На очах згорталося листя вільхи і вис..хала, мов на в..летенс..кій черені, висока болотяна трава (Ю. Збанацький).

3. Сонце йому отьмар..лось і світ пот..манів (С. Васильченко).

4. Пригадалось малярство мрії і з нутра стала підійматись якась могуча міцна сила (С. Васильченко).

5. Ось ранок синім возом їде і сонця сніп в..с..ло в..зе (Б.-І. Антонович).

6. Саме тут на біл..ватому обрії неба виник із темної пелени Дніпра Монастирс..кий острів і проти нього над скелями Дніпра визначилась біленька хатина старого Глоби (А. Коптілов).

7. Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві (М. Рильський).

8. Вітер стих і чистий свіжий сніг сріблом сяяв під блакитним наметом неба (М. Коцюбинський).

9. Зараз тільки сухе бадил..я стовбурчилось на городі та стр..міло соня..ничиння (О. Довженко).

10. Повертає хлопець голову і на одному з сухих д..рев бачить наряджену в шовк і дорогий оксамит з (синьо)зеленими переливами пташку (Ю. Збанацький).

11. Ось лапата рука зач..пила його за голову й зразу обтрусило всього снігом (Панас Мирний).

12. За хвилину двері рвучко ро..чахнулися і на порозі з..явився д..ректор (Ю. Смолич).

13. Зв..ртаємо на вулицю з трамвайною колією і нас наздог..няє вантаж..вка (В. Шевчук).

14. Від куща падає тінь і розсіваються приємні запахи (У. Самчук).

15. Ч..рне ворон..я сідало гр..мадами на сніг і знов здіймалося з місця (М. Коцюбинський).

16. Потім почали т..кти річечки по вул..цях і стала парувати земля на сонечку (В. Винниченко).

17. Нове століт..я вже на видноколі і час новітню створює красу (Л. Костенко).

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Напишіть твір на одну із запропонованих тем: «Найсучасніша професія», «Місце жінки у сучасному світі», «Наскільки прийнятний американський спосіб життя у нашому суспільстві», використовуючи різні види складних речень.

 

Урок №

ТЕМА. ПУНКТОГРАМИ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Мета: повторити основні пунктограми у складному реченні; закріпити теоретичні знання й практичні навики з теми; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: складне речення, граматична основа, предикативна одиниця.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Тренувальні вправи

Перепишіть, поставте пропущені розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Сніг і вітер Хурделиця Мороз (А. Головко).

2. Любіть Україну як сонце любіть як вітер як трави і води (В. Сосюра).

3. Хто поверне в рабство ту країну де свободи стяг затрепетав (М. Рильський).

4. Ой хлопчику хороший мій чому ти плачеш (А. Малишко).

5. Слава рукам що пахнуть хлібом (О. Гончар).

6. О мово рідна їй гаряче віддав я слово недарма (В. Сосюра).

7. Ти прийшов Вернувся Сину мій, синочок (В. Сосюра).

Випишіть речення в такій послідовності: з єднальними, протиставними та розділовими сполучниками. Поставте розділові знаки, звертаючись до довідкового матеріалу.

1. Катря почала розповідати а Тарас припавши до неї ловив кожне слово (С. Васильченко).

2. За очеретами сюрчать і сюрчать коники або з села виколихується мідь дзвону (М. Стельмах).

3. Ялинка затремтіла від низу до вершечка і кілька зелених глиць упало на сніг (М. Коцюбинський).

4. Тепло було і вишні цвіли рясно (Марко Вовчок).

5. Чекали нас тривог і гроз дороги та ми ішли вперед (В. Сосюра).

6. То сонце усміхнеться нам крізь хмари то дощик рясно землю поливає (П. Чубинський).

7. Сонце піднялося високо і його промені освітили захований у густому винограднику невеличкий стіл (О. Гончар).

Ключ: підкресливши останню букву кожного речення, закінчіть вислів:

«Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні…» (За В. Скуратівським).

Відповідь: голодує.

