Консультація "Виховні традиції українського родинного спілкування"

Опис документу:
Матеріал консультації призначений для вихователів та батьків дітей дошкільного віку. В ньому наголошується про нерозривність зв’язків поколінь, про вплив родинних звичаїв, життєвого досвіду на дитину. Дано рекомендації, коли слід починати виховання дитини.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Виховні традиції українського

родинного спілкування

( консультація для батьків)

Від того, як батьки ставляться до своєї дитини, чого навчають і як виховують, залежить, наскільки гармонійним буде її розвиток та ефективність суспільного виховання. Про нерозривність зв’язків поколінь у сімейному колі, вплив родинних звичаїв, життєвого досвіду на дитину влучно та образно говориться в народних прислів’ях і приказках : «Так батьки жили, так і нам треба», «І мій батько такий був, і я в нього вдався», «З матері народивсь», «Які самі, такі й сини», «Яблучко од яблуньки не відкотиться, а хоч відкотиться, то хвостиком обернеться», «Яка неня, така й доня», «Яких сотворили, таких і майте», «Ниточка веде до клубочка».

Щодо того, коли слід починати виховання дитини, в народній педагогіці були цілком певні погляди: «Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже не навчиш», «Коли дитину не навчили в пелюшках, то не навчите в подушках». Про гарне виховання виховання дітей кажуть так: «Викохав дитину в добру годину», «Любо й неньці, як дитина в честі», «Батьків син», «Як ластівка з ластів’ятами», «За цю науку цілуйте батька й матір у руку».

Важливою складовою родинного життя є мовленнєве спілкування батьків з дітьми та поміж собою.

Народна мудрість наголошує на виховній силі слова у таких влучних народних виразах : «Як батько кричить, то син гарчить, а як батько лається, то син кусається», «Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями», «Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться», «Вола в’яжуть мотузком, а людину – словами».

Вправляння і привчання у родинному вихованні посідають значне місце, а серед них, у свою чергу, найчастіше використовуються показ, тренування, нагадування, прохання, побажання, заохочення, орієнтація на суспільну думку, очікувану радість, настанови, застереження, заборони.

Для заохочення використовується схвалення вчинку, подяка, нагорода, ласкавий погляд, усмішка. Особливо наголошується на необхідності вмілого використання мовленнєвих впливів, адже вихованню шкодять не лише негативні звертання, бо ж «Як часто людину свинею, то вона й зарохкає», а й недоречне захвалювання : «Перехвалене – як пересолене».

Дуже важливо уважно ставитись до дитячих запитань доброзичливо, доступно відповідати на них, спонукати малюка до самостійного пошуку ( «Дітям не відповідати – розуму не мати», «Хто людей питає, той розум має».).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Мовленнєва майстерність педагога Нової української школи. Вербальний і невербальний імідж»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн