Могутність традиції народного співу ще в період Київської Русі мала величезний вплив на церковно-музичний побут, в якому внаслідок цього відбувалися докорінні зміни: виникав новий мелодико-інтонаційний склад, формувався самобутній стиль виконання. Вже XI століття дало багато знавців церковної музики та майстрів її виконання. Так, у Києво-Печерській лаврі був майстер церковного співу Стефан, у Володимирі на Волині - Лука, в Новгороді - Кирик, в Перемишлі - Дмитрій і т. д.