Довідковий матеріал: у складносурядних реченнях вживаються такі пунктограми: кома — при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні, зіставленні, чергуванні подій, явищ, дій; крапка з комою — якщо частини складносурядного речення далекі за змістом або насичені розділовими знаками (комами); тире — при причиново-наслідковому зв’язку або при швидкій зміні подій.

Не вживається кома між двома частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член або частки навіть, лише, ще та ін.

Запишіть речення в такій послідовності: безсполучникові речення з двокрапкою, а потім — з тире. Розставте розділові знаки.

1. Мене ніщо не змусить збочити з дороги обраної раз ні лестунів химерні почесті ні жовчний біль старих образ (І. Муратов).

2. Буде вода буде все (О. Гончар).

3. Настали холодні дні птахи летять у теплий дальній світ.

4. Згадала околиці рідні скрізь квіти ряст ясна роса (Леся Українка).

5. Вода зійшла колеса стали (Л. Глібов).

6. Глянь розкривається назустріч сонцю й грозам руками пружними запліднений чорнозем (М. Рильський).

Ключ: підкресліть останню букву кожного речення, допишіть вислів про одну з народних прикмет: «Лютневі прикмети — метелиці та…»

Відповідь: замети.

Допишіть прислів’я, використовуючи довідковий матеріал, поставте розділові знаки, укажіть вид підрядного.

1. Треба нахилитися…

2. Хто людям добра бажає…

3. Не копай другому яму…

4. Ніколи іншому не бажай того…

5. У нього стільки правди…

6. Не шукай в інших правди…

7. За двома зайцями не женись…

8. Лиха тому зима…

9. Хоч не з красою…

10. Не будь тією людиною…

11. Людина без Вітчизни…

12. Де народився…

13. Не такий страшний чорт…

Довідковий матеріал: там і пригодився; але з головою; як соловей без пісні; що вгору щетиною; в кого кожуха нема; як його малюють; щоб з криниці води напитися; гой і собі його має; бо й сам упадеш; чого собі не хочеш; як у решеті води; коли в тебе її нема; бо й одного не піймаєш.

Поставте розділові знаки у складносурядних реченнях. Запишіть їх у такій послідовності: а) кома ставиться у складносурядному реченні; б) кома не ставиться; в) тире у складносурядному реченні.

1. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Г. Масленко).

2. Над обрієм Києва сходить зоря у зеніт і вічний Славута тече у грядущі століття (П. Перебийніс).

3. Обережно проминаємо густі зарослі і очам відкривається рівний та широкий лан (Ю. Збанацький).

4. Зліва при мокрій долинці кінчались жита і починалась лука (М. Коцюбинський).

5. Думав доля зустрінеться — спіткалося горе (Т. Шевченко).

6. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить (А. Малишко).

7. І потім сміючись вдарила палицею по гілці струснула цілу шапку снігу і сонячна холодна курява окутала нас (О. Гончар).

8. А вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).

Ключ: підкресліть першу букву кожного речення і допишіть речення:

«Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно вже…»

Відповідь: на заході.

Спишіть, замість крапок вставте потрібні розділові знаки. Поясніть пунктограми.

1. Хай шлях до раю… пекла чи полону… тримайся далі розпачу й надій (В. Стус).

2. Зілля дива наробило… тополею стала (Т. Шевченко).

3. Нічого просто не пишу… бо знаю… на все мені не вистачить часу (П. Чубинський).

4. Я не клянусь словами… що люблю… слова любові озвучить не годні (П. Чубинський).

5. Терпи… терпи… Терпець тебе шліфує… сталить твій дух (В. Стус).

6. Манекени не мають серця… їм ніщо не болить і не коле (Д. Павличко).

7. Я знову вгадую… прийдеш ти чи ні? (М. Рильський).

Спишіть, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Рідна мова незборна таїна вона робить народ народом і увічнює найтонші порухи його душі.

2. Витворений народом світ мови оточує нас від народження супроводжує до останніх днів життя найтонші відтінки думок і переживань щедро приготовлені для нащадків неоціненне багатство яким вони повинні скористатись (За І. Вихованцем).

3. Любіть красу своєї мови звучання слів і запах слів це квітка ніжна і чудова кохання батьківських степів (Т. Масенко).

V. Підсумок уроку

Звернути увагу учнів на значення розділових знаків для правильного розуміння написаного тексту.

VI. Домашнє завдання

Використовуючи стилістичні можливості різних типів складних речень, скласти опис грози в художньому стилі.

Урок №

Тема. ПУНКТОГРАМИ В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ. ПРАКТИКУМ, українська мова 11 клас

Мета: повторити основні пунктограми у складному реченні; закріпити теоретичні знання й практичні навики з теми; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: складне речення, граматична основа, предикативна одиниця.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Виразно прочитайте реклами-жарти різних видів складних речень.

РЕКЛАМА СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

Якщо Ви хочете придбати якісний товар, завітайте до магазину «Філологія». До Ваших послуг складносурядне речення. Його рівноправні частини легко і невимушено з’єднуються сурядними сполучниками.

Зручні у використанні і його розділові знаки. Найчастіше використовується кома. Якщо ж Ви особливо захочете підкреслити принадність другої частини, виберіть тире. А часом, щоб полегшити Вам життя, це речення може обійтись і без розділового знака. Купуйте наш товар, і Ви не пожалкуєте!

РЕКЛАМА СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

Хочете дізнатися, з якої причини Ви себе недобре почуваєте? Чи, може, з’ясувати, коли і за яких умов Ви вчора повернулися додому? Або визначити міру і ступінь того, що Ви пам’ятаєте? У такому випадку складнопідрядне речення саме для Вас. Чітка структура! Головна й підрядна частини з’єднані підрядними сполучниками! Тільки у нас найрізноманітніші види підрядних частин і смислових зв’язків. А тепер — спеціально для Вас! Купивши три підрядні частини за ціною чотирьох, четверту — порівняльну — Ви отримаєте безкоштовно!

РЕКЛАМА БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Ти енергійний? Ти любиш спілкуватися? Прагнеш бути вільним у своїх думках? Тобі набридли речення, у яких ти ніяк не можеш визначити сполучник, і ти заплутався у видах підрядних частин? Тоді твій вибір — безсполучникове речення!

Складні безсполучникові речення емоційніші, інтонаційно багатші, ніж складносурядні та складнопідрядні. Тому вони найчастіше вживаються в розмовному та художньому стилях. Це те, чим ми користуємося щодня.

Запам’ятай прості правила і не мучся з тим, який сполучник використати, щоб побудувати правильно речення.

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Графічний диктант

Виберіть тільки безсполучникові речення і запишіть поряд із номером речення розділовий знак, який би ви поставили між частинами обраного безсполучникового складного речення.

1. Язик — найнебезпечніша зброя: рана від меча легше заживає, ніж від слова.

2. Чим краща думка, тим звучніше речення.

3. Життя — це багатство, не розтрать його.

4. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

5. Зрубав дерево — посади два.

6. Простої істини не забувай: людина і слово — то світи космічні.

7. Не діли душі наполовину — тріщини іржа покриє враз.

8. Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив.

9. Нормальній країні героїв не треба, їй розуму треба і чистого неба.

10. Вижени із серця смуток, і життя стане тобі миліше.

Відповідь на графічний диктант

1

3

5

6

7

9

:

,

:

,

Пунктуаційний практикум

Випишіть спочатку складнопідрядні речення з однорідною підрядністю, потім — складнопідрядні речення з послідовною підрядністю. Розставте розділові знаки. Підкресліть другу букву кожного речення і допишіть вислів: «Січень наступає — мороз людей…».

1. А Михайло мені сказав що ви збираєтесь їхати аж туди де зовсім немає лісів (М. Стельмах).

2. З невеселою радістю що пробивалася крізь усі тривоги я вискочив на весняну вулицю де кожна калюжка тримала собі клапоть сонця (М. Стельмах).

3. Розкажи як за горою сонечко сідає як у Дніпра веселочка воду позичає (Т. Шевченко).

4. Дід Терентій щоразу над новою худобинкою мудрує щоб звеселити нею і людей і своїх онуків хоча сам уже й розлучився з радістю (М. Стельмах).

5. Назбираю цвіту аж на цілий срібний карбованець бо дуже люблю коли є багато зошитів (М. Стельмах).

6. І бійці відразу помітили що літо вже минуло що вже настала осінь з нескінченними мряками розбитими дорогами холодними вітрами (О. Гончар).

7. У Єгора і тепер зберігається рушник який подарувала мати щоб не забував рідної домівки (М. Стельмах).

Ключ: обнімає.

Перепишіть текст. Поставте розділові знаки, поясніть їх уживання. Усно дайте характеристику складних речень.

СВЯТО ІВАНА КУПАЛА

Найпоетичніше народне свято літнього циклу це свято Івана Купала з яким пов’язане єднання Людини і Природи. Це час літнього сонцевороту коли пишно буяє природа коли розквітає довкілля коли хлібороби мають короткий перепочинок перед жнивами.

Це свято дісталося нам від пращурів і сьогодні ми відроджуємо славні традиції минувшини.

Раніше на всіх кутках села люди ставили купальські віхи на яких були заквітчані зелом колеса на жердинах. Також робили Купало солом’яне опудало щоб навколо нього співати і танцювати. Традиційно готували вогнище розкладали його поблизу річки куди поспішали і дорослі і діти щоб відчути радість свята красу обряду. Хлопці закопували на пагорбі купальське деревце Мариноньку-Купальницю а дівчата прикрашали її квітами стрічками намистом. Поки не розпалили вогонь водила молодь танки співала пісні. Аж ось запалало купальське вогнище щоб усі перестрибуючи парами чи поодинці очищалися магічним полум’ям. Поступово вогнище згасає і дівчата біжать до річки ворожити на вінках. Кожна з них кинувши вінок на воду прагне дізнатися що її чекає у майбутньому одруження з любим чи з нелюбом у рідній стороні чи далеко від дому.

Опівночі свято закінчується так що всі розходяться по домівках. А відчайдушні йшли до лісу шукати цвіт папороті який за давніми віруваннями приносив щастя.

Усе обрядове дійство супроводжувалося піснями що оспівували шлюб і мрії про щасливе кохання. Ясний місяць сяючі зорі духмяні пахощі квітучого літа мерехтлива річка усе увібрало дивовижні відблиски купальського вогнища (З журналу).

Підказка: у цьому тексті 33 коми, 4 тире, 1 двокрапка.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Складіть рекламу до однієї з повторених тем синтаксису.

Теми творів-роздумів

Від нестачі поваги до себе виникає стільки ж вад, скільки від зайвої до себе поваги

(М. Монтень).

* Яких людей сьогодні більше, чуйних чи байдужих?

1.Чи потрібно сучасній людині милосердя? У чому воно проявляється?
2. Не всяка стежка без спориша, не в кожної людини добра душа.
3. Не шукай правди в інших, коли в тобі її немає!
4. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.
5. Зі злості болять кості.
6. На злого чоловіка і собака бреше.
7. Хоч ганьба очі не виїсть, але не дає між люди показатися.
8. Слова як мед, а діла як полин.
9. Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.
10. Яка совість — така й честь.
11. Як ми людям, так люди й нам.

12. У людей, якщо вони не вміють користуватися як належно добром, з добра виростає зло (Демокрит).
13. Краще терпіти зло, ніж його робити (Г. Гессе).
14. Частіше за все щастя приходить до щасливого, а нещастя — до нещасного

(Ф. Ларошфуко).
15. Ми щасливі тільки тоді, коли відчуваємо, що нас поважають (Б. Паскаль).
16. Не зближуйся з тими людьми, які мають гнучку совість (Делакруа).
17. Тому, хто знає, далеко до того, хто любить; тому, хто любить, далеко до того, хто вміє радіти (Конфуцій).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